Постанова

від 20.08.2020 по справі 400/1090/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/1090/20 Головуючий в 1 інстанції: Фульга А. П.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Шеметенко Л.П.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року по справі за позовом Фермерського господарства Сокіл до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фермерське господарство "СОКІЛ" ( далі - Позивач), звернулось з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області ( далі Відповідач -1) та Державної податкової служби України ( далі - Відповідач -2), про скасування рішення Комісії про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 20.12.2019 року № 1371486/24779264; та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 03.12.2019 року датою її подання.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач безпідставно не здійснив реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки позивач не допускав порушення норм податкового законодавства та відповідачу були надані всі наявні у позивача документи щодо фінансово-господарської діяльності Фермерського господарства Сокіл .

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року - позов задоволено.

Скасовано рішення Комісії про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.12.2019 року № 1371486/24779264;

Зобов`язано Державну податкову службу України (Львівська площа,8,м.Київ -53, 04655, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №1 від 03.12.2019 року датою її подання.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 43144729) на користь Фермерського Господарства "Сокіл" (вул. Нова, 3 Б,с.Поляна, Снігурівський район, Миколаївська область,57320 код ЄДРПОУ 24779264) судові витрати в розмірі 1051,00 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа,8, м.Київ-53, 04655, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Фермерського Господарства "Сокіл" (вул.Нова,3 Б, с.Поляна, Снігурівський район, Миколаївська область, 57320, код ЄДРПОУ 24779264) судові витрати у розмірі 1051,00 грн.

Відповідач-1 - Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі Відповідач-1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних прийняті Комісією Головного управління ДФС у Миколаївській області виключно в межах діючого законодавства та з дотриманням усіх необхідних критеріїв, що, на думку, апелянта свідчить про їх правомірність та обґрунтованість.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач послався на доводи, ідентичні тим, що викладені в позовній заяві та узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Судом встановлено, що 08.11.2019 року ФГ "СОКІЛ" (продавець) уклав договір поставки №833/2019 з ТОВ СП "Нібулон" (покупець), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця належний продавцю товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору.

Згідно п. 5.1. Договору, оплата за товар перераховується покупцем в безготівковій формі на поточний рахунок продавця після отримання в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної. На вказану суму було виписано податкову накладну №1 від 03.12.2019року ФГ "СОКІЛ" реалізує продукцію власного виробництва (ячмінь урожаю 2019), вирощеного на власних землях. Продукція зберігається у власному складі, послуги по перевезенню вантажу здійснювало ФГ "Номировський".

Згідно договору поставки позивач поставив на адресу ТОВ СП "Нібулон " товар ячмінь на суму 371955,67 грн. з ПДВ.

03.12.2019 ФГ "СОКІЛ" було складено податкову накладну № 1 про постачання на адресу ТОВ СП "Нібулон" ячменю на загальну суму 371955,67 гривень.

12.12.2019 позивач направив на реєстрацію податкову накладну № 1 на суму 371955,67 грн., в т.ч. ПДВ 61992,61 грн. 13.12.2019 реєстрацію податкової накладної було зупинено.

13.12.2019 року позивачем у відповідності до п.14 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, надав пояснення щодо господарських операцій, стосовно яких було складено зазначену податкову накладну, та надав необхідні первинні документи, якими підтверджується реальність здійснених операцій до Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Реальність зазначеної господарської операції та можливість здійснити поставку ячменя за умовами договору підтверджується наданими документами щодо наявності у платника податку достатньої кількості орендованих сільськогосподарських земель, а також фактом посіву ячменю на всіх цих площах.

20.12.2019 р. позивач отримав рішення комісії ДПС №1371486/24779264 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.12.2019 №1 з підстав ненадання: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладні та ненадання розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Правомірність прийнятого регіональною комісією Державної фіскальної служби України рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.12.2019 рок № 1 є предметом судового спору у даній справі.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, однак, в даному випадку присутнє лише посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, що призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин, критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом ДФС України №1962/99-99-29-01-01 від 07 серпня 2019 року за погодженням з Міністерством фінансів України від 06 серпня 2019 року.

У вказаному листі ДФС України №1962/99-99-29-01-01 від 07 серпня 2019 року Критерії ризиковості платника податку , зокрема, зазначено: 1. Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ; платник податку юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі Кодекс); в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 1.6 цих Критеріїв. Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.… .

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що належної мотивації підстав та причин віднесення ФГ "СОКІЛ" (продавець) та вчинених з ТОВ СП "Нібулон" операцій з постачання товару, до ризикових платників податків відповідно до пп.1.6 п.1 Листа Державної фіскальної служби України №1962/99-99-29-01-01 від 07 серпня 2019 року,

прийняте регіональною Комісією ДФС Рішення №1371486/24779264 від 20.12.2019 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 04.06.2019 року матеріали справи не містять, відсутня така інформація і у Квитанції №1 від 03.12.2019 року.

Зазначене свідчить про безпідставність та необґрунтованість зупинення реєстрації податкової накладної №1 як передумови прийняття відповідного рішення Комісією про відмову в реєстрації податкової накладної.

Пунктом 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затвердженому 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України №117, передбачено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства .

Колегія суддів звертає увагу на те, що фіскальним органом у спірному рішенні не вказано, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, а лише зазначено наступне: Ненадання платником податків копій документів: Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими посилання Відповідача-1 щодо відсутності повноважень та об`єктивної можливості визначати конкретний детальний перелік необхідних документів для кожного випадку зупинення податкової накладної індивідуально для платника, оскільки недоліки в роботі органу державної влади не мають впливати на можливість платника податків надати конкретний перелік документів, який буде достатнім для прийняття Комісією позитивного рішення.

При цьому, колегія суддів зауважує, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення фіскальним органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Оскільки Відповідач-1 у спірному рішенні продублював абз. 3 п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, колегія суддів дійшла висновку про те, що Рішення від 20.12.2019 року № 1371486/24779264 є невмотивованим, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що невиконання фіскальним органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії, призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 та від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/1.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову. Жодних нових доводів, які б доводили порушення

норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.

Згідно зі ст. 242 КАС України , рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року по справі за позовом Фермерського господарства Сокіл до Головного управління ДФС у Миколаївській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Дата складення повного судового рішення 20 серпня 2020 р.

Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Шеметенко Л.П. Турецька І.О.