Постанова

від 11.11.2020 по справі 200/13926/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року справа № 200/13926/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., секретар судового засідання - Харечко О.П., за участю представника відповідача Пономарьова А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року (повний текст складено 14 серпня 2020 року в м. Слов`янськ Донецької області) у справі № 200/13926/19-а (суддя в 1 інстанції - Грищенко Є.І.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Макелектросервіс до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Макелектросервіс (далі - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач) про:

- визнання неправомірними дії щодо відмови у списанні безнадійного податкового боргу, який обліковується за період з 01 червня 2014 року по 31 січня 2015 року зі сплати земельного податку за користування земельними ділянками у м. Харцизьк в розмірі 60 691,41 грн.;

- зобов`язання списати безнадійний податковий борг, який обліковується за період з 01 червня 2014 року по 31 січня 2015 року зі сплати земельного податку за користування земельними ділянками у м. Харцизьк в розмірі 60 691,41 грн. з підстав спливу строку давності в 1095 днів, встановленого ст. 101,102 ПК України, що обліковується в інформаційній системі органів доходів і зборів;

- зобов`язання вилучити з облікової картки платника земельного податку безнадійний податковий борг, який обліковується за період з 01 червня 2014 року по 31 січня 2015 року зі сплати земельного податку за користування земельними ділянками у м. Харцизьк в розмірі 60 691,41 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебував на обліку в Головному управлінні ДФС у Донецькій області як платник орендної плати з юридичних осіб за користування земельними ділянками у м. Харцизьк. У листопаді 2018 року позивач звернувся до Костянтинівсько-Дружківського управління Головного управління ДФС у Донецькій області із заявою про надання довідки про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів, однак, листом управління повідомило про те, що за позивачем обліковується заборгованість у сумі 60 691,44 грн. Вказаний податковий борг сформовано за період з 31 липня 2014 року по 31 січня 2015 року.

28 липня 2019 року позивач направив до Головного управління ДФС у Донецькій області заяву про списання безнадійного податкового боргу, однак листом № 5243/10/05-5910-02-33 управління повідомило про відмову у задоволенні вказаної заяви.

Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки податковий борг за період з 31 липня 2014 року по 31 січня 2015 року є боргом, щодо якого минув строк давності, а отже має статус безнадійного та відповідно підлягає списанню. Крім того, м. Харцизьк є населеним пунктом на території якого здійснювалась антитерористична операція, а отже відповідно до ст. 6 Закону № 1669 та п. 38.7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, позивач звільняється від сплати земельного податку щодо земель, що розташовані на тимчасово окупованій території з 14 квітня 2014 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у справі № 200/13926/19-а позовні вимоги було задоволено частково, внаслідок чого: визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області щодо не списання безнадійного податкового боргу товариства з обмеженою відповідальністю Макелектросервіс , який обліковується за період з 01 червня 2014 року по 31 січня 2015 року зі сплати земельного податку за користування земельними ділянками у м. Харцизьку у розмірі 60 691,44 грн.; зобов`язано Головне управління ДПС у Донецькій області списати безнадійний податковий борг товариства з обмеженою відповідальністю Макелектросервіс , який обліковується за період з 01 червня 2014 року по 31 січня 2015 року зі сплати земельного податку за користування земельними ділянками у м. Харцизьку у розмірі 60 691,44 грн.; в іншій частині позовних вимог - відмовлено; стягнуто з Головного управління ДПС у Донецькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Макелектросервіс судовий збір у розмірі 1921 гривень.

Не погодившись з таким рішенням, Головним управлінням ДПС у Донецькій області подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає частковому скасуванню, та просили скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог і ухвалити в цій частині нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивачем було самостійно задекларовано податкові зобов`язання з орендної плати за землю за 2014 рік у розмірі 8672,98 грн. за кожен місяць, а тому відповідно до положень Податкового кодексу України, самостійно визначене платником податкове зобов`язання не підлягає оскарженню. Відповідач також зазначив, що рішенням суду у справі № 200/5610/19-а у задоволенні позовних вимог відмовлено. Вказаним рішенням встановлено не дотримання ТОВ Макелектросервіс вимог податкового законодавства при визначенні податкових зобов`язань, що доводить правомірність дій податкового органу.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Макелектросервіс , код ЄДРПОУ 34400042, місцезнаходження: м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 32, офіс 110, на даний час перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві.

Колегією суддів встановлено, що до 27 квітня 2018 року ТОВ Макелектросервіс перебувало на обліку в Костянтинівсько-Дружківському управлінні Головного управління ДФС у Донецькій області. 20 лютого 2014 року позивачем було подано податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік, відповідно до якої щомісячно підлягало сплаті 8672,98 грн. До червня 2014 року позивачем сплачувався вказаний податок.

09 листопада 2018 року позивач звернувся до контролюючого органу із заявою про надання довідки про відсутність заборгованості з податків і зборів, однак листом від 22 листопада 2018 року Головне управління ДФС у Донецькій області повідомило про відсутність підстав для видачі такої довідки, оскільки станом на 15 листопада 2018 року за ТОВ Макелектросервіс рахується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в сумі 60 691,44 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2019 року у задоволені позову у справі № 200/5610/19-а було відмовлено.

У серпні 2019 року позивач звернувся до Головного управління ДФС у Донецькій області із заявою про списання безнадійного податкового боргу, який обліковується за період з 01 червня 2014 по 31 січня 2015 року зі сплати земельного податку за користування земельними ділянками у м. Харцизьк у розмірі 60 691,44 грн. щодо якого минув строк давності 1095 днів та просив вилучити з облікової картки платника земельного податку зазначений податковий борг.

Листом від 20 вересня 2019 року № 5235/10/05-59-10-02-33 Головне управління ДПС у Донецькій області повідомило про відсутність законних підстав для списання податкового боргу.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 19-1.1.24 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюю такі функції, зокрема: здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов`язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.

Контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України).

Відповідно до положень пункту 101.1 статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Під терміном безнадійний , згідно з пунктом 101.2 статті 101 Податкового кодексу України, розуміється, зокрема: податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (підпункт 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України).

Строки давності та їх застосування визначені статтею 102 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577 (далі - Порядок № 577).

Порядок № 577 розроблений відповідно до статті 101 глави 9 розділу II Податкового кодексу України, визначає механізм списання безнадійного податкового боргу.

Згідно із пунктом 3.1 Порядку № 577 визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Пунктом 3.2 Порядку № 577 передбачено, що днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів.

В свою чергу пунктами 4.2. Порядку № 577 передбачено, що за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.

В інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу.

Відповідно до п. 4.4-4.5 розділу 4 Порядку № 577 структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Аналізуючи наведені положення, колегія суддів приходить до висновку, що податковий борг, який протягом 1095 календарних днів з дня його виникнення не був стягнутий податковим органом, визнається безнадійним та підлягає списанню органами державної податкової служби самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу, або за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Поряд з цим, законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні , який набрав чинності 01 січня 2017 року внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема, підрозділ 10 розділу ХХ Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 38.2 такого змісту: На період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України: 1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов`язань, за якими зупинено стягнення; 2) зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 цього Кодексу.

Відлік строку давності, визначений статтею 102 цього Кодексу, зупиняється на період, протягом якого до платників податків, вказаних у цьому пункті, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87-101 цього Кодексу.

Норми цього підпункту не застосовуються: з дати реєстрації зміни місця проживання фізичною особою - платником податків і переселення на іншу територію України на постійне місце проживання, місце проживання внутрішньо переміщеної особи та проведення реєстраційної дії щодо зміни місця проживання фізичної особи - підприємця; з дати реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи на іншу територію України. .

Таким чином, відповідно до вищевказаних змін до Податкового кодексу України, до платників податків, які станом на 01 січня 2017 року не змінили місце реєстрації з окупованої території або території, розташованої на лінії зіткнення, починаючи з 01 січня 2017 року не застосовуються строки, передбачені статтею 102 ПК України. Поновлення перебігу строків, визначених статтею 102 ПК України починається з дати реєстрації зміни місцезнаходження на іншу територію України.

Колегія суддів звертає увагу, що статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Як встановлено колегією суддів, податковий борг зі сплати позивачем земельного податку виник: за податковий період з 01.06.2014 р. по 30.06.2014 р. - 31.07.2014 р., за податковий період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р. - 31.08.2014., за податковий період з 01.04.2014 р. по 31.08.2014 р. - 01.10.2014 р., за податковий період з 01.09.2014 р. по 30.09.2014 р. - 31.10.2014 р., за податковий період з 01.10.2014 р. по 31.10.2014 р. - 01.12.2014 р., за податковий період з 01.11.2014 р. по 30.11.2014 р. - 31.12.2014 р., за податковий період з 01.12.2014 р. по 31.12.2015 р. - 31.01.2015 р.

Враховуючи те, що Закон 1797-VIII, яким внесено зміни до Податкового кодексу України набув чинності 01 січня 2017 року, відлік строку давності для позивача зупинився саме з 01 січня 2017 року та до моменту перереєстрації на іншу територію України, тобто до 27 квітня 2018 року. Таким чином, станом на 01 січня 2017 року строк давності за податковим боргом який виник 31.07.2014 р. нараховував 883 дні, за податковим боргом, який виник 31.08.2014 р. - 852 дні, за податковим боргом, який виник 01.10.2014 р. - 822 дні, за податковим боргом, який виник 31.10.2014 р. - 791 день, за податковим боргом, який виник 01.12.2014 р. - 761 день, за податковим боргом, який виник 31.12.2014 р. - 730 днів, за податковий борг, який виник 31.01.2015 р. - 699 днів.

Як вже зазначалось раніше, з 27 квітня 2018 року позивач змінив місцезнаходження та зареєструвався за адресою: м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 32, оф. 110, а отже відповідно до п. 38.2 розділу ХХ Прикінцеві та перехідні положення ПК України, відлік строку давності, визначений статтею 102 ПК України продовжився з 24 квітня 2018 року та станом на день подання позивачем заяви про списання безнадійного податкового боргу, нараховував більше ніж 1095 днів.

Таким чином, з аналізу вищенаведеного та враховуючи відсутність доказів стягнення податковим органом вказаної суми податкового боргу, податковий борг з плати за землю за період червень 2014 - січень 2015 року набув статус безнадійного, оскільки минув строк давності, встановлений статтею 102 ПК України (1095 днів) для його стягнення, а тому такий податковий борг підлягає списанню контролюючим органом у відповідності до Порядку № 577.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що зі змісту Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, що затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 577, вбачається, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п. 4.1 розд. ІV Порядку). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків, а тому суд першої інстанції вірно змінив спосіб захисту порушеного права позивача шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у Донецькій області щодо не списання безнадійного податкового боргу, який обліковується за період з 01 червня 2014 року по 31 січня 2015 року зі сплати земельного податку за користування земельними ділянками у м. Харцизьку у розмірі 60 691,44 грн. та зобов`язання списати вказаний безнадійний податковий борг.

Посилання відповідача на те, що ТОВ Макелектросервис самостійно задекларувало суму плати за землю, а тому не може оскаржувати даний податковий борг, колегією суддів не приймаються, оскільки в межах даної справи позивач оскаржує бездіяльність контролюючого органу щодо його списання з підстав набуття ним статусу безнадійного.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у справі № 200/13926/19-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у справі № 200/13926/19-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 13 листопада 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді Е.Г. Казначеєв

І.Д. Компанієць