Постанова

від 17.11.2020 по справі 904/1910/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2020 місто Дніпро Справа № 904/1910/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів : головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Антоніка С.Г., Широбокової Л.П.,

секретар судового засідання: Абадей М.О.,

представники сторін:

від позивача : Кожевнікова Н.В., адвокат, довіреність №7 від 24.09.2020;

від відповідача : Дружина Т.Г., адвокат, ордер ВІ1022844 від 19.10.2020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікармед" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2020 (повний текст оформлений 19.08.2020, суддя Рудь І.А.) у справі №904/1910/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікармед", м. Дніпро

про стягнення 214 643,11 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікармед" на свою користь 178 869,26 грн. заборгованості, 35 773,85 грн. штрафу.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2020 у справі №904/1910/20 закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 54 000,00 грн.; в решті позовні вимоги задоволені частково: з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікармед" стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" 121 869,26 грн. основного боргу, 35 773,85 грн. штрафу, 3 174,65 грн. витрат зі сплати судового збору; в частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікармед" про стягнення 3 000,00 грн. основного боргу відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №234 від 06.11.2013 в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару. Під час розгляду справи позивачем подались заяви про закриття провадження у справі у зв`язку із частковою сплатою відповідачем заборгованості у сумі 57 000,00 грн. Місцевим господарським судом досліджені матеріали справи та встановлено, що станом на час звернення з позовом до суду заборгованість відповідача становила 175 869,26 грн., а не 178 869,26 грн., як зазначено позивачем, тому у задоволенні позову в частині стягнення основного боргу у сумі 3 000,00 грн. відмовлено, щодо заборгованості в частині суми 54 000,00 грн. закрито провадження у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Враховуючи наявність прострочення виконання грошового зобов`язання, з урахуванням приписів пункту 7.2 укладеного між сторонами договору, місцевий господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення штрафу у сумі 35 773,85 грн.

Ухвалюючи рішення без подання відповідачем відзиву на позов, місцевий господарський суд зазначив про обізнаність відповідача про розгляд справи (28.05.2020 представник відповідача Сечин О.А. ознайомився з матеріалами справи) та про відсутність клопотання відповідача про продовження строку на надання відзиву відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лікармед" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить змінити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2020 у справі №904/1910/20, виклавши його у такій редакції: "Закрити провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 54 000,00 грн.; з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікармед" стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" 95 869,26 грн. основного боргу, 35 773,85 грн. штрафу, 3 174,65 грн. витрат зі сплати судового збору; у решті позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікармед" про стягнення 3 000,00 грн. основного боргу відмовити".

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом права відповідача на справедливий суд, принципу рівності сторін перед законом, а саме вказує, що рішення ухвалено до закінчення строку на подання відзиву на позов. Так, в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2020 встановлений строк на подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня закінчення карантину, водночас рішення ухвалене місцевим господарським судом 19.08.2020, тобто у період карантину, до закінчення строку на подання відзиву на позов. Апелянт зазначає, що ухвалюючи рішення до закінчення строку на подання відзиву на позов, місцевий господарський суд порушив принцип рівності сторін перед законом та позбавив можливості відповідача скористатися своїми процесуальними правами, зокрема, довести до відома суду про зменшення суми боргу до 105 869,26 грн., що потягло зайве стягнення суми основного боргу. Апелянт повідомив, що станом на день звернення з апеляційною скаргою заборгованість складає 95 869,26 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2020 (у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідача) Орєшкіної Е.В., суддів Подобєда І.М., Антоніка С.Г.) відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікармед" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2020 у справі №904/1910/20, розгляд скарги призначений в судове засідання на 20.10.2020 о 10:30 год.

01.10.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції із забезпеченням її проведення у Господарському суді Харківської області, або Східному апеляційному господарському суді, або Харківському окружному адміністративному суді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.10.2020 (у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідача) Орєшкіної Е.В., суддів Подобєда І.М., Антоніка С.Г.) клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" про участь в режимі відеоконференції задоволено, доручено Господарському суду Харківської області забезпечити проведення відеоконференції за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" з Центральним апеляційним господарським судом 20.10.2020 о 10:30 год.

09.10.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікармед" надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів часткового погашення суми основного боргу та довідки про зменшення суми боргу до 70 869,26 грн.

Розгляд справи був відкладений з 20.10.2020 на 17.11.2020.

23.10.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції із забезпеченням її проведення у Господарському суді Харківської області.

30.10.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції із забезпеченням її проведення поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді Подобєда І.М. відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2020 визначено для розгляду справи №904/1910/20 колегію суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В. (доповідач), судді: Широбокова Л.П. Антонік С.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2020 справу №904/1910/20 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді (доповідача) Орєшкіної Е.В., суддів Широбокової Л.П., Антоніка С.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2020 (у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідача) Орєшкіної Е.В., суддів Широбокової Л.П., Антоніка С.Г.) задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" Кожевнікової Наталії Володимирівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.

16.11.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікармед" надійшла заява, в якій апелянт повідомив про зменшення суми основного боргу до 49 869,26 грн. та просив долучити до матеріалів справи доказів часткового погашення суми основного боргу.

У судовому засіданні, яке відбулося 17.11.2020, оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 06.11.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лікармед" (покупець) укладений договір №234, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник бере на себе зобов`язання передати (поставити) у власність покупцю протягом дії договору товар в асортименті і кількості, вказаних у накладних, які є невід`ємною частиною договору. Покупець зобов`язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах, визначених договором.

За умовами п. 1.2. договору предметом поставки є: лікарські засоби (згідно Закону України "Про лікарські засоби"); супутні товари, які мають право придбавати і продавати аптечні заклади та їх структурні підрозділи (згідно "Переліку", затвердженому наказом Міністерства охорони здоров`я України).

Відповідно до пункту 2.1 договору кількість та асортимент товару узгоджуються сторонами і зазначаються у видатковій накладній на кожну поставку. Постачання здійснюється окремими партіями, оформленими відповідними видатковими накладними (пункт 3.2 договору).

Товар вважається переданим у власність покупця за кількістю та асортиментом після підписання уповноваженими особами постачальника і покупця видаткових накладних, оформлених належним чином. При отриманні товару уповноважена особа зобов`язана надати належним чином оформлену довіреність. У випадку, якщо немає можливості оформити довіреність на отримання товару, покупець підтверджує факт отримання товару шляхом поставлення печатки юридичної особи або фізичної особи на видатковій накладній постачальника (пункт 5.7 договору).

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Лікармед" прийняло товар у період з 26.09.2019 по 03.01.2020 на загальну суму 185 867,55 грн., про що складені видаткові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно з пунктом 3.5 договору розрахунки за товар здійснюються за сумами, вказаними у видаткових накладних, шляхом відстрочення платежу протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту отримання товару покупцем. Датою поставки вважається дата отримання товару покупцем, про що покупцем робиться відмітка у видатковій накладній. Якщо дата отримання товару не вказана покупцем у видатковій накладній, датою отримання товару вважається дата виписки видаткової накладної.

Оплата поставлених товарів проводиться покупцем шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах, зазначених у пункті 3.5 договору. Датою оплати вважається дата надходження коштів на банківський рахунок постачальника (пункт 3.6 договору).

Відповідно до пункту 3.7 договору покупець при проведенні оплати за поставлений йому постачальником товар при кожному платежі зобов`язаний вказати номер договору та/або видаткової накладної, за якими проводиться оплата. Крім цього, за наявності у покупця заборгованості за отриманий товар за декількома видатковими накладними, отримана від нього оплата буде зарахована в рахунок погашення заборгованості за товар, що отриманий раніше, незалежно від призначення оплати, зазначеної в платіжному дорученні.

Договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2020, а щодо зобов`язань за договором - до повного їх виконання (пункт 10.1 договору в редакції додаткової угоди від 31.12.2014 до договору).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" зазначало, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лікармед", в порушення умов договору, свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару за період з 26.09.2019 по 03.01.2020 виконало частково у розмірі 6 998,29 грн., у зв`язку з чим у нього станом на момент звернення з позовом до суду виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 178 869,26 грн.

Предметом спору є стягнення заборгованості за договором №243 від 06.11.2013 у сумі 178 869,26 грн. та штраф за порушення строків оплати у сумі 35 773,85 грн.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідач частково розрахувався за поставлений позивачем товар за період з 26.09.2019 по 03.01.2020 у розмірі 9 998,29 грн., у зв`язку з чим, станом на момент звернення з позовом до суду (02.04.2020), заборгованість становила 175 869,26 грн., а не 178 869,26 грн. як зазначає позивач.

Оскільки заборгованість у сумі 3 000,00 грн. сплачена позивачем до звернення позивача з позовом до суду, місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позову про стягнення заборгованості у сумі 3 000,00 грн.

Апеляційна скарга не містить доводів щодо відмови у задоволення позову щодо стягнення 3 000,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що після відкриття провадження у справі №904/1910/20 відповідач здійснював оплату за договором №234 від 06.11.2013 за поставлений товар у період з 26.09.2019 по 03.01.2020, про що позивач повідомляв місцевий господарський суд шляхом подачі заяв про закриття провадження у справі в частині сплаченої відповідачем суми боргу.

Місцевим господарським судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лікармед" після звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" із позовом до суду сплатило основний борг у розмірі 54 000,00 грн., у зв`язку з чим провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 54 000,00 грн. закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 121 869,26 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лікармед" не погоджується із таким висновком місцевого господарського суду, посилаючись на те, що місцевим господарським судом ухвалене рішення до закінчення строку на подання відзиву на позовну заяву, що позбавило відповідача можливості повідомити про часткову сплату заборгованості за договором №234 від 06.11.2013 за поставлений товар у період з 26.09.2019 по 03.01.2020, про зменшення суми боргу станом на день ухвалення рішення до 105 869,26 грн., що потягло зайве стягнення суми основного боргу. Апелянт зазначає, що на день звернення з апеляційною скаргою сума боргу зменшена до 95 869,26 грн.

На підтвердження часткової оплати отриманого товару апелянтом надані копії платіжних доручень за період з 19.05.2020 по 04.09.2020 реєстри операцій АТ "ПУМБ" за період з 16.05.2020 по 31.07.2020 та з 01.08.2020 по 04.09.2020.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України)

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з приписами частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лікармед" разом із апеляційною скаргою подало до суду апеляційної інстанції докази часткової оплати товару, а саме: копії платіжних доручень за період з 19.05.2020 по 04.09.2020 реєстри операцій АТ "ПУМБ" за період з 16.05.2020 по 31.07.2020 та з 01.08.2020 по 04.09.2020.

При цьому, апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом права відповідача на справедливий суд та порушення принципу змагальності сторін, а саме ухвалення рішення до закінчення строку на подання відзиву на позовну заяву, що позбавило відповідача можливості повідомити про часткову сплату заборгованості за договором №234 від 06.11.2013.

Господарський процесуальний кодекс допускає випадки подачі на стадії апеляційного розгляду нових доказів для підтвердження обставин, на які посилається сторона. Однак неприйнятно, коли суд першої інстанції розглянув справу та ухвалив відповідне рішення, а заявник апеляційної скарги просить долучити до апеляційної скарги документи, які виготовлені після вирішення справи судом першої інстанції.

Виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції в суді першої інстанції.

Матеріалами справи підтверджується, що в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2020 про відкриття провадження у справі №904/1910/20 відповідачу наданий строк на подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня закінчення дії карантину.

Ухвалюючи рішення без подання відповідачем відзиву на позов, місцевий господарський суд зазначив про обізнаність відповідача про розгляд справи (28.05.2020 представник відповідача Сечин О.А. ознайомився з матеріалами справи) та про відсутність клопотання відповідача про продовження строку на надання відзиву відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ.

Відповідно до частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" зі змінами установлено з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" зі змінами з 22 травня 2020 року до 31 липня 2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Постановою Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 1 серпня 2020 року по 31 серпня 2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя установлено карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 20 травня 2020 року №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Відповідно до пункту 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції закону України №540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)") під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 №731-IX, яким пункт 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України викладено в наступній редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

За приписами пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Враховуючи, що місцевим господарським судом встановлений строк на подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня закінчення карантину, який (карантин) не закінчився на дату ухвалення рішення, апеляційний господарський суд погоджується із доводами апелянта про ухвалення місцевим господарським судом рішення до закінчення строку, встановленого для подання відзиву на позовну заяву.

Апеляційний господарський суд вважає безпідставними посилання місцевого господарського суду на відсутність клопотання відповідача про продовження строку на надання відзиву відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону від 18.06.2020 №731-ІХ, оскільки вказаним законом зазначено про закінчення строків, продовжених відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону №540-IX від 30 березня 2020 року, а не про закінчення строків, встановлених судом.

Відповідно до частини 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, що місцевим господарським судом ухвалене оскаржуване рішення до закінчення строку, встановленого для подання відзиву на позовну заяву, апеляційний господарський суд приймає до розгляду подані відповідачем додаткові докази про часткову оплату заборгованості за поставлений товар.

Матеріалами справи підтверджується, що у заяві від 23.07.2020 №2307/20 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" повідомило місцевий господарський суд про часткову оплату відповідачем заборгованості по 23.07.2020 та зазначило, що станом на 23.07.2020 заборгованість складає 121 869,26 грн.

Ухвалюючи рішення, місцевий господарський суд враховував часткову оплату Товариством з обмеженою відповідальністю "Лікармед" заборгованості по договору №243 від 06.11.2013, здійснену 23.07.2020, тому дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 121 869,26 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Лікармед" до апеляційної скарги додані докази сплати заборгованості за договором №243 від 06.11.2013 у період з 24.07.2020 по 19.08.2020 у сумі 16 000,00 грн., тобто ухвалюючи рішення у справі №904/1910/20, місцевим господарським судом не врахована часткова оплата заборгованості у сумі 16 000,00 грн.

За таких обставин апеляційний господарський суду погоджується із доводами апелянта про необхідність зміни суми заборгованості до 105 869,26 грн.

У зв`язку з тим, що заборгованість у сумі 16 000,00 грн. сплачена відповідачем після звернення позивача з позовом до суду, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, провадження у справі №904/1910/20 підлягає закриттю у сумі 70 000,00 грн. (54 000,00 грн. + 16 000,00 грн.).

Щодо доводів апелянта про зменшення суми боргу до 95 869,26 грн. (станом на час подання апеляційної скарги), до 70 869,26 грн. (станом на 19.10.2020), до 49 869,26 грн. (станом на 16.11.2020) (сплату заборгованості у період з 20.08.2020 до 16.11.2020 (після ухвалення рішення у справі) у сумі 56 000,00 грн., апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, тобто часткове погашення заборгованості після ухвалення рішення у справі є підставою для звернення до суду із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині сплаченої після ухвалення рішення суми.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217 та частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до пункту 7.2 договору за прострочення платежу, обумовленого у пункті 3.5 договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості одержаного товару, за яким допущено прострочення платежу, а також суму боргу з урахуванням індексу інфляції, згідно статті 625 Цивільного кодексу України за весь час прострочення та 18% річних від простроченої суми.

Позивачем нарахований та заявлений до стягнення з відповідача штраф у сумі 35 773,85 грн.

Місцевий господарський суд визнав факт порушення зобов`язання підтвердженим належними та достатніми доказами, передбачення стягнення штрафу у разі прострочення сплати поставленого товару сторонами у договорі та дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення штрафу у сумі 35 773,85 грн.

Апеляційна скарга не містить доводів щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у сумі 35 773,85 грн.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд частково погоджується із доводами апелянта, наведеними в обґрунтування апеляційної скарги щодо безпідставного стягнення заборгованості у сумі 16 000,00 грн.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, для зміни рішення місцевого господарського суду в частині стягнення суми основного боргу (на 105 869,26 грн.) та в частині суми заборгованості, щодо якої підлягає закриттю провадження у справі (на 70 000,00 грн.).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

З огляду на викладене та керуючись ст. 129, ст. 275, ст. 277, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікармед" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2020 у справі №904/1910/20 задовольнити частково.

Змінити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2020 у справі №904/1910/20 в частині стягнення суми основного боргу та в частині суми заборгованості, щодо якої підлягає закриттю провадження у справі.

Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2020 у справі №904/1910/20 в такій редакції:

"Закрити провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 70 000,00 грн.

В іншій частині позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікармед" про стягнення заборгованості в сумі 214 643,11 грн. за договором від 06.11.2013 № 234 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікармед" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" 105 869,26 грн. основного боргу, 35 773,85 грн. штрафу та 3 174,65 грн. витрат зі сплати судового збору.

У решті позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікармед" про стягнення 3 000,00 грн. основного боргу відмовити .".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікармед" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1 940,30 грн.

Видачу наказів відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений - 18.11.2020.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя С.Г. Антонік

Суддя Л.П. Широбокова