Рішення

від 18.08.2020 по справі 910/3059/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2020 року Справа № 910/3059/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В. ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу

за позовом : Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень

Солом`янського району м.Києва

(03061, м.Київ, вул.Новопольова, буд.95; ідент.код 31806913),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будком-СВ"

(54001, м.Миколаїв, вул.Шевченка, буд.59А; ідент.код 39801844),

про : стягнення заборгованості в розмірі 133301,12 грн,-

в с т а н о в и в:

28.02.2020 за вх. №3059/20 Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Солом`янського району м.Києва звернулося до Господарського суду м.Києва з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будком-СВ" заборгованість в розмірі 133301,12 грн, з яких: 130978,49 грн - сума основного боргу за договором підряду №45-04/2019 від 01.04.2019, 1538,0 грн - 3% річних, 784,69 грн - інфляційні втрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач всупереч умовам договору та приписам чинного законодавства не розрахувався повністю та своєчасно за виконанні по договору підрядні роботи, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на дату подання позову не погашена. Неналежне виконання з боку відповідача умов договору стало підставою для нарахування збитків від інфляції та 3% річних.

На підставі ухвали Господарського суду м.Києва від 06.03.2020 вказану позовну заяву з доданими до неї матеріалами було направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду Миколаївської області, яка надійшла 30.03.2020 за вх. №3923/20.

Ухвалою суду від 06.04.2020 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 04.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання. Запропоновано відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, подати суду заяву у відповідності до ч.4 ст.176 ГПК України. Також в ухвалі зазначено, що відповідач має право в строк, визначений п.4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (зі змінами внесеними Законом України №540-ІХ от 30.03.2020) надати суду відзив з посиланням на номер справи, оформлений у відповідності до вимог ст.165 Господарського процесуального кодексу України, з доданням до нього: доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Позивач має право в 5-денний строк від дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив з дотриманням правил, встановлених статтею 166, частинами 3-6 статті 165 Господарського процесуального кодексу України. Відповідач має право в 5-денний строк від дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення з дотриманням правил, встановлених статтею 167, частинами 3-6 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала Господарського суду Миколаївської області від 04.05.2020 направлена відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Будком-СВ" за його місцезнаходженням: 54001, м.Миколаїв, вул.Шевченка, буд.59А; була повернута до суду 11.06.2020 з відміткою про причини повернення: "за закінченням встановленого строку зберігання".

Ухвалою від 03.07.2020 судом постановлено провести розгляд справи у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі короновірусу "COVID-19", а також повторно направити ухвалу суду від 04.05.2020 відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Будком-СВ" за його місцезнаходженням: 54001, м.Миколаїв, вул.Шевченка, буд.59А .

У відповідності до п.4 ч.6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення зокрема є, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до абз.3 п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції №18 від 26.12.2011, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв`язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Враховуючи, що ухвала Господарського суду Миколаївської області від 04.05.2020 двічі направлялась на адресу відповідача, яка зазначена в позовній заяві та міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, то суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про судовий розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачем не подавалось до суду заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач не скористався наданим йому ч.ч.1, 2, 4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до п.4 Розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України (в редакції Закону України №540-ІХ от 30.03.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Відповідно положень п.4 Розділу Х ГПК України (в редакції Закону №731-IX від 18.06.2020), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно п.2 Закону України №731-IX від 18.06.2020, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Закон України №731-IX від 18.06.2020 набрав чинності 17.07.2020, відповідно, 20-ти денний строк для подання зацікавленими особами відповідних заяв закінчився 06.08.2020.

У вказаний період від відповідача не надійшло заяви про продовження процесуального строку з підстав, встановлених Законом України №731-IX від 18.06.2020.

Згідно наказу №167-б від 13.07.2020 у період з 03.08.2020 по 17.08.2020 включно суддя Мавродієва М.В. перебувала у відпустці, тому рішення у справі прийнято судом у перший робочий день виходу судді з відпустки.

За вказаних обставин, суд вважає, що справа розглянута судом протягом розумного строку, тривалість якого обумовлювалась запровадженням в Україні карантину через спалах у світі короновірусу "COVID-19".

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

01.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будком-СВ", як підрядником, та Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Солом`янського району м.Києва, як субпідрядником, було укладено договір підряду №45-04/2019 (далі - Договір) (а.с.48-52), згідно умов якого субпідрядник зобов`язується на свій ризик, власними і залученими силами та засобами виконати роботи з озеленення в складі об`єкта: Капітальний ремонт західної частини парку на вул.Вінницькій у Солом`янському районі м.Києва згідно розпорядження виконавчого органу КМДА від 22.03.2019 №507 Про капітальний ремонт об`єктів, що фінансується в 2019 році за рахунок бюджетних коштів по Управлінню екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) , виконання яких передбачено даним договором у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації та позитивного експертного звіту від 25.05.2018 №0337-18/ПРОЕКСП, а підрядник зобов`язується прийняти виконанні роботи шляхом підписання актів виконаних робіт за формою №КБ-2в та довідки за формою №КБ-3 та своєчасно оплатити виконані роботи відповідно до умов цього договору, з урахуванням умов п.п.4.1-4.3 цього договору (п.п.1.1, 5.1 Договору).

Загальна вартість робіт за цим договором згідно з договірною ціною, яка є невід`ємною частиною цього договору (Додаток №1) (а.с.63,64), складає - 4364886,49 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 727481,08 грн (п.2.1 Договору).

Договірна ціна складена на підставі кошторисів. Перегляд договірної ціни підтверджується розрахунками і здійснюється шляхом оформлення додаткових угод, підписаних обома сторонами (п.2.2 Договору).

Додатковою угодою №1 від 25.09.2019 до Договору (а.с.53) у зв`язку з уточненням обсягів фактично виконаних робіт та зміною вартості посадкового матеріалу сторони домовились загальну суму договору зменшити на 703082,35 грн та п.2.1 Договору викласти у наступній редакції: Загальна сума договору після зменшення складає 3661804,14 грн, у т.ч. ПДВ 610300,69 грн .

Термін виконання робіт сторони встановили до 31.12.2019 (п.3.1 Договору).

Приймання робіт здійснюється на підставі актів виконаних робіт за формою №КБ-2в та довідки за формою №КБ-3 (п.3.5 Договору).

Субпідрядник на підставі виконаних робіт складає відповідні документи та передає акти виконаних робіт за формою №КБ-2в та довідкою за формою №КБ-3 для підписання підряднику. Підрядник протягом 5-ти робочих днів перевіряє документи і підписує їх, а у разі не підписання обґрунтовує причину відмови. Розрахунки за виконані роботи здійснюються підрядником протягом 7 (семи) робочих днів після підписання актів виконаних робіт та надходження бюджетних коштів від головного розпорядника бюджетних коштів (п.4.3 Договору).

Цей договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2019, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.10.1 Договору).

Договір та додаткова угода до нього підписані обома сторонами та скріплені їх печатками.

На виконання умов Договору позивач у вересні 2019 року виконав роботи загальною вартістю 185618,96 грн, а відповідач прийняв їх, що підтверджується підписаними з обох сторін 25.09.2019 без жодних зауважень актом №45-09/4 приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та довідкою за формою №КБ-3 (а.с.75-78), за які відповідач 25.09.2019 розрахувався частково в сумі 54640,47 грн, що підтверджується карткою рахунку 361 за 01.09.2019 - 21.04.2020 (а.с.74) та підписаним з обох сторін актом звіряння взаємних розрахунків за 9 місяців 2019 року (а.с.71), у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 130978,49 грн.

У зв`язку з наявністю непогашеної заборгованості позивач був змушений звернутись до суду із відповідним позовом про стягнення з відповідача основної суми боргу та нарахованих 3% річних та інфляційних втрат.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пунктом 1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України).

Правовідносини, що виникли між сторонами характеризуються ознаками договору купівлі-продажу та поставки ст.ст.655, 712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 629 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Приписами ст.180 Господарського кодексу України встановлено істотні умови господарського договору. Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України.

З матеріалів справи вбачається та не спростовано відповідачем, що останній, всупереч умовам Договору та приписам чинного законодавства своєчасно та в повному обсязі не розрахувався з позивачем за виконані у вересні 2019 року та прийняті ним 25.09.2019 по Договору роботи, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 130978,49 грн.

Відповідач не спростував вимоги позивача та не надав суду відповідні докази, які свідчать про погашення ним суми основного боргу в розмірі 130978,49 грн.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 130978,49 грн основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

За приписами ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення інфляційних нарахувань є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору. Вказане право кредитора є імперативним, встановленим законодавством, тому не потребує підтвердження у договорі.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 1583,0 грн - 3% річних, нарахованих за період з 30.09.2019 по 24.02.2020, та 784,69 грн збитків від інфляції, нарахованих за період з жовтня 2019 року по лютий 2020 року.

Перевіривши розрахунки 3% річних та збитків від інфляції, суд дійшов висновку, що останні не є арифметично вірними, оскільки позивачем не вірно визначено перший день прострочення відповідачем грошового зобов`язання.

Пунктом 4.3 Договору сторони встановили, що розрахунки за виконані роботи здійснюються підрядником протягом 7 (семи) робочих днів після підписання актів виконаних робіт та надходження бюджетних коштів від головного розпорядника бюджетних коштів.

Акт №45-09/4 приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та довідка за формою №КБ-3 підписані з обох сторін 25.09.2019 (а.с.75-78), а тому, враховуючи положення п.4.3 Договору, першим днем прострочення відповідачем грошового зобов`язання за Договором буде 05.10.2019, а не як зазначено позивачем в розрахунку 30.09.2019.

Суд, здійснивши перерахунок 3% річних та збитків від інфляції нарахованих на 130978,49 грн основного боргу за допомогою програми Законодавство , прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1537,82 грн - 3% річних, нарахованих за період з 05.10.2019 по 24.02.2020 (143 дні), та 652,13 грн збитків від інфляції, нарахованих за період з жовтня 2019 року по лютий 2020 року (сукупний індекс інфляції 100,49789591).

Згідно ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Будь-яких доказів того, що відповідач у встановлені Договором строки виконав свої зобов`язання, останній, у порушення приписів ст.ст.73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність заборгованості, а саме 130978,49 грн основного боргу, а також 3% річних та інфляційних втрат, які за перерахунками суду становлять 1537,82 грн - 3% річних та 652,13 грн збитків від інфляції .

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будком-СВ" (54001, м.Миколаїв, вул.Шевченка, буд.59А; ідент.код 39801844) на користь Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом`янського району м.Києва (03061, м.Київ, вул.Новопольова, буд.95; ідент.код 31806913) 130978,49 грн основного боргу, 1537,82 грн - 3% річних, 652,13 грн збитків від інфляції та 2099,91 грн судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 18 серпня 2020 року.

Суддя М.В.Мавродієва