Постанова

від 23.08.2007 по справі 11/238а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/238а

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "23" серпня 2007 р.                                                  Справа № 11/238а

За позовом: Прокурора Ріпкинського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області15000, смт. Ріпки, вул. Попудренка, 8

До: Колективного підприємства Ріпкинська пересувна шляхобудівельна механізована колона агропромислового будівництва 15005, Ріпкинський район, смт. Замглай, вул. Замглайське шосе

Про стягнення 1889,64 грн.

                                                                                           Суддя Ю.М.Бобров

                                                                                          Секретар О.Ю.Михальова

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: Головань І.О. –пров. спеціаліст, дов. від 07.08.07 р. 3 1750/06.

Від Відповідача: не прибув.

Прокурор: не прибув.           

                                                                    СУТЬ СПОРУ :

Прокурор Ріпкинського району, здійснюючи повноваження представництва інтересів держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області, подав позов до Колективного підприємства Ріпкинська пересувна шляхобудівельна механізована колона агропромислового будівництва про стягнення 1889,64 грн. заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені.

Прокурор в судове засідання не прибув.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідач представника у призначене судове засідання не направив, не використавши свого права на  участь в засіданні. Відповідач судові повістки отримав та про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення № 584695.

Відповідач заперечень на позов або письмових пояснень щодо суті спору суду не подав,  заяв та клопотань від відповідача на час розгляду справи до суду не надходило.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами (доказами) за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Колективне підприємство Ріпкинська пересувна шляхобудівельна механізована колона агропромислового будівництва зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області за № 16440029 як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує належні суми страхових внесків.

Станом на 01.07.07 р. заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків, фінансових санкцій та пені становить 1889,64 грн.

Сума нарахованих і несплачених відповідачем своєчасно страхових внесків за травень 2007 р. становить 1047,91 грн. Вказана сума недоїмки з внесків виникла на підставі самостійно поданого відповідачем до управління ПФУ згідно п.4 ч.2 ст. 17 Закону № 1058 розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, за травень 2007 р., копія якого долучена до матеріалів справи.

Рішенням від 06.06.07 р. № 214 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду відповідно до п. 2  ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 до відповідача були застосовані штрафні санкції в сумі 581,28 грн. та нарахована пеня в сумі 260,45 грн.

Вказане рішення у встановлені законом строки відповідачем оскаржено не було, недійсним в судовому порядку не визнавалось.

Порядок стягнення заборгованості за страховими внесками визначається виключно Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03 року № 1058-IV (далі –Закон № 1058) і поширюється на суми боргу по страхових внесках, який виник як до, так і після 1 січня 2004 р.

Згідно зі ст. 1 Закону № 1058 страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із  законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування  відповідно до цього Закону.

Частиною 1 статті 5 Закону № 1058 встановлено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; дія інших нормативно –правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч.1 ст. 12 цього Закону. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені ч. 1 ст.12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.

Ст. 14 Закону № 1058 визначено коло страхувальників, зокрема якими, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.

Згідно ст. 17 Закону № 1058 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Відповідач вказаний обов'язок належним чином не виконує.

Згідно п. 2 ст. 106 Закону № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або  територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 % своєчасно не сплачених зазначених сум -  у  разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 %  зазначених  сум  -  у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 % зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів (п. 2 ч.9 ст.106 Закону № 1058).

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і  фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 % зазначених сум коштів,  розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно ч. 13 ст. 106 Закону № 1058 про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку,  встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами 9 і 10 цієї статті, підлягають сплаті страхувальником протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Оскільки рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем не оскаржувалось, сума фінансових санкцій вважається узгодженою.

Згідно ч. 1-3 п. 3 ст. 106 Закону № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Позивачем була направлена відповідачу вимога № Ю 2 від 03.07.07 р. про сплату  18500,16 грн. боргу, в т.ч. 10940,71 грн. недоїмки, 5461,70 грн. фінансових санкцій та 2097,75 грн. пені, яка отримана відповідачем  06.07.07 р.

Відповідно до абз. 8 ч. 3 ст. ст. 106 Закону № 1058 у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом  десяти  робочих  днів  після  її  отримання  не  сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним  органом  Пенсійного фонду,  або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у  разі якщо страхувальник  узгодив вимогу,  але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду  звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду  також  має  право  звернутися  до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Оскільки вимога про сплату боргу відповідачем не оскаржувалась, вона вважається узгодженою. На день прийняття рішення борг в сумі 1889,64 грн. КП Ріпкинська ПШМК добровільно не сплачений.

Відповідно до п. 5 Положення „Про Пенсійний фонд України”, затвердженого Указом Президента України від 01.03.01р. № 121/2001, Пенсійний фонд має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків, застосовувати фінансові санкції, передбачені законом.  

Строк  давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується (ч. 15 ст. 106 Закону № 1058).

Враховуючи наведене вище, суд доходить висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і  підлягають задоволенню. Оскільки позовні вимоги підтверджені належними і допустимими доказами, суд вважає за можливе прийняти рішення по справі без участі в судовому засіданні представника відповідача та прокурора.

Представник позивача проти прийняття рішення по справі без участі представника відповідача  та прокурора не заперечує.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -    

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Колективного підприємства Ріпкинська пересувна шляхобудівельна механізована колона агропромислового будівництва (15005, Ріпкинський район, смт. Замглай, вул. Замглайське шосе, р/р 260062157 в ЧОД АППБ „Аваль” м. Чернігів, МФО 353348, код 05388701) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області (15000, смт. Ріпки, вул. Попудренка, 8) на р/р 2560131205216 в Ріпкинському відділенні ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 343165, код 14249938 1827,83 грн. заборгованості, на р/р 2560131306216 в Ріпкинському відділенні ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 343165, код 14249938    61,81  грн. заборгованості.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була  подана у строк, встановлений цим Кодексом,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає  законної  сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява.    

Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Чернігівської області.

Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, відповідно до ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 23.08.07 р. проголошено тільки в ступну та резолютивну частини постанови.

Постанова суду в повному обсязі виготовлена 28.08.07 р.

Сторони можуть отримати копію постанови, виготовлену в повному обсязі, подавши відповідну заяву на ім'я судді через канцелярію суду.

Суддя                                                            Ю.М. Бобров