Рішення

від 19.08.2020 по справі 640/9418/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2020 року м. Київ № 640/9418/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОб`єднання громадян благодійницького центру соціальної медичної і трудової реабілітації ветеранів Афганської війни Печерського району міста Києва доГоловного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.04.2020 №0350160410 та №035180410, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Об`єднання громадян благодійницького центру соціальної медичної і трудової реабілітації ветеранів Афганської війни Печерського району міста Києва (надалі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління ДПС у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.04.2020 р. №0350160410 в частині застосування штрафу у сумі 29 331,04 грн., №0350180410 від 06.04.2020 р. в частині застосування штрафу у сумі 5 163,95 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач сплачуючи кошти по орендній платі за землю на рахунок земельного податку, помилково зазначив замість коду ЄДРПОУ юридичної особи позивача ідентифікаційний номер фізичної особи, яка здійснювала платіж у відділенні банку. Однак, виявивши помилкове зазначення коду ЄДРПОУ позивач одразу звернувся до відповідача із заявою від 29.01.2019 р., в якій просив відобразити в особовій картці позивача сплачені грошові кошти у 2018 році та січні 2019 року з податку на землю (орендна плата з юридичних осіб) у загальній сумі 117 600,00 грн. згідно доданих до цієї заяви квитанцій.

Позивач стверджує, що факт помилкового зазначення у квитанціях з плати за землю грошового зобов`язання ідентифікаційного номеру фізичної особи, яка здійснювала платіж, замість ідентифікаційного номеру юридичної особи, від імені якої було здійснено платіж, не може розцінюватися як порушення податкового законодавства, оскільки це не призвело до ненадходження відповідної суми податку до бюджету у визначений законом строк, позивачем сплачено орендну плату в загальному розмірі 117 600,00 грн., у строки, встановлені положеннями п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав суду відзив на адміністративний позов, з підстав того, що камеральною перевіркою було встановлено порушення строків сплати орендної плати з юридичних осіб.

Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 27.05.2020 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначив про те, що позивачем було своєчасно нараховано та сплачено до бюджету орендну плату за землю в повному розмірі, а допущення помилки при зазначенні реквізитів платника не може вважатися порушенням та бути підставою для здійснення висновку про несплату податкового зобов`язання у встановлений законодавством строк і нарахування штрафних санкцій.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати орендної плати за землю Об`єднання громадян благодійницького центру соціальної медичної і трудової реабілітації ветеранів Афганської війни Печерського району міста Києва

Перевіркою встановлено, що позивачем несвоєчасно сплачено податкові зобов`язання по орендній платі за землю з юридичних осіб, чим порушено вимоги п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.

За наслідками перевірки Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві складено акт від 20.02.2020 №1769/26-15-04-10-20 та на підставі висновків зазначеного акта прийнято податкове повідомлення-рішення:

№0350160410 від 06.04.2020 р., яким до позивача за порушення строку сплати грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 30 464,04 грн.

№0350180410 від 06.04.2020 р., яким до позивача за порушення строку сплати грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 8 425,10 грн.

Позивач погоджується з застосування штрафних санкцій за не своєчасну сплату зобов`язань за платежем орендна плата з юридичних осіб з червня по жовтень 2019 року, а саме: штраф у розмірі 20% за червень 2019 р. (31.07.2019 - 25.08.2019) у сумі 1 133,00 грн.;

штраф у розмірі 10% за липень 2019 р. (31.08.2019 - 25.09.2019) у сумі 1 675,00 грн.;

штраф у розмірі 10% за серпень 2019 р. (01.10.2019 - 29.10.2019) у сумі 556,83 грн.;

штраф у розмірі 10% за вересень 2019 р. (31.10.2019 - 28.11.2019) у сумі 551,99 грн.;

штраф у розмірі 10% за жовтень 2019 р. (01.12.2019 - 26.12.2019) у сумі 477,16 грн.

Так, не погоджуючись із застосуванням податковим повідомленням-рішенням: №0350160410 від 06.04.2020 р. штрафних санкцій у сумі 29 331,04 грн.; №0350180410 від 06.04.2020 р. штрафних санкцій у сумі 5 163,95 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

При цьому, приписами ст. 38 ПК України визначено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов`язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

В свою чергу, особливості справляння податку за землю передбачені положеннями розділу XIII ПК України.

Положеннями п. 269.1. ст.. 269 ПК України встановлено, що платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно ст. 270.1. ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Положеннями пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 288.7 ст. 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Згідно ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до п. 286.2 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.1 ст. 287 ПК України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

За правилами п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (ст. 126 ПК України).

В той же час, положеннями п. 290.1. ст. 290 ПК України, що є загальною нормою як для земельного податку так і для орендної плати, плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Тобто, саме Бюджетним кодексом України визначаються загальні вимоги до порядку та процедури здійснення платежів до відповідного бюджету.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України плата за землю зараховується до доходів загального фонду місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.

Згідно ч. 5 ст. 78 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов`язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Відповідно до Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України 26.06.2002р. №122 (далі Положення), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2002 р. за №594/6882 єдиний казначейський рахунок (далі ЄКР) - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП).

Згідно п. 2.1. Положення ЄКР консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством, учасниками СЕП є Державне казначейство України та Головні управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Для відображення операцій, проведених через СЕП протягом банківського дня, у центрі оброблення СЕП Державному казначейству України та Головним управлінням Державного казначейства України відкрито технічні рахунки.

Так, на думку податкового органу, позивач нібито допустив порушення ст.287 ПК України, що полягає у несвоєчасній сплаті узгодженої суми податкового зобов`язання з земельного податку (орендна плата) за період травень 2018 - жовтень 2019 року.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, позивачем у період 2018 - 2019 років (крім червня-жовтня 2019 р., що визнається позивачем у позовній заяві) було сплачено суми орендної плати, згідно таких квитанцій:

№0.0.974772945.1 від 26.02.2018 у сумі 16 800,00 грн. за січень 2018 р.;

№0.0.998629924.1 від 27.03.2018 у сумі 16 800,00 грн. за лютий 2018 р.;

№0.0.1022938130.1 від 26.04.2018 у сумі 16 800,00 грн. за березень 2018 р.;

№0.0.1046452289.1 від 25.05.2018 у сумі 16 800,00 грн. за квітень 2018 р.;

№0.0.1071344363.1 від 26.06.2018 у сумі 16 800,00 грн. за травень 2018 р.;

№0.0.1094910246.1 від 27.07.2018 у сумі 16 800,00 грн. за червень 2018 р.;

№0.0.1119122255.1 від 27.08.2018 у сумі 16 800,00 грн. за липень 2018 р.;

№0.0.1144547913.1 від 26.09.2018 у сумі 16 800,00 грн. за серпень 2018 р.;

№0.0.1170582382.1 від 26.10.2018 у сумі 16 800,00 грн. за вересень 2018 р.;

№0.0.1199007905.1 від 29.11.2018 у сумі 16 800,00 грн. за жовтень 2018 р.;

№0.0.1224066621.1 від 26.12.2018 у сумі 16 800,00 грн. за листопад 2018 р.;

№0.0.1252967240.1 від 28.01.2019 у сумі 2 000,00 грн. за грудень 2018 р.;

№0.0.1252960425.1 від 28.01.2019 у сумі 14 800,00 грн. за грудень 2018 р.;

№0.0.1278956373.1 від 25.02.2019 у сумі 16 800,00 грн. за січень 2019 р.;

№0.0.1309117111.1 від 26.03.2019 у сумі 16 800,00 грн. за лютий 2019 р.;

№0.0.1339636219.1 від 27.04.2019 у сумі 16 800,00 грн. за березень 2019 р.;

№0.0.1366412998.1 від 27.05.2019 у сумі 6 800,00 грн. за квітень 2019 р.;

№0.0.1366410867.1 від 27.05.2019 у сумі 10 000,00 грн. за квітень 2019 р.;

№0.0.1398086747.1 від 02.07.2019 у сумі 17 821,78 грн. за травень 2019 р.

При цьому, у квитанціях за січень 2018 р. та червень - грудень 2018 р. представником платника (позивача) при заповненні у банківському терміналі реквізитів платника було допущено помилку, а саме в поле призначення платежу не було вказано код ЄДРПОУ позивача. Замість коду ЄДРПОУ позивача особа, яка формувала квитанцію помилково зазначила ідентифікаційний номер особи, яка фізично здійснювала платіж, тобто фізичної особи.

Так, у зв`язку з допущенням платником технічної помилки при заповненні квитанції на оплату суми земельного податку, суми податку сплаченого за січень 2018 р. та червень - грудень 2018 р. не відобразилися в електронному кабінеті позивача, саме це і стало причиною виникнення недоїмки.

29 січня 2019 р. позивач звернувся до податкового органу з заявою від 29.01.2019 р. в якій просив зарахувати до особової картки платника позивача сплачених коштів у 2018 р. та січні 2019 р. з орендної плати за землю у сумі 117 600,00 грн. у зв`язку з невірним заповненням платіжних документів, а саме квитанцій. Копії квитанцій на підтвердження сплати сум орендної плати за землю у сумі 117 600,00 грн. позивачем було додано до заяви.

Копії описаних документів наявні у справі їх наявність у податкового органу не оспорюється відповідачем.

Відповідно до електронної картки позивача (доданої до позовної заяви) відповідачем 13.02.2019 р. було здійснено зарахування та відображено в особовому рахунку позивача 111 400,00 грн. (орендна плата з юридичних осіб).

У в зв`язку з тим, що податковим органом було зараховано частину від сплаченої суми, то відповідно у особовій картці платника кожного місяця, після зарахування коштів, відображало недоїмку на різницю вказаної суми.

Таким чином, невірне зазначення позивачем, як платником орендної плати, коду ЄДРПОУ платника не призвело до ненадходження відповідної суми податку до бюджету у визначений законом строк, оскільки у відповідності до наявних у матеріалах справи квитанцій (перелік наведено вище) позивачем сплачено орендну плату в загальному розмірі 117 600,00 грн. за період 2018 - 2019 років (крім червня-жовтня 2019 р. у строки, встановлені положеннями п. 287.3 ст. 287 ПК України.

Факт помилкового зазначення у квитанції про плату за землю грошового зобов`язання замість коду ЄДРПОУ юридичної особи зазначення коду платника фізичної особи, яка здійснювала платіж, не може розцінюватися як порушення податкового законодавства.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.03.2015 року у справі К/800/67871/14.

З огляду на вищевикладене, оскільки у даному конкретному випадку помилкове зазначення реквізитів платника позивача не вплинуло на виконання обов`язку платника зі сплати податку, підстави для застосування до позивача штрафу в порядку п. 126.1 ст. 126 ПК України відсутні, а, відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0350160410 від 06.04.2020 р. в частині застосування штрафних санкцій у сумі 29 331,04 грн.; №0350180410 від 06.04.2020 р. в частині застосування штрафних санкцій у сумі 5 163,95 грн. є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08.08.2013 року у справі №К/9991/38036/12.

Відповідно до частини п`ятої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77-78, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Об`єднання громадян благодійницького центру соціальної медичної і трудової реабілітації ветеранів Афганської війни Печерського району міста Києва задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №0350160410 від 06.04.2020 р. в частині застосування штрафних санкцій у сумі 29 331,04 грн.; №0350180410 від 06.04.2020 р. в частині застосування штрафних санкцій у сумі 5 163,95 грн.

3. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на користь Об`єднання громадян благодійницького центру соціальної медичної і трудової реабілітації ветеранів Афганської війни Печерського району міста Києва (код за ЄДРПОУ 21609047) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іщук І.О.