Рішення

від 19.08.2020 по справі 485/273/20

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 485/273/20

Провадження № 2/485/250/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2020 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Квєтка І.А.,

секретар судового засідання Семенака А.Г.,

за участю представника позивача ОСОБА_7.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Снігурівка у режимі відеоконференції з Бериславським районним судом Херсонської області в поряду загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Снігурівської міської ради Миколаївської області про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

У березні 2020 року позивач через свого представника звернувся до суду з вказаним позовом. Свої вимоги обгрунтував таким.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його брат ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, зокрема, і на земельну ділянку в межах території Тамаринської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, загальною площею 12,5126га, кадастровий номер 4825784200:10:000:0019, яку передано для ведення фермерського господарства.

Розпорядженням голови Снігурівської райдержадміністрації Миколаївської області від 19 жовтня 2011 року № 522-р ОСОБА_2 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

14 лютого 2018 року Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області №14-1011/14-18-СГ видано наказ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , пунктом 3 якого передбачено, що реєстрація права власності на земельну ділянку проводиться після припинення права постійного користування земельною ділянкою.

04 грудня 2019 року наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області припинено право постійного користування земельною ділянкою ОСОБА_2 .

За звернення до нотаріальної контори, завідувачем відмовлено в прийнятті документів для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку за відсутності правовстановлюючого документу на майно.

Враховуючи викладене, просить суд визнати за ним право власності в порядку спадкування після смерті брата ОСОБА_2 на земельну ділянку для ведення фермерського господарства, загальною площею 12,5126га, кадастровий номер 4825784200:10:000:0019, в межах території Тамаринської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області.

09 квітня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення за такого. Згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 04 грудня 2019 року № 11069/0/14-19/СГ припинено право постійного користування земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 50,00 га ріллі, в межах території Тамаринської сільської ради, надане ОСОБА_2 . Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 24 березня 2020 року спірна земельна ділянка перебуває у державній власності. Наказ Головного управління Держгеокадастру про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки був виданий більш як після 4 років з моменту його смерті та вказаним наказом передбачено, що право власності на неї виникає з моменту державної реєстрації відповідного права. Право власності у ОСОБА_2 на земельну ділянку за життя не виникло, оскільки ним не зареєстровано.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з зазнаних в позові підстав, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого.

Судом встановлено, що згідно з розпорядженням голови Снігурівської райдержадміністрації Миколаївської області Бунчука С.В. від 19 жовтня 2011 року № 522-р, на підставі заяв громадян України, членів фермерського господарства "Дукат" ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про передачу земельних ділянок у власність, враховуючи погодження голови фермерського господарства ОСОБА_1 , надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок в середньому розмірі земельної частки (паю) кожному по 12,2 умовних кадастрових гектара по Тамаринській сільській раді для ведення фермерського господарства із земель державної власності, наданих в користування громадянину України, голові фермерського господарства "Дукат" ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею від 13 серпня 1997 року (а.с. 20-зворот).

ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Надбузьке Миколаївського району Миколаївської області ОСОБА_2 помер, про що свідчить копія свідоцтва про його смерть серії НОМЕР_1 , виданого 30 травня 2013 року за актовим записом № 5 Виконавчим комітетом Тамаринської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області (а.с. 5), не отримавши документів, що посвідчують право власності на вищевказану земельну ділянку.

Згідно з ст. ст. 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Спадкоємцем померлого ОСОБА_2 за законом є його брат ОСОБА_1 - позивач у справі, який в установленому законом порядку прийняв спадщину як такий, що був зареєстрований разом зі спадкодавцем за однією адресою на день відкриття спадщини, про що свідчить копія спадкової справи до майна померлого № 86/2018, розпочатої 22 березня 2018 року (а.с. 28-37).

Постановою завідувача Снігурівською державною нотаріальною конторою Коваль Ю.В. від 12 лютого 2020 року вих. № 177/02-31 ОСОБА_3 , який діє від імені ОСОБА_1 , відмовлено у прийнятті документів для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 12,5126га, кадастровий номер 4825784200:10:000:0019, в межах території Тамаринської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на нерухоме майно (а.с. 10).

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на земельну ділянку.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності відповідних юридичних фактів у їх сукупності, зокрема, ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Земельний кодекс України в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, встановлював, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю чи укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження меж земельної ділянки із власниками чи користувачами суміжних земельних ділянок; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; державна реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК України не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2019 у справі № 343/1048/17.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з наказу першого заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Коцюби С.М. № 14-1011/14-18-СГ, про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надання ОСОБА_2 у власність спірної земельної ділянки, видано 14 лютого 2018 року, після смерті ОСОБА_2 (а.с. 8).

За такого, ОСОБА_2 за життя не оформив у встановленому законом порядку право власності на спірну земельну ділянку, тому вона не є об`єктом спадкування і не увійшла до спадкової маси. Спадкодавцем за життя було розпочато, але не завершено процедуру приватизації вищевказаної земельної ділянки.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оскільки суд встановив, що ОСОБА_2 за життя не оформив у встановленому законом порядку право власності на спірну земельну ділянку, вона не входить до спадкової маси й не може бути успадкована його спадкоємцями, тому в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 81, 263-265, 141, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_6 до Снігурівської міської ради Миколаївської області про визнання права власності на спадкове майно - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Снігурівський районний суд, який відраховується з дати складення повного судового рішення.

Суддя

Дата складення судового рішення 19.08.2020.