Рішення

від 19.08.2020 по справі 221/5/20

ВОЛНОВАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

221/5/20

2/221/668/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2020 року м. Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Безрук Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Чемезової Г.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача Захарової Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Волноваського районного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Волноваської міжрайонної державної лабораторії Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Голови ліквідаційної комісії Волноваської міжрайонної державної лабораторії Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Павлюкової Валентина Володимирівни про визнання звільнення протиправним, скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді,

В С Т А Н О В И В:

В січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду вказаним позовом, який обґрунтувала наступним.

З серпня 2017 року позивачка обіймала посаду завідуючої бактеріологічним відділом Волноваської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України в питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі Волноваська МРДЛДСУПБХПЗС). Станом на 2019 рік перебувала у відпустці по догляду за дитиною. 30.07.20219 року позивачка поштою отримала попередження від 29.07.2019 року про звільнення на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією вказаної установи. Отримавши попередження, позивачка декілька разів зверталася до керівництва з повідомленням про бажання залишитись працювати, просила повідомити про рівнозначні посади, які можливо обійняти. Інформації стосовно рівнозначних посад, які є вільними, їй не надали. У листопаді 2019 року позивачка отримала лист, в якому повідомлялося, що вона звільнена з займаної посади наказом № 56 від 24.10.2019 року. При цьому копії наказу їй надіслано не було. З метою отримання інформації позивачка здійснила запит до Волноваської МРДЛДСУПБХПЗС, якому просила надати їй наказ, надати певні роз`яснення та надати документи, які були враховані під час прийняття рішення про її звільнення. На свій запит позивачка 29.11.2019 року отримала лише копію наказу про звільнення. Трудову книжку позивачка не отримала до сьогоднішнього часу.

Позивачка вважає, що наказ про її звільнення є незаконним та протиправним, оскільки звільнення було здійснено за ініціативою роботодавця на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України на момент перебування її у відпустці по догляду за дитиною. Згоди на звільнення вона не надавала, а навпаки просила залишити її на роботі. Згідно з чинним трудовим законодавством звільнення жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною не допускається, за винятком повної ліквідації підприємства, установи, організації. В даному випадку Волноваська МРДЛДСУПБХПЗСповністю не ліквідувалася, а реорганізовувалася шляхом приєднання до Донецької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

У зв`язку з викладеним ОСОБА_1 просила визнати протиправним та скасувати наказ голови ліквідаційної комісії Волноваської МРДЛДСУПБХПЗСПавлюкової В.В. від 24.10.2019 року № 56 Про звільнення ОСОБА_1 та поновити її на попередній роботі.

Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 11.01.2020 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 33).

03.02.2020 року до суду надійшов відзив відповідача голови ліквідаційної комісії Волноваської МРДЛДСУПБХПЗСПавлюковой В. В. (далі голова ліквідаційної комісії), згідно якого остання позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, зазначаючи, що відповідно до наказу № 706 від 25.07.2019 року Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі наказ № 706 від 25.07.2019 року) Волноваської МРДЛДСУПБХПЗСліквідується шляхом приєднання до Донецької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Процес ліквідації триває. Позивачку було повідомлено про ліквідацію своєчасно. Міжрайонна державна лабораторія у зв`язку з ліквідацією не мала вакансій, які можна було запропонувати позивачу (повна ліквідація). Відносно позивачки приймалося обов`язкове працевлаштування силами регіональної державної лабораторії. Їй були надані наявні вакансії. Позивачка відмовилась від наявних вакансій, про що складено акт. Голова ліквідаційної комісії вважає, що її дії відповідали діючому законодавству, отже позов є необґрунтованим. Просить у задоволенні позову в повному обсязі (а.с. 39-4Ґ).

02.07.2020 року до суду надійшли додаткові пояснення голови ліквідаційної комісії, в яких вона зазначає, що структура, штатний розпис, кошторис Волноваської МРДЛДСУПБХПЗС не затверджувались. Всі заходи з ліквідації вказаної установи ліквідаційна комісія виконала. Волноваської МРДЛДСУПБХПЗС припинила свою діяльність та ліквідаційна комісія здійснює заходи по виключенню її з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Голова ліквідаційної комісії не має права поновити посаду завідуючої бактеріологічним відділом Волноваської МРДЛДСУПБХПЗС, оскільки структуру та штатний розпис Волноваської лабораторії затверджує ні її директор, голова ліквідаційної комісії, а начальник головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області (а.с. 127).

10.02.2020 року до суду надійшов відзив відповідача Донецької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 03.02.2020 року, в якому зазначено наступне.

В позовні заяві позивачка просить поновити її на посаді завідуючої бактеріологічним відділом Волноваської МРДЛДСУПБХПЗС, яка є самостійною юридичною особою, а не структурним підрозділом Донецької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Відповідно до ст. 32 ЦПК України в справі можуть приймати кілька відповідачів за умови, якщо предметом спору є спільні права чи обов`язки відповідачів, обов`язки відповідачів виникли з однієї підстави, предметом спору є однорідні права та обов`язки. В позові позивачка просить поновити її на посаді керівника структурного підрозділу Волноваської МРДЛДСУПБХПЗС. Проте в неї немає позовних вимог до Донецької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Тому вважають, що вказана установа помилково зазначена відповідачем у справі. Також звертають увагу? що остання є державною установою ветеринарної медицини та юридичною особою публічного права. Вказана установа згідно ст. 81 ЦК України створена органом державної влади, є суб`єктом публічного права, наділена публічно-владними повноваженнями, на спори з якими згідно ст. 19 КАС України розповсюджується юрисдикція адміністративних судів.

Крім того зазначають, що позивачка не підтвердила належним доказами ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх позовних вимог. Зокрема в позовній заяві взагалі відсутні відомості про дитину позивачки, а також те, що дитина потребує догляду. Крім того 27.09.2019 року позивачка подала заяву з проханням прийняти її на роботу з 01.10.2019 року та не просила надати їй відпустку по догляду за дитиною, що свідчить про те, що остання або добровільно перервала соціальну відпуску, або у неї взагалі немає підтверджених на то підстав.

Наказом № 706 від 25.07.2019 року припинена діяльність Волноваської МРДЛДСУПБХПЗС, що передбачає його повну ліквідацію з виключенням з державного о реєстру, приєднання Волноваської МРДЛДСУПБХПЗС до Донецької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. На основі технічної бази бактеріологічного відділу, який очолювала позивачка, у структурі Донецької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів був створений сектор діагностики бактеріологічних захворювань та відбору зразків, у склад якого входить провідний лікар ветеринарної медицини, лаборант та санітар. Вказаний сектор входить до складу відділу бактеріологічних досліджень, який розташований та функціонує в смт.Мангуш Першотравневого району. 27.09.2019 року провідним спеціаліст Донецької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повідомила ОСОБА_1 про створення вказаного сектору. Посад, які є рівнозначними з посадою завідувача бактеріологічним відділом Волноваської МРДЛДСУПБХПЗС, у зв`язку з реорганізацією створено не було. Наявні вакантні посади, робота на яких передбачала зайнятість на території м. Волноваха, офіційно були запропоновані позивачці. Від отримання письмового повідомлення та працевлаштування на вакантні посади остання відмовилась, про що було складно акт від 27.09.2019 року. 27.09.2019 року позивачка подала заяву, в який просила прийняти її на посаду завідуючої відділом бактеріологічного сектору в м.Волноваха. Проте така заява не може бути задоволена, оскільки вказаної посади не існує в структурі Донецької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (а.с. 63-66).

13.02.2020 року до суду надійшов відзив відповідача Донецької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 07.02.2020 року, в якому зазначають, що наказ № 48 від 13.08.2019 року про надання позивачці відпустки є незаконним, оскільки дитина позивачки досягла 6 річного віку. Також вважають, що голова ліквідаційної комісії не мала повноважень на видання такого наказу без відповідного висновку (а не довідки), оформленого за правилами наказу Міністерства охорони здоров`я України № 430 від 11.06.2012 року (а.с.60-61).

10.06.2020 року до суду надішли додаткові пояснення представника відповідача Донецької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Захарової Є. В. в яких остання зазначила, що голова ліквідаційної комісії Павлюкова В. В. не може бути відповідачем за вказаним позовом, оскільки згідно ч. 4 ст. 105 ЦК України до ліквідаційної комісії з часу її призначення переходять повноваження по управлінню юридичною особою. Статус голови ліквідаційної комісії в судовому процесі врегульований ч. 2 ст. 58 ЦПК України, як представника юридичної особи. Згідно ч. 2 ст. 48 ЦК України відповідачем може бути юридична особа. Отже відповідачем повинна бути Волноваська МРДЛДСУПБХПЗС.

Крім того зазначає, що суд не має адміністративних повноважень, а тому не має право скасовувати наказ про звільнення позивачки та визнавати наказ протиправним . Це є функцією адміністративного суду.

Другим пунктом позовних вимог позивачка просить поновити її на попередній посаді. При цьому у справі заявлено три відповідача і не зрозуміло до кого пред`явлена друга вимога.

Також вказує, що наказ про відпуску ОСОБА_1 по догляду за дитиною є незаконним, оскільки прийнятий з грубими порушеннями діючого законодавча, без заяви останньої. Позивачкою не надано жодних доказів про наявність в неї дитини. До повноважень голови ліквідаційної комісії взагалі не входить надання відпусток по догляду за дитиною.

В наказі № 706 № від 25.07.2019 року зазначено, що діяльність Волноваської МРДЛДСУПБХПЗСприпиняється шляхом її приєднання до Донецької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, проте в пункті другому вказаного наказу прописана ліквідація Волноваської МРДЛДСУПБХПЗС. Отже фактично відбулася ліквідація вказаної установи.

Зазначає, що внаслідок проведеної реорганізацій в структурі Донецької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів утворився відділ бактеріологічних досліджень пат-, біо- матеріалів та кормів, з місцем дислокації в смт. Мангуш Першотравневого району. У вказаний відділ увійшов сектор діагностики бактеріологічних захворювань та відбору зразків, з місцем дислокації в м. Волноваха, вул. Карла Маркса, буд. 66, в якому утворилося 5 штатних посад (трьох провідних лікарів, лаборанта та санітара). Також у структурі Донецької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів увійшла державна лабораторія ветеринарно - санітарної експертизи Волноваська , з місцем дислокації м. Волноваха, вул. Чижевського, буд. 11, у склад якої утворилося 5 штатних одиниць (завідуючий лабораторією, 3 провідних лікаря та лаборант). Позивачка була ознайомлена з вакантними посадами. Для зайняття посади завідуючої державної лабораторія ветеринарно - санітарної медицини та посади завідуючої відділу бактеріологічних досліджень ОСОБА_1 не мала достатньої кваліфікації, навіть якщо вони малися в наявності та були вакантними. Отже вакантною залишалися посада провідного лікаря. 27.09.2019 року позивачка відмовилась від працевлаштування на вакантні посади, що підтверджується показаннями ОСОБА_3 , показаннями свідка ОСОБА_4 та актом від 27.09.2019 року (а.с. 97-102).

02.07.2020 року до суду надішли додаткові пояснення представника відповідача Захарової Є. В. , в яких вона з метою виявлення рівня кваліфікації та інших показників трудової діяльності навела аналіз особистих справ працівників Волноваської МРДЛДСУПБХПЗС, які підлягали працевлаштуванню (а.с. 128-132).

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Додаткова ОСОБА_1 пояснила, що навесні 2019 року від однієї з працівниць Волноваської МРДЛДСУПБХПЗС вона дізналася про реорганізацію лабораторії. 30.07.2019 року поштою отримала повідомлення про майбутнє звільнення. У вересні ОСОБА_3 запросила її до відділу кадрів. Там ОСОБА_3 та ОСОБА_6 надали їй для прикладу заяву про звільнення. Вона відмовилась писати таку заяву на звільнення. Вони стали умовляти її, при цьому не запропонували жодної вакансії, не ознайомили з новим штатним розписом. Лише запропонували написати заяву на посаду провідного лікаря ринку в м. Волноваха з випробувальним терміном на 3 місяці. Писати заяву на посаду з випробувальним терміном вона не бажала. Не будучи ознайомленою з новим штатним розписом, вона написала заяву на будь - яку посаду, а саме завідуючої відділом, оскільки не знала найменування посад. При цьому вона запитувала, що з її попередньою посадою, проте відповіді не отримала.

У судовому засіданні відповідач голова ліквідаційної комісії ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні з підстав, наведених нею у відзиві на позовну заяву та у додаткових поясненнях.

У судовому засіданні представник відповідача Донецької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Захарова Є. В. позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні з підстав, зазначених у відзивах на позовну заяву та у додаткових поясненнях.

Суд, вислухавши в судовому засіданні сторони, їх представників, допитавши свідка та дослідивши письмові докази у справі, доходить висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частиною 2 ст. 263 ЦПК України визначено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Частиною 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалено на підставі повно і всебічного з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Наказом директора Волноваської міжрайонної державної лабораторії ветеринарної медицини № 46 від 27.10.2014 року Про прийняття ОСОБА_1 прийнята на посаду лаборанта хіміко-токсикологічного відділу Волноваської міжрайонної державної лабораторії ветеринарної медицини по переводу з Луганської регіональної лабораторії ветмедицини згідно п.5 ст. 36 КЗпП України з 28.10.2014 року. Цим же наказом ОСОБА_1 подовжено відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею 3-ріного віку з 28 жовтня 2014 року по 28 грудня 2014 року (а.с. 44).

Наказом в.о. директора Волноваської міжрайонної державної лабораторії ветеринарної медицини № 55 від 10.10.2017 року ОСОБА_1 -провідного лікаря імунолога відділу Волноваської МРДЛВМ переведено на посаду завідуючої бактеріологічним відділом Волноваської МРДЛВМ на 0,5 посадового окладу з 19.10.2017 року (а.с. 45).

Наказом директора Волноваської МРДЛДСУПБХПЗС№ 70 від 29.12.2017 року Про поновлення відпустки ОСОБА_1 - завідуючої бактеріологічним відділом Волноваської МРДЛДСУПБХПЗС поновлена відпустка по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку з 31.12.2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стати до роботи: 20.08.2019 року (а.с. 46).

Наказом директора Волноваської МРДЛДСУПБХПЗС№ 48 від 13.08.2017 року Про надання відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_1 - завідуючої бактеріологічним відділом Волноваської МРДЛДСУПБХПЗС надана відпустка без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з 20.08.2019 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стати до роботи 20.08.2020 року (а.с. 51).

Наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів № 706 від 25 липня 2019 року Про припинення діяльності Волноваської МРДЛДСУПБХПЗС припинена діяльність Волноваської МРДЛДСУПБХПЗС (код ЄДРПОУ 34974930, м. Волноваха, вул. Карла Маркса, 66) шляхом її приєднання до Донецької регіональної державної лабораторії Державної служби Укпраїни з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (код ЄДРПОУ 33361343 м. Маріуполь, вул. Гризодубової, 3) згідно з чинним законодавством. ОСОБА_3 призначена головою комісії з ліквідації Волноваської МРДЛДСУПБХПЗС (а.с. 26-27).

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань станом на 23.01.2020 року у вказаному реєстрі наявний запис про Волноваську МРДЛДСУПБХПЗС (а.с. 49-50).

Згідно наказу № 7 від 01.10.2017 року При визначення місяця дислокації відділу бактеріологічних досліджень пат-, біо- матеріалів та кормів ив вірусологічного відділу за вказаним відділом закріплено місце дислокації за адресою: 87400, Донецька область, смт. Мангуш, вул. Катанова, буд. 72 (а.с.103).

Згідно наказу № 263 від 01.10.2019 року При визначення місяця дислокації сектору діагностики бактеріальних захворювань та відбору зразків відділу бактеріологічних досліджень пат-, біо- матеріалів та кормів за вказаним сектором закріплено місце дислокації за адресою: 85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Чижевського, буд. 11 (а.с. 104).

Згідно структури Донецької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого начальником Головного управління Держпродспоживслужби, станом 01.10.2019 року до структуру вказаній установи увійшло 168 посад. З яких до відділу бактеріологічних досліджень пат-, біо- матеріалів та кормів 12 штатних посад. До складу вказаного відділу увійшов сектор діагностики бактеріологічних захворювань та відбору зразків з 5 штатними посадами: провідний лікар ветеринарної медицини 3 штатних одиниці, лаборант 1 штатна одиниця, санітар 1 штатна одиниця. До державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи ринку Волноваська увішало 5 штатних одиниць: завідувач лабораторії 1 штатна одиниця, провідний лікар ветеринарної медицини 3 штатних одиниці, лаборант 1 штатна одиниця (а.с. 115-119).

Згідно з посадовою інструкцією завідувача відділу бактеріологічних досліджень пат-, біо- матеріалу та кормів, кваліфікаційними вимогами до вказаної посади є: повна вища освіта за фахом діяльності зі стажем роботи не менш 3 років на посаді провідного лікаря ветеринарної медицини (а.с. 105-109).

Згідно з посадовою інструкцією завідувача державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи ринку, кваліфікаційними вимогами до вказаної посади є: вища ветеринарна освіта і стаж роботи не нижче ніж посада лікаря ветеринарної медицини не менш 3-х років (а.с. 110-114).

Листом від 29.07.2019 року вих.№ 04-02/58 за підписом голови ліквідаційної комісії ОСОБА_1 попереджена про звільнення 29.09.2019 року згідно з п.1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацієюВолноваської МРДЛДСУПБХПЗС відповідно до наказу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів № 706 від 25.07.2019 року (а.с. 13).

Згідно копії заяви ОСОБА_1 на ім`я директора Донецької регіональної лабораторії Держспоживслужби ОСОБА_1 просила прийняти її за переведенням (згідно п.5 ст. 36 КЗпП України) на посаду завідуючої відділом бактеріологічних сектору у м. Волноваха з 01.10.2019 року (а.с. 77).

Згідно копії заяви ОСОБА_1 на ім`я голови ліквідаційної комісії ОСОБА_3 ОСОБА_1 просила звільнити її за переведенням (згідно п.5 ст. 36 КЗпП України) до Донецької регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби (а.с. 139-140).

З копії акту від 27.09.2019 року, складеного ведучим спеціалістом Донецької регіональної державної лабораторії Держспоживслужби Токаревой Н.О., в присутності працівників Волноваської МРДЛДСУПБХПЗС: директора ОСОБА_3, в.о. зав. бактеріологічним відділом ОСОБА_7 , вед. лікаря ветеринарної медицини ОСОБА_8 , головного бухгалтера ОСОБА_9, встановлено, що 27.09.2019 року ОСОБА_1 , що знаходиться в соціальній відпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до 4-х років, було запропоновано написати заяву про переведення до Донецької регіональної державної лабораторії Держспоживслужби на вакантну посаду ведучого лікаря ветеринарної медицини сектору діагностики бактеріальних захворювань та відбору зразків відділу бактеріологічних досліджень пат-, біо- матеріалів та кормів, проте ОСОБА_1 писати заяву на вказану посаду відмовилась. Про ліквідацію Волноваської міжрайонної державної лабораторії ОСОБА_1 повідомлена замовним листом з повідомленням (27.907.2019 року) (а.с. 76).

Наказом голови ліквідаційної комісії № 56 від 24 жовтня 2019 року Про звільнення ОСОБА_1 остання звільнена з посади завідуючої бактеріологічним відділом Волноваської МРДЛДСУПБХПЗС за згодою профспілкового органу через відмову працівника про переведення у зв`язку з ліквідацією установи. Відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 23).

Листом від 14.11.2019 року вих. № 04-02/102 за підписом голови ліквідаційної комісії ОСОБА_1 повідомлена про звільнення з посади завідувача бактеріологічним відділом Волноваської МРДЛДСУПБХПЗС за наказом № 56 від 24.10.2019 року за ст. 40 п.1 КЗпП України. В листі зазначено, що 25.11.2019 року внесений запис у трудову книжку та роз`яснена можливість отримати трудову книжку за місцям розташування ліквідаційної комісії (а.с. 15).

21.11.2019 року ОСОБА_1 звернулась з заявою до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з проханням надати, належним чином засвідчену копію наказу № 706 від 25.07.2019 року; роз`яснити порядок оскарження її звільнення, а також органи (особи), які уповноважені розглядати це питання; повідомити, чи відноситься посада завідувача Волноваської МРДЛДСУПБХПЗС до категорії державних службовців (публічної служби) (а.с. 17).

Листом за підписом голови ліквідаційної комісії від 29.11.2019 року вих. № 04-2/112 ОСОБА_1 надісланий наказ № 56 від 24.10.2019 року (а.с. 22).

Листом Держаної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 02.12.2019 року за вих. № 24-9/584 ОСОБА_1 надіслана копія наказу Держпродспоживслужби № 706 від 25.07.2019 року Про ліквідацію Волноваської МРДЛДСУПБХПЗС . Вказаним листом роз`яснений порядок вирішення трудового спору, статус Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, а також те, що посада завідувача бактеріологічним відділом Волноваської МРДЛДСУПБХПЗС не відноситься до посад державної служби (а.с. 24-25).

З копії акту приймання - передачі, складеного 20.12.209 року, та копії акту відмови від 20.12.2019 року встановлено, що ОСОБА_1 відмовилась від отримання трудової книжки (а.с. 56-57).

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показала, що обіймає посаду провідного спеціаліста Донецької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. 27.09.2019 року за наказом директора вона прибула до Волноваської МРДЛДСУПБХПЗС з метою прийняття від працівників заяв на переведення до сектору діагностики бактеріологічних захворювань та відбору зразків, який утворювався замість останньої у складі відділу бактеріологічних досліджень пат-, біо-, матеріалу та кормів Донецької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. ОСОБА_1 зайшла поза чергою, оскільки перебувала у відпустці по догляду за дитиною. Увійшовши до кабінету директора ОСОБА_1 почала фотографувати заяви інших працівників. Вона повідомила ОСОБА_1 про наявні у секторі посади: 3 посади провідного лікаря ветеринарної медицини, 1 посада лаборанта та 1 посада санітара. ОСОБА_1 написала заяву, в який просила перевести її на посаду завідуючої відділом, проте було роз`яснено, що такої посади на існує та в усній формі було запропоновано написати заяву на існуючи посади. Остання відмовилась, про що було складено акт.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення Право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбаченому трудовим законодавством.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений статтею 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийняті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: зміни в організації виробництва і праці, в том у числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством . Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з роз`яснень, викладених в абзаці 1 пункту 19 Постанови ВСУ № 9 від 06.11.1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів , розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника; які є докази щодо змін в організації виробництва і праці; про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або, що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації; чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. Оскільки обов`язок про працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження до дня розірвання трудового договору, за змістом ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові було запропоновано всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 року у справі № 6-40 цс 15, який має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Європейської соціальної хартії від 03.05.1996 року, ратифікованої Законом України від 14.09.2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 року, встановлено - вважати незаконним, якщо роботодавець надсилає жінці попередження про звільнення з роботи у період від дати повідомлення нею свого роботодавця про вагітність до закінчення її відпустки по вагітності та пологам або якщо він робить попередження про звільнення у такий час, що воно втрачає чинність у цей період.

В свою чергу ч. 3 ст. 184 КЗпП України визначає звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням з збереженням на цей період (але не більш трьох місяців із дня закінчення строкового трудового договору) середньої заробітної плати.

Статтею 59 Господарського кодексу України передбачено, що припинення діяльності суб`єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб`єкта господарювання чи їх правонаступників. А у випадках, передбачених законом - за рішенням суду.

Таким чином, звільнення жінок, зазначених у ч.3 ст.184 КЗпП, у зв`язку із закінченням строку трудового договору має певні особливості, зокрема саме ліквідацію підприємства. Таке звільнення можливе, проте власник зобов`язаний працевлаштувати жінку на цьому самому або іншому підприємстві (установі, організації) відповідно до її спеціальності. Розрив у часі між звільненням і працевлаштуванням у цьому випадку не допускається. Якщо жінка відмовилася від працевлаштування за спеціальністю без поважних підстав, вона може бути звільнена з роботи за п. 2 ст. 36 КЗпП України, навіть якщо після закінчення строку трудового договору пройшло два чи три місяці. В цьому випадку трудовий договір не буде вважатись продовженим на невизначений строк, оскільки після закінчення строку мала місце вимога власника про припинення трудового договору (ст. 391 КЗпП).

Наведена позиція визначена в постанові Верховного Суду України від 15 жовтня 2013 року №21-303а13.

Проте, як встановлено судом, у порушення наведених вимог, ОСОБА_1 була звільнена під час перебування її у відпустці по догляду за дитиною, своєї згоди на звільнення не надавала, повної ліквідації Волноваської МРДЛДСУПБХПЗС не відбулося, фактично відбулося не ліквідація, а реорганізація останньої шляхом її приєднання до Донецької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачі, про що безперечно свідчить вище досліджений наказ № 706 від 25.07.2019 року, а також структура останньої, у яку, поміж інших, увійшов сектор діагностики бактеріологічних захворювань та відбору зразків та державна лабораторія ветеринарної санітарної експертизи ринку Волноваська (а.с. 115-119). При цьому і сам відповідач у своєму відзиві зазначив, що на основі технічної бази бактеріологічного відділу, який очолювала позивачка, у структурі Донецької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів був створений сектор діагностики бактеріологічних захворювань та відбору зразків.

На підтвердження того, що відбулася саме реорганізація, а не повна ліквідація підприємства також свідчать накази про прийняття на роботу за переведенням працівників Волноваської РДЛДСУПБХПЗС(а.с. 133-152, 159).

Вищенаведене, на думку суду, в повній мірі спростовує доводи відповідачів в тій частині, що фактично відбулася повна ліквідація Волноваської МРДЛДСУПБХПЗС.

При цьому суд відзначає, що навіть у випадку повної ліквідації установи жінки, визначені у ст. 184 КЗпП України, підлягають обов`язковому працевлаштуванню.

Такі вимоги законодавства відповідачами, на думку суду, не виконані, у тому числі не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами під час розгляду справи твердження відповідачів в тій частині, що позивачці були запропоновані всі наявні вакантні посади для заміщення і що вона відмовилась від переведення на іншу роботу (про що також зазначено в оскаржуваному наказі № 56 від 24.10.2019 року).

Так, вище досліджений акт від 27.09.2019 року лише засвідчив той факт, що позивачці було запропоновано написати заяву про переведення до Донецької регіональної державної лабораторії Держспоживслужби на вакантну посаду ведучого лікаря ветеринарної медицини сектору діагностики бактеріальних захворювань та відбору зразків відділу бактеріологічних досліджень пат-, біо- матеріалів та кормів, проте ОСОБА_1 писати заяву на вказану посаду відмовилась. І жодним чином не підтверджує, що їй були запропоновані інші вакантні посади і те, що вона відмовилась їх обійняти. Одні лише показання свідка ОСОБА_6 в цій частині належним чином ні підтверджують факту виконання вищенаведених вимог законодавства. При цьому і вказаний свідок показала, що повідомила позивачі лише посади, наявні у секторі діагностики бактеріологічних захворювань та відбору зразків. Не надано свідком свідчень щодо ознайомлення позивачки зі всіма наявними посадами для заміщення і що остання від їх зайняття відмовилась.

Щодо посилань відповідача та їх представника Захарової Є. В. на незаконність видання наказу № 48 від 13.08.2019 року, яким ОСОБА_1 надана відпустка по догляду за дитиною, а також на те, що позивачкою взагалі не надано доказів на підтвердження наявності в неї дитини, а також того, що дитина потребує догляду. Суд вважає, що такі посилання не є слушними, оскільки як на час видання оскаржуваного наказу про звільнення, так і на теперішній час вищевказаний наказ № 48 від 13.08.2019 року ніким не скасований та є чинним.

Стосовно доводів відповідача Донецької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та їх представника Захарової Є. В. в тій частині, що позивачкою не вірно визначено коло відповідачів у справі та не вірно обраний засіб захисту, а саме не конкретизовано до кого пред`явлена вимога про поновлення на попередній роботі, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у частині 2 ст. 16 ЦК України.

Частиною 1 статті 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог закону України Про запобігання корупції іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Проаналізувавши позовні вимоги, висунуті позивачкою, суд вважає, що останньою вірно обраний засіб захисту своїх прав, який відповідає вимогам ч. 2 ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 233 КЗпПП України. Ураховуючи наведене суд вважає безпідставними посилання представника відповідача Захарової Є. В. у судовому засіданні на те, що при вирішенні вказаного спору суд взагалі немає права приймати рішення про скасування наказу від № 56 від 24.10.2019 року.

Щодо кола відповідачів у справі, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи. Поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 50 ЦПК України передбачено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається якщо: предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Статтею 175 ЦПК України передбачено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Так, позивачкою оскаржується наказ про звільнення, виданий головою ліквідаційної комісії Волноваської МРДЛДСУПБХПЗС ОСОБА_3., до якої в силу положень ч. 4 ст. 105 ЦК України перейшли повноваження щодо управління справами юридичної особи та яка виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється - Волноваської МРДЛДСУПБХПЗС. Другим пунктом своїх позовних вимог позивачка просить поновити її на попередній роботі. Як встановлено судом, оскаржуваним наказом позивачка звільнена з посади завідуючої бактеріологічним відділом Волноваської МРДЛДСУПБХПЗС, яка на теперішній час реорганізована шляхом приєднання до Донецької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, отже остання є правонаступником Волноваської МРДЛДСУПБХПЗС.

А відтак суд доходить висновку, що спірні правовідносин стосуються прав та обов`язків всіх відповідачів, визначених позивачкою при поданні позову, а отже, на думку суду, останньою вірно визначено коло відповідачів у справі.

Стосовно доводів відповідача Донецької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та її представника Захарової Є.В. що на спірні правовідносини розповсюджується юрисдикція адміністративних судів, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної ґреспубліки ґкрим , органах місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до частини першої статті 5 Цивільного кодексу України суди загальної юрисдикції розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Як встановлено з вище дослідженого листа Держаної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 02.12.2019 року за вих. № 24-9/584, надісланого ОСОБА_1 , посада завідувача бактеріологічним відділом Волноваської МРДЛДСУПБХПЗС не відноситься до посад державної служби (а.с. 24-25).

Ураховуючи зазначені вище норми права та встановлені судом обставини, слід зробити висновок про те, що посада, яку обіймала на час звільнення ОСОБА_1 , не належить до державної служби, а тому на спірні правовідносини не поширюється дія Закону України Про державну службу , у той же час поширюється дія гарантій, передбачених КЗпП України. Отже, суд доходить висновку про те, що справа повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства, а доводи наведені відповідачем та його представником щодо розгляду справи в порядку КАС України є необґрунтованими.

Суд не надає правової оцінки аналізу особових справ працівників Волноваської МРДЛДСУПБХПЗС, наведеному представником відповідача Захаровою Є. В. у своїх додаткових поясненнях від 02.07.2020 року з метою визначення кваліфікації та інших показників трудової діяльності (а.с. 128-132), оскільки визначення кваліфікації та продуктивності праці проводиться спеціальною комісією для визначення переважного права на залишення на роботі в разі скорочення численності чи штату працівників, що в даному випадку не є предметом розгляду вказаної цивільної справи.

Доводи представника відповідача Захарової Є. В. про те, що позивачка сама написала заяву про звільняння не заслуговують на увагу, оскільки у своїй заяві від 27.09.2020 року (а.с. 139-140), на яку посилається представник відповідача, позивачка просить звільнити її за переведенням, що, на думку суду, навпаки підтверджує її бажання бути переведеною до Донецької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з метою продовження трудової діяльності.

Підсумовуючи викладене суд зазначає, що ст. 184 КЗпП України прямо забороняє звільнення ОСОБА_1 з ініціативи власника за п. 1 ст. 40 КЗпП України, оскільки на момент звільнення позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною та своє згоди на звільнення не надавала. Отже оскаржуваний наказ голови ліквідаційної комісії № 56 від 24.10.2019 року прийнятий з порушеннями вимог діючого законодавства, а отже є протиправним, у зв`язку з чим підлягає скасуванню з поновленням позивачки на попередній роботі - посаді завідуючої бактеріологічним відділом Волноваської міжрайонної державної лабораторії Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, з якої її було звільнено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 76-82,141, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Донецької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Волноваської міжрайонної державної лабораторії Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Голови ліквідаційної комісії Волноваської міжрайонної державної лабораторії Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Павлюкової Валентина Володимирівни про визнання звільнення протиправним, скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ голови ліквідаційної комісії Волноваської міжрайонної державної лабораторії Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ОСОБА_3 від 24 жовтня 2019 року № 56 Про звільнення ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 на завідуючої бактеріологічним відділом Волноваської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Повний текст судового рішення складений 19 серпня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року): до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Т.В. Безрук