Рішення

від 04.08.2020 по справі 200/13926/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2020 р. Справа№200/13926/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., при секретарі судового засідання Воліковій О.О.,

за участю:

представника відповідача - Яковлєвої А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Макелектросервіс до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Макелектросервіс (далі - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач) про:

- визнання неправомірними дії щодо відмови у списанні безнадійного податкового боргу, який обліковується за період з 01 червня 2014 року по 31 січня 2015 року зі сплати земельного податку за користування земельними ділянками у м. Харцизьк в розмірі 60 691,41 грн.;

- зобов`язання списати безнадійний податковий борг, який обліковується за період з 01 червня 2014 року по 31 січня 2015 року зі сплати земельного податку за користування земельними ділянками у м. Харцизьк в розмірі 60 691,41 грн. з підстав спливу строку давності в 1095 днів, встановленого ст. 101,102 ПК України, що обліковується в інформаційній системі органів доходів і зборів;

- зобов`язання вилучити з облікової картки платника земельного податку безнадійний податковий борг, який обліковується за період з 01 червня 2014 року по 31 січня 2015 року зі сплати земельного податку за користування земельними ділянками у м. Харцизьк в розмірі 60 691,41 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебував на обліку в Головному управлінні ДФС у Донецькій області як платник орендної плати з юридичних осіб за користування земельними ділянками у м. Харцизьк. У листопаді 2018 року позивач звернувся до Костянтинівсько-Дружківського управління Головного управління ДФС у Донецькій області із заявою про надання довідки про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів, однак, листом управління повідомило про те, що за позивачем обліковується заборгованість у сумі 60 691,44 грн. Вказаний податковий борг сформовано за період з 31 липня 2014 року по 31 січня 2015 року.

28 липня 2019 року позивач направив до Головного управління ДФС у Донецькій області заяву про списання безнадійного податкового боргу, однак листом № 5243/10/05-5910-02-33 управління повідомило про відмову у задоволенні вказаної заяви.

Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки податковий борг за період з 31 липня 2014 року по 31 січня 2015 року є боргом, щодо якого минув строк давності, а отже має статус безнадійного та відповідно підлягає списанню. Крім того, м. Харцизьк є населеним пунктом на території якого здійснювалась антитерористична операція, а отже відповідно до ст. 6 Закону №1669 та п.38.7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, позивач звільняється від сплати земельного податку щодо земель, що розташовані на тимчасово окупованій території з 14 квітня 2014 року.

Ухвалою суду від 26 грудня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.

14 січня 2020 року на електрону адресу суду надійшов відзив на позову заяву, в якому представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що позивачем було самостійно задекларовано податкові зобов`язання з орендної плати за землю за 2014 рік у розмірі 8672,98 грн. за кожен місяць, а тому відповідно до положень Податкового кодексу України, самостійно визначене платником податкове зобов`язання не підлягає оскарженню. Представник відповідача також зазначив, що рішенням суду у справі №200/5610/19-а у задоволенні позовних вимог відмовлено. Вказаним рішенням встановлено не дотримання ТОВ Макелектросервіс вимог податкового законодавства при визначенні податкових зобов`язань, що доводить правомірній дій податкового органу.

Ухвалою суду від 24 лютого 2020 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі та продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалами суду від 23 березня 2020 року, 23 квітня 2020 року, 20 травня 2020 року, 10 червня 2020 рок, 24 червня 2020 року підготовче засідання було відкладено.

Ухвалою суду від 08 липня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, до суду не з`явився.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних, надала пояснення аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Суд зазначає, що пунктом 9 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 № 540-IX розділ VI Прикінцеві положення КАС України доповнено пунктом 3, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки, зокрема, строк розгляду адміністративної справи продовжується на строк дії такого карантину.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Макелектросервіс , код ЄДРПОУ 34400042, місцезнаходження: м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 32, офіс, 110, на даний час перебуває на обліку в Головному правлінні ДПС ум. Києві.

Відповідач - Головне управління ДПС у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Судом встановлено, що до 27 квітня 2018 року ТОВ Макелектросервіс перебувало на обліку в Костянтинівсько-Дружківському управлінні Головного управління ДФС у Донецькій області. 20 лютого 2014 року позивачем було подано податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік, відповідно до якої щомісячно підлягало сплаті 8672,98 грн. До червня 2014 року позивачем сплачувався вказаний податок.

09 листопада 2018 року позивач звернувся до контролюючого органу із заявою про надання довідки про відсутність заборгованості з податків і зборів, однак листом від 22 листопада 2018 року Головне управління ДФС у Донецькій області повідомило про відсутність підстав для видачі такої довідки, оскільки станом на 15 листопада 2018 року за ТОВ Макелектросервіс рахується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в сумі 60 691,44 грн.

У зв`язку з наведеним ТОВ Макелектросервіс звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати неправомірними дії Головного управління ДФС у Донецькій області та Костянтинівсько-Дружківського управління Головного управління ДФС у Донецькій області щодо нарахування земельного податку за 2014 рік щодо землі у м. Харцизьк в розмірі 60 691,44 грн. та щодо ненадання довідки про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів та просило зобов`язати Головне управління ДФС у Донецькій області та Костянтинівсько-Дружківське управління Головного управління ДФС у Донецькій області скасувати зазначений податковий борг, надати довідку про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів вилучити з облікової картки платника земельного податку зобов`язання по сплаті земельного податку у сумі 60 691,44 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2019 року у задоволені позову у справі № 200/5610/19-а було відмовлено.

У серпні 2019 року позивач звернувся до Головного управління ДФС у Донецькій області із заявою про списання безнадійного податкового боргу, який обліковується за період з 01 червня 2014 по 31 січня 2015 року зі сплати земельного податку за користування земельними ділянками у м. Харцизьк у розмірі 60 691,44 грн. щодо якого минув строк давності 1095 днів та просив вилучити з облікової картки платника земельного податку зазначений податковий борг.

Листом від 20 вересня 2019 року №5235/10/05-59-10-02-33 Головне управління ДПС у Донецькій області повідомило про відсутність законних підстав для списання податкового боргу.

Позивач вважає такі дії протиправними, тому звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 19-1.1.24 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюю такі функції, зокрема: здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов`язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.

Контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України).

Відповідно до положень пункту 101.1 статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Під терміном безнадійний , згідно з пунктом 101.2 статті 101 Податкового кодексу України, розуміється, зокрема: податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (підпункт 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України).

Строки давності та їх застосування визначені статтею 102 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577 (далі - Порядок №577).

Порядок №577 розроблений відповідно до статті 101 глави 9 розділу II Податкового кодексу України, визначає механізм списання безнадійного податкового боргу.

Згідно із пунктом 3.1 Порядку №577 визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Пунктом 3.2 Порядку №577 передбачено, що днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів.

В свою чергу пунктами 4.2. Порядку №577 передбачено, що за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.

В інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу.

Відповідно до п. 4.4-4.5 розділу 4 Порядку №577 структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Аналізуючи наведені положення, суд приходить до висновку, що податковий борг, який протягом 1095 календарних днів з дня його виникнення не був стягнутий податковим органом, визнається безнадійним та підлягає списанню органами державної податкової служби самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу, або за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Поряд з цим, законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні , який набрав чинності 01 січня 2017 року внесено зімни до Податкового кодексу України, зокрема, підрозділ 10 розділу ХХ Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 38.2 такого змісту: На період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України: 1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов`язань, за якими зупинено стягнення; 2) зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 цього Кодексу.

Відлік строку давності, визначений статтею 102 цього Кодексу, зупиняється на період, протягом якого до платників податків, вказаних у цьому пункті, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87-101 цього Кодексу.

Норми цього підпункту не застосовуються: з дати реєстрації зміни місця проживання фізичною особою - платником податків і переселення на іншу територію України на постійне місце проживання, місце проживання внутрішньо переміщеної особи та проведення реєстраційної дії щодо зміни місця проживання фізичної особи - підприємця; з дати реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи на іншу територію України. .

Таким чином, відповідно до вищевказаних змін до Податкового кодексу України, до платників податків, які станом на 01 січня 2017 року не змінили місце реєстрації з окупованої території або території, розташованої на лінії зіткнення, починаючи з 01 січня 2017 року не застосовуються строки передбачені статтею 102 ПК України. Поновлення перебігу строків, визначених статтею 102 ПК України починається з дати реєстрації зміни місцезнаходження на іншу територію України.

Суд звертає увагу, що статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Як встановлено судом, податковий борг зі сплати позивачем земельного податку виник: за податковий період з 01.06.2014 р. по 30.06.2014 р. - 31.07.2014 р., за податковий період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р. - 31.08.2014., за податковий період з 01.04.2014 р. по 31.08.2014 р. - 01.10.2014 р., за податковий період з 01.09.2014 р. по 30.09.2014 р. - 31.10.2014 р., за податковий період з 01.10.2014 р. по 31.10.2014 р. - 01.12.2014 р., за податковий період з 01.11.2014 р. по 30.11.2014 р. - 31.12.2014 р., за податковий період з 01.12.2014 р. по 31.12.2015 р. - 31.01.2015 р.

Враховуючи те, що Закон 1797-VIII, яким внесено зміни до Податкового кодексу України набув чинності 01 січня 2017 року, відлік строку давності для позивача зупинився саме з 01 січня 2017 року та до моменту перереєстрації на іншу територію України, тобто до 27 квітня 2018 року. Таким чином, станом на 01 січня 2017 року строк давності за податковим боргом який виник 31.07.2014 р. нараховував 883 дні, за податковим боргом, який виник 31.08.2014 р. - 852 дні, за податковим боргом, який виник 01.10.2014 р. - 822 дні, за податковим боргом, який виник 31.10.2014 р. - 791 день, за податковим боргом, який виник 01.12.2014 р. - 761 день, за податковим боргом, який виник 31.12.2014 р. - 730 днів, за податковий борг, який виник 31.01.2015 р. - 699 днів.

Як вже зазначалось раніше, з 27 квітня 2018 року позивач змінив місцезнаходження та зареєструвався за адресою: м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 32, оф. 110, а отже відповідно до п. 38.2 розділу ХХ Прикінцеві та перехідні положення ПК України, відлік строку давності, визначений статтею 102 ПК України продовжився з 24 квітня 2018 року та станом на день подання позивачем заяви про списання безнадійного податкового боргу, нараховував більше ніж 1095 днів.

Таким чином, з аналізу вищенаведеного та враховуючи відсутність доказів стягнення податковим органом вказаної суми податкового боргу, податковий борг з плати за землю за період червень 2014 - січень 2015 року набув статус безнадійного, оскільки минув строк давності, встановлений статтею 102 ПК України (1095 днів) для його стягнення, а тому такий податковий борг підлягає списанню контролюючим органом у відповідності до Порядку № 577.

При цьому, суд звертає увагу, що зі змісту Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, що затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 577, вбачається, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п. 4.1 розд. ІV Порядку). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків, а тому суд, вважає за необхідне змінити спосіб захисту порушеного права позивача шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у Донецькій області щодо не списання безнадійного податкового боргу, який обліковується за період з 01 червня 2014 року по 31 січня 2015 року зі сплати земельного податку за користування земельними ділянками у м. Харцизьку у розмірі 60 691,44 грн. та зобов`язання списати вказаний безнадійний податковий борг.

Посилання представника відповідача на те, що ТОВ Макелектросервіс самостійно задекларувало суму плати за землю, а тому не може оскаржувати даний податковий борг, судом не приймаються, оскільки в межах даної справи позивач оскаржує бездіяльність контролюючого органу щодо його списання з підстав набуття ним статусу безнадійного.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача вилучити з облікової картки платника земельного податку безнадійний податковий борг, суд зазначає наступне.

Оперативний облік надходжень за податками та зборами від платників податків здійснюється контролюючим органом у відповідності до чинного Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881).

За п. 2 розділу І Порядку №422 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Пунктом 2 підрозділу 9 розділу ІV Порядку №422 передбачено, що на підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення. У разі якщо за результатами судового оскарження нарахована сума у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення облікових показників щодо поновлення такої суми не проводиться.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині вилучення з облікової картки безнадійний податковий борг, оскільки ці позовні вимоги є передчасними до набрання законної сили рішення про зобов`язання податковий орган списати безнадійний податковий борг. Задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до квитанції про сплату судового збору від 26 листопада 2019 року та від 19 грудня 2019 року, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3842 грн.

Приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, у порядку ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин судовий збір у розмірі 1921 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Макелектросервіс до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області щодо не списання безнадійного податкового боргу товариства з обмеженою відповідальністю Макелектросервіс , який обліковується за період з 01 червня 2014 року по 31 січня 2015 року зі сплати земельного податку за користування земельними ділянками у м. Харцизьку у розмірі 60 691,44 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) списати безнадійний податковий борг товариства з обмеженою відповідальністю Макелектросервіс (місцезнаходження: м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 32, оф. 110, код ЄДРПОУ 34400042), який обліковується за період з 01 червня 2014 року по 31 січня 2015 року зі сплати земельного податку за користування земельними ділянками у м. Харцизьку у розмірі 60 691,44 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Макелектросервіс (місцезнаходження: м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 32, оф. 110, код ЄДРПОУ 34400042) судовий збір у розмірі 1921 (тисяча дев`ятсот двадцять одну ) гривню.

Вступну та резолютивну частини рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті 04 серпня 2020 року.

Повний текст рішення складено 14 серпня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Є.І. Грищенко