Ухвала

від 19.08.2020 по справі 910/5423/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.08.2020Справа № 910/5423/20 За позовом Бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Група будівельних компаній Добробуд

про стягнення 146418,64 грн

Суддя Васильченко Т.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

База виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Група будівельних компаній Добробуд (далі - відповідач) про стягнення 146418,64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за договором на виконання проектних робіт №206 від 15.12.2017 (далі - договір), допустив прострочення виконання робіт з розробки та передачі частини проектної документації у визначені договором строки, у зв`язку з чим позивачем нарахована пеня в сумі 6261,75 грн згідно п. 8.3 договору та штраф у розмірі 7 % вартості прострочених робіт в сумі 8945,36 грн відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України. Окрім того, у зв`язку з неякісно виконаними проектними роботами позивачем заявлено до стягнення також штрафні санкції у розмірі 20% від вартості неякісних робіт в сумі 131211,53 грн згідно ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду, відкрито провадження у справі №910/5423/20 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

06.07.2020 позивач через відділ діловодства суду подав пояснення щодо правового статусу Бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України як суб`єкта господарювання, що належить до державного сектора економіки.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).

Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії ). Ця гарантія є одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії ).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Клінік дез Акація та інші проти Франції вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху справи.

У статті 14 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973р. Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов`язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

У рішенні №15-рп/2004 від 02.11.2004 Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Проте, з огляду на правила вирішення спору у порядку спрощеного позовного провадження, повне та всебічне з`ясування всіх обставин справи, які входять в предмет доказування у розглядуваному спорі, та справедливе вирішення спору не вбачається за можливе без проведення підготовчого провадження.

У відповідності до ч. 6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Згідно зі ст. 181 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Таким чином, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого та неупередженого вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, суд дійшов висновку щодо необхідності призначення справи за позовом Бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України до Товариства з обмеженою відповідальністю Група будівельних компаній Добробуд про стягнення 146418,64 грн, до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання.

Частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відтак, з огляду на те, що позивачем, у тому числі нарахований штраф за неякісно виконані проектні роботи відповідачем, однак до позовної заяви не подає всі докази, які стосуються позовних вимог в цій частині, суд, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 74 ГПК України, вважає за необхідне зобов`язати позивача надати: пояснення щодо державної експертизи проектно-кошторисної документації розробленої на виконання умов договору №206 від 15.12.2017; пояснення щодо особи, якою підписано акт на додаткові роботи від представника відповідача; витяг з результатів аудиту господарської діяльності позивача за 2017 по 2019 рік щодо спірних правовідносин.

Керуючись статтями 2, 3, 177, 181, 234, 235, 247, 250 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Здійснювати розгляд справи №910/5423/20 за правилами загального позовного провадження.

2. Призначити підготовче засідання на 08.09.20 о 10:15 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал №13.

3. Викликати для участі у судовому засіданні представників учасників справи, повноваження яких оформити відповідно до вимог, викладених у статті 60 Господарського процесуального кодексу України, та надати суду документи, що підтверджують повноваження представників.

4. Попередити учасників справи про наслідки неявки в судове засідання відповідно до вимог ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

5. Зобов`язати позивача надати суду оригінали всіх документів по суті спору, доданих до позовної заяви (для огляду).

6. Зобов`язати позивача надати пояснення щодо державної експертизи проектно-кошторисної документації розробленої на виконання умов договору №206 від 15.12.2017; пояснення щодо особи, якою підписано акт на додаткові роботи від представника відповідача; витяг з результатів аудиту господарської діяльності позивача за 2017 по 2019 рік щодо спірних правовідносин.

7. Зобов`язати відповідача надати суду у підготовчому судовому засіданні оригінали всіх наявних документів по суті спору, заяв, клопотань та/або заперечень проти позову.

8. Усі заяви, клопотання, заперечення подати до суду у строк до 04.09.2020 з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених ст.170 Господарського процесуального кодексу України.

9. Звернути увагу учасників справи на положення ст. ст. 74, 80, 81 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи, а також щодо порядку витребування доказів.

10. Звернути увагу учасників справи на те, що копії письмових доказів, які подаються повинні бути оформлені у відповідності до вимог ч. 4 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України та п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003).

11. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/ та на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/.

12. Згідно частиною 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Т.В. Васильченко

Учасники процесу мають можливість отримувати процесуальні документи в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді.

Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:

1. Зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua.

2. Подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі. Процесуальні документи у відповідній справі, що видані після дати подання вказаної Заявки до суду, будуть надходити в електронному вигляді на зареєстровану електронну адресу учасника судового процесу в домені mail.gov.ua, зазначену в Заявці.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://ki.arbitr.gov.ua/sud5011/gromadyanam/csz/