Рішення

від 11.08.2020 по справі 282/308/19

ЛЮБАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 282/308/19

Провадження № 2/282/11/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2020 року смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області

в складі: головуючого-судді: П.І. Гуцала

за участю секретаря судового засідання: Г.М. Войтович

за участю представника позивача: В.В. Гопки

відповідача: ОСОБА_3

представника відповідача: О.М. Черниша

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Фермерського господарства Колодяженського до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Данилевич про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, подавши позовну заяву, просить визнати договір оренди земельної ділянки площею 2,93 га (кадастровий номер 23183400:02:002:0012), яка знаходиться на території Коростківської сільської ради Любарського району Житомирської області (за межами населеного пункту), цільове використання - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Данилевич , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.12.2017 р. за № 19618725, - недійсним; визнати договір оренди земельної ділянки площею 2,93 га (кадастровий номер 1823183400:02:002:0012), яка знаходиться на території Коростківської сільської ради Любарського району Житомирської області (за межами населеного пункту), цільове використання - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 26.02.2017 р., укладений між Фермерським господарством Колодяженського та ОСОБА_3 - укладеним; усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 2,93 га (кадастровий номер 1823183400:02:002:0012, яка знаходиться на території Коростківської сільської ради Любарського району Житомирської області (за межами населеного пункту) шляхом приведення її у придатний до використання стан.

Свої вимоги мотивує тим, що напідставі договору оренди землі від 26.02.07 р. між ФГ Колодяженського та ОСОБА_3 була передана в оренду земельна ділянка площею 2,93 га, що знаходиться на території Коростківської сільської ради Любарського району Житомирської області (за межами населеного пункту), цільове використання - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Строк дії договору сторонами визначений до 26.02.2017 року. Договір був зареєстрований у Любарському районному відділу ЖРФЦЦЗК 12.03.07 р. за № 0407213000012.

Протягом всього строку дії договору ФГ Колодяженського належним чином виконувало свої обов`язки за умовами договору: земельна ділянка використовувалась за цільовим призначенням та вчасно оплачувалася орендна плата та в розмірах передбачених умовами договору. Будь-яких претензій щодо виконання умов договору у Відповідача не виникало.

Однією з умов договору, зокрема у пункті 8 Договору оренди вказано, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар не пізше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Керуючись ст. 33 ЗУ Про оренду землі та з врахуванням пунктом 8 Договору, позивач 18 червня 2016 року (орендар) письмово звернувся до ОСОБА_3 (орендодавця) із листом-повідомленням, в якому вказав про свій намір скористатися переважним правом перед іншими особами на оренду земельної ділянки з проектом додаткової угоди та проектом договору оренди. Вказаний лист повідомлення був особисто отриманий ОСОБА_3 , про що свідчить її підпис на листі з датою отримання 18.06.2016 року. ОСОБА_3 , не маючи заперечення на пропозицію орендодавця продовжити договірні відносини щодо оренди землі з ФГ Колодяженського , 26 лютого 2017 року підписала договір оренди землі, за умов якого земельну ділянку площею 2.93 га що знаходиться на території Коростківської сільської ради Любарського району Житомирської області було передано в оренду на десять років до 26.02.2027 року. Під час підписання договору оренди ОСОБА_3 підписала акт прийому-передачі земельної ділянки, чим посвідчила факт передачі в оренду землі.

При зверненні до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно для державної реєстрації договору оренди, державний реєстратор повідомив Позивача про неможливість проведення реєстрації, оскільки у реєстрі міститься інформація про те, що оренда вказаної земельної ділянки вже зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю Данилевич 21.03.2017 року на підставі договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_3 та ТзОВ Данилевич .

Відтак, укладення договору оренди земельної ділянки площею 2.93 га, що знаходиться на території Коростківської сільської ради Любарського району Житомирської області, між ТзОВ Данилевич та ОСОБА_3 після укладення договору оренди з ФГ Колодяженського не узгоджується із приписами законодавства, порушує переважне право ФГ Колодяженського на поновлення договору оренди землі від 26.02.07р., отже такий договір має бути визнаний недійсним.

Разом з цим відповідачка ОСОБА_3 будучи присутньою на зборах 18.06.2016 року та розписавшись у додатку до протоколу № 2, де на загальних зборах учасників ФГ Колодяженського обговорювали питання щодо продовження договорів оренди на новий строк, про надання листів повідомлень з проектами додаткових угод або договорів оренди, а відтак будучи вже фактично обізнаною про намір позивача скористатися переважним правом на укладання нових договорів або укладання додаткових угод про продовження строку оренди земельних паїв, після ознайомлення з проектом договору оренди, який був нею особисто отриманий на підставі п. 8 договору оренди землі від 26.02.2007 року та відповідно особисто підписавши договір оренди землі від 26.02.2017 року та передавши її за актом прийому-передачі, уклала договір оренди своєї земельної ділянки з ТзОВ Данилевич . Не знаючи про такі обставини Позивач ФГ Колодяженського , знаючи про своє переважне право на укладання нового договору оренди та фактично уклавши договір оренди з відповідачем ОСОБА_3 від 26.02.2017 року, та покладаючись на добросовісність відповідачки ОСОБА_3 мало намір здійснити державну реєстрацію договору оренди протягом певного часу з врахуванням строку дії основного договору оренди термін дії якого спливав 26.02.2017 року. Однак як з`ясувалося відповідачка ОСОБА_3 та ТзОВ Данилевич уклали між собою договір тієї ж земельної ділянки 21.03.2017 року та здійснили його державну реєстрацію.

31.05.2019 року на адресу суду від представника відповідача адвоката Черниша О.М. надійшов відзив на позовну заяву в якому він вважає позовну заяву безпідставною та просить відмовити в її задоволенні. Стверджує, що у ТзОВ Данилевич є підстави вважати, що Договір оренди землі від 26.02.2017 року між ОСОБА_3 та ФГ Колодяженського був сфальсифікований, при цьому ТзОВ Данилевич впевнене у тому, що даний Договір оренди землі був сформований (створений) після дати його укладання - заднім числом , і у ТзОВ Данилевич є сумніви щодо справжності підписів ОСОБА_3 на даному Договорі. Зазначає, що Позивач умисно приховує від суду об`єктивні обставини справи чим грубо порушує вимоги ч. 2 ст. 43 ЦПК України. Звертає увагу та те, що Договір оренди землі від 26.02.2017 року був укладений (якщо він дійсно укладався) не у порядку статті 33 Закону України Про оренду землі , а в загальному порядку і не реалізовував переважне право Позивача на продовження орендних відносин із ОСОБА_3

14.06.2019 року на адресу суду від представника позивача адвоката Гопки В.В. надійшла відповідь на відзив в якій просить позов задоволити у повному обсязі адже підстав для відмови у позові немає.

Ухвалою Любарського районного суду Житомирської області від 03.07.2019 року, клопотання представника ТОВ Данилевич адвоката Черниш О.М. задоволено та призначено по цивільній справі за позовом Фермерського господарства Колодяженського до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Данилевич про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою комплексну судову експертизу. На час проведення експертизи зупинено провадження у справі.

Ухвалою Любарського районного суду Житомирської області від 27.09.2019 року, відновлено провадження по цивільній справі за позовом Фермерського господарства Колодяженського до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Данилевич про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Ухвалою Любарського районного суду Житомирської області від 05.11.2019 року, клопотання представника ТОВ Данилевич адвоката Черниш О.М. задоволено та призначено по цивільній справі за позовом Фермерського господарства Колодяженського до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Данилевич про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою судову технічну експертизу документу. На час проведення експертизи зупинено провадження у справі.

Ухвалою Любарського районного суду Житомирської області від 16.01.2020 року, відновлено провадження по цивільній справі за позовом Фермерського господарства Колодяженського до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Данилевич про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Ухвалою Любарського районного суду Житомирської області від 28.04.2020 року, у задоволенні клопотання представника ТОВ Данилевич , адвоката Черниш О.М., про призначення судової технічної експертизи документу - відмовлено.

Представник позивача адвокат Гопка В.В. в судовому засіданні позовні вимоги за позовом підтримав у повному обсязі та посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, відповіді на відзив просить суд задоволити позовну заяву в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 повідомила суду що була присутня на загальних зборах учасників ФГ Колодяженського де обговорювали питання щодо продовження договорів оренди на новий строк та одна з перших виявила бажання продовжити договірні відносини. Запевнила суд, що уклала договір з ФГ Колодяженського . Не може пригадати коли, однак одного дня на вулиці її зустрів ОСОБА_7 та запевнив, що усі власники землі які були у договірних відносинах з ФГ Колодяженського укладають договори оренди з ТзОВ Данилевич . Враховуючи таку ситуацію вирішила укласти договір оренди землі з ТзОВ Данилевич . Враховуючи ситуацію, яка склалась запевнила суд про бажання продовжувати договірні відносини з ФГ Колодяженського .

Представник відповідача адвокат Черниш О.М. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позовної заяви. Ствердив, що Договір оренди землі від 26.02.2017 року був укладений не у порядку статті 33 Закону України Про оренду землі , а в загальному порядку і не реалізовував переважне право Позивача на продовження орендних відносин із ОСОБА_3 .

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

26.02.2007 року між ОСОБА_3 та СФГ Колодяженського в особі керівника ОСОБА_6 був укладений договір щодо оренди земельної ділянки площею 2,93 га. на строк 10 років /Т.1, а.с.11-12/.

Відповідно до листа-повідомлення від 18.06.2016 року ФГ Колодяженського направили ОСОБА_3 додаткову угоду та копію нового договору з повідомленням про бажання скористатись переважним правом, який відповідач отримала 18.06.2016 року, що стверджується розпискою ОСОБА_3 на листі-повідомленні /Т.1, а.с.13/.

26.02.2017 року між ОСОБА_3 та СФГ Колодяженського в особі керівника ОСОБА_6 був укладений договір щодо оренди земельної ділянки площею 2,93 га. на строк 10 років /Т.1, а.с.14-15/.

26.02.2017 року у відповідності до Акту прийому-передачі земельної ділянки ОСОБА_3 передала, а СФГ Колодяженського в особі керівника ОСОБА_6 прийняв у користування земельну ділянку на виконання зобов`язань за договором оренди землі від 26.02.2017 року /Т.1, а.с.16/.

Згідно інформації Державного земельного кадастру 21.03.2017 року право оренди земельної ділянки належної ОСОБА_3 зареєстровано за ТОВ Данилевич /Т.1, а.с.17/.

Відповідно до листа-повідомлення від 23.01.2017 року, надісланого на адресу СФГ Колодяженського 25.01.2017 року, що стверджується роздруківкою з відділення укрпошти, ОСОБА_3 повідомила СФГ Колодяженського про небажання укладати нового договору /Т.1, а.с.80-81/.

Згідно відомості ТОВ Данилевич на видачу орендної плати за 2017 рік, ОСОБА_3 розписалась за отримання пшениці 430 і 810, ячменю 460, кукурудзи 400 /Т.1, а.с.82-85/.

Згідно відомості ТОВ Данилевич на видачу орендної плати за 2018 рік, ОСОБА_3 розписалась за отримання пшениці 1074, ячменю 750, кукурудзи 430 /Т.1, а.с.86-87/.

Згідно квитанції № 78 від 18.08.2017 року, ОСОБА_3 сплатила земельний податок з фізичних осіб у сумі 1125 грн. 23 коп. /Т.1, а.с.88/.

20.03.2017 року між ОСОБА_3 та ТОВ Данилевич в особі ОСОБА_7 був укладений договір щодо оренди земельної ділянки площею 2,9300 га. на строк 10 років /Т.1, а.с.89-90/.

20.03.2017 року у відповідності до Акту прийому-передачі земельної ділянки ОСОБА_3 передала, а ТОВ Данилевич в особі ОСОБА_7 прийняв у користування земельну ділянку на виконання зобов`язань за договором оренди землі від 20.03.2017 року /Т.1, а.с.91/.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 21.03.2017 року право оренди земельної ділянки належної ОСОБА_3 зареєстровано за ТОВ Данилевич /Т.1, а.с.93/.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою ст. 3 ЦК України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно з ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст.407 ЦК України, право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі - землекористувач).

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами першою та другою статті 792 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Статтею 79 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно п.Г ч.1 ст.91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; відшкодування заподіяних збитків.

Частиною 1 ст.153 Земельного кодексу України встановлено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

У статті 13 ЗУ Про оренду землі зазначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.31 ЗУ Про оренду землі , договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно ст.33 ЗУ Про оренду землі , по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Враховуючи вищенаведені вимоги, а також отримання ОСОБА_3 листа-повідомлення про бажання поновити договірні відносини, договір оренди землі від 26.02.2017 року між ОСОБА_3 та СФГ Колодяженського в особі керівника ОСОБА_6, належне виконання орендарем умов договору, волевиявлення ОСОБА_3 про продовження договірних відносин з СФГ Колодяженського суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання договору, оренди земельної ділянки площею 2,93 га (кадастровий номер 1823183400:02:002:0012), укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Данилевич , недійсним та визнання договору оренди земельної ділянки площею 2,93 га (кадастровий номер 1823183400:02:002:0012) від 26.02.2017 р., укладений між Фермерським господарством Колодяженського та ОСОБА_3 укладеним, підлягають задоволенню.

Як ствердила відповідач ОСОБА_3 між нею та ФГ Колодяженського був укладений договір оренди земельної ділянки від 26.02.2007 року, протягом договірних відносин умови договору виконувались належним чином як зі сторони орендодавця так і зі сторони орендаря. Запевнила суд, що була присутня на загальних зборах учасників ФГ Колодяженського де обговорювали питання щодо продовження договорів оренди на новий строк та одна з перших виявила бажання продовжити договірні відносини. Зазначила, що будь якої оплати за оренду належної їй земельної ділянки від ТзОВ Данилевич неотримувала. Також повідомила суд, що пшеницю, ячмінь та кукурудзу купувала у ТзОВ Данилевич .

Щодо посилань представника відповідача адвоката О.М. Черниш про недійсність договору оренди землі між ОСОБА_3 та ФГ Колодяженського посилаючись на вимоги ст. 638 ЦК України суд вважає за необхідне ствердити наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ст. 203 ЦК України загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину це: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

ЦК України виділяє такі види нікчемних правочинів:

1) вчинений з порушенням обов?язкової письмової та но таріальної форми (ст. 218, 219, 220);

2) вчинений малолітньою особою за межами її цивільної дієз датності (ст. 221);

3) вчинений у випадках, передбачених законом, без дозволу органу опіки та піклування (ст. 224);

4) вчинений недієздатною фізичною особою (ст. 226);

5) правочин, що порушує публічний порядок (ст. 228);

6) удаваний правочин (ст. 235).

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Враховуючи вищенаведене, відсутність позовної заяви про недійсність договору оренди землі між ОСОБА_3 та ФГ Колодяженського , визнання даного договору ОСОБА_3 та ФГ Колодяженського , суд вважає такі посилання безпідставними.

Суд вважає, що у задоволенні, позовних вимог щодо усунення перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 2,93 га (кадастровий номер 1823183400:02:002:0012), яка знаходиться на території Коростківської сільської ради Любарського району Житомирської області (за межами населеного пункту) шляхом приведення її у придатний до використання стан слід відмовити, адже дана позовна вимога є безпідставною, такою, що не знайшла свого належного обґрунтування в ході розгляду справи, не підтверджена належними та допустимими доказами.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 200, 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 3, 317, 319, 321, 407, 626, 792 ЦК України, ст.ст. 78-79, 91, 125, 152-153 Земельного кодексу України, ст.ст. 13, 31, 33 ЗУ Про оренду землі суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати договір оренди земельної ділянки площею 2,93 га., (кадастровий номер 1823183400:02:002:0012), яка знаходиться на території Коростківської сільської ради Любарського району Житомирської області (за межами населеного пункту), цільове використання - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Данилевич , зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.12.2017 року за № 19618725 - недійсним.

Визнати договір оренди земельної ділянки площею 2,93 га., (кадастровий номер 1823183400:02:002:0012), яка знаходиться на території Коростківської сільської ради Любарського району Житомирської області (за межами населеного пункту), цільове використання - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 26.02.2017 року укладений між Фермерським господарством Колодяженського та ОСОБА_3 - укладеним.

В задоволення решти частини позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду виготовлено 20 серпня 2020 року.

Суддя П.І. Гуцал