Постанова від 28.08.2007 по справі 19/2(12/240-06)-07

19/2(12/240-06)-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2007                                                                                   Справа № 19/2(12/240-06)-07  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Павловського П.П.  (доповідача)

суддів: Швеця В.В.,  Чус О.В.

Секретар судового засідання Ревковій Г.О.   

Представники сторін:       

від позивача:  Рибаєв О.А. представник, довіреність №4/81  від 02.01.07;

від відповідача:  Шкуто Ю.Г. адвокат, посвідчення №1673  від 17.04.07;

розглянувши у відкритому судовому засіданні  матеріали апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо –збагачувальний комбінат” м. Кривий Ріг на  рішення господарського суду  Дніпропетровської  області  від 19.06.07 р.   у справі № 19/2(12/240-06)-07

за позовом   Відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо –збагачувальний комбінат” м. Кривий Ріг

до товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісмонтаж” м. Кривий Ріг

про стягнення штрафних санкцій в розмірі 580585, 38 грн.

ВСТАНОВИВ:

          В грудні  2006 відкрите акціонерне товариство “Північний гірничо –збагачувальний комбінат” м. Кривий Ріг звернулось в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісмонтаж” м. Кривий Ріг  про стягнення штрафних санкцій в розмірі 580585, 38 грн.

           Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2007 року (Суддя –Петренко І.В.) –позовні вимоги позивача задоволено.

           Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісмонтаж” на користь Відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо –збагачувальний комбінат” суму 1917,92 грн. пені,  суму 1838,96 грн. штрафу, суму 37856, 88 грн.

           Не погодившись з рішенням господарського суду позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з  апеляційною скаргою.

           В своїй апеляційній скарзі  скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду від 19.06.2007 р. та винести постанову, якою задовольнити позов.

           Відповідач  надав відзив на дану апеляційну скаргу, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

           Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи, вивчивши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, дійшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та відповідачем 12.04.2005 року було укладено договір підряду № 646.

Відповідно до п.п. 4.1. договору, підрядні роботи повинні виконуватись в термін, згідно календарного плану, тобто приступити до виконання робіт у другому кварталі 2005 року та закінчити відповідні роботи у четвертому кварталі 2005 року.

27.01.2005 року, позивач направив претензію № 137/81 08.06.2006 року на адресу відповідача, яка залишилась без відповіді.

Станом на 01.06.2006 р. відповідач не виконав свої зобов”язання у повному обсязі відповідно до умов підряду № 646 від 12.04.2005 р., а саме невиконані роботи на загальну суму 2627083 грн.

Пунктом 10.5 договору підряду передбачено, що у випадку порушення з вини підрядника терміну закінчення робіт, передбачених договором, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % від вартості робіт з яких прострочено виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів, стягується штраф у розмірі 7% від вартості робіт.

Станом на 01.06.2006 року, термін прострочення виконаних робіт за договором складає 151 день. Таким чином, загальна сума штрафних санкцій за неналежне виконання зобов”язання  за договором з урахуванням подвійної ставки НБУ становить 375688, 21 грн.

Господарський суд правильно дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають  задоволенню, оскільки мало місце порушення строків виконання робіт, та те, що  необхідно  зменшити суму пені та штрафу відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України до суми пені в розмірі 1917,92 грн. та суми штрафу в розмірі 1838, 96 грн.

Отже, за умовами договору підряд № 646 від 12.04.2005 року, відповідач був зобов'язаний виконати будівельні роботи, які підпадають під дію ст. 29 Закону України “Про виконання будівельних робіт”, затвердженого Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 273 від 05.12.2000 року,  виконання зазначених будівельних робіт на об'єктах без одержання дозволу інспекції державного архітектурно –будівельного контролю вважається самовільним і тягне за собою відповідальність, згідно з чинним законодавством.   

Відповідно до п.п. 1.2 п. 1 Положення, подання документів до інспекції державного архітектурно –будівельного контролю для одержання дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється забудовником (замовником). У позивача, який є за умовами договору підряду замовником виникло зобов”язання отримати дозвіл на проведення будівельних робіт, які мав виконати за  умовами договору підряду відповідач.

Колегія суддів вважає, що зазначені обставини змусили відповідача припинити  виконання тієї частини підрядних робіт, невиконання якої позивач вважає прострочкою виконання господарських зобов'язань відповідачем за зазначеним у позовній заяві договором підряду. За обставин прострочення позивачем, відповідач не вважається таким, що прострочив виконання зобов”язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Враховуючи, що договором підряду № 646 від 12.04.2005 року не передбачено обов'язку відповідача, щодо передачі проектно –кошторисної документації, то відповідно до приписів п. 1 ст. 875 ЦК України, цей обов'язок був покладений на позивача.

З огляду на вищевикладене не можуть бути прийняті до уваги та бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції доводи викладені в апеляційній скарзі.

            Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що правові підстави для скасування рішення господарського суду відсутні. Рішення суду першої інстанції   відповідає обставинам справи і при його прийнятті  судом не порушено норми матеріального та процесуального права.

         На підставі наведеного та керуючись ст. 101-103,  105  ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо –збагачувальний комбінат” м. Кривий Ріг на  рішення господарського суду  Дніпропетровської  області  від 19.06.07 р.   у справі № 19/2(12/240-06)-07  – залишити без задоволення.

           Рішення господарського суду від 19.06.2007 р.  у справі № 19/2(12/240-06)-07  –залишити без змін.

          Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

           Головуючий суддя                                                                            П.П. Павловський

           Суддя                                                                                         В.В. Швець

           Суддя                                                                                                   О.В. Чус