Постанова

від 18.08.2020 по справі 587/1521/17

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2020 року

м.Суми

Справа №587/1521/17

Номер провадження 22-ц/816/1540/20

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Ткачук С. С. , Хвостика С. Г.

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

у присутності :

прокурора Воротоломей Максима Федоровича ,

представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Давидова Андрія Григоровича

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу заступника прокурора Сумської області

на рішення Сумського районного суду Сумської області від 19 березня 2018 року року, ухваленого у складі судді Степаненка О.А. у м. Суми,

у цивільній справі за позовом Сумської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_1

про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок,

в с т а н о в и в :

У червні 2017 року прокурор звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, позовні вимоги мотивовано тим, що у квітні 2014 року до Головного управління Держземагенства у Сумській області звернувся ОСОБА_1 із заявами про передачу йому у користування земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства.

За результатами розгляду вказаних заяв наказами Головного управління Держгеокадастру у Сумській області ОСОБА_1 було передано в оренду для фермерського господарства наступні земельні ділянки сільськогосподарського призначення на території Сумської сільської ради Сумського району Сумської області: під кадастровим номером 5924787300:02:0077:0090 площею 4,243 га, під кадастровим номером 5924787300:02:001:0093 площею 12,8164 га, під кадастровим номером 5924787300:08:001:0064 площею 1,6364 га, під кадастровим номером 5924787300:02:003:0110 площею 12,3786 га, під кадастровим номером 5924787300:02:007:0093 площею 5,6919 га, під кадастровим номером 5924787300:02:003:0027 площею 5,7400 га, під кадастровим номером 5924787300:02:007:0169 площею 57,7968 га, під кадастровим номером 5924787300:02:007:0087 площею 6,8961 га, під кадастровим номером 5924787300:02:007:0094 площею 10,4465 га. Загальна площа земельних ділянок становить 147,527 га.

У подальшому, 21 лютого 2017 року між Головним управлінням Держгеокадастру в Сумській області та ОСОБА_1 було укладено 10 договорів оренди вищевказаних земельних ділянок строком на 7 років.

Позивач зазначає, що ОСОБА_1 у своїй заяві від 15 квітня 2014 року, наданій до Держземагенства, виявив бажання займатись фермерським господарством. Разом з тим, в цій заяві він належним чином не обґрунтував перспективи діяльності вказаного фермерського господарства, не зазначив кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне отримання земельних ділянок у власність. Крім того, в обґрунтуванні відповідач зазначив, що у його діда є фермерське господарство, за яким обліковується повний обсяг сільськогосподарської техніки, який необхідний для ведення робіт на переданих йому в оренду ділянках. Держземагенство відповідні заяви ОСОБА_1 розглянуло формально, ретельно не перевіривши та не надавши правову оцінку його реальним намірам щодо використання цих земельних ділянок саме для ведення фермерського господарства. Станом на 12 травня 2017 року ОСОБА_1 як фермер не зареєструвався, не є засновником фермерського господарства та з відповідними заявами не звертався, тобто упродовж майже 3 років з моменту прийняття рішень про надання в оренду земельних ділянок не створив фермерське господарство. Указане свідчить про відсутність реальних намірів у ОСОБА_1 на ведення фермерського господарства та вказує на наявність намірів отримати в користування земельні ділянки державної власності в обхід законодавства встановленої процедури.

Посилаючись на вищевказані обставини позивач просив визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держземагенства у Сумській області від 16 вересня 2014 року №18-4350/16-19-СГ, №18-4351/16-19-СГ, №18-4352/16-14-СГ, №18-4353/16-19-СГ, від 26 серпня 2016 року №18-3179/16-16-СГ, №18-3180/16-16-СГ, №18-3181/16-16-СГ, №18-3182/16-16-СГ, №18-3183/16-16 СГ, № -3184/16-16-СГ про передачу ОСОБА_1 в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства на території Сульської сільської ради Сумського району, визнати недійсними договори оренди земельних ділянок від 21 лютого 2017 року №96, №97, №98, №99, №100, №101, №102, №103, №104, б/н, укладені між Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області та ОСОБА_1 , за яким останньому передано в користування земельні ділянки площею 4,1243 га, кадастровий номер 5924787300:02:007:0090; площею 12,8164 га, кадастровий номер 5924787300:02:001:0093; площею 1,6364 га, кадастровий номер 5924787300:08:001:0064; площею 30,0000 га, кадастровий номер 5924787300:02:007:0226; площею 12,3786 га, кадастровий номер 5924787300:02:003:0110; площею 5,6919 га, кадастровий номер 5924787300:02:007:0093; площею 5,7400 га, кадастровий номер 5924787300:02:003:0227; площею 57,7968 га, кадастровий номер 5924787300:02:007:0169; площею 6,8961 га, кадастровий номер 5924787300:02:007:0087; площею 10,4465 га, кадастровий номер 5924787300:02:007:0094.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 19 березня 2018 року відмовлено у задоволенні позову Сумської місцевої прокуратури за безпідставністю позовних вимог.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, заступник прокурора Сумської області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд під час ухвалення рішення не застосував до спірних правовідносин спеціальний Закон України Про фермерське господарство , яким визначені вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, і не урахував правову позицію, викладену Верховним Судом України у постановах від 03.02.2016 у справі № 6-2902цс15, від 11.05.2016 у справі № 6-2903цс15, від 18.05.2016 у справі № 6-248цс16, від 31.05.2016 у справі № 21-445а16, від 07.12.2016 у справі № 6-2237цс16, згідно з якою відсутність у заяві однієї із необхідних підстав для підтвердження отримання земельної ділянки є підставою для скасування рішення про надання земельної ділянки. Також суд не з`ясував, чи дійсно ОСОБА_1 мав реальні наміри створити фермерське господарство; чи саме фермерське господарство Перлина Сули , яке зареєстроване ним після пред`явлення даного позову, здійснює обробку спірних земельних ділянок тощо. Крім того, на час укладення шести оскаржуваних договорів оренди земельних ділянок не було проведено їх нормативну грошову оцінку, що є безумовною підставою для визнання вчинених правочинів недійсними (постанова Верховного Суду України від 07.12.2016 у справі № 585/1948/15-ц).

Позиція відповідачів, викладена у письмових відзивах на апеляційну скаргу, зводиться до незгоди із апеляційною скаргою з мотивів додержання ними вимог законодавства щодо передачі в користування спірних земельних ділянок і укладення договорів оренди земельних ділянок.

Постановою Апеляційного суду Сумської області від 30 травня 2018 року рішення Сумського районного суду Сумської області від 19 березня 2018 року скасовано, провадження у справі за позовом Сумської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_1 про визнання незаконними і скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок - закрито.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 липня 2020 року постанову Апеляційного суду Сумської області від 30 травня 2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора Воротоломей М.Ф. , який підтримав доводи апеляційної скарги, представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Давидова А.Г., які заперечував проти доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

За приписами ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні позову Сумської місцевої прокуратури, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами були дотримані норми законодавства, що регулюють порядок звернення із заявою про надання в оренду земельних ділянок і розгляду такої заяви; передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, так як суд дійшов їх правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції встановлено та з матеріалів цивільної справи вбачається, що 15 квітня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держземагентства у Сумській області із заявою (клопотанням) про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду строком на 7 років орієнтованою загальною площею 153,29 га для ведення фермерського господарства за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення, які розташовані за межами населеного пункту на території Сумської сільської ради Сумської області. . Крім того, до заяви додав копію диплому про освіту (а.с. 12, т. 1).

В обґрунтування свого права щодо надання земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства, ОСОБА_1 у своїй заяві зазначив, що він має намір створити фермерське господарство, основними напрямками діяльності якого буде вирощування сільськогосподарських культур. Крім того зазначив, що він має досвід роботи в сільському господарстві, на протязі 3 років працював виконуючим обов`язки директора фермерського господарства Шепіль Я.А. . У 2014 році закінчив Сумський Національний аграрний університет і отримав вищу освіту за спеціальністю інженер-механік сільськогосподарських машин. У його діда є фермерське господарство за яким обліковується обсяг сільськогосподарської техніки, необхідної для обробітку землі. Земельні ділянки будуть використовуватися за цільовим призначенням, з дотриманням вимог природоохоронного та земельного законодавства, з дотриманням всіх сучасних технологій, з своєчасною сплатою орендної плати та податків (а.с.13, т. 1).

Наказами Головного управління Держземагенства у Сумській області від 16 вересня 2014 року №18-4350/16-14-СГ, №18-4351/16-14-СГ, №18-4352/16-14-СГ, №18-4353/16-14-СГ та наказами Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 26 серпня 2016 року №18-3179/16-16-СГ, №18-3180/16-16-СГ, №18-3181/16-16-СГ, №18-3182/16-16-СГ, №18-3183/16-16-СГ, №18-3184/16-16-СГ затверджено проекти землеустрою щодо відведення та надання ОСОБА_1 в оренду 10 земельних ділянок загальною площею 147,527 га для ведення фермерського господарства, які розташовані на території Сульської сільської ради Сумського району (а.с. 12-24, т. 1).

На підставі цих наказів 21 лютого 2017 року між Головним управліннями Держгеокадастру У Сумській області та ОСОБА_1 укладено договори оренди земельних ділянок, відповідно до яких останньому надано в строкове платне користування десять земельних ділянок для ведення фермерського господарства: площею 4,1243 га, кадастровий номер 5924787300:02:007:0090; площею 12,8164 га, кадастровий номер 5924787300:02:001:0093; площею 1,6364 га, кадастровий номер 5924787300:08:001:0064; площею 30,0000 га, кадастровий номер 5924787300:02:007:0226; площею 12,3786 га, кадастровий номер 5924787300:02:003:0110; площею 5,6919 га, кадастровий номер 5924787300:02:007:0093; площею 5,7400 га, кадастровий номер 5924787300:02:003:0227; площею 57,7968 га, кадастровий номер 5924787300:02:007:0169; площею 6,8961 га, кадастровий номер 5924787300:02:007:0087; площею 10,4465 га, кадастровий номер 5924787300:02:007:0094 (а.с. 25-54, т. 1).

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, 29 та 30 травня 2017 року державним реєстратором Сумської сільської ради зареєстровано право ОСОБА_1 на зазначені земельні ділянки (а.с. 55-64, т. 1).

Також судом встановлено, що на момент укладення договорів оренди землі від 21 лютого 2017 року, нормативно-грошова оцінка 6 земельних ділянок з 10, переданих в оренду ОСОБА_1 не була проведена, але договорами оренди землі було передбачено, що орендар повинен замовити за власний рахунок проведення нормативної грошова оцінки земельних ділянок та протягом 3 місяців з дати підписання сторонами договору подати орендодавцю витяг з затвердженої технічної документації з нормативно-грошової оцінки разом з проектом додаткової угоди щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині зазначення нормативно-грошової оцінки

Крім того, оспорюваними договорами оренди передбачено, що до моменту набрання чинності рішення відповідного органу місцевого самоврядування, яким вперше затверджено технічну документацію з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, визначення суми орендної плати, що вноситься орендарем здійснюється за даними про середній розмір нормативно-грошової оцінки одиниці площі ріллі по області( на 01 січня 2017 року складає 29426,66 грн. за 1 га ріллі).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фермерське господарство Перлина Сули створено 06 липня 2017, засновником і керівником якого є ОСОБА_1 (а.с. 206, т.1).

З роз`яснення директора ТОВ Гео-Бізнес Максименко К.І. від 11 вересня 2017 року вбачається, що 01 лютого 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ Гео-Бізнес укладено 6 договорів №№39/0217-но, 40/0217-но, 41/0217-но, 42/0217-но, 43/0217-но, 44/0217-но на виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки шести земельних ділянок на території Сульської сільської ради Сумського району Сумської області для ведення фермерського господарства. Роботи з виготовлення Технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок почалися з 23 червня 2017 року і були виконані 30 серпня 2017 року та передані на Державну землевпорядну експертизу, після чого технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок була передана на розгляд Сумської районної ради( а.с. 207-214, т. 1).

Одразу ж після укладення договорів оренди земельних ділянок, у лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ Гео-бізнес та уклав договори на виробництво проектно-вишукувальної документації по виготовленню технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, що перебувають у користуванні ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів.

У подальшому ТОВ Гео-бізнес повідомило про неможливість виготовлення вищезазначеної документації у зв`язку з законодавчою невизначеністю щодо Порядку проведення нормативно-грошової оцінки. Отже, певне порушення строку виготовлення та затвердження технічної документації сталося не з вини ОСОБА_1 , оскільки проведення робіт та укладенні рішень належить до повноважень відповідних установ.

Відповідно до п.а) ч. 3 ст. 22 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно з ч.1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до положень ст. 123 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Разом з тим відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, крім ЗК України, також Законом України Про фермерське господарство та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону). У таких правовідносинах Закон України Про фермерське господарство є спеціальним нормативно-правовим актом, а ЗК України - загальним.

Так, за приписами ст.ст. 1, 8 Закону України Про фермерське господарство , фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 7 Закону України Про фермерське господарство , в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Статтею 123 ЗК України врегульовується загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначаються вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняється компетентним органам вимагати інші, ніж установлені цією статтею матеріали та документи; установлюються загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Звертаючись до Головного управління Держземагенства у Сумській області з клопотанням про надання у користування спірних земельних ділянок, ОСОБА_1 зазначив бажаний розмір і місце розташування земельної ділянки, обґрунтовував необхідність одержання землі у зазначеному ним розмірі для створення фермерського господарства, розмір земельної ділянки визначив з урахуванням перспектив діяльності його майбутнього фермерського господарства, в обґрунтуваннях відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства вказав, що земельна ділянка буде використовуватися за цільовим призначенням з дотриманням природоохоронних вимог та земельного законодавства, та додав до заяви необхідні документи, які підтверджують його досвід роботи в сільському господарстві та наявність освіти, отриманої в аграрному навчальному закладі, в контексті вимог, визначених статтею 7 Закону України Про фермерське господарство (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 і Головним управлінням Держземагенства у Сумській області( на даний час Головне управління Держгеокадастру у Сумській області) були дотримані норми законодавства, що регулюють порядок звернення з заявою про надання в оренду земельних ділянок, порядок розгляду заяви; були надані всі необхідні відомості щодо обґрунтування можливості передачі землі в оренду для ведення фермерського господарства, належним чином перевірені дійсність волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести фермерське господарство.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За встановлених обставин справи та вимог закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог прокурора, оскільки порушень вимог чинного земельного законодавства України з боку ГУ Держземагентства у Сумській області при видачі оспорюваних наказів та наданні у строкове користування ОСОБА_1 земельних ділянок, які б давали суду підстави для задоволення позовних вимог, позивачем не доведено.

Доводи апеляційної скарги про відсутність у ОСОБА_1 сільськогосподарської техніки для оброблення земельних ділянок, на думку колегії суддів не заслуговують на увагу, оскільки це не позбавляє особу можливості використання такої техніки на праві користування та на інших, не заборонених законом підставах. Відповідач ОСОБА_1 не позбавлений права в порядку та умовах, які передбачені вимогами ЦК України, орендувати сільськогосподарську техніку у інших суб`єктів господарювання, чи фізичних осіб, в залежності від специфікації виробництва, урожайності, тощо.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов`язує можливість прийняття судового рішення про скасування оскарженого рішення суду.

Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір, правильно визначив характер спірних правовідносин та норми права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку і ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Сумської області залишити без задоволення.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 19 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 19 серпня 2020 року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: С.Г.Хвостик

С.С.Ткачук