Рішення

від 18.08.2020 по справі 640/4714/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2020 року м. Київ № 640/4714/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа-спорт КЗ

до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Альфа-спорт КЗ (далі по тексту - позивач, ТОВ Альфа-спорт КЗ ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у м.Києві), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 11 лютого 2020 року № 0004270504 та № 0004280504.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправним визначення суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, виходячи з того, що господарські операції із контрагентом ТОВ ОА Безпека Плюс , підтверджені належним чином оформленими первинними та податковими документами, є реальними та відповідають дійсному економічному змісту, а ТОВ Альфа-спорт КЗ дотримано передбачені законодавством умови для формування витрат та податкового кредиту.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову вказав про відповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вимогам чинного законодавства, підтримавши висновки акта перевірки.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

На підставі службового посвідчення серії KB в„– 002867 , дійсного до 18 січня 2022 року, виданого Головним управлінням ДФС у м. Києві та згідно наказу від 09 грудня 2019 року № 4213, виданого Головним управлінням ДПС у м. Києві, головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за ризиковими операціями управління спеціальних перевірок Департаменту податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у м. Києві, відповідно до пп. 78.1.4 п.78.1ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа-спорт КЗ (код 32205773) (далі - TOB Альфа-спорт КЗ ) з метою дотримання вимог податкового законодавства України TOB Альфа-спорт КЗ при визначенні по взаємовідносинах з TOB ОА Безпека Плюс (код 41931728) за березень, квітень, травень та червень 2018 року, показників декларацій з податку на додану вартість.

Головним управлінням ДПС у м. Києві 10 грудня 2019 року на податкову адресу TOB Альфа-спорт КЗ , а саме: 04060, м. Київ, вул. Максима Берлинського, буд. 31, кв. 102, засобами поштового зв`язку направлено лист Про надання інформації від 10 грудня 2019 року № 61353/10/26-15-05-04-05, копію наказу Головного управління ДПС у м. Києві рід 09 грудня 2019 року № 4213 та повідомлення від 10.12.2019 № 61355/10/26-15-05-04-05, в яких повідомлено, що з 13.12.2019 року буде проведена документальна позапланова невиїзна перевірка TOB Альфа-спорт КЗ (код 32205773) при визначенні по взаємовідносинах з TOB ОА Безпека Плюс (код 41931728) за березень, квітень, травень та червень 2018 року, показників декларацій з податку на додану вартість.

Перевіркою TOB Альфа-спорт КЗ (код 32205773) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 березня 2018 року по 30 червня 2018 року встановлені порушення:

- п.44.1 ст.44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями), в результаті чого, занижено суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 59 667 грн., в тому числі: за березень 2018 року у сумі 18 667 гривень; за квітень 2018 року у сумі 20 000 гривень; за травень 2018 року у сумі 21 000 гривень;

- завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2018 року у сумі 21 333 гривні.

На підставі даного акту винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0004280504 від 11 лютого 2020 року, якою збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 59667 грн за основним платежем, 14917 грн - за штрафними санкціями;

№ 0004270504 від 11 лютого 2020 року, якою зменшено розмір від`ємного значення на 21333,00 грн.

Вказані в акті перевірки порушення обґрунтовані безпідставним віднесенням до складу податкового кредиту з податку на додану вартість відповідних сум вартості придбаних у ТОВ ОА Безпека Плюс , а саме: наявності відкритих кримінальних проваджень, пояснень посадових осіб щодо непричетності до діяльності підприємств, невідповідність придбаного товару реалізованому, відсутності доказів транспортування товару.

Згідно усталеної судової практики при розгляді справ даної категорії судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій позивачем з його контрагентом - ТОВ ОА Безпека Плюс , мету придбання та обставини використання придбаних товарів та послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб`єктність учасників господарської операції.

Судом встановлено, що TOB Альфа-спорт КЗ зареєстроване у 2002 році, здійснює охоронну діяльність на підставі відповідної ліцензії серії AB № 582293 від 24 червня 2011 року, безстрокової дії.

У перевіряємому періоді у TOB Альфа-спорт КЗ були працевлаштовані 4 охоронника та на підставі угод здійснювалась охорона 2-х об`єктів.

Відповідно до Договору № 01/04-16 про надання послуг з охорони від 01 квітня 2016 року позивачем здійснювалась охорона приміщень TOB Метіда за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 29-Б .

За умовами вказаного договору, позивач взяв на себе зобов`язання забезпечувати охорону та недоторканність приміщення, не допускати несанкціонованого проникнення сторонніх осіб на територію, здійснювати пропускний режим, контролювати ввезення та вивезення товарно-матеріальних цінностей на територію або з території об`єкта, який охороняється.

Вказаний договір діяв та виконувався позивачем у березні-червні 2018 року та розірваний сторонами з 01 квітня 2019 року.

Також, між позивачем (Виконавець) та TOB СІ.ЕКС.АЙ.ОУ.ЛАБС (Замовник) 06 вересня 2017 року було укладено Договір № 06-09/17 про надання послуг з фізичної охорони, який діє на час подання позову.

Відповідно до умов вказаного договору, Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується здійснювати охорону Об`єкту - нежитлове приміщення за адресою м. Київ вул. Мишуги буд. 10, яке використовується Замовником на підставі Договору суборенди №1 від 12 липня 2017 року, копія якого є додатком до даного Договору, згідно з дислокацією та відповідно до умов цього Договору, а Замовник зобов`язується своєчасно здійснювати оплату послуг Виконавця на умовах і в порядку, установлених цим Договором.

Охорона об`єкта здійснюється у дні і години, вказані у дислокації (Додаток 4 до Договору) та згідно інструкції по охороні об`єкта Замовника, яка окремо узгоджується Сторонами. Система охорони, регламент несення служби на постах об`єкту та дислокація постів спільно визначається Виконавцем та Замовником.

Перед прийняттям об`єкта Замовника під охорону Сторонами складається Акт обстеження технічного стану об`єкту (Додаток 2).

Після складання і підписання Акту обстеження технічного стану об`єкта Замовник передає об`єкт під охорону, що засвідчується складанням і підписанням відповідного двостороннього акту (Додаток 3). Перелік Об`єктів охорони, їх балансова/договірна вартість та деталізація визначається в Акті прийняття об`єкту під охорону (Додаток 3).

Виконання додаткових послуг регулюється додатковими угодами, які є невід`ємною частиною цього Договору. Для виконання своїх зобов`язань за цим Договором Виконавець має право залучити третіх осіб, відповідальність за дії яких несе самостійно.

На виконання умов договору сторонами було складено відповідні Додатки до Договору та прийнято об`єкт під охорону.

Сторонами договору, у зв`язку із виробничою необхідністю Замовника було укладено Додаткову угоду № 2 від 14 грудня 2017 року до вказаного Договору, якою Сторони погодили здійснення додаткових заходів охорони на Об`єкті з 14 грудня 2017 року відповідно до Дислокацій, які погоджуються сторонами.

Вартість заходів додаткової охорони відображатиметься у Актах наданих послуг.

На виконання додаткової угоди №2 сторонами Договору щомісячно, в залежності від потреби замовника, погоджувались відповідні дислокації постів охорони, а за результатами наданих послуг були підписані акти.

Як пояснює позивач, враховуючи тимчасовий характер додаткових заходів охорони наявність у штаті позивача недостатньої кількості працівників, позивачем було прийнято рішення про залучення інших суб`єктів охоронної діяльності на договірних засадах для виконання умов додаткової угоди № 2. Залучення інших суб`єктів господарювання здійснювалось протягом усього терміну дії додаткових заходів охорони, тобто, з грудня 2017 року і після співпраці з TOB ОА Безпека Плюс . Договір із замовником охоронних послуг TOB СІ.ЕКС. АЙ.ОУ. ЛАБС дозволяє залучення інших осіб до надання послуг.

З метою забезпечення додаткових заходів охорони, 01 березня 2018 року між TOB Альфа-спорт КЗ (Замовник), та TOB ОА Безпека Плюс (Виконавець) було укладено Договір № 01/03-18 про надання послуг з організації, здійснення та супроводження заходів охорони.

У позові зазначено, що задля запобігання укладенню правочнну із недобросовісним суб`єктом господарювання TOB Альфа-спорт КЗ вчинило низку дій щодо перевірки правосуб`єктності та добросовісності контрагента TOB ОА Безпека Плюс (41931728), а саме: отримало копії витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; перевірив наявність державної реєстрації та стан юридичної особи контрагента в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, статус платника ПДВ, наявність в реєстрі ліцензованих суб`єктів господарювання, отримання від контрагента копій рішень про створення підприємства та призначення керівника, рішення про видачу ліцензії.

Відповідно до Наказу № 122 від 19 лютого 2018 "Про видачу ліцензій на провадження охоронної діяльності", TOB ОА Безпека Плюс (вул. Гарматна, буд. 33, офіс 1, м. Київ, 03067, ідентифікаційний код 41931728) МВС України було видано ліцензію на здійснення охоронної діяльності.

Відповідно до умов Договору № 01/03-17 про надання послуг з організації, здійснення та супроводження заходів охорони від 01 березня 2018 року, виконавець на умовах цього договору надає охоронні послуги з організації, здійснення та супроводження здійснення заходів охорони, а Замовник зобов`язується своєчасно здійснювати оплату послуг Виконавця на умовах і в порядку, установлених цим Договором.

Послуги включають: організація та здійснення заходів охорони; аудит стану засобів з безпеки, участь у технічному обстеженні об`єкту; розробка плану заходів з фізичної безпеки; контроль за здійснюваними Замовником заходами з безпеки та охорони на об`єктах Замовника; технічна підтримка функціонування засобів охорони; фізична підтримка заходів з фізичної безпеки; диспетчеризація завдань для забезпечення ефективної роботи Замовника; аналіз проблем, що виникають в процесі господарської діяльності Замовника та розробка висновків; інформаційна підтримка Замовника в галузі безпеки; перевірка законності інструкцій та положень, виданих структурними підрозділами Замовника; перевірка відповідності діючому законодавству господарчих договорів, актів прийому ТМЦ під охорону, актів інвентаризацій та інших документів, а також розробка необхідних рекомендацій з цього питання; надання методичної допомоги структурним підрозділам, покращення роботи підрозділів безпеки; розгляд матеріалів про відшкодування за рахунок винних осіб матеріальної шкоди на підставі даних бухгалтерського обліку, інших документів фінансово- господарської діяльності та матеріалів перевірок, проведених правоохоронними та контролюючими органами; організація проведення інвентаризації та контроль за поточним обліком об`єктів охорони;

Послуги надаються відповідно до додатків до даного Договору, в яких Сторонами обумовлюється місце, строк, обсяг та вартість послуг, а також умови оплати.

Виконавець вправі залучати до виконання послуг інших осіб, відповідальність за дії яких в рамках цього Договору несе Виконавець.

ТОВ ОА Безпека Плюс за умовами Договору взяло на себе зобов`язання:

Організовувати та забезпечувати присутність співробітників Виконавця на об`єктах охорони для контролю та надання послуг за поточними та плановими питаннями, зв`язаними з господарською діяльністю Замовника.

Виконувати за дорученням Замовника послуги, передбачені п. 1.1. цього договору та додатками до нього.

Виконавець зобов`язаний надавати Замовнику акти виконаних робіт.

Виконавець зобов`язується не розголошувати службову інформацію, отриману від Замовника.

Позивач зобов`язався забезпечувати Виконавця всім необхідним для надання послуг, своєчасно надавати інформацію та документи, необхідні для виконання послуг, розглядати пропозиції Виконавця, надати Виконавцю, за потреби, довіреність на проведення від імені Замовника всіх видів послуг та вчинення дій, передбачених цим договором, оплатити надані послуги.

Відповідно до п.4.1. Договору, за надані послуги Замовник виплачує Виконавцеві плату згідно додатків до Договору та на умовах, визначених у таких додатках, в безготівковій формі платіжним дорученням на поточний рахунок Виконавця.

Передача послуг здійснюється щомісяця, останнього робочого дня, шляхом підписання Сторонами Акту про надання охоронних послуг.

Відповідно до Протоколу узгодження договірної ціни до Договору № 01/03-18 від 01 березня 2018 року сторони погодили, що вартість послуг за Договором обчислюється з розрахунку 50 грн. за годину надання послуг без ПДВ, умови надання послуг та оплати визначаються Сторонами у Додатках до Договору, обсяги наданих послуг відображаються у Акті наданих послуг.

Згідно Додатку №1 до Договору № 01/03-18 від 01 березня 2018 року, Сторони погодили здійснення Виконавцем спільно із співробітниками Замовника, власними силами та залученими юридичними або фізичними особами заходів охорони, а також організації та контролю за здійсненням заходів охорони на об`єктах Замовника - нежитлове приміщення за адресою м. Київ вул. Мишуги буд. 10, яке охороняється Замовником на підставі Договору №06-09/17 від 06 вересня 2017р., нежитлове приміщення за адресою м. Київ вул. В. Васильківська 29-Б яке охороняється Замовником на підставі Договору № 01/04-160Х про надання послуг з охорони від 01 квітня 2016 року відповідно до дислокацій по даним об`єктам.

Замовник здійснює оплату за даним Додатком №1 або за підсумком наданих послуг, на підставі рахунку наданого Виконавцем шляхом перерахування на поточний рахунок Виконавця. За фактом надання послуг Виконавець складає та надає Замовнику Акт наданих послуг, підписанням якого Сторони посвідчують факт, обсяг та належне надання послуг.

На умовах Договору та Додатків TOB ОА Безпека Плюс були належно надані послуги, а позивачем оплачені. За фактом надання послуг сторони підписали відповідні акти за березень (№ ОУ-0000021 від 29 березня 2018 року), квітень (№ОУ-0000032 від 11 квітня 2018 року та № ОУ-0000042 від 27 квітня 2018 року), травень (№ ОУ-0000056 від 14.04.2018р.)

Послуги охорони також були прийняті без зауважень і замовниками послуг на об`єктах охорони: м. Київ, вул. Мишуги 10 (TOB СІ.ЕКС. АЙ.ОУ. ЛАБС ) та м. Київ вул. В.Васильківська 29-Б (TOB МЕТІДА ), позивачем було здійснено оплату наданих послуг (у т.ч. ПДВ), що підтверджується платіжними дорученнями № 170 від 04 квітня 2018 року на суму 120000,00 грн, № 981 від 11 квітня 2018 року на суму 120000,00 грн, № 992 від 03 травня 2018 року на суму 120000,00 грн., № 994 від 14 травня 2018 року на суму 126000,00 грн.

TOB ОА Безпека Плюс у 2018 році на адресу позивача виписано податкові накладні № 39 від 29 березня 2018 року (зареєстрована 06 квітня 2018 року), № 24 від 11 квітня 2018 року (зареєстрована 27 квітня 2018 року), № 88 від 27 квітня 2018 року (зареєстрована 01 червня 2018 року), № 18 від 14 травня 2018 року (зареєстрована 31 травня 2018 року), підписані ЕЦП керівника TOB ОА Безпека Плюс Берковського М.О.

При цьому, податкова накладна №88 від 27.04.2018р. була зареєстрована TOB ОА Безпека Плюс тільки 01 червня 2018 року, тому позивач включив суму ПДВ по такій накладній до податкового кредиту червня 2018 року.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За правилами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є:

прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пункт 135.1 статті 135 Податкового кодексу України встановлює, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Таким чином, фінансовий результат до оподаткування та, відповідно, база оподаткування податком на прибуток, визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до підпункту 139.1.1 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або у разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток навіть за наявності складених документів чи сплати грошових коштів.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам; міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - міжнародні стандарти) - прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлює, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з цим, формальна наявність у покупця первинних документів, необхідних для віднесення певних сум до складу витрат відповідного періоду не є безумовною підставою формування витрат, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та придбання товарів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку.

Так, досліджуючи питання пов`язаності придбаних позивачем товарів та послуг з його господарською діяльністю та реальність господарських операцій, суд зазначає про наступне

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як свідчать матеріали справи, в межах власної господарської діяльності, придбані у контрагента послуги в подальшому використані з метою виконання договірних зобов`язань перед TOB СІ.ЕКС. АЙ.ОУ. ЛАБС та TOB МЕТІДА .

Судом не беруться до уваги доводи відповідача щодо наявності пояснень посадових осіб TOB ОА Безпека Плюс щодо непричетності до діяльності підприємств з огляду на наступне.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, відповідачем, на якого покладено обов`язок доказування, не надано жодних доказів на підтвердження викладених у запереченнях та акті перевірки обставин непричетності посадових осіб контрагентів позивача до здійснення господарської діяльності. Крім того, матеріали кримінальної справи не можуть бути підставою для висновків під час проведення перевірок, а обвинувального вироку, що набрав законної сили у відношенні посадових осіб контрагентів TOB СІ.ЕКС. АЙ.ОУ. ЛАБС та TOB МЕТІДА матеріали справи не містять.

У Постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року (№К/ 9901/1349/17) визначено, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є безперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, проведених Позивачем та його контрагентами.

В рішенні від 05 липня 2016 року по справі №21/1793а16 Верховний Суд України вказав, що сам факт заперечення директором контрагента своєї участі у діяльності товариства та у підписанні товариством від його імені первинних облікових та бухгалтерських документів, за умови, що на час встановлення фактичних взаємовідносин сторін з керівником цього підприємства в Єдиному реєстрі підприємств і організацій України, не може бути свідченням безтоварності спірних операцій.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв`язку з таким придбанням.

Судом встановлено вище, що придбання позивачем у TOB ОА Безпека Плюс послуги безпосередньо пов`язані з його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає лише такі випадки для не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), як не підтвердження податковими накладними та/або відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або порушення порядку заповнення податкової накладної оформлення їх з порушенням вимог (пункт 198.6 статті 198, пункт 201.10 статті 201).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача - TOB ОА Безпека Плюс був зареєстрований як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку товарів та послуг.

Суд звертає увагу, що порушень з приводу правильності оформлення та реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних в акті перевірки не встановлено.

Відповідно до приписів частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, в контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Інтерсплав" проти України" (2007 рік, заява №803/02), "Булвес АД проти Болгарії" (2009 рік, заява №3991/03) і "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії" (2010 рік, заява №6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання "справедливого балансу" між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що "справедливий баланс" не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Таким чином, за змістом норм Податкового кодексу України право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару.

Враховуючи викладене, на думку суду, позивач правомірно відносив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість по відносинам із TOB ОА Безпека Плюс , тому, висновки актів перевірки про заниження податку на додану вартість є помилковими, а збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість протиправним.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 11 лютого 2020 року № 0004270504 та № 0004280504 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в оскаржуваній частині з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ Альфа-спорт КЗ підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа-спорт КЗ - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 11 лютого 2020 року № 0004270504 та № 0004280504.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа-спорт КЗ (04205, м. Київ, вул. М. Берлінського, буд. 31, оф. 102, код ЄДРПОУ 32205773) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі дві) гривні за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова