Постанова

від 19.08.2020 по справі 540/2217/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2020 р. м. ОдесаСправа № 540/2217/19

Головуючий в 1 інстанції Войтович І.І. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Херсон 21 січня 2020 року

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Яковлєва О.В.,

суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Оріон Систем до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Державної фіскальної служби України про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю Оріон Систем звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Державній фіскальній службі України, а саме: визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 1208162/40095014 від 01 липня 2019 року; зобов`язання зареєструвати податкову накладну № 2 від 06 червня 2019 року.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, так як позивачем не надано всіх необхідних документів для прийняття рішень про реєстрацію його податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, внаслідок чого податковим органом правомірно прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Крім того, апелянт вважає, що судом першої інстанції безпідставно стягнуто на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу, так як такі витрати є завищеними та не підтверджені належними доказами.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - частковому скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 06 червня 2019 року між ТОВ Оріон Систем та СФГ Україна укладено договір №06/06-01 про виконання робіт з виготовлення і монтажу арочної оболонки із рулонної сталі за адресою: Запорізька область, Токмацький район, с. Очеретувате, відповідно до умов проектно-кошторисної документації, технічного завдання та кошторисної документації, узгодженої сторонами.

На виконання умов укладеного договору від 06 червня 2019 року № 06/06-01, сторонами підписано додаток № 1 до договору (технічне завдання) та договірну ціну.

В свою чергу, товариством складено податкову накладну № 2 від 06 червня 2019 року та направлено її 27 червня 2019 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до отриманої квитанції від 27 червня 2019 року, податкову накладну № 2 від 06 червня 2019 року прийнято, однак реєстрацію зупинено, у зв`язку з тим, що дана податкова накладна відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків та запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Внаслідок чого, товариством направлено на адресу податкового органу повідомлення від 27 червня 2019 року № 1 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з додатками, що підтверджується квитанцією № 2 від 27 червня 2019 року, а саме: договір підряду №06/06-1, договірна ціна, витяг з реєстру платників ПДВ, локальний кошторис, штатний розпис на 04 квітня 2019 року, ліцензія на право здійснення будівельної діяльності, рахунок на оплату № 6 від 06 червня 2019 року, платіжне доручення № 367 від 06 червня 2019 року, що підтверджується випискою АТ Укрсиббанк про зарахування коштів.

Проте, рішенням комісії Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі № 1208162/40095014 від 01 липня 2019 року відмовлено в реєстрації податкової накладної від 06 червня 2019 року № 2.

Не погоджуючись з вказаними рішенням підприємство звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком встановлених обставин справи судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як податковим органом не доведено правомірності оскаржуваного рішення, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, згідно п. 201.1. ст. 201 ПК України, платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 201.2 ст. 201 ПК України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

При цьому, згідно пп. 4 п. 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому, згідно п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку і здійснення операцій, що затверджені ДФС України 05 листопада 2018 року, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

При цьому, відповідно до вимог п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин податковим органом зупинено реєстрацію складеної товариством податкової накладної № 2 від 06 червня 2019 року за наслідком здійснення своєї господарської діяльності по наданню послуг на адресу контрагента СФГ Україна .

Між тим, з вищевикладених положень податкового законодавства вбачається, що складені платниками податків податкові накладні підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

При цьому, встановлений ПК України обов`язок з реєстрації податкових накладних носить імперативний характер та безумовно має виконуватись платниками податків.

В свою чергу, зупиняючи реєстрацію податкових накладних товариства податковим органом зазначено, що подані накладні відповідають вимогам п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку і здійснення операцій.

Проте, всупереч вищевикладеним вимогам, податковим органом не конкретизовано, який саме критерій ризиковості платника податків, зазначений у п. 1.6 Критеріїв, ним вбачається у поданих позивачем накладних.

Між тим, у разі зупинення реєстрації податкової накладної платник податків має право направити податковому органу письмові пояснення та копії документів, що на його думку підтверджують факт здійснення спірної господарської операції.

В даному випадку, при зупинці реєстрації податкової накладної товариства, останньому запропоновано надати додаткові пояснення та/або копії документів для прийняття рішення про реєстрацію його податкової накладної.

При цьому, податковим органом не зазначено повного переліку документів, які повинен надати позивач для здійснення реєстрації податкової накладної.

В свою чергу, товариством у встановлені строки, після зупинення реєстрації його накладних, подано до податкового органу відповідні документи, із зазначенням обставин надання спірних будівельних послуг.

Проте, за наслідком отримання відповідних документів, податковим органом прийнято оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, так як товариством не надано усіх документів щодо спірної операції.

Між тим, надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням податкового органу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

При цьому, податковим органом в оскаржуваному рішенні не зазначено з яких фактичних підстав ним зроблено висновок про ризиковість проведених операції, а також не зазначено обґрунтованих мотивів неприйняття наданих йому документів.

Внаслідок чого, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог, так як податковим органом не доведено правомірності оскаржуваного рішення.

В даному випадку, вищевикладений висновок колегії суддів відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 29 листопада 2018 року (справа № 811/1669/17).

Крім того, варто зазначити, що з метою перевірки обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги підприємства, судом зібрано копії документів, надані для реєстрації спірної податкової накладної.

В даному випадку, що 06 червня 2019 року між ТОВ Оріон Систем (в особі підрядника) та СФГ Україна (в особі замовника) укладено договір № 06/06-01 про виконання робіт з виготовлення і монтажу арочної оболонки із рулонної сталі на об`єкті замовника.

В свою чергу, в процесі виконання умов укладеного договору, сторонами підписано додаток № 1 до договору (технічне завдання), договірну ціну, локальний кошторис.

Факт оплати замовлених будівельних послуг підтверджується платіжним дорученням № 387 від 06 червня 2019 року, на суму 615 000,00 грн.

В даному випадку, усі зазначені документи направлено товариством до податкового органу для здійснення реєстрації його податкової накладної.

Крім того, товариством надано податковому органу свої письмові пояснення, витяг з реєстру платників ПДВ, локальний кошторис, штатний розпис на 04 квітня 2019 року, ліцензію на право здійснення будівельної діяльності.

В свою чергу, враховуючи зібрані документи, колегія суддів вважає їх достатніми для здійснення реєстрації спірної податкової накладної, а як наслідок колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Між тим, щодо висновку суду першої інстанції про стягнення з податкового органу витрат на професійну правничу допомогу, у сумі 4000,00 грн., який оскаржено податковим органом, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України, витрати на правничу допомогу мають бути підтверджені належними доказами та бути співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В даному випадку, сторони у справі (крім суб`єктів владних повноважень) мають право на розподіл понесених витрат на правничу допомогу адвоката.

При цьому, розмір таких витрат визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботі.

В свою чергу, на підтвердження понесених витрат позивачем надано договір про надання правової допомоги № 20/06-01 від 20 червня 2019 року, додаткову угоду № 2 від 18 жовтня 2019 року, додаткову угоду № 3 від 28 листопада 2019 року, розрахунок вартості правничої допомоги від 18 жовтня 2019 року, розрахунок вартості правничої допомоги від 28 листопада 2019 року, платіжне доручення № 2352 від 24 червня 2019 року, акт здачі-приймання виконаних робіт від 28 листопада 2019 року.

В даному випадку, згідно наданих позивачем документів та розрахунків вбачається, що адвокатом позивача затрачено на розгляд даної справи (підготовку розгляду) у суді першої інстанції 17 годин.

При цьому, вартість наданих підприємству послуг склала 13 062,00 грн.

Між тим, аналіз вищезазначених положень КАС України дає підстави вважати, що розмір таких витрат має бути співмірним із складністю справи та наданими адвокатом послугами.

В даному випадку, як вже зазначалось колегією суддів, у межах спірних правовідносин податковим органом відмовлено у реєстрації однієї податкової накладної позивача.

При цьому, дана категорія адміністративних справ належить до категорій справ незначної складності.

Внаслідок чого, колегія суддів вважає неспівмірним рівень складності даної справи із заявленим відшкодуванням, у сумі 13 062,00 грн., а також сумі стягнутої судом першої інстанції - 4000,00 грн.

Крім того, колегія суддів зазначає, що вказана вартість наданих адвокатом послуг (13 062,00 грн) розрахована шляхом множення вартості години роботи адвоката (768,40 грн) на кількість затрачених адвокатом годин (17).

При цьому, вказана сума (13 062,00 грн.) прямо зазначена в договорі про надання правової допомоги № 20/06-01 від 20 червня 2019 року, яка сплачена платіжним дорученням № 2352 від 24 червня 2019 року, на суму 13060,00 грн.

В свою чергу, як вірно зазначено податковим органом, оскаржуване рішення податкового органу прийнято лише 01 липня 2019 року, а тому колегія критично ставиться до можливості завчасного та точного обрахунку затраченого адвокатом часу під час розгляду даної справи до прийняття оскаржуваного рішення та відкриття провадження у даній справі.

Тому, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки клопотанню позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, яке на думку колегії апеляційного суду не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, а також допущене судом першої інстанції порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне частково скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі - задовольнити частково.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року, в частині висновку про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оріон Систем витрат на професійну правничу допомогу - скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Оріон Систем про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

В решті - залишити рішення суду без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Яковлєв О.В. Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.