Постанова

від 08.12.2020 по справі 640/9418/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9418/20 Головуючий у 1 інстанції: Іщук І.О.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Бужак Н.П.

Парінова А.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом Об`єднання громадян благодійницького центру соціальної медичної і трудової реабілітації ветеранів Афганської війни Печерського району м. Києва до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Об`єднання громадян благодійницького центру соціальної медичної і трудової реабілітації ветеранів Афганської війни Печерського району м. Києва звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 06.04.2020 року № 0350160410 в частині застосування штрафу у розмірі 20 % за платежем орендна плата з юридичних осіб у сумі 29 331,04 грн. та від 06.04.2020 року №0350180410 в частині застосування штрафу у розмірі 10 % за платежем орендна плата з юридичних осіб у сумі 5 163,95 грн.

Рішенням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №0350160410 від 06.04.2020 р. в частині застосування штрафних санкцій у сумі 29 331,04 грн.; №0350180410 від 06.04.2020 р. в частині застосування штрафних санкцій у сумі 5 163,95 грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що позивачем несвоєчасно сплачено орендну плату за землю з юридичних осіб.

23 жовтня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Об`єднання громадян благодійницького центру соціальної медичної і трудової реабілітації ветеранів Афганської війни Печерського району м. Києва надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

За приписами ч. 2 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати орендної плати за землю Об`єднання громадян благодійницького центру соціальної медичної і трудової реабілітації ветеранів Афганської війни Печерського району міста Києва.

Перевіркою встановлено, що Об`єднанням громадян благодійницького центру соціальної медичної і трудової реабілітації ветеранів Афганської війни Печерського району м. Києва несвоєчасно сплачено податкові зобов`язання по орендній платі за землю з юридичних осіб, чим порушено вимоги п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.

За наслідками перевірки Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві складено Акт від 20 лютого 2020 року №1769/26-15-04-10-20 та на підставі висновків зазначеного акта прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0350160410 від 06 квітня 2020 року, яким до Об`єднання громадян благодійницького центру соціальної медичної і трудової реабілітації ветеранів Афганської війни Печерського району м. Києва за порушення строку сплати грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 30 464,04 грн.

№0350180410 від 06 квітня 2020 року, яким до Об`єднання громадян благодійницького центру соціальної медичної і трудової реабілітації ветеранів Афганської війни Печерського району м. Києва за порушення строку сплати грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 8 425,10 грн.

Об`єднання громадян благодійницького центру соціальної медичної і трудової реабілітації ветеранів Афганської війни Печерського району м. Києва погоджується з застосування штрафних санкцій за не своєчасну сплату зобов`язань за платежем орендна плата з юридичних осіб з червня по жовтень 2019 року, а саме: штраф у розмірі 20% за червень 2019 р. (31.07.2019 р. - 25.08.2019 р.) у сумі 1 133,00 грн.; штраф у розмірі 10% за липень 2019 р. (31.08.2019 р.- 25.09.2019 р.) у сумі 1 675,00 грн.; штраф у розмірі 10% за серпень 2019 р. (01.10.2019 р.- 29.10.2019 р.) у сумі 556,83 грн.; штраф у розмірі 10% за вересень 2019 р. (31.10.2019 р. - 28.11.2019 р.) у сумі 551,99 грн.; штраф у розмірі 10% за жовтень 2019 р. (01.12.2019 р.- 26.12.2019 р.) у сумі 477,16 грн.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 06.04.2020 року №0350160410 в частині застосування штрафу у розмірі 20 % у сумі 29 331, 04 грн. та від 06.04.2020 року №0350180410 в частині застосування штрафу у розмірі 10 % у сумі 5 163,95 грн., позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За приписами п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Пунктом 46.1 статті 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.1 статті 36 ПК України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

У відповідності до пункту 36.5 статті 36 ПК України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених Кодексом або законами з питань митної справи.

Положеннями ст. 38 ПК України закріплено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов`язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За змістом пункту 286.2 статті 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Норми п. 31.3 ст. 31 ПК України передбачають, що строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 38 ПК України закріплено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов`язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, Об`єднанням громадян благодійницького центру соціальної медичної і трудової реабілітації ветеранів Афганської війни Печерського району м. Києва було подано до ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік (а.с. 33-36).

У вищевказаній декларації позивачем самостійно здійснено розрахунок податкового зобов`язання по орендній платі за землю з юридичних осіб у загальному розмірі 201 019,82 грн., в тому числі: за січень-листопад 2018 року у розмірі 16 751,65 грн. щомісячно та за грудень 2018 року у розмірі 16 751,74 грн.

Відповідно до Акту Головного управління ДПС у м. Києві від 20 лютого 2020 року №1769/26-15-04-10-20, контролюючим органом за результатами перевірки встановлено, що Об`єднанням громадян благодійницького центру соціальної медичної і трудової реабілітації ветеранів Афганської війни Печерського району несвоєчасно сплачено податкові зобов`язання по орендній платі за землю з юридичних осіб, чим порушено вимоги пункту 287.3 Податкового кодексу України.

Із позовної заяви вбачається, що Об`єднання громадян благодійницького центру соціальної медичної і трудової реабілітації ветеранів Афганської війни Печерського району м. Києва погоджується з застосування штрафних санкцій за не своєчасну сплату зобов`язань за платежем орендна плата з юридичних осіб з червня по жовтень 2019 року, а саме: штраф у розмірі 20% за червень 2019 р. (31.07.2019 р. - 25.08.2019 р.) у сумі 1 133,00 грн.; штраф у розмірі 10% за липень 2019 р. (31.08.2019 р.- 25.09.2019 р.) у сумі 1 675,00 грн.; штраф у розмірі 10% за серпень 2019 р. (01.10.2019 р.- 29.10.2019 р.) у сумі 556,83 грн.; штраф у розмірі 10% за вересень 2019 р. (31.10.2019 р. - 28.11.2019 р.) у сумі 551,99 грн.; штраф у розмірі 10% за жовтень 2019 р. (01.12.2019 р.- 26.12.2019 р.) у сумі 477,16 грн.

Так, Об`єднання громадян благодійницького центру соціальної медичної і трудової реабілітації ветеранів Афганської війни Печерського району м. Києва не погоджується із застосуванням податковими повідомленнями-рішеннями №0350160410 від 06.04.2020 р. штрафних санкцій у сумі 29 331,04 грн. та №0350180410 від 06.04.2020 р. штрафних санкцій у сумі 5 163,95 грн., оскільки, позивач сплачуючи кошти по орендній платі за землю на рахунок земельного податку, помилково зазначив замість коду ЄДРПОУ юридичної особи позивача ідентифікаційний номер фізичної особи, яка здійснювала платіж у відділенні банку, що, на думку позивача, не призвело до ненадходження відповідної суми податку до бюджету у визначений законом строк.

Матеріали справи свідчать, що Об`єднанням громадян благодійницького центру соціальної медичної і трудової реабілітації ветеранів Афганської війни Печерського району м. Києва у період 2018 - 2019 років було сплачено суми орендної плати, згідно таких квитанцій: №0.0.974772945.1 від 26.02.2018 р. у сумі 16 800,00 грн. за січень 2018 р.; №0.0.998629924.1 від 27.03.2018 р. у сумі 16 800,00 грн. за лютий 2018 р.; №0.0.1022938130.1 від 26.04.2018 р. у сумі 16 800,00 грн. за березень 2018 р.; №0.0.1046452289.1 від 25.05.2018 р. у сумі 16 800,00 грн. за квітень 2018 р.; №0.0.1071344363.1 від 26.06.2018 р. у сумі 16 800,00 грн. за травень 2018 р.; №0.0.1094910246.1 від 27.07.2018 р. у сумі 16 800,00 грн. за червень 2018 р.; №0.0.1119122255.1 від 27.08.2018 р. у сумі 16 800,00 грн. за липень 2018 р.; №0.0.1144547913.1 від 26.09.2018 р. у сумі 16 800,00 грн. за серпень 2018 р.; №0.0.1170582382.1 від 26.10.2018 р. у сумі 16 800,00 грн. за вересень 2018 р.; №0.0.1199007905.1 від 29.11.2018 р. у сумі 16 800,00 грн. за жовтень 2018 р.; №0.0.1224066621.1 від 26.12.2018 р. у сумі 16 800,00 грн. за листопад 2018 р.; №0.0.1252967240.1 від 28.01.2019 р. у сумі 2 000,00 грн. за грудень 2018 р.; №0.0.1252960425.1 від 28.01.2019 р. у сумі 14 800,00 грн. за грудень 2018 р.; №0.0.1278956373.1 від 25.02.2019 р. у сумі 16 800,00 грн. за січень 2019 р.; №0.0.1309117111.1 від 26.03.2019 р. у сумі 16 800,00 грн. за лютий 2019 р.; №0.0.1339636219.1 від 27.04.2019 р. у сумі 16 800,00 грн. за березень 2019 р.; №0.0.1366412998.1 від 27.05.2019 р. у сумі 6 800,00 грн. за квітень 2019 р.; №0.0.1366410867.1 від 27.05.2019 р. у сумі 10 000,00 грн. за квітень 2019 р.; №0.0.1398086747.1 від 02.07.2019 р. у сумі 17 821,78 грн. за травень 2019 р. (а.с. 19-25).

Колегія суддів зазначає, що у квитанціях за січень 2018 р. та червень - грудень 2018 р. представником платника (позивача) при заповненні у банківському терміналі реквізитів платника було допущено помилку, а саме в поле призначення платежу не було вказано код ЄДРПОУ позивача. Замість коду ЄДРПОУ позивача особа, яка формувала квитанцію помилково зазначила ідентифікаційний номер особи, яка фізично здійснювала платіж, тобто фізичної особи.

У зв`язку з допущенням вищезазначеної помилки, Об`єднання громадян благодійницького центру соціальної медичної і трудової реабілітації ветеранів Афганської війни Печерського району м. Києва звернулося до податкового органу з заявою від 29 січня 2019 року, в якій просило зарахувати до особової картки платника позивача сплачених коштів у 2018 р. та січні 2019 р. з орендної плати за землю у сумі 117 600,00 грн. (а.с. 26).

Так, відповідно до електронної картки позивача контролюючим органом 13 лютого 2019 року було здійснено зарахування та відображено в особовому рахунку позивача 111 400,00 грн. (орендна плата з юридичних осіб) (а.с. 29-31).

Як вірно зазначено судом першої інстанції, невірне зазначення позивачем, як платником орендної плати, коду ЄДРПОУ платника не призвело до ненадходження відповідної суми податку до бюджету у визначений законом строк, оскільки у відповідності до наявних у матеріалах справи квитанцій (перелік наведено вище) позивачем сплачено орендну плату в загальному розмірі 117 600,00 грн. за період 2018 - 2019 років (крім червня-жовтня 2019 р.) у строки, встановлені положеннями п. 287.3 ст. 287 ПК України.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 19 лютого 2019 року у справі № 816/1746/17 зазначив наступне: …здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету в строк, встановлений законом, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть свідчити про наявність наміру на ухилення від сплати податків і, відповідно, слугувати підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що у межах законодавчо встановленого строку для такої сплати платник не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету .

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що факт помилкового зазначення у квитанції про плату за землю грошового зобов`язання замість коду ЄДРПОУ юридичної особи зазначення коду платника фізичної особи, яка здійснювала платіж, не може розцінюватися як порушення податкового законодавства.

З огляду на вищевказане, доводи апелянта про те, що позивачем несвоєчасно сплачено орендну плату за землю з юридичних осіб, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги та визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №0350160410 від 06 квітня 2020 року в частині застосування штрафних санкцій у сумі 29 331,04 грн. та №0350180410 від 06 квітня 2020 року в частині застосування штрафних санкцій у сумі 5 163,95 грн.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Об`єднання громадян благодійницького центру соціальної медичної і трудової реабілітації ветеранів Афганської війни Печерського району м. Києва та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Бужак Н.П.

Парінов А.Б.