Рішення

від 17.08.2020 по справі 911/1388/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1388/20

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Декабристів- 44 , м. Бровари

про стягнення 3 695,81 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (надалі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Декабристів-44 (надалі-відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача 1 527,23 грн. пені, 423,28 грн. 3 % річних та 1 745,30 грн. інфляційних втрат, нарахованих за прострочення виконання зобов`язань щодо оплати в строк отриманого природного газу у січні - квітні 2016 та просить суд покласти на відповідача відшкодування судових витрат в розмірі 2 102,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.12.2015 між позивачем та відповідачем укладений Договір № 1423/16-ТЕ-17 постачання природного газу, на виконання умов якого, позивач у січні-квітні 2016 передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 211 856,08 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, однак оплату за переданий газ відповідач здійснив несвоєчасно, у зв`язку з чим позивачем нараховані відповідачу 1 527,23 грн. пені, 423,28 грн. 3 % річних та 1 745,30 грн. інфляційних втрат, нарахованих за прострочення виконання грошових зобов`язань.

Ухвалою суду від 20.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/1388/20, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи); встановлено відповідачу строк для надання суду відзиву на позовну заяву.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 ГПК України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 ГПК України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в господарському суді за його участі.

Постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 № 211 від 11.03.2020 установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 20.05.2020 № 392 дію карантину продовжено на всій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 22.07.2020 № 641 дію карантину продовжено до 31.08.2020 на всій території України.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 № 540-ІХ, який набрав чинності 02.04.2020, розділ Х "Прикінцеві положення" ГПК України доповнено пунктом 4, відповідно до якого процесуальні строки, в тому числі строки на подання відзиву, строки розгляду справи по суті, продовжуються на час дії карантину.

Суд звертає увагу на те, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX, який набрав чинності 17.07.2020, пункт 4 розділу Х Прикінцеві положення ГПК України викладено в такій редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 18.06.2020 № 731-IX процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Зазначений у п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 18.06.2020 № 731-IX двадцятиденний строк для подання заяв про продовження процесуальних строків, в тому числі для подання відзиву на позовну заяву, сплинув 07.08.2020. В зазначений строк від відповідача заяв про продовження процесуальних строків у справі № 911/1388/20 або відзиву на позовну заяву не надходило.

Враховуючи викладене відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для ухвалення рішення.

У ч. 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК України).

21.12.2015 між ПАТ НАК Нафтогаз України (постачальник/позивач) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Декабристів-44 (споживач/відповідач) укладено Договір постачання природного газу № 1423/16-ТЕ-17, відповідно до умов якого:

- позивач зобов`язується передати у власність споживачеві у 2016 році природний газ за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України, а відповідач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору (п.п. 1.1, 1.3 договору);

- позивач передає відповідачу з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року (включно) газ обсягом до 92,0 тис. куб метрів, у тому числі за місяцями: січень - 36,5 тис. куб. метрів, лютий - 28,5 тис. куб. метрів, березень - 27,0 тис. куб. метрів (п. 2.1 договору);

- приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу відповідачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу (п. 3.4 договору);

- не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу, відповідач зобов`язується подати позивачу підписані та скріплені печатками відповідача два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу в розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість. Позивач не пізніше 8 числа повертає відповідачу один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта (п. 3.5 договору);

- ціна за 1000 куб. м. на дату укладення договору становить 1 770,74 грн., крім того збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування та розподіл природного газу, крім того збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 %; податок на додану вартість (ПДВ) за ставкою 20 %. Усього до сплати разом з ПДВ - 2 167,38 грн. (п. 5.2 договору);

- оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 Договору);

- у разі невиконання відповідачем умов п. 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 8.2 договору);

- строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить 5 років (п. 10.3 договору);

- договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації природного газу з 01.01.2016 до 31.03.2016, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12 договору).

В подальшому між позивачем та відповідачем до Договору постачання природного газу № 1423/16-ТЕ-17 від 21.12.2015 були укладені Додаткові угоди №№ 1, 3 якими змінювались ціна газу.

Крім того, Додатковою угодою № 3 від 31.03.2016 внесено зміни до п. 6.1 Договору № 1423/16-ТЕ-17 від 21.12.2015 та визначено, що остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору постачання природного газу у січні-квітні 2016 позивач здійснював поставки відповідачу природного газу. До матеріалів справи надано копії підписаних та скріплених печатками обох сторін актів приймання-передачі природного газу, які в порядку пунктів 3.4, 6.1 договору є підставою для остаточних розрахунків між сторонами, всього на суму 211 856,08 грн., а саме: акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2016 на суму 86 879,69 грн., акт приймання-передачі природного газу від 29.02.2016 на суму 60 908,37 грн., акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2016 на суму 59 510,13 грн., акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2016 на суму 4 557,89 грн.

Згідно умов Договору постачання природного газу № 1423/16-ТЕ-17 від 21.12.2015 (з урахуванням змін) остаточний розрахунок по кожному з актів мав бути здійснений відповідачем не пізніше 25 числа (включно) наступного за місяцем постави газу, а у випадку прострочення оплати у позивача було наявне право на нарахування пені (п. 8.2 договору), процентів річних та інфляційних втрат (ст. 625 ЦК України).

До матеріалів справи залучено довідку по операціях за Договором № 1423/16-ТЕ-17 від 21.12.2015 та виписки з банківського рахунку позивача, з яких вбачається, що оплата за поставлений природний газ відповідачем здійснювалась з порушеннями встановленого договором строку.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо вимог позивача про стягнення пені в сумі 1 527,23 грн., нарахованої по кожному акту окремо, суд зазначає таке.

Пунктом 8.2 договору визначено, що у разі прострочення відповідачем оплати згідно п. 6.1 цього Договору він зобов`язується сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 ЦК України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, у зв`язку з простроченням грошового зобов`язання позивач просить суд стягнути з відповідача згідно ст. 625 ЦК України 423,28 грн. 3 % річних та 1 745,30 грн. інфляційних втрат нарахованих по кожному акту окремо.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії (набрав чинності 30.11.2016) на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

На підставі вказаної норми суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 189,07 грн. та 3 % річних в сумі 12,89 грн. за зобов`язаннями січня 2016 та пені в сумі 146,10 грн. та 3 % річних в сумі 9,96 грн. за зобов`язаннями лютого 2016, оскільки заборгованість по актам січня - лютого 2016 сплачена до 30.11.2016, та в стягненні пені в сумі 66,75 грн. та 3 % річних в сумі 5,27 грн., нарахованих на частину зобов`язання за березень 2016, яке було сплачено 23.03.2018.

Поруч з цим, суд дійшов висновку щодо задоволення вимог позивача про стягнення пені в сумі 404,02 грн., 3 % річних в сумі 145,88 грн., інфляційних втрат в сумі 633,84 грн. за зобов`язаннями березня 2016 (повна сплата заборгованості - 23.03.2018) та пені в сумі 721,29 грн., 3 % річних в сумі 249,27 грн., інфляційних втрат в сумі 1 111,46 грн. за зобов`язаннями квітня 2016 (повна оплата заборгованості - 23.03.2018).

Тобто остаточна оплата за отриманий відповідачем природний газ за вказаними актами березня 2016, квітня 2016 була здійснена 23.03.2018, тобто після набрання чинності Законом України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії .

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пеня у сумі 1 125,31 грн., 3% річних у сумі 395,15 грн. та інфляційні втрати у сумі 1 745,30 грн.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Декабристів-44 (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Декабристів, 44, код ЄДРПОУ 37721385) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) 1 125 (одна тисяча сто двадцять п`ять) грн. 31 коп. пені, 395 (триста дев`яносто п`ять) грн. 15 коп. 3 % річних, 1 745 (одна тисяча сімсот сорок п`ять) грн. 30 коп. інфляційних втрат та 1 857 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят сім) грн. 41 коп. судового збору.

Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 17.08.2020.

Суддя О.О. Христенко