Рішення

від 19.08.2020 по справі 904/1910/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2020м. ДніпроСправа № 904/1910/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІТО-ЛЕК", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІКАРМЕД", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 214 643 грн. 11 коп. за договором від 06.11.2013 № 234

Суддя Рудь І.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІТО-ЛЕК" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІКАРМЕД" заборгованість в сумі 214 643 грн. 11 коп., з яких: 178 869 грн. 26 коп. - основний борг, 35 773 грн. 85 коп. - штраф, відповідно до умов договору від 06.11.2013 № 234.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою господарського суду від 13.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.

27.04.2020 від позивача до суду подано заяву, в якій він просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 202 643 грн. 11 коп., з яких: 166 869 грн. 26 коп. - основний борг, 35 773 грн. 85 коп. - штраф, відповідно до умов договору від 06.11.2013 № 234 та закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 12 000 грн. 00 коп ., оскільки відповідач після звернення позивача із даним позовом до суду 30.03.2020, 31.03.2020, 01.04.2020, 02.04.2020, 06.04.2020, 07.04.2020, 08.04.2020, 09.04.2020, 13.04.2020, 15.04.2020, 16.04.2020, 21.04.2020 сплатив основний борг у розмірі 12 000 грн. 00 коп.

19.05.2020 від позивача до суду подано заяву, в якій він просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 193 643 грн. 11 коп., з яких: 157 869 грн. 26 коп. - основний борг, 35 773 грн. 85 коп. - штраф, відповідно до умов договору від 06.11.2013 № 234 та закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 9 000 грн. 00 коп ., оскільки відповідач після звернення позивача із даним позовом до суду 22.04.2020, 24.04.2020, 27.04.2020, 29.04.2020, 04.05.2020, 08.05.2020, 12.05.2020, 13.05.2020, 14.05.2020 сплатив основний борг у розмірі 9 000 грн. 00 коп.

27.07.2020 від позивача до суду подано заяву , в якій він просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 157 643 грн. 11 коп., з яких: 121 869 грн. 26 коп. - основний борг, 35 773 грн. 85 коп. - штраф , відповідно до умов договору від 06.11.2013 № 234 та закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 36 000 грн. 00 коп ., оскільки відповідач після звернення позивача із даним позовом до суду з 15.05.2020 по 21.07.2020 сплатив основний борг у розмірі 36 000 грн. 00 коп.

Господарський суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 № 211 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215), з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020, на усій території України з 12.03.2020 до 03.04.2020 установлено карантин.

Крім того, згідно із п. 11 Закону України № 540-ІХ від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набув чинності 02.04.2020, розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено п. 4 такого змісту, зокрема, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки судового розгляду справи продовжуються на строк дії такого карантину, а строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (редакція п. 4 розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України до 17.07.2020).

Надалі строк дії карантину продовжувався з 03.04.2020 до 24.04.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239), з 24.04.2020 до 11.05.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 291), з 11.05.2020 до 22.05.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343), з 22.05.2020 до 22.06.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392), з 22.06.2020 по 31.07.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500), з 01.08.2020 до 31.08.2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641).

Відповідач вимоги суду не виконав та не надав витребувані судом документи.

На адресу суду повернувся конверт з ухвалою від 13.04.2020, що направлялась відповідачу, з відміткою відділення поштового зв`язку "організація вибула".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Господарський суд зазначає, що ухвала суду від 13.04.2020 направлялась відповідачу за адресою, яка значилась у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на дату відкриття провадження у справі - 13.04.2020 (витяг від 13.04.2020).

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, зробленого господарським судом 19.08.2020, відповідач змінив своє місцезнаходження під час розгляду справи, однак, в порушення ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, не повідомив суд про це.

Водночас, 28.05.2020 представник відповідача Сечин О.А. ознайомився з матеріалами справи.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ, який набув чинності 17.07.2020, п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України викладено в редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Відповідно до п. 2 розділу ІІ вказаного Закону від 18.06.2020 № 731-ІХ процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Господарський суд зазначає, що відзив на позовну заяву або клопотання відповідача про продовження строку на надання відзиву відповідно до п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ, до суду не надходили.

За таких обставин у суду наявні достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про розгляд даної справи, але останній не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв"язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору; факт поставки товару; строк оплати; наявність часткової оплати; наявність прострочення оплати.

На підтвердження обставин, які є предметом доказування у даній справі, позивач надав до матеріалів справи такі докази :

- копії договору від 06.11.2013 № 234 та додаткових угод від 31.12.2014, без дати, від 22.11.2016, від 06.11.2013, від 17.10.2019;

- копії видаткових накладних № 100239082/2 від 26.09.2019, № 100239082/1 від 26.09.2019, № 100240065/1 від 26.09.2019, № 100240065/2 від 26.09.2019, № 100240071/1 від 26.09.2019, № 100240071/2 від 26.09.2019, № 100240431/1 від 26.09.2019, № 100240431/2 від 26.09.2019, № 100240819/1 від 27.09.2019, № 100240819/2 від 27.09.2019, № 100242670/1 від 30.09.2019, № 100242670/2 від 30.09.2019, № 100242831/1 від 30.09.2019, № 100243439/2 від 02.10.2019, № 100243439/1 від 02.10.2019, № 100243378/2 від 02.10.2019, № 100243378/1 від 02.10.2019, № 100243440/2 від 02.10.2019, № 100243440/1 від 02.10.2019, № 100243499/1 від 02.10.2019, № 100243499/2 від 02.10.2019, № 100245295/1 від 04.10.2019, № 100245295/2 від 04.10.2019, № 100245368/1 від 04.10.2019, № 100246962/2 від 08.10.2019, № 100246962/1 від 08.10.2019, № 100247715/2 від 09.10.2019, № 100247715/1 від 09.10.2019, № 100247749/2 від 09.10.2019, № 100247749/1 від 09.10.2019, № 100247259/1 від 09.10.2019, № 100247259/2 від 09.10.2019, № 100267555/1 від 30.10.2019, № 100267555/2 від 30.10.2019, № 100267463/1 від 30.10.2019, № 100267463/2 від 30.10.2019, № 100268647/1 від 31.10.2019, № 100268647/2 від 31.10.2019, № 100267559/2 від 31.10.2019, № 100267559/1 від 31.10.2019, № 100268706/1 від 31.10.2019, № 100268706/2 від 31.10.2019, № 100268914/1 від 31.10.2019, № 100268914/2 від 31.10.2019, № 100267494/1 від 31.10.2019, № 100267494/2 від 31.10.2019, № 100268601/1 від 31.10.2019, № 100268601/2 від 31.10.2019, № 100271026/1 від 05.11.2019, № 100271424/1 від 05.11.2019, № 100271223/1 від 05.11.2019, № 100271223/2 від 05.11.2019, № 100271616/1 від 05.11.2019, № 100271616/2 від 05.11.2019, № 100280551/1 від 14.11.2019, № 100280551/2 від 14.11.2019, № 100280500/1 від 14.11.2019, № 100280500/2 від 14.11.2019, № 100280264/1 від 15.11.2019, № 100282691/2 від 19.11.2019, № 100282407/1 від 19.11.2019, № 100282814/1 від 19.11.2019, № 100282691/1 від 19.11.2019, № 100282407/2 від 19.11.2019, № 100282908/2 від 20.11.2019, № 100284912/1 від 20.11.2019, № 100284912/2 від 20.11.2019, № 100282908/1 від 20.11.2019, № 100288543/1 від 26.11.2019, № 100288543/2 від 26.11.2019, № 100288807/2 від 26.11.2019, № 100288807/1 від 26.11.2019, № 100295924/1 від 05.12.2019, № 100295924/2 від 05.12.2019, № 100297477/2 від 06.12.2019, № 100297477/1 від 06.12.2019, № 100299986/1 від 10.12.2019, № 100297781/1 від 10.12.2019, № 100299986/2 від 10.12.2019, № 100297781/2 від 10.12.2019, № 100305776/2 від 17.12.2019, № 100305776/1 від 17.12.2019, № 100304906/1 від 17.12.2019, № 100000861/2 від 03.01.2020, № 100000861/1 від 03.01.2020;

- взаєморозрахунки з контрагентами за періоди з 28.03.2020 - 22.04.2020, з 22.04.2020 - 14.05.2020, з 15.05.2020-23.07.2020.

Так, судом встановлено, що 06.11.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІТО-ЛЕК" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІКАРМЕД" (покупець) укладено договір № 234 (далі - договір).

Згідно з п. 1.1. договору постачальник бере на себе зобов"язання передати (поставити) у власність покупцю протягом дії договору товар в асортименті і кількості, вказаних у накладних, які є невід"ємною частиною договору. Покупець зобов"язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах, визначених договором.

За умовами п. 1.2. договору предметом поставки є такий товар: лікарські засоби (згідно Закону України "Про лікарські засоби"); супутні товари, які мають право придбавати і продавати аптечні заклади та їх структурні підрозділи (згідно "Переліку", затвердженому наказом МОЗ України).

Поставка товару здійснюється за взаємною згодою сторін (п. 1.3. договору).

Пунктом 1.4. договору передбачено, що накладні є документом, який замінює специфікацію і протокол узгодження цін та є невід"ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1. договору кількість та асортимент товару узгоджуються сторонами і зазначаються у видатковій накладній на кожну поставку.

Згідно з п. 3.2. договору постачання здійснюється окремими партіями, оформленими відповідними видатковими накладними.

За умовами п. 3.3. договору ціни на товар зазначаються в кожній видатковій накладній, що є додатком до договору.

Згідно з п. 3.5. договору розрахунки за товар здійснюються за сумами, вказаними у видаткових накладних, шляхом відстрочення платежу протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту отримання товару покупцем . Датою поставки вважається дата отримання товару покупцем, про що покупцем робиться відмітка у видатковій накладній. Якщо дата отримання товару не вказана покупцем у видатковій накладній, датою отримання товару вважається дата виписки видаткової накладної.

Пунктом 3.6. договору передбачено, що оплата поставлених товарів проводиться покупцем шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах, зазначених у п. 3.5. договору. Датою оплати вважається дата надходження коштів на банківський рахунок постачальника.

Відповідно до п. 3.7. договору покупець при проведенні оплати за поставлений йому постачальником товар при кожному платежі зобов"язаний вказати номер договору та/або видаткової накладної, за якими проводиться оплата. Крім цього, за наявності у покупця заборгованості за отриманий товар за декількома видатковими накладними, отримана від нього оплата буде зарахована в рахунок погашення заборгованості за товар, що отриманий раніше, незалежно від призначення оплати, зазначеної в платіжному дорученні.

За умовами п. 5.1. договору постачальник поставляє покупцю товар, який є в наявності на складі, після узгодження асортименту, цін і якості товару, що поставляється.

Згідно з п. 5.3. договору поставка товару здійснюється за домовленістю сторін на умовах: "Франко-завод (ЕXW). Місце відвантаження - склад постачальника: м. Харків, вул. Примакова, 46; "Фрахт/перевезення оплачено до ...* " (СРТ); "Поставка в пункту...* " (DAP). Назва місця призначення обумовлюється сторонами при кожній поставці товарів.

Пунктом 5.4. договору передбачено, що товар вважається прийнятим покупцем: за кількістю - згідно супровідних документів; за якістю - згідно сертифікатів якості, наданих постачальником.

Відповідно до п. 5.7. договору товар вважається переданим у власність покупця за кількістю та асортиментом після підписання уповноваженими особами постачальника і покупця видаткових накладних, оформлених належним чином. При отриманні товару уповноважена особа зобов"язана надати належним чином оформлену довіреність. У випадку, якщо немає можливості оформити довіреність на отримання товару, покупець підтверджує факт отримання товару шляхом поставлення печатки юридичної особи або фізичної особи на видатковій накладній постачальника.

Згідно з п. 7.2. договору за прострочення платежу, обумовленого у п. 3.5. договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості одержаного товару, за яким допущено прострочення платежу, а також суму боргу з урахуванням індексу інфляції, згідно ст. 625 ЦК України за весь час прострочення та 18% річних від простроченої суми.

Договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2020, а щодо зобов"язань за договором - до повного їх виконання (п. 10.1. договору, з урахуванням додаткової угоди від 31.12.2014).

Пунктом 10.3. договору передбачено, що договір вважається пролонгованим строком на 1 рік і на тих же умовах, якщо жодна із сторін не заявила письмово про його розірвання не пізніше, ніж за один місяць до закінчення терміну його дії.

Додатковими угодами від 06.11.2013 та додатковими угодами без дат сторони узгодили приклади печаток і штампів, якими покупець при централізовано-кільцевих поставках товару завіряє довіреності, видаткові накладні, реєстри видаткових накладних, ТТН, акти звірок.

Додатковою угодою від 22.11.2016 сторони узгодили, що при передачі товарно-матеріальних цінностей в частині підписання видаткових накладних буде використовувати печатки з факсимільним відтворенням підпису постачальника. Також зазначено дані осіб, які при підписанні видаткових накладних будуть використовувати печатки з факсимільним відтворенням підпису постачальника.

Додатковою угодою від 17.10.2019 сторони врегулювали відносини електронного документообігу за договором від 06.11.2013 № 234.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар за період з 26.09.2019 по 03.01.2020 на загальну суму 185 867 грн. 55 коп ., що підтверджується підписаними сторонами без будь-яких зауважень видатковими накладними (т. 1, а.с. 88-151, т. 2, а.с. 1-55).

Позивач зазначав, що відповідач, в порушення умов договору, свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару за період з 26.09.2019 по 03.01.2020 виконав частково у розмірі 6 998 грн. 29 коп., у зв`язку з чим у нього, станом на момент звернення з позовом до суду, виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 178 869 грн. 26 коп.

На підставі положень п. 7.2. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 35 773 грн. 85 коп.

Водночас, позивач зазначає, що відповідач після його звернення із даним позовом до суду сплатив основний борг у розмірі 57 000 грн. 00 коп.

У зв`язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 121 869 грн. 26 коп. та штраф у розмірі 35 773 грн. 85 коп., а також закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу у загальному розмірі 57 000 грн. 00 коп.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 54 000 грн. 00 коп. підлягає закриттю , в іншій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За приписами ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Враховуючи умови п. 3.5. договору, за видатковими накладними від 26.09.2019 останнім днем оплати є 17.10.2019 і так далі. Останні поставки відбулись 03.01.2020, тобто 21-й календарний день припадає на 24.01.2020.

Отже, строк оплати за всіма видатковими накладними є таким, що настав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково розрахувався за поставлений позивачем товар за період з 26.09.2019 по 03.01.2020 у розмірі 9 998 грн. 29 коп., у зв"язку з чим, станом на момент звернення з позовом до суду (02.04.2020) , заборгованість становила 175 869 грн. 26 коп., а не 178 869 грн. 26 коп., як зазначає позивач.

У той же час, відповідач після звернення позивача із даним позовом до суду сплатив основний борг у розмірі 54 000 грн. 00 коп.

Враховуючи викладене, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 3 000 грн. 00 коп. слід відмовити, а не закрити провадження у справі в цій частині, оскільки борг у розмірі 3 000 грн. 00 коп. сплачено 30.03.2020, 31.03.2020, 01.04.2020, тобто до звернення позивача із даним позовом до суду (02.04.2020) ; провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 54 000 грн. 00 коп. підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв"язку з відсутністю предмета спору.

У решті позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 121 869 грн. 26 коп.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 35 773 грн. 85 коп. суд зазначає таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 7.2. договору за прострочення платежу, обумовленого у п. 3.5. договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості одержаного товару, за яким допущено прострочення платежу, а також суму боргу з урахуванням індексу інфляції, згідно ст. 625 ЦК України за весь час прострочення та 18% річних від простроченої суми.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку штрафу порушень чинного законодавства і умов договору судом не встановлено, у зв"язку з чим штраф у розмірі 35 773 грн. 85 коп. підлягає стягненню з відповідача.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 54 000 грн. 00 коп. підлягає закриттю; позовні вимоги про стягнення з відповідача 121 869 грн. 26 коп. - основного боргу, 35 773 грн. 85 коп. - штрафу є обґрунтованими і підлягають задоволенню; у решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 232, 233, 236-238, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 54 000 грн. 00 коп.

В іншій частині позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІТО-ЛЕК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІКАРМЕД" про стягнення заборгованості в сумі 214 643 грн. 11 коп. за договором від 06.11.2013 № 234 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІКАРМЕД" (49051, м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, 14 А, поверх 1, офіс 1, код ЄДРПОУ 37212392) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІТО-ЛЕК" (61004, м. Харків, вул. Катерининська, 46, код ЄДРПОУ 21194014) 121 869 грн. 26 коп. (сто двадцять одна тисяча вісімсот шістдесят дев"ять грн. 26 коп.) основного боргу, 35 773 грн. 85 коп. (тридцять п"ять тисяч сімсот сімдесят три грн. 85 коп.) штрафу та 3 174 грн. 65 коп. (три тисячі сто сімдесят чотири грн. 65 коп.) витрат зі сплати судового збору.

У решті позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІТО-ЛЕК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІКАРМЕД" про стягнення 3 000 грн. 00 коп. основного боргу відмовити .

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 19.08.2020

Суддя І.А. Рудь