ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 24-7/210-05-8241
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Ткаченко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
представники сторін до суду не з`явились; про дату, час та місце судового засідання всі учасники справи повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду
від 11.06.2020
та на ухвалу Господарського суду Одеської області
від 05.03.2020
у справі № 24-7/210-05-8241
за заявою Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області
до Державного підприємства "Чорноморський"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
1. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.09.2005 порушено провадження у справі про банкрутство Військового радгоспу "Чорноморський" за заявою Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області.
2. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.01.2008 введено процедуру санації боржника.
3. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.12.2008 затверджено погоджений з власником майна боржника та схвалений комітетом кредиторів план санації боржника, затверджено залучення інвестора СФГ "Колос".
4. 04.02.2020 до Господарського суду Одеської області надійшло клопотання від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій останнє просить суд замінити учасника у справі №24-7/210-05-8241 Головне територіальне управління юстиції в Одеській області на правонаступника Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
5. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.03.2020, окрім іншого, клопотання Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про заміну учасника правонаступником задоволено; замінено учасника Головне територіальне управління юстиції в Одеській області на правонаступника Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції
6. Не погодившись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції від 05.03.2020, громадянин ОСОБА_1 звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
7. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду від 05.03.2020.
8. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду від 05.03.2020 на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
9. Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що скаржник ОСОБА_1 не має статусу сторони чи учасника у справі № 24-7/210-05-8241 про банкрутство Державного підприємства "ЧОРНОМОРСЬКИЙ" (далі - ДП "ЧОРНОМОРСЬКИЙ"), також права апелянта оскаржуваною ухвалою не порушені та рішення стосовно його прав та обов`язків судом не приймалось, відповідно він не наділений процесуальним правом на апеляційне оскарження прийнятих у даній справі процесуальних документів, зокрема на оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 05.03.2020.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
10. 10.07.2020 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою від 08.07.2020 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.03.2020 у справі № 24-7/210-05-8241, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 24-7/210-05-8241 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 15.07.2020.
12. Крім того, матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 від 08.07.2020 містять клопотання від 08.07.2020 про поновлення строку на звернення з касаційною скаргою на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.03.2020 у справі № 24-7/210-05-8241.
13. Згідно прохальної частини касаційної скарги ОСОБА_1 від 08.07.2020 скаржником оскаржується також ухвала Господарського суду Одеської області від 05.03.2020 у справі № 24-7/210-05-8241. Проте, скаржником не зазначено в касаційній скарзі від 08.07.2020 чи була оскаржувана ним ухвала Господарського суду Одеської області у справі № 24-7/210-05-8241 переглянута в апеляційному порядку.
14. Оскільки ОСОБА_1 оскаржує ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.03.2020 у справі № 24-7/210-05-8241, яка не була переглянута в апеляційному порядку, а отже, виходячи із вимог статті 287 ГПК України, не підлягає касаційному оскарженню, то суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 24-7/210-05-8241 за касаційною скаргою ОСОБА_1 від 08.07.2020 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.03.2020 на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України.
15. Ухвалою Верховного Суду від 21.07.2020, зокрема, поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 у справі № 24-7/210-05-8241; відкрито касаційне провадження у справі № 24-7/210-05-8241 за касаційною скаргою ОСОБА_1 від 08.07.2020 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2020; відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 24-7/210-05-8241 за касаційною скаргою ОСОБА_1 від 08.07.2020 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.03.2020; призначено розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 від 08.07.2020 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 у справі № 24-7/210-05-8241 на 11 серпня 2020 року о 10:00.
16. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 07.08.2020 № 29.3-02/1541 у зв`язку з відпусткою судді Жукова С.В., відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 24-7/210-05-8241.
17. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 07.08.2020 для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 24-7/210-05-8241 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді -Васьковського О.В., судді - Ткаченко Н.Г.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
18. Не погоджуючись з ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2020, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить, зокрема, оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати.
19. Доводи касаційної скарги полягають у наступному.
19.1. ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 та не є кредитором у справі про банкрутство ДП "Чорноморський", але вважає, що дане провадження безпосередньо стосується прав та обов`язків жителів села Пасічне, зокрема, права на отримання частки земельного паю для ведення особистого господарства, оскільки жителі села Пасічне мають право на безоплатне отримання у власність земельних ділянок за рахунок земель, що належать ДП "Чорноморський".
19.2. Оскаржуваною ухвалою, суд апеляційної інстанції порушує права скаржника, принцип диспозитивності, верховенства права та забезпечення доступу до правосуддя, судом також не проаналізувано вимоги апеляційної скарги, які гуртуються на законі.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
20. Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
21. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
22. При розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 від 08.07.2020 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2020, підлягають застосуванню норми ГПК України в редакції Закону 15.01.2020 № 460-IX, чинній з 08.02.2020.
23. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
24. Статтею 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
25. Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
26. Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
27. Частиною 4 статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
28. Європейський Суд з прав людини у рішенні від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.
29. Верховний Суд зазначає, що реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення, виходячи із принципів статей 55, 129 Конституції України, ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГПК України.
30. Отже, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.
31. Відповідно до частини 1 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
32. Між тим, згідно з частиною 2 статті 255 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
33. 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, відповідно до частини 2 "Прикінцевих та перехідних положень" якого з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
34. Згідно з частиною 4 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення його в дію подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
35. Оскільки справа № 24-7/210-05-8241 перебуває на стадії санації, то у даному випадку підлягають застосуванню норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
36. У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
37. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб`єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство; сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).
38. Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
39. Суб`єктний склад учасників господарського процесу за ГПК України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Водночас, перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
40. Коло осіб (в позовному провадженні), які мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, а також оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції визначено приписами статей 254, 255 ГПК України.
41. У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
42. Відповідна правова позиція є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14.
43. Як встановлено судом апеляційної інстанції та не заперечує ОСОБА_1 , останній не є учасником у справі про банкрутство.
44. Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 23.03.2020 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.03.2020 у справі № 24-7/210-05-8241 та зобов`язав ОСОБА_1 до дати судового засідання надати до Південно-західного апеляційного господарського суду докази набуття апелянтом ОСОБА_1 статусу кредитора у даній справі про банкрутство або інші докази про те, що господарський суд ухвалою від 05.04.2019 вирішив питання про його права, інтереси або обов`язки.
45. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні встановив наступне.
45.1. ОСОБА_1 вимоги ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 не виконав, витребувані судом документи не надав.
45.2. Апеляційна скарга ОСОБА_1 містить загальні твердження про незгоду з заміною учасника у справі Головного територіального управління юстиції в Одеській області на правонаступника Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса), при цьому будь-яких фактичних доказів щодо порушення даною заміною кредитора прав апелянта в апеляційній скарзі не вказано, та до апеляційної скарги не надано.
45.3. ОСОБА_1 статусу кредитора у справі не набув та не є учасником справи про банкрутство Державного підприємства "ЧОРНОМОРСЬКИЙ", оскільки не звертався з грошовими вимогами до боржника в установленому законом порядку.
45.4. Скаржником при зверненні з апеляційною скаргою не доведено, а з матеріалів справи не вбачається, що оскаржуваною ухвалою місцевого суду від 05.03.2020 вирішено питання про права та обов`язки останнього як жителя села Пасічне.
46. Як вже було зазначено вище, у зв`язку з особливостями провадження у справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, чинним законодавством звужено до учасників цієї справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, в хід процедури банкрутства.
47. Отже, суд апеляційної інстанції встановивши, що ОСОБА_1 не має статусу сторони чи учасника у справі № 24-7/210-05-8241 про банкрутство ДП "ЧОРНОМОРСЬКИЙ", а його права оскаржуваною ухвалою не порушені та рішення стосовно його прав та обов`язків судом не приймалось, дійшов правомірного висновку що ОСОБА_1 не наділений процесуальним правом на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 05.03.2020.
48. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18, зокрема, у пункті 44 постанови зазначено, що право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
49. Отже, доводи скаржника про те, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції порушує права скаржника, принцип диспозитивності, верховенства права та забезпечення доступу до правосуддя є необгурнтованими, оскільки порядок оскарження судових рішень у справі про банкрутство регламентований нормами Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, а коло осіб які мають право оскаржити судові рішення звужено до учасників такої справи і така правова позиція є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема (пункт 42 постанови).
50. З огляду на викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду від 05.03.2020 відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України.
51. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
52. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У справі, що розглядається, на думку колегії суддів Касаційного господарського суду, суд апеляційної інстанції ухвалив правомірне рішення, а доводи, викладені в касаційній скарзі зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням.
53. Відповідно до статті 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
54. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України дійшла висновку, що ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 у справі № 24-7/210-05-8241 прийнята відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для її зміни або скасування не вбачається.
55. Оскільки підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає, то судовий збір відповідно до статті 129 ГПК України за подання касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 від 08.07.2020 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 у справі
№ 24-7/210-05-8241 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 у справі № 24-7/210-05-8241залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. В. Білоус
Судді О. В. Васьковський
Н. Г. Ткаченко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.08.2020 |
Оприлюднено | 20.08.2020 |
Номер документу | 91067748 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Білоус В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні