Рішення

від 19.08.2020 по справі 640/15394/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2020 року м. Київ № 640/15394/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні без проведення судового засідання та виклику учасників справи адміністративну справу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Аманді" до:Головного управління ДФС у м. Києві, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аманді" (адреса: 02660, м. Київ, вул. Віскозна, буд. 15, оф. 13, ідентифікаційний код - 39242298) (далі - позивач або ТОВ "Аманді" або Товариство) подало на розгляд Окружного адміністративного суду м. Києва позов до Головного управління ДФС у м. Києві (адреса місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, ідентифікаційний код - 39439980) (надалі - відповідач-1 або ГУ ДФС у м. Києві або Контролюючий орган) та Державної фіскальної служби України (адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, ідентифікаційний код - 39292197) (в тексті - відповідач-2 або ДФС України), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 05.07.2019 № 1214256/39242298 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (податкова накладна № 1 від 08.01.2019);

- визнати протиправним та скасувати рішення від 05.07.2019 № 1214255/39242298 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (податкова накладна № 3 від 11.01.2019);

- визнати протиправним та скасувати рішення від 05.07.2019 № 1214254/39242298 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (податкова накладна № 5 від 14.01.2019);

- визнати протиправним та скасувати рішення від 05.07.2019 № 1214253/39242298 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (податкова накладна № 6 від 22.01.2019);

- визнати протиправним та скасувати рішення від 05.07.2019 № 1214251/39242298 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (податкова накладна № 7 від 22.01.2019);

- визнати протиправним та скасувати рішення від 05.07.2019 № 1214248/39242298 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (податкова накладна № 11 від 23.01.2019);

- визнати протиправним та скасувати рішення від 05.07.2019 № 1214249/39242298 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (податкова накладна № 12 від 28.01.2019);

- визнати протиправним та скасувати рішення від 05.07.2019 № 1214247/39242298 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (податкова накладна № 13 від 28.01.2019);

- визнати протиправним та скасувати рішення від 05.07.2019 № 1214252/39242298 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (податкова накладна № 10 від 29.01.2019);

- визнати протиправним та скасувати рішення від 05.07.2019 № 1214239/39242298 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (податкова накладна № 1 від 01.03.2019);

- визнати протиправним та скасувати рішення від 05.07.2019 № 1214244/39242298 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (податкова накладна № 6 від 04.03.2019);

- визнати протиправним та скасувати рішення від 05.07.2019 № 1214232/39242298 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (податкова накладна № 7 від 04.03.2019);

- визнати протиправним та скасувати рішення від 05.07.2019 № 1214240/39242298 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (податкова накладна № 11 від 06.03.2019);

- визнати протиправним та скасувати рішення від 05.07.2019 № 1214236/39242298 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (податкова накладна № 16 від 14.03.2019);

- визнати протиправним та скасувати рішення від 05.07.2019 № 1214243/39242298 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (податкова накладна № 17 від 15.03.2019);

- визнати протиправним та скасувати рішення від 05.07.2019 № 1214231/39242298 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (податкова накладна № 18 від 15.03.2019);

- визнати протиправним та скасувати рішення від 05.07.2019 № 1214246/39242298 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (податкова накладна № 19 від 15.03.2019);

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ "Аманді" від 08.01.2019 № 1 датою її фактичного подання - 29.01.2019;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ "Аманді" від 11.01.2019 № 3 датою її фактичного подання - 29.01.2019;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ "Аманді" від 14.01.2019 № 5 датою її фактичного подання - 01.02.2019;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ "Аманді" від 22.01.2019 № 6 датою її фактичного подання - 14.02.2019;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ "Аманді" від 22.01.2019 № 7 датою її фактичного подання - 14.02.2019;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ "Аманді" від 23.01.2019 № 11 датою її фактичного подання - 15.02.2019;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ "Аманді" від 28.01.2019 № 12 датою її фактичного подання - 15.02.2019;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ "Аманді" від 28.01.2019 № 13 датою її фактичного подання - 15.02.2019;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ "Аманді" від 29.01.2019 № 10 датою її фактичного подання - 14.02.2019;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ "Аманді" від 01.03.2019 № 1 датою її фактичного подання - 29.03.2019;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ "Аманді" від 04.03.2019 № 6 датою її фактичного подання - 29.03.2019;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ "Аманді" від 04.03.2019 № 7 датою її фактичного подання - 29.03.2019;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ "Аманді" від 06.03.2019 № 11 датою її фактичного подання - 29.03.2019;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ "Аманді" від 14.03.2019 № 16 датою її фактичного подання - 29.03.2019;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ "Аманді" від 15.03.2019 № 17 датою її фактичного подання - 29.03.2019;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ "Аманді" від 15.03.2019 № 18 датою її фактичного подання - 29.03.2019;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ "Аманді" від 15.03.2019 № 19 датою її фактичного подання - 29.03.2019.

Окрім цього, в прохальній частині позову позивач просить суд, у порядку, визначеному ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зобов`язати відповідача протягом одного місяця з моменту набрання судовим рішенням законної сили надати звіт про виконання судового рішення.

В якості підстав позову позивач зазначив, що, по-перше, реєстрацію спірних податкових накладних зупинено на підставі неналежним чином затверджених критеріїв ризиковості, по-друге, рішення суб`єктів владних повноважень про відмову у реєстрації спірних податкових накладних не відповідають встановленій законодавством формі: не визначено чітко підставу такої відмови, по-третє, з урахуванням принципу, закріпленого п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, таким чином, рішення про відмову є протиправними, підлягають скасуванню, а спірні податкові накладні - реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2019 відкрито провадження у адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

10.10.2019 представником Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України та Головного управління ДПС у м. Києві подано аналогічні за змістом відзиви, у яких зазначено про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

29.10.2019 позивачем подано відповідь на відзив у якому вказано, що у відзиві не наведено жодного обґрунтованого заперечення на викладені позивачем твердження та не спростовано посилань в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2020 замінено відповідача - Державну фіскальну службу України правонаступником - Державною податковою службою України, залучено у якості співвідповідача Головне управління ДПС у м. Києві.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

06.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Аманді та Товариством з обмеженою відповідальністю УКРБУДВІДРОДЖЕННЯ укладено договір підряду № 19, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю Аманді (як Підрядник) зобов`язується на власний ризик, власними та/або залученими силами, засобами та у передбачений договором строк виконати комплекс внутрішніх опоряджувальних робіт на Об`єкті, що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2Л, а Товариство з обмеженою відповідальністю УКРБУДВІДРОДЖЕННЯ (як Замовник) зобов`язується надати доступ до Об`єкту для виконання робіт, прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх згідно з умовами договору.

Товариством з обмеженою відповідальністю УКРБУДВІДРОДЖЕННЯ у січні-березні 2019 року здійснювалась попередня оплата виконаних робіт за Договором № 19 від 06.12.2018, що підтверджується випискою за рахунками ТОВ Аманді :

08.01.2019 на суму 50000 грн., в тому числі ПДВ 8333,33 грн.;

11.01.2019 на суму 100000 грн., в тому числі ПДВ 16666,67 грн.;

22.01.2019 на суму 16436,9 грн., в тому числі ПДВ 2739,48 грн.;

22.01.2019 на суму 178932,23 грн., в тому числі ПДВ 29822,04 грн.;

22.01.2019 на суму 200000 грн., в тому числі ПДВ 33333,33 грн.;

23.01.2019 на суму 45048 грн., в тому числі ПДВ 7508 грн.;

28.01.2019 на суму 27742,67 грн., в тому числі ПДВ 4623,78 грн.;

28.01.2019 на суму 45171,47 грн., в тому числі ПДВ 7528,58 грн.;

28.01.2019 на суму 84525,25 грн., в тому числі ПДВ 14087,54 грн.;

29.01.2019 на суму 100000 грн., в тому числі ПДВ 16666,67 грн.;

01.03.2019 на суму 200000 грн., в тому числі ПДВ 33333,33 грн.;

04.03.2019 на суму 22524 грн., в тому числі ПДВ 3754 грн.;

04.03.2019 на суму 79926,91 грн., в тому числі ПДВ 13321,15 грн.;

06.03.2019 на суму 200000 грн., в тому числі ПДВ 33333,33 грн.;

14.03.2019 на суму 50047,36 грн., в тому числі ПДВ 8341,23 грн.;

15.03.2019 на суму 50000 грн., в тому числі ПДВ 8333,33 грн.;

15.03.2019 на суму 60379,84 грн., в тому числі ПДВ 10063,31 грн.;

разом: 1510734,63 грн., в тому числі ПДВ 251789,10 грн.

До виконання зобов`язань за договором № 19 від 06.12.2018 підрядником - ТОВ Аманді залучено субпідрядників:

ТОВ АКТУАРІС - відповідно до договору субпідряду від 23.01.2019 №23-01/БР, Договірної ціни та Акту за березень 2019 року;

ТОВ ХІТ ХАУС - відповідно до договору субпідряду від 07.12.2018 № 8, Договірної ціни та Акту за лютий 2019 року;

ТОВ АЛЬЯНС ВІАН - відповідно до договору субпідряду від 02.01.2019 № 1/01, Договірної ціни та Актів за березень 2019 року;

ТОВ ОЛІВЕР ТРЕЙДІНГ - відповідно до договору субпідряду від 09.012019 № 5, Договірної ціни та Акту за березень 2019 року;

ТОВ ВІТАРА ІНТЕР - відповідно до договору субпідряду від 06.12.2018 № 11-БР, Договірної ціни та Актів за грудень 2018 та за березень 2019 року;

ТОВ ЕЛЕКТРОНБУД АЛЬЯНС - відповідно до договору субпідряду від 31.01.2019 № 11, Договірної ціни та Акту за березень 2019 року;

ТОВ СКІЛ ІНВЕСТ - відповідно до договору субпідряду від 06.12.2018 № 7, Договірної ціни та Акту за березень 2019 року;

ТОВ АНТРІ-БУД - відповідно до договору субпідряду від 31.01.2019 № 3, Договірної ціни та Акту за березень 2019 року;

ТОВ КРОНА ПРОМГРУП - відповідно до договору субпідряду від 03.01.2019 № 7, Договірної ціни та Акту за березень 2019 року;

ТОВ ЄВРОУЮТ - відповідно до договорів субпідряду від 06.12.2018 № 19 та від 10.01.2019 № 4. Договірної ціни та Актів за січень 2019 та березень 2019 року.

Позивачем протягом січня-березня 2019 року було складено податкові накладні відповідно до пп. а п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України в зв`язку із надходженням від ТОВ УКРБУДВІДРОДЖЕННЯ попередньої оплати за договором № 19 від 06.12.2018, які засобами електронного зв`язку надсилались для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - спірні податкові накладні):

№ 1 від 08.01.2019 на суму 50000,00 грн., сума ПДВ в ПН 8333,33 грн., дата надсилання - 29.01.2019, № реєстрації в ЄРПН - 9008031567;

№ 3 від 11.01.2019 на суму 100000,00 грн., сума ПДВ в ПН 16666,67 грн., дата надсилання - 29.01.2019, № реєстрації в ЄРПН - 9008069588;

№ 4 від 14.01.2019 на суму 45171,46 грн., сума ПДВ в ПН 7528,58 грн., дата надсилання - 01.02.2019, № реєстрації в ЄРПН - 9010472427;

№ 6 від 22.01.2019 на суму 200000,00 грн., сума ПДВ в ПН 33333,33 грн., дата надсилання - 14.02.2019, № реєстрації в ЄРПН - 9021989121;

№ 7 від 22.01.2019 на суму 178932,23 грн., сума ПДВ в ПН 29822,04 грн., дата надсилання - 14.02.2019, № реєстрації в ЄРПН - 9022004533;

№ 11 від 23.01.2019 на суму 16313,46 грн., сума ПДВ в ПН 2718,91 грн., дата надсилання - 15.02.1019, № реєстрації в ЄРПН - 9023848333;

№ 12 від 28.01.2019 на суму 45171,47 грн., сума ПДВ в ПН 7528,58 грн., дата надсилання - 15.02.2019, № реєстрації в ЄРПН - 9023891781;

№ 13 від 28.01.2019 на суму 84525,25 грн., сума ПДВ в ПН 14087,54 грн., дата надсилання - 15.02.2019, № реєстрації в ЄРПН - 9023900497;

№ 10 від 29.01.2019 на суму 100000,00 грн., сума ПДВ в ПН 16666,67 грн., дата надсилання - 14.02.2019, № реєстрації в ЄРПН - 9021999258;

№ 1 від 01.03.2019 на суму 200000,00 грн., сума ПДВ в ПН 33333,33 грн., дата надсилання - 29.03.2019, № реєстрації в ЄРПН - 9059701173;

№ 6 від 04.03.2019 на суму 22524,00 грн., сума ПДВ в ПН 3754,00 грн., дата надсилання - 29.03.2019, № реєстрації в ЄРПН - 9059560474;

№ 7 від 04.03.2019 на суму 79926,91 грн., сума ПДВ в ПН 13321,15 грн., дата надсилання - 29.03.2019, № реєстрації в ЄРПН - 9059715347;

№ 11 від 06.03.2019 на суму 200000,00 грн., сума ПДВ в ПН 33333,33 грн., дата надсилання - 29.03.2019, № реєстрації в ЄРПН - 9059566594;

№ 16 від 14.03.2019 на суму 50047,36 грн., сума ПДВ в ПН 8341,23 грн., дата надсилання - 29.03.2019, № реєстрації в ЄРПН - 9059704671;

№ 17 від 15.03.2019 на суму 50000,00 грн., сума ПДВ в ПН 8333,33 грн., дата надсилання - 29.03.2019, № реєстрації в ЄРПН - 9059558775;

№ 18 від 15.03.2019 на суму 10332,44 грн., сума ПДВ в ПН 1722,07 грн., дата надсилання - 29.03.2019, № реєстрації в ЄРПН - 9059566620;

№ 19 від 15.03.2019 на суму 50047,40 грн., сума ПДВ в ПН 8341,23 грн., дата надсилання - 29.03.2019, № реєстрації в ЄРПН - 9059717780;

Реєстрація зазначених спірних податкових накладних була зупинена - Позивачем отримано Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до Квитанцій про реєстрацію, реєстрація спірних податкових накладних зупинена відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України в зв`язку з тим, що вони відповідають вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку , а також запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою реєстрації спірних податкових накладних позивачем 03.07.2019 надіслано засобами електронного зв`язку до контролюючого органу пояснення № 10 для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. До пояснень було додано завірені копії таких документів: Договору підряду № 19 від 06.12.2018, актів виконаних робіт, банківських виписок, договорів субпідряду з ТОВ Актуаріс , ТОВ Хіт Хаус , ТОВ Альянс Віан , ТОВ Олівер Трейдінг , ТОВ Вітара Інтер , ТОВ Електронбуд Альянс , ТОВ Скіл Інвест , ТОВ Антрі-Буд , ТОВ Крона Промбуд , ТОВ Євроуют .

Комісією ГУ ДФС у м. Києві, що приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення:

№ 1214256/39242298 від 05.07.2019 щодо податкової накладної № 1 від 08.01.2019;

№ 1214255/39242298 від 05.07.2019 щодо податкової накладної № 3 від 11.01.2019;

№ 1214254/39242298 від 05.07.2019 щодо податкової накладної № 5 від 14.01.2019;

№ 1214253/39242298 від 05.07.2019 щодо податкової накладної № 6 від 22.01.2019;

№ 1214251/39242298 від 05.07.2019 щодо податкової накладної № 7 від 22.01.2019;

№ 1214252/39242298 від 05.07.2019 щодо податкової накладної № 10 від 29.01.2019;

№ 1214248/39242298 від 05.07.2019 щодо податкової накладної № 11 від 23.01.2019;

№ 1214249/39242298 від 05.07.2019 щодо податкової накладної № 12 від 28.01.2019;

№ 1214247/39242298 від 05.07.2019 щодо податкової накладної № 13 від 28.01.2019;

№ 1214239/39242298 від 05.07.2019 щодо податкової накладної № 1 від 01.03.2019;

№ 1214244/39242298 від 05.07.2019 щодо податкової накладної № 6 від 04.03.2019;

№ 1214232/39242298 від 05.07.2019 щодо податкової накладної № 7 від 04.03.2019;

№ 1214240/39242298 від 05.07.2019 щодо податкової накладної № 11 від 06.03.2019;

№ 1214236/39242298 від 05.07.2019 щодо податкової накладної № 16 від 14.03.2019;

№ 1214231/39242298 від 05.07.2019 щодо податкової накладної № 18 від 15.03.2019;

№ 1214243/39242298 від 05.07.2019 щодо податкової накладної № 17 від 15.03.2019;

№ 1214246/39242298 від 05.07.2019 щодо податкової накладної № 19 від 15.03.2019.

Зазначеними рішеннями від 05.07.2019 відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних в зв`язку із ненаданням платником податку копій документів: 1) первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); 2) документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано підкреслити).

Позивач, не погоджуючись з відмовою у реєстрації податкових накладних, звернувся з поясненням вих. № 17/07/1 від 17.07.2019 та скаргами на відповідні рішення від 05.07.2019.

22.07.2019 позивачем отримано рішення за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, що приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, якими скарги на рішення про відмову у реєстрації податкових накладних залишено без задоволення, а самі рішення без змін.

Не погоджуючись з рішеннями фіскальних органів позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до пп. пп. 16.1.2, 16.1.3, п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п. 201.1 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 187.1 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.10 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 КПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.п. 200 1.3 і 200 1.9 ст. 200 1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (далі - Порядок № 117), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до змісту п. 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

З 01.01.2017 набули чинності зміни до Податкового кодексу України, якими запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю (Закон № 1797-VIII від 21.12.2016).

У свою чергу, відповідно до п. 74.2 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з положеннями п. 20.2 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 201.16.1 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Згідно з положеннями п.п. 201.16.2 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (п.п. 201.16.3. ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про: - реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; - відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до приписів п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5 Порядку № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (п. 6 Порядку № 117).

Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація податкових накладних, наданих позивачем, була зупинена у зв`язку з відповідністю податкових накладних підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків .

Водночас суд зазначає, що контролюючим органом взагалі не вказано у відповідних квитанціях на які саме критерії ризиковості він посилався: визначені листом ДФС від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 чи листом від 05.11.2018 № 4065/99-99-07-05-04-18, які використовував на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

В матеріалах справи відсутні докази того, що позивача внесено до переліку ризикових платників та прийнято відповідне рішення.

Суд зауважує, що відповідачем-1 застосовано до податкових накладних крім критеріїв ризиковості здійснення операції, критерії ризиковості платника податку, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкової накладної зупинено з підстави, яка не передбачена законодавством України.

Крім цього, Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 по справі № 822/1878/18 врахував, що "листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України".

Згідно з п.п. 14, 15 Порядку № 117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Так, при відмові у прийнятті до реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, комісія має навести дані щодо документів, надання яких дасть можливість прийняти податкової накладної до реєстрації.

Слід наголосити на тому, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18 (адміністративне провадження №К /9901/62472/18), від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18 (адміністративне провадження № К/9901/7590/19), від 02.07.2019 у справі № 140/2160/18 (адміністративне провадження № К/9901/13662/19).

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем направлено ГУ ДФС пояснення та копії документів до зазначеної господарської операції та податкової накладної.

Отже, слід дійти висновку, що позивачем подано контролюючому органу ряд копій документів, підтверджуючих наявність законних підстав для реєстрації податкових накладних.

З огляду на викладене, суд зазначає, що законодавством регламентовано чіткий порядок реєстрації податкових накладних в ЄРПН та правові підстави для зупинення їх реєстрації і для відмови у її здійсненні.

При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної платника у зв`язку зі встановлення його ризиковості за Критеріями, визначеними вищенаведеним листом ДФС, податковий орган зобов`язаний не лише зазначити загальний пункт або підпункт таких Критеріїв, а вказати посилання на конкретний з них, яким, на його думку, не відповідає платник. Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржувані рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві, що приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.07.2019 містять лише загальне твердження про їх ненадання, без конкретизації конкретного переліку документів, які, на думку комісії, не надані.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткої підстави їх прийняття, що свідчить про їх необґрунтованість.

У той же час, важливо розуміти, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) № 37801/97 від 01.07.2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Тобто, рішення фіскального органу не відповідають наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

З урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що рішення Комісії ГУ ДФС про зупинення та відмову у реєстрації податкових накладних ТОВ "Аманді" у зв`язку з їх відповідністю підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку є безпідставними.

Таким чином, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які були надані контролюючому органу, у останнього були відсутніми правові підстави для відмови платнику податків у реєстрації податкових накладних.

З огляду на викладене, суд дійшов висновок, що рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві, прийняті 05.07.2019, є необґрунтованими, що є підставою для їх скасування.

Щодо позовних вимог про реєстрацію податкових накладних, слід зазначити, що відповідно до пп. 201.16.4. п. 201.16 ст. 201 ПК України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до п. 19, п. 20 Порядок № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС (правонаступником якого є ДПС) рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до ст. 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11.09.1997.

Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у ст. 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків.

Таким чином ст. 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Суд вважає, що в даному випадку, зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні № 1 від 08.01.2019, № 3 від 11 01.2019, № 5 від 14.01.2019, № 6 від 22.01.2019, № 7 від 22.01.2019, № 10 від 29.01.2019, № 11 від 23.01.2019, № 12 від 28.01.2019, № 13 від 28.01.2019, № 1 від 01.03.2019, № 6 від 04.03.2019, № 7 від 04.03.2019, № 11 від 06.03.2019, № 16 від 14.03.2019, № 18 від 15.03.2019, № 17 від 15.03.2019, № 19 від 15.03.2019 є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Суд враховує, що чинним законодавством покладено на Комісію ДПС обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано права вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, свобода розсуду фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання ДПС здійснити дії по реєстрації податкових накладних № 1 від 08.01.2019, № 3 від 11.01.2019, № 5 від 14.01.2019, № 6 від 22.01.2019, № 7 від 22.01.2019, № 10 від 29.01.2019, № 11 від 23.01.2019, № 12 від 28.01.2019, № 13 від 28.01.2019, № 1 від 01.03.2019, № 6 від 04.03.2019, № 7 від 04.03.2019, № 11 від 06.03.2019, № 16 від 14.03.2019, № 18 від 15.03.2019, № 17 від 15.03.2019, № 19 від 15.03.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак, оскільки Рішення Комісії ГУ ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної № 1214256/39242298 від 05.07.2019, № 1214255/39242298 від 05.07.2019, № 1214254/39242298 від 05.07.2019, № 1214253/39242298 від 05.07.2019, № 1214251/39242298 від 05.07.2019, № 1214252/39242298 від 05.07.2019, № 1214248/39242298 від 05.07.2019, № 1214247/39242298 від 05.07.2019, № 1214249/39242298 від 05.07.2019, № 1214239/39242298 від 05.07.2019, № 1214244/39242298 від 05.07.2019, № 1214232/39242298 від 05.07.2019, № 1214240/39242298 від 05.07.2019, № 1214236/39242298 від 05.07.2019, № 1214231/39242298 від 05.07.2019, № 1214243/39242298 від 05.07.2019, № 1214246/39242298 від 05.07.2019 підлягають скасуванню то, відповідно, з урахуванням положень пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201, п. 201.10 ст. 201 ПК України, п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов`язання відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1 від 08.01.2019, № 3 від 11.01.2019, № 5 від 14.01.2019, № 6 від 22.01.2019, № 7 від 22.01.2019, № 10 від 29.01.2019, № 11 від 23.01.2019, № 12 від 28.01.2019, № 13 від 28.01.2019, № 1 від 01.03.2019, № 6 від 04.03.2019, № 7 від 04.03.2019, № 11 від 06.03.2019, № 16 від 14.03.2019, № 18 від 15.03.2019, № 17 від 15.03.2019, № 19 від 15.03.2019.

Щодо вимоги про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень суд може під час ухвалення рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Тобто, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом, а не обов`язком суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі.

З урахуванням того, що позивачем в позові доведено наявність обставин, що можуть слугувати підставами для застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням рішення, зважаючи, що оскільки відсутня реальна загроза невиконання відповідачем рішення у даній справі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам суб`єктом владних повноважень не надано суду жодних беззаперечних доказів в обґрунтування обставин правомірності винесення ним оскаржуваних рішень.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 32 657,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аманді" - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, при Головному управлінні ДПС у м. Києві, а саме: № 1214256/39242298 від 05.07.2019 щодо податкової накладної № 1 від 08.01.2019, № 1214255/39242298 від 05.07.2019 щодо податкової накладної № 3 від 11.01.2019, № 1214254/39242298 від 05.07.2019 щодо податкової накладної № 5 від 14.01.2019, № 1214253/39242298 від 05.07.2019 щодо податкової накладної № 6 від 22.01.2019, № 1214251/39242298 від 05.07.2019 щодо податкової накладної № 7 від 22.01.2019, № 1214252/39242298 від 05.07.2019 щодо податкової накладної № 10 від 29.01.2019, № 1214248/39242298 від 05.07.2019 щодо податкової накладної № 11 від 23.01.2019, № 1214249/39242298 від 05.07.2019 щодо податкової накладної № 12 від 28.01.2019, № 1214247/39242298 від 05.07.2019 щодо податкової накладної № 13 від 28.01.2019, № 1214239/39242298 від 05.07.2019 щодо податкової накладної № 1 від 01.03.2019, № 1214244/39242298 від 05.07.2019 щодо податкової накладної № 6 від 04.03.2019, № 1214232/39242298 від 05.07.2019 щодо податкової накладної № 7 від 04.03.2019, № 1214240/39242298 від 05.07.2019 щодо податкової накладної № 11 від 06.03.2019, № 1214236/39242298 від 05.07.2019 щодо податкової накладної № 16 від 14.03.2019, № 1214231/39242298 від 05.07.2019 щодо податкової накладної № 18 від 15.03.2019, № 1214243/39242298 від 05.07.2019 щодо податкової накладної № 17 від 15.03.2019, № 1214246/39242298 від 05.07.2019 щодо податкової накладної № 19 від 15.03.2019.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, ідентифікаційний код 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Аманді" (адреса: 02660, м. Київ, вул. Віскозна, буд. 15, оф. 13, ідентифікаційний код - 39242298), а саме: від 08.01.2019 № 1 датою її фактичного подання - 29.01.2019, від 11.01.2019 № 3 датою її фактичного подання - 29.01.2019, від 14.01.2019 № 5 датою її фактичного подання - 01.02.2019, від 22.01.2019 № 6 датою її фактичного подання - 14.02.2019, від 22.01.2019 № 7 датою її фактичного подання - 14.02.2019, від 23.01.2019 № 11 датою її фактичного подання - 15.02.2019, від 28.01.2019 № 12 датою її фактичного подання - 15.02.2019, від 28.01.2019 № 13 датою її фактичного подання - 15.02.2019, від 29.01.2019 № 10 датою її фактичного подання - 14.02.2019, від 01.03.2019 № 1 датою її фактичного подання - 29.03.2019, від 04.03.2019 № 6 датою її фактичного подання - 29.03.2019, від 04.03.2019 № 7 датою її фактичного подання - 29.03.2019, від 06.03.2019 № 11 датою її фактичного подання - 29.03.2019, від 14.03.2019 № 16 датою її фактичного подання - 29.03.2019, від 15.03.2019 № 17 датою її фактичного подання - 29.03.2019, від 15.03.2019 № 18 датою її фактичного подання - 29.03.2019, від 15.03.2019 № 19 датою її фактичного подання - 29.03.2019.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аманді" (адреса: 02660, м. Київ, вул. Віскозна, буд. 15, оф. 13, ідентифікаційний код - 39242298) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, ідентифікаційний код 43005393) понесені ТОВ "Аманді" витрати по сплаті судового збору в розмірі 32 657 (тридцять дві тисячі шістсот п`ятдесят сім) грн.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко