Справа № 930/3193/19
Провадження № 22-ц/801/1421/2020
Категорія: 32
Головуючий у суді 1-ї інстанції Царапора О. П.
Доповідач:Марчук В. С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2020 рокуСправа № 930/3193/19м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючої: Марчук B.C.,
суддів: Ковальчука О.В., Міхасішина І.В.,
секретар : Кузьменко Б.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу № 930/3193/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Енергія про розірвання договорів оренди землі , за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Енергія на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 01 червня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Царапори О.П., дата складання повного тексту рішення - 01.06.2020 року, -
в с т а н о в и в :
В грудні 2019 року, ОСОБА_1 звернувся у Немирівський районний суд Вінницької області з даним позовом.
27 лютого 2020 року позивач звернувся у суд із заявою про зміну предмету позову, зазначивши у ній нові кадастрові номери земельних ділянок, які перебувають в оренді у відповідача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 на праві приватної власності має земельні ділянки: площею 1,9208 га, яка знаходиться на території Марксівської сільської ради, кадастровий № 0523085100:03:001:0152 та площею 0,8178 га, яка знаходиться на території Гриненської сільської ради, кадастровий №0523082900:02:001:0487, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом. Цільове призначення вказаних земельних ділянок - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
09.08.2019 року, відповідно до вимог ст. 182, 1296 ЦК України дане право зареєстроване за позивачем, про що свідчать Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 177024734 та № 177024413 від 09.08.2019 року.
Далі позивач зазначає, що між його матір`ю, ОСОБА_2 та відповідачем ТОВ Компанія Енергія 29 грудня 2010 року були укладені договори оренди земельних ділянок без номерів строком на 10 років.
У п. 40 вище вказаних договорів оренди земельних вказано, що перехід права власності на орендовані земельні ділянки до другої особи, а також реорганізація юридичної особи є підставою для зміни умов або розірвання договору.
ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивача - ОСОБА_2 померла, а позивач має бажання самостійно користуватись земельними ділянка, тому з урахуванням зазначених обставин, звернуся з даним позовом та просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки №б/н від 29.12.2010 року загальною площею 1,9208 га, кадастровий № 0523085100:03:001:0152, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Компанія Енергія , який зареєстрований у відділі Держкомзему в Немирівському районі, про що у Державному реєстрі земель зроблено запис за №052300004004958 від 27.02.2012 року; розірвати договір оренди земельної ділянки №б/н від 29.12.2010 року загальною площею 0,8178 га, кадастровий №0523085100:03:001:0152, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Компанія Енергія , який зареєстрований у відділі Держкомзему в Немирівському районі, про що у Державному реєстрі земель зроблено запис за №052300004004612 від 27.02.2012 року; зобов`язати ТОВ Компанія Енергія повернути ОСОБА_1 вказані земельні ділянки за актом приймання-передачі в стані придатному для цільового використання.
Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 01.06.2020 року позов задоволено.
Вирішено: розірвати договір оренди земельної ділянки № б/н від 29.12.2010 року загальною площею 1,9208 га, кадастровий № 0523085100:03:001:0152, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Компанія Енергія , який зареєстрований у відділі Держкомзему в Немирівському районі, про що у Державному реєстрі земель зроблено запис за № 052300004004958 від 27.02.2012 року; розірвати договір оренди земельної ділянки № б/н від 29.12.2010 року загальною площею 0,8178 га, кадастровий № 0523082900:02:001:0487, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Компанія Енергія , який зареєстрований у відділі Держкомзему в Немирівському районі, про що у Державному реєстрі земель зроблено запис за № 052300004004612 від 27.02.2012 року; зобов`язати ТОВ Компанія Енергія повернути ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 1,9208 га, яка знаходиться на території Марксівської сільської ради, кадастровий № 0523085100:03:001:0152 за актом приймання-передачі в стані придатному для цільового використання; зобов`язати ТОВ Компанія Енергія повернути ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,8178 га, яка знаходиться на території Гриненської сільської ради, кадастровий № 0523082900:02:001:0487 за актом приймання-передачі в стані придатному для цільового використання; вирішено питання судових витрат.
Не погодившись з даним рішенням, ТОВ Компанія Енергія оскаржило його в апеляційному порядку, як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та порушення норм процесуального права, за неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи.
Апеляційна скарга мотивована тим, що в оспорюваному договорі, а саме в його п.40 не міститься абсолютного обов`язку сторін розривати договір, оскільки сполучник або вказує на альтернативу - зміна умов договору .
Крім того, п.37 вказує на чотири випадки, за яких договір припиняє свою дію, разом з тим, оскільки в зазначеному пункті не міститься посилання на перехід права власності як на підставу розірвання договору, то п.40 не може свідчити про абсолютний обов`язок сторін саме розірвати договір за обставин переходу власності.
Ще апелянт посилається на п.38 договору, у якому зазначені лише два вичерпні випадки, коли договір може бути розірвано: за взаємною згодою сторін та за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно порушує її використання, а також з інших підстав, визначених законом, проте до цих випадків не входить перехід права власності на земельну ділянку до другої особи.
З огляду на вказане, ТОВ Компанія Енергія просить рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 01.06.2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши представника апелянта - адвоката Самара В.О., який апеляційну скаргу підтримав, з викладених у ній підстав, вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, з огляду на наступне.
Згідно частин першої - п`ятої ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду відповідає зазначеним правовим вимогам.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наступного.
Згідно свідоцтв про право на спадщину за законом, позивачу належить земельна ділянка площею 0,8178 га, що розташована на території Гриненської сільської ради та належала померлій ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №721128 (а.с.11), а також земельна ділянка площею 1,9208 га, що розташована на території Марксівської сільської ради Немирівського району Вінницької області та належала померлій ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ№721129 (а.с.12).
Дані обставини також підтверджуються Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 177024734 та № 177024413 від 09.08.2019 року (а.с.13-14).
Відповідно до копій реєстраційних справ державної реєстрації договорів оренди, між матір`ю позивача ОСОБА_2 та ТОВ Компанія Енергія були укладені договори оренди земельних ділянок № б/н від 29 грудня 2010 року строком на 10 років (а.с.15-28).
Згідно п.40 вище вказаних договорів оренди земельних ділянок , перехід права власності на орендовані земельні ділянки до другої особи, а також реорганізація юридичної особи є підставою для зміни умов або розірвання договору (а.с.15-16, 23-24).
Матір позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що визнається обома сторонами та доказуванню не підлягає, виходячи з норми ч.1 ст. 82 ЦПК України.
Обставини, що позивач бажає самостійно користуватись земельними ділянками, слідують з позову, який підтримується позивачем за участі у судовому засіданні його представника - адвоката Примакової В.В. Крім того, 18.02.2020 року позивач звертався до директора ТОВ Компанії Енергія з пропозицією про розірвання вище вказаних договорів оренди землі, яка не була прийнята відповідачем. (а/с40).
За вказаних обставин, суд першої інстанції керувався нормами ст. ст. 15, 16, 626, 627, 651 ЦК України, 81, 90 ЗК України, 13, 31, 32 ЗУ Про оренду землі , які відповідають спірним правовідносинам про розірвання договору оренди земельної ділянки, та дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимоги в повному обсязі.
Колегія суду погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до пункту "г" частини 1статті 81 ЗК України, позивач набув право власності на земельну ділянку на підставі прийняття спадщини.
У пункті "б" частини 1статті 90 ЗК України закріплено право власника земельних ділянок самостійного господарювання на землі.
За змістом ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до положень ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Підстави для зміни або розірвання договору визначені законодавцем у ст. 651 ЦК України.
Ст.651 ЦК України передбачає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до частин 3, 4 статті 31 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Згідно з ч.4 ст.32 ЗУ Про оренду землі передбачено перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Відповідно до ч.4 ст. 32 Закону України Про оренду землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та не спростовано учасниками справи, пунктами під номером 40, кожного з оскаржуваних договорів, передбачена умова їх припинення шляхом розірвання у разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи. ( а/с24).
Відповідно до ст. 34 Закону України Про оренду землі , у разі припинення або розірвання договору оренди землі, орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
З огляду на вказані обставини та правові норми, а також, виходячи з права власності позивача на спірні земельні ділянки та норму ч.1 ст. 316 ЦК України, де зазначено, що правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; норму ч.1 ст. 319 ЦК України, з огляду на яку власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, позовні вимоги дійсно підлягають до задоволення, виходячи з волі позивача на розірвання зазначених договорів.
Доводи апеляційної скарги про те, що в п.40 оспорюваних договорів не міститься абсолютного обов`язку сторін розривати договір, оскільки сполучник або вказує на альтернативу - зміна умов договору , є безпідставними, оскільки така альтернатива це право вибору позивача змінити або розірвати договір. В даному випадку, позивач обрав право розірвання договорів оренди земельних ділянок, як це передбачено умовами договорів та ст. 651 ЦК України.
Щодо посилання апелянта на п. 37, 38 договорів, то вони не впливають на законність оскаржуваного рішення суду через те, що вони стосуються питання припинення договору, а не розірвання.
З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому в силу ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 367, 374, 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Енергія залишити без задоволення.
Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 01 червня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуюча суддя: В.С. Марчук
Судді: О.В. Ковальчук
І.В. Міхасішин
Суд | Вінницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.08.2020 |
Оприлюднено | 20.08.2020 |
Номер документу | 91062785 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вінницький апеляційний суд
Марчук В. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні