Постанова

від 12.08.2020 по справі №313/466/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 313/466/17

провадження № 61-41856св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Ентузіаст ,

відповідачі: ОСОБА_1 , Селянське (фермерське) господарство Руслан ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ентузіаст на постанову Апеляційного суду Запорізької області від 27 червня 2018 року у складі колегії суддів: Бєлки В. Ю., Онищенко Е. А., Кухаря С. В.,

В С Т А Н О В И В :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Ентузіаст (далі - ТОВ Ентузіаст ) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , Селянського (фермерського) господарства Руслан (далі - СФГ Руслан ) про визнання недійсним договору оренди землі від 30 травня 2016 року та визнання поновленим договору оренди землі від 20 січня 2006 року.

Позовна заява мотивована тим, що 20 січня 2006 року між ТОВ Ентузіаст та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, відповідно до якого, в оренду передана земельна ділянка, належна орендодавцеві на праві власності, кадастровий номер 2321284000:03:002:0001, площею 6,5579 га, строком на 10 років. Відповідно до пункту 43 договору він набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір зареєстрований у Веселівському РВ ЗРФ ДП Центр державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис, реєстраційний номер 040626800215 від 19 вересня 2006 року. Термін дії договору мав закінчитись 19 вересня 2016 року. ТОВ Ентузіаст як орендар належним чином виконувало умови договору оренди землі упродовж всього терміну його дії, про що свідчить відсутність будь-яких спорів щодо виконання його умов між сторонами.

З метою реалізації переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, ТОВ Ентузіаст 15 грудня 2015 року направило ОСОБА_1 лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, до якого був доданий проект додаткової угоди, в якій запропоновано поновити договір на той самий строк на тих самих умовах. Пропозиція була задоволена орендодавцем. 14 січня 2016 року сторони підписали додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 20 січня 2006 року строком на 10 років на тих самих умовах. Угода набула чинності з моменту її підписання.

З 20 вересня 2016 року відповідно до умов договору оренди землі від 20 січня 2006 року та нового укладеного договору, ТОВ Ентузіаст продовжувало відкрито обробляти земельну ділянку. Із 20 вересня по 20 жовтня 2016 року від орендодавця не надходив лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору, крім того, орендодавець із указаного часу, достовірно знаючи як власник земельної ділянки, у чиєму користуванні вона знаходиться, взагалі не вчиняв жодних дій направлених на заперечення у поновленні договору та витребування земельної ділянки, самостійно не приступав до її обробітку, тим самим своєю поведінкою визнаючи правомірність дій орендаря.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 03 квітня 2017 року № 84117409, земельна ділянка, кадастровий номер 2321284000:03:002:0001, площею 6,5579 га, належна на праві приватної власності ОСОБА_1 , передана в оренду на підставі договору оренди землі від 30 травня 2016 року СФГ Руслан строком на 10 років. Згідно з відомостями Державного реєстру відповідно до договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки, у грошовій або натуральній формі. Укладенням договору оренди землі від 30 травня 2016 року відповідачі порушили першочергове право ТОВ Ентузіаст на поновлення договору оренди землі від 20 січня 2006 року.

Враховуючи факт належного виконання ТОВ Ентузіаст умов договору оренди землі від 20 січня 2006 року, дотримання ним строків і процедури повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк, ненадіслання орендодавцем у встановлений законом строк відмови в поновленні договору на новий строк, виходячи з вимог статті 33 Закону України Про оренду землі ТОВ Ентузіаст вважає доведеним наявність у нього переважного права на поновлення договору оренди землі від 20 січня 2006 року на новий строк та порушення цього права у зв`язку з укладенням орендодавцем договору оренди від 30 травня 2016 року з іншим орендарем - СФГ Руслан .

Зазначав, що станом на 30 травня 2016 року ще не закінчив дію договір від 20 січня 2006 року, термін дії якого спливав 19 вересня 2016 року.

Посилаючись на викладене, ТОВ Ентузіаст , з урахуванням уточнених вимог, просило визнати недійсним договір оренди землі від 30 травня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та СФГ Руслан , а договір оренди землі від 20 січня 2006 року, укладений між ТОВ Ентузіаст та ОСОБА_1 , визнати поновленим на тих самих умовах строком на 10 років у редакції додаткової угоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 13 лютого 2018 року у складі судді Кравцова С. О. позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі від 30 травня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та СФГ Руслан , кадастровий номер земельної ділянки 2321284000:03:002:0001, площею 6,5579 га, строком на 10 років, зареєстрований комунальним підприємством Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації , індексний номер: 32915484 від 14 грудня 2016 року. Визнано поновленим договір оренди землі від 20 січня 2006 року, укладений між ТОВ Ентузіаст та ОСОБА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2321284000:03:002:0001, площею 6,5579 га, на тих же самих умовах строком на 10 років в наступній редакції додаткової угоди:

Додаткова угода про поновлення договору оренди землі

Орендодавець: Власник земельної ділянки: ОСОБА_1

Державний акт на право приватної власності на землю серії ЗП № 170103, виданий: Районний відділ земельних ресурсів, Дата реєстрації 06 січня 2005 року № 010526800248

Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю Ентузіаст в особі директора Мельник М. М., діючого на підставі статуту, відповідно до Закону України Про оренду землі , уклали дану угоду про наступне:

1. Предмет угоди

1.1. Поновити дію Договору оренди землі від 20.01.2006 року зареєстрованого за № 040626800215 від 19.09.2006р. на той самий строк і на тих самих умовах.

1.2. Дана угода являється невід`ємною частиною Договору оренди землі від 20.01.2006 року.

1.3. В іншій частині умови Договору залишаються незмінними .

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у позивача наявне переважне право на поновлення договору оренди землі на новий строк, яке було порушене у зв`язку з укладенням орендодавцем договору оренди землі з іншим орендарем.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 27 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 13 лютого 2018 року скасовано та ухвалено постанову наступного змісту: У задоволенні позову ТОВ Ентузіаст до ОСОБА_1 , СФГ Руслан про визнання договору оренди землі, укладеного між відповідачами, недійсним та поновлення договору оренди землі від 20 січня 2006 року, укладеного між ТОВ Ентузіаст та ОСОБА_1 відмовити .

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що додаткова угода, яка була укладена між ОСОБА_1 та ТОВ Ентузіаст , не зареєстрована належним чином, позивач спірною земельною ділянкою не користується, а навпаки вона знаходиться у користуванні СФГ Руслан , яке сплачує належним чином орендну плату ОСОБА_1 . Доказів, які б спростовували зазначені обставини, суду ТОВ Ентузіаст не надано.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у липні 2018 року, ТОВ Ентузіаст , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що укладений 20 січня 2006 року договір між ТОВ Ентузіаст та ОСОБА_1 діяв до 19 вересня 2016 року, а тому договір оренди землі, укладений між відповідачами 30 травня 2016 року, є незаконним, оскільки на одну і ту ж земельну ділянку одночасно не може існувати два договори, на цей період права власника були обмежені діючим договором. Вказана обставина не була предметом дослідження і оцінки суду апеляційної інстанції. В порядку реалізації положень статті 33 Закону України Про оренду землі 14 січня 2016 року між ТОВ Ентузіаст та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду, відповідно до якої сторони поновили дію договору оренди землі від 20 січня 2006 року. Незважаючи на невчинення державної реєстрації додаткової угоди, ТОВ Ентузіаст набуло правомірних очікувань на продовження користування земельною ділянкою, які також є предметом судового захисту. За вказаних умов подальше укладення власником земельної ділянки іншого договору порушує право орендаря та є зловживанням правом. Висновки суду апеляційної інстанції стосовно юридичного змісту переважного права та можливості і підстав його захисту суперечать рішенням Європейського суду з прав людини.

Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу ТОВ Ентузіаст без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість. ОСОБА_1 зазначає, що додаткова угода, укладена між нею та ТОВ Ентузіаст не набрала чинності, внаслідок чого останнє не набуло прав орендаря, тому відсутні підстави вважати, що його права порушені у зв`язку з укладенням відповідачами спірного договору, який зареєстрований у встановленому порядку. Зазначене свідчить про добровільну відмову ТОВ Ентузіаст від свого переважного права на поновлення договору оренди землі. Умови, запропоновані СФГ Руслан , є значно кращими для неї, тому поновлення договору оренди землі поставить її у невигідне майнове становище. При реєстрації договору оренди землі від 30 травня 2016 року державним реєстратором не було виявлено, що на вказану земельну ділянку вже зареєстровано право оренди.

СФГ Руслан також подало відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що у ТОВ Ентузіаст відсутнє переважне право перед іншими особами на поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк, тому постанова Апеляційного суду Запорізької області від 27 червня 2018 року не підлягає скасуванню.

Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2020 року справу № 313/466/17 призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ТОВ Ентузіаст здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Статтею 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди попередніх інстанцій установили, що 20 січня 2006 року між ТОВ Ентузіаст та ОСОБА_1 укладений договір оренди землі, відповідно до якого, в оренду була передана земельна ділянка, належна орендодавцеві на праві власності, кадастровий номер 2321284000:03:002:0001, площею 6,5579 га, строком на 10 років.

Пунктом 43 цього договору передбачено, що він набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір зареєстрований у Веселівському РВ ЗРФ ДП Центр державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис,реєстраційний номер 040626800215 від 19 вересня 2006 року. Таким чином, термін дії договору мав закінчитись 19 вересня 2016 року.

ТОВ Ентузіаст як орендар належним чином виконувало умови договору оренди землі від 20 січня 2006 року впродовж всього терміну його дії, про що свідчить відсутність будь-яких спорів щодо виконання його умов між сторонами.

Після закінчення строку договору орендар має право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8 договору).

З метою реалізації зазначених умов договору та закону ТОВ Ентузіаст 15 грудня 2015 року звернулося до ОСОБА_1 з листом-повідомленням про поновлення вказаного договору оренди землі, до якого був доданий проект додаткової угоди, в якій запропоновано поновити договір на той самий строк на тих самих умовах. Пропозиція була задоволена орендодавцем, 14 січня 2016 року сторони підписали додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 20 січня 2006 року строком на 10 років на тих самих умовах. Угода набула чинності з моменту її підписання (пункт 1.2 додаткової угоди).

Впродовж часу з 20 вересня 2016 року по 20 жовтня 2016 року від орендодавця не надходив лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору, крім того орендодавець з вказаного часу, достовірно знаючи як власник земельної ділянки у чиєму користуванні вона знаходиться, взагалі не вчиняла ніяких дій, направлених на заперечення у поновленні договору та витребування земельної ділянки, самостійно не приступала до її обробітку, тим самим своєю поведінкою визнала правомірність дій орендаря.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 03 квітня 2017 року № 84117409 земельна ділянка кадастровий номер 2321284000:03:002:0001, площею 6,5579 га, належна на праві приватної власності ОСОБА_1 передана в оренду на підставі договору оренди землі від 30травня 2016 року СФГ Руслан строком на 10 років. Згідно цього договору орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки, в грошовій або натуральній формі.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Статтями 18, 20 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на час підписання первинного договору оренди та його державної реєстрації, визначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною другою статті 125 ЗК України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Отже, строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Таким чином, на час укладення 30 травня 2016 року оскарженого договору між ОСОБА_1 та СФГ Руслан був чинним договір оренди цього ж об`єкта, підписаний ОСОБА_1 з ТОВ Ентузіаст 20 січня 2006 року і зареєстрований 19 вересня 2006 року у Веселівському РВ ЗРФ ДП Центр державного земельного кадастру зі строком дії до 19 вересня 2016 року .

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (абзац четвертий частини другої статті 24 Закону України Про оренду землі ).

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною (пункт в частини третьої статті 152 ЗК України).

Внаслідок укладення оскарженого договору СФГ Руслан отримало право оренди земельною ділянкою, що стало перешкодою для позивача у реалізації аналогічного права щодо тієї самої земельної ділянки.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог в частині визнання оспорюваного договору оренди земельної ділянки недійсним, суд першої інстанції правильно керувався тим, що він укладений до закінчення дії попереднього договору, укладеного з позивачем, що призвело до порушення прав останнього як орендаря.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 587/2135/16-ц (провадження № 14-74цс19).

У відповідності до частини першої статті 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Умови договору найму при його поновлені на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Правові підстави поновлення договору оренди землі, крім положень статті 777 ЦК України, визначаються також статтею 33 Закону України Про оренду землі .

Так, відповідно дочастини першої-п`ятої статті 33 цього Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на невідповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відповідно до положень статті 33 Закону України Про оренду землі реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Для застосування частини першої статті 33 цього Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У справі, яка розглядається, судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач належним чином виконував свої зобов`язання за договором оренди від 20 січня 2006 року,дотримався строку та процедури повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, надіслав йому лист-повідомлення, до якого додав проект додаткової угоди на тих самих умовах, що були викладені у договорі оренди від 20 січня 2006 року. Орендодавець ОСОБА_1 фактично погодилася з укладенням договору оренди на новий строк, підписавши 14 січня 2016 року з ТОВ Ентузіаст додаткову угоду, що також не заперечувалося відповідачами.

Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з доведеності факту наявності у ТОВ Ентузіаст переважного права на поновлення договору оренди землі від 20 січня 2016 року на новий строк та порушення цього права у зв`язку з укладенням 30 травня 2016 року орендодавцем договору оренди з іншим орендарем - СФГ Руслан .

За таких обставин та з підстав, передбачених указаними нормами матеріального права, правильним є висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову та захист прав позивача в обраний ним спосіб, зважаючи, що відповідачі допустили недобросовісну поведінку стосовно позивача - попереднього орендаря, порушивши його переважне право на укладення договору оренди на новий строк.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 21 листопада 2018 року у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18).

Апеляційний суд вищевикладеного не врахував та дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Враховуючи наведене суд касаційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції були належним чином оцінені подані сторонами докази, вірно встановлені обставини справи та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а апеляційний суд помилково скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Згідно статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

За таких обставин ухвалене судом апеляційної інстанції судове рішення не можна вважати законним та обґрунтованим, тому воно підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга підлягає задоволенню, сплачений за її подання судовий збір у розмірі 6 400,00 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 та СФГ Руслан на користь ТОВ Ентузіаст , тобто по 3 200,00 грн з кожного.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю Ентузіаст задовольнити.

Постанову Апеляційного суду Запорізької області від 27 червня 2018 року скасувати.

Рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 13 лютого 2018 року залишити в силі.

Стягнути з ОСОБА_1 та Селянського (фермерського) господарства Руслан на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ентузіаст витрати, пов`язані з переглядом справи судом касаційної інстанції, у розмірі 6 400,00 грн, тобто по 3 200,00 грн з кожного.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. О. Кузнєцов Судді: В. О. Кузнєцов Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. С. Жданова В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов В. М. Ігнатенко