Ухвала

від 12.08.2020 по справі 358/943/20

БОГУСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

гСправа № 358/943/20 Провадження № 2-з/358/7/20

УХВАЛА

про забезпечення позову

12 серпня 2020 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Кіхтенка С.О.

за участю секретаря судового засідання Симоненко О.О.

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Державного реєстратора - приватного нотаріуса Іщенко Оксани Вікторівни про визнання договору купівлі-продажу нежитлової будівлі недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання права власності на нежитлову будівлю, витребування майна, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Державного реєстратора - приватного нотаріуса Іщенко Оксани Вікторівни про визнання договору купівлі-продажу нежитлової будівлі недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання права власності на нежитлову будівлю, витребування майна, в якій позивач просить визнати договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 від 25.11.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Богуславського районного нотаріального округу Київської області Іщенко Оксаною Вікторівною та зареєстрованого в реєстрі за № 1009, недійсним.

Крім того, просить визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Богуславського районного нотаріального округу Київської області Іщенко Оксани Вікторівни № 49849522 від 25.11.2019 17:52:25 про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1138171032206, номер запису про право власності/довірчої власності: 34305135, припинити право власності за ОСОБА_2 на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , та скасувати запис про право власності/довірчої власності: 34305135.

Також, просить визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1138171032206 та витребувати на користь ОСОБА_1 від набувача ОСОБА_2 нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1138171032206.

При цьому, разом з позовною заявою позивач 11 серпня 2020 року подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить в порядку забезпечення позову накласти арешт на спірне майно, а саме: на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1138171032206, та заборонити відповідачу по справі - ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо відчуження спірного майна на користь третіх осіб, оскільки невжиття вказаних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Вирішуючи заяву позивача суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України одним і з видів забезпечення позову є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до 3 ст.150 зазначеного Кодексу у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову; види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 poкy №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Також згідно з вказаною Постановою, забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Особи, які беруть участь у справі в цивільному процесі, при використанні механізму забезпечення позову повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами. Заявник звертаючись з клопотанням про забезпечення позову також повинен зазначити відомості щодо наявності, найменування, місцезнаходження рухомого та нерухомого майна у відповідного учасника процесу, до якого заходи забезпечення позову будуть застосовані, а також доказів вартості такого майна.

Вивчивши матеріали цивільного позову та мотиви забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Враховуючи викладене, з наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову та заявлений позивачем захід забезпечення позову у виді накладення арешту на майно, є взаємопов`язаний з предметом спору, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача.

Із копії договору купівлі - продажу від 25.11.2019 року, зареєстрованого в реєстрі за №1009 приватним нотаріусом Богуславського районного нотаріального округу Іщенко О.В. та копії Інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 13.07.2020 року індексний номер документа: 216093731, вбачається що ОСОБА_2 є власником нежитлової будівлі, загальною площею 70,51 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відтак, заявник ОСОБА_1 в заяві про забезпечення позову щодо накладання арешту на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , надав докази того що нерухоме майно на даний час належить на праві власності особі, яка має статус відповідача - ОСОБА_2 , крім того до вказаної заяви додано копії правовстановлюючих документів на вказане приміщення та інші документи, які підтверджують право власності на нього особи, яка має статус відповідача.

Тому, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі, суд вважає за необхідне накласти арешт на майно, що належить відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності, а саме на нежитлову будівлю, загальною площею 70,51 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ( два літера Д ).

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 149 - 153, 157 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на спірне майно, що належить відповідачу ОСОБА_2 , а саме на: нежитлову будівлю, загальною площею 70,51 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1138171032206, та заборонити її відчуження.

Дані про стягувача:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 .

Дані про боржника:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_3 .

Копію ухвали для виконання направити до Богуславського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Після виконання ухвали направити її копію відповідачу.

Відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження", ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом. Строк пред`явлення ухвали до виконання в межах строків, визначених Законом України Про виконавче провадження для пред`явлення виконавчого документа.

Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України ухвалу про забезпечення позову виконувати негайно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги через Богуславський районний суд Київської області, проте її оскарження не зупиняє її виконання.

Головуючий: суддя С. О. Кіхтенко