Рішення

від 12.08.2020 по справі 908/1028/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/86/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2020 Справа № 908/1028/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 908/1028/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-НВ"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН-ТАЙМ ФРАНЧАЙЗІНГ"

про розірвання договору суборенди та стягнення 179 510,59 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-НВ" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 16.04.2020 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН-ТАЙМ ФРАНЧАЙЗІНГ", в якій просить:

- стягнути заборгованість за суборенду приміщення за договором суборенди № 3 від 02.01.2019 в сумі 37 026,00 грн., пеню за договором суборенди № 3 від 02.01.2019 в сумі 2 462,33 грн. та 48 % за договором суборенди № 3 від 02.01.2019 в сумі 5195,78 грн.;

- стягнути заборгованість за суборенду приміщення та витратами на утримання приміщення за договором суборенди № 3 від 27.12.2019 в сумі 123362,97 грн., пеню за договором суборенди № 3 від 27.12.2019 в сумі 3 340,55 грн. та 48 % за договором суборенди № 3 від 27.12.2019 річних в сумі 7 719,38 грн., а всього просить стягнути 179 510,59 грн.;

- розірвати договір суборенди № 3 від 27.12.2019;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ІН-ТАЙМ ФРАНЧАЙЗІНГ" повернути з тимчасового користування Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРО-НВ" нежитлове приміщення - склад № 3 загальною площею 1181,8 кв.м. та кімнату у будівлі КПП № 3 загальною площею 52,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Окружна, буд. 14.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2020 позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 27.04.2020 позовну заяву від 16.04.2020 залишено без руху в порядку ч. 1 ст. 174 ГПК України.

19.05.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява від 12.05.2020, відповідно до якої усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 25.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 12/86/20, визначено здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 17.06.2020 о 15:00.

Ухвалою суду від 17.06.2020 відкладено підготовче засідання на 06.07.2020 о 15:15.

Ухвалою суду від 24.06.2020 клопотання позивача про участь в судовому засіданні у справі № 908/1028/20 в режимі відеоконференції залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 06.07.2020 відкладено підготовче засідання на 22.07.2020 о 12:30.

22.07.2020 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання, в якому останній зазначає, що у зв`язку з неможливістю прибуття представника у підготовче засідання, просить суд провести підготовче засідання без участі позивача, в особі його представника, також не заперечує проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Представники сторін в судове засідання 22.07.2020 не з`явились.

Ухвалою суду від 22.07.2020 закрити підготовче провадження у справі № 908/1028/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.08.2020 о 14 год. 15 хв.

12.08.2020 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання, в якому останній зазначає, що у зв`язку з неможливістю прибуття представника у судове засідання, просить суд провести засідання без участі позивача, за наявними в матеріалах справи доказами.

В судове засідання 12.08.2020 представники сторін не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином шляхом направлення на їх адреси копій ухвали суду від 22.07.2020.

Враховуючи нез`явлення представників сторін в судове засідання 12.08.2020 відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не скористався.

Згідно із ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Неприбуття у судове засідання представників сторін, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, пояснення третьої особи, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 02.01.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю АГРО-НВ", далі Орендар, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІН-ТАЙМ ФРАНЧАЙЗІНГ", далі Суборендар, був укладений договір Суборенди нежитлового приміщення № 3, далі Договір 1.

В подальшому, між Орендарем та Суборендарем укладено Договір суборенди № 3 від 27.12.2019 року, далі Договір 2.

Відповідно до умов розділу І вказаних договорів, Орендар передає, а Суборендар приймає у тимчасове платне користування нежитлове приміщення - склад №3 загальною площею 1181.8 кв м. та кімнату у будівлі КПП № 3 загальною площею 52. 4кв.м. за адресою м. Кривий ріг, вул. Окружна, буд. 14, далі Приміщення. Приміщення передається в суборенду з усіма існуючими лініями комунікацій, обладнанням та пристроями, які безпосередньо в ньому знаходяться (за їх наявності) за актом приймання - передачі, який є невід`ємною частиною Договорів. Перелік ліній комунікацій, обладнання та пристроїв, які передаються разом із Приміщенням наведений в Акті приймання - передачі Приміщення.

Пунктом 1.2 Договору 1 визначено, що Приміщення знаходиться у Орендаря у відповідності до Договору оренди № 010118/052 від 02.01.2018, укладеним між Орендарем та ПАТ Компанія Райз . Договір 1 набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2019 року. Використання Суборендарем Приміщення відповідно до цілей цього договору та нарахування суборендної плати починається із дня приймання приміщення Суборендарем за Актом приймання-передачі, який невід`ємною частиною Договору (п. 2.1. Договору 1).

Пунктом 1.2 Договору 2 визначено, що Приміщення передається в користування Суборендаря за згодою Власника. Договір 2 набирає чинності з 01 січня 2020 та діє до 31 грудня 2020 року. Використання Суборендарем Приміщення відповідно до цілей цього договору та нарахування суборендної плати починається із дня приймання приміщення Суборендарем за Актом приймання-передачі, який невід`ємною частиною Договору (п. 2.1. Договору 2).

Строк суборенди починає свій перебіг в момент отримання Суборендарем Приміщення за відповідним актом приймання передачі та закінчується в момент припинення/закінчення строку дії цього договору. Повернення Суборендарем Приміщення Орендарю оформляється Актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками Сторін і з моменту такого підписання є невід`ємною частиною Договору, що зазначено у п. 2.2. Договорів.

Згідно з п. п. 3.1, 3.2., 3.3 Договорів за користування Приміщенням встановлюється щомісячна суборендна плата в розмірі, вказаному у Додатку №1, що є невід`ємною частиною Договору. Розмір суборендної плати на кожний наступний рік підлягає перегляду Сторонами до 31 грудня поточного року в якому надаються послуги суборенди. Суборендна плата сплачується Суборендарем щомісячно, не пізніше останнього числа місяця в якому надаються послуги з суборенди на підставі виставленого орендарем рахунку незалежно від фактичного використання Приміщення, якщо інше не передбачено відповідним додатком до Договору. Неотримання Суборендарем відповідного рахунку від Орендаря не звільняє Суборендаря від здійснення своєчасної оплати суми суборендної плати. Bci та будь-які витрати (в тому числі, але не виключно: електроенергія, опалення, водопостачання та водовідведення, послуги охорони тощо) на утримання Приміщення оплачуються Орендарем. Суборендар компенсує Орендарю ці витрати на підставі окремо виставлених Орендарем рахунків, протягом 5ти днів з дня отримання Суборендарем відповідного рахунку. Суми компенсації перераховуються за реквізитами, визначеними згідно п. 3.5 договору. На вимогу суборендаря Орендар зобов`язаний надати обґрунтований розрахунок сум компенсації .

Суборендна плата повинна сплачуватися Суборендарем у безготівковій формі за реквізитами Орендаря, що визначені цим договором або за іншими реквізитами, наданими Орендарем у письмовому вигляді, при умові, якщо здійснення такої оплати не буде суперечити законодавству України, що визначено у п. 3.5 Договорів.

Пунктами 3.6 Договорів передбачено, що сторони підписують щомісячно двосторонній Акт про надання послуг, який підтверджує факт суборенди Приміщення за відповідний місяць. Підписаний сторонами Акт про надання послуг, з моменту його підписання є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.6.1 Договору 2 суборендар повинен підписати та провернути Орендарю один примірник Акту про надання послуг протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту його отримання від Орендаря. У випадку не повернення Суборендарем Акту про надання послуг та/або не надання Суборендарем мотивованої відмови від підписання Акту у вказаний в даному пункті строк (термін), послуги вважаються наданими належним чином, а Акт про надання послуг таким, що є підписаним з двох сторін.

Poзмір суборендної плати й інших платежів за даним Договором може змінюватись виключно за згодою сторін (п. 3.9. Договорів).

Пунктом 5.1.5. Договорів сторони домовились, що Орендар має право вимагати розірвання Договору у випадках та в порядку передбаченим Договором та чинним законодавством України, у п. 6.2.3. Договорів встановлено обов`язок Суборендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати суборендну плату та інші платежі відповідно до умов договору.

Згідно з пунктами 8.4 та 8.5 Договорів Орендар не несе відповідальності перед Суборендарем або будь-якою іншою особою за невиконання своїх обов`язків за цим Договором та за будь-які завдані прямі чи непрямі збитки, коли вони є наслідками дії обставин непереборної сили (форс-мажору), зокрема, але не виключно: стихійного лиха, громадських заворушень, урядових дій, обставин крайньої необхідності, інших обставин, що знаходяться поза контролем Сторін, якщо Сторона, яка підпала під дію форс-мажору робить все можливе для ліквідації впливу таких обставин. Належним підтвердженням настання форс-мажору с довідка Торгово-промислової палати або іншого уповноваженого органу. Якщо дія таких обставин продовжується більш ніж дев`яносто днів, Сторони укладуть відповідну Додаткову угоду до цього договору щодо подальшого виконання його умов.

Розділом ХІ Договорів сторони погодили умови їх розірвання та припинення. Так, одностороння відмова від Договору не допускається за винятком випадків, передбачених цим Договором та чинним законодавством України (п. 11.1). На вимогу Сторони, Договір може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України (ст. ст. 783,784) та в порядку, передбаченому Господарським кодексом України (п. 11.2).

У підпункті b) пункту 11.3. Договорів Сторони висловлюють свою взаємну згоду на те, що Договір достроково припиняється, зокрема, у разі не сплати Суборендарем будь-якого платежу або прострочення такої сплати більше ніж на 10 (десять) днів . При цьому, Орендар направляє Суборендарю письмове повідомлення про припинення дії Договору та з моменту отримання Суборендарем такого повідомлення від Орендаря цей договір вважається розірваним, якщо інше не зазначено в такому повідомленні.

Суборендар зобов`язаний повністю звільнити Приміщення та передати його Орендарю на дату припинення цього Договору, відповідно до п. 11.3. або на дату набуття чинності рішення суду щодо розірвання/припинення цього договору в судовому порядку (пп. b) п. 11.4).

Пунктом 12.2. сторони домовились, що будь-які повідомлення відповідно до умов цього Договору повинні бути зроблені в письмовій формі й підписані Стороною, яка надає такі повідомлення, або її уповноваженим представником i надсилаються факсом, поштою з повідомленням про вручення або кур`єром за зазначеними далі в цьому Договорі адресами Сторін.

Додатком № 1 до Договорів 1, 2 сторони погодили, що загальна вартість суборенди Приміщення, яке передається в суборенду та яку Суборендар сплачує Орендарю за 1 місяць суборенди становить 37026,00 грн. разом із ПДВ (п. 2).

Додатковою угодою № 1 до Договору 1 сторони дійшли згоди, що умови Договору 1 розповсюджуються на суборендні відносини, що виникли між сторонами з 01 січня 2019 року. У зв`язку із цим Акт наданих послуг орендарем буде включати в себе період з 01 січня 2019 по 31 січня 2019.

Позивач в позові вказує, що відповідач не виконав належним чином впродовж дії Договорів взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного перерахування суборендної плати та компенсації оплати комунальних послуг, відтак в нього виникла заборгованість по вказаним платежам за період з грудня 2019 року по березень 2020 року на загальну суму 123362,97 грн., яку позивач і намагається стягнути. При цьому просить стягнути з відповідача в порядку п. 8.3 Договорів пеню в загальній сумі 2462,33 грн. за загальний період з 01.01.2020 по 16.04.2020, а також 48% річних за той самий період в сумі 5195,78 грн. за Договором 1 та пеню в загальній сумі 3340,55 грн. за загальний період з 01.02.2020 по 16.04.2020, а також 48% річних за той самий період в сумі 7719,38 грн. за Договором 2. Так, у пункті 8.3 Договорів сторони домовились, що у випадку несвоєчасної або не в повному обсязі оплати Суборендарем суборендної плати та/або будь-яких платежів, належних з нього за цим Договором, Суборендар сплачує Орендарю пеню в poзмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожний день прострочення, а також 48% річних від суми заборгованості за весь час прострочення суборендної плати та/або будь-яких платежів, належних до сплати Суборендарем за цим Договором.

Як свідчать матеріали справи, за актом здачі-приймання від 02.01.2019 позивач, згідно умов Договору 1 передав, а відповідач прийняв у користування Приміщення в задовільному стані. В подальшому, 31.12.2019 року до Договору № 1 було підписано Акт приймання передачі Приміщення, відповідно до якого Суборендар повернув, а Орендар прийняв Приміщення із суборенди.

27 грудня 2019 між сторонами було підписано Акт приймання передачі до Договору 2, відповідно до якого Орендар передав, а Суборендар прийняв Приміщення в суборенду в задовільному стані.

Так, на виконання умов Договору за період з грудня 2019 року по березень 2020 позивач надав відповідачу послуги з оренди на загальну суму 148104,00 грн., про що свідчить розрахунок заборгованості, а також рахунки на оплату за вказаний період. Разом з тим, позивачем до позову надано рахунки на компенсацію витрат згідно з п. 3.3. Договору на загальну суму 12688,55 грн. за січень та лютий 2020.

До матеріалів справи також позивачем додано акти виконання робіт (наданих послуг) за період з грудня 2019 по березень 2020.

Разом з тим, зазначає, що Орендар, користуючись правами, наданим йому ЦК України, ГК України та п. 11.3 (п. п. b), у зв`язку із несплатою Суборендарем належних за Договором платежів, прийняв рішення про дострокове розірвання Договору суборенди № 3 від 27.12.2019, про що 20.03.2020 надіслав Суборендарю (на поштову адресу, що зазначена в Договорі суборенди) Повідомлення про припинення дії Договору (разом iз Додатком № 2 про припинення Договору з 01.03.2020 та Актом повернення приміщення з користування).

Однак, лист із Повідомленням про припинення дії Договору (трек-номер 5002501066436) не був отриманий Відповідачем та повернутий відправнику у зв`язку iз закінченням терміну зберігання. Відтак, просить суд стягнути орендну плату, компенсацію в порядку п. 3.3. Договорів, розірвати Договір суборенди № 3 від 27.12.2019 та зобов`язати відповідача повернути позивачу Приміщення.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договори оренди. Відповідно до вимог ст. ст. 638, 759, 774 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 283 ГК України, він вважається укладеним, згідно частини 8 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 статті 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом, а строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

Як вбачається з матеріалів справи, між Публічний акціонерним товариством Компанія Райз , як Орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-НВ", як Орендарем, було укладено Договір оренди № 020118/052 від 02.01.2018, відповідно до якого п. 1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно згідно акту прийому-передачі (додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього договору, в якому визначається його місцезнаходження,площа, вартість, по якій майно передається в оренду, розмір орендної плати ті інші відомості, далі Об`єкт оренди.

Так, до вказаного договору було укладено акт приймання-передачі від 02.10.2018 де відповідно до якого Орендодавцем передано, а Орендарем прийнято майно за переліком, в т.ч. приміщення, які в подальшому були передані в суборенду за Договорами 1, 2.

Пунктом 5.6 Договору оренди його сторони погодили, що Орендар має право без попередньої згоди Орендодавця передавати третім особам належні йому право оренди та інші права (повністю або в певній частині), що випливають з цього Договору, а також здавати Об`єкт оренди в суборенду.

Строк дії Договору оренди погоджений у п. 7.1 відповідно до якого Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2018 року. Договір вважається продовженим на 1 календарний рік на тих же умовах, якщо жодна із сторін на пізніше ніж за 5 днів до закінчення строку його дії не заявить про небажання продовжити дію Договору.

Станом на час розгляду справи доказів в порядку п. 7.1. Договору оренди до суду не надано.

Згідно з ч. 3 ст. 774 ЦК України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Частина перша статті 759 ЦК України, як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України). Статтею 286 ГК України унормовано, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 ГК України). Орендна плата встановлюється в грошовій формі (ч. 3 ст. 286 ГК України). Строки внесення орендної плати визначаються в договорі, про що сторони диспозитивно домовилися у п. 3.2. Договорів 1,2.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що відповідач не розрахувався з позивачем за надані послуги оренди за Договорами за період з грудня 2019 року по березень 2020, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 148104,00 грн. На підтвердження вказаних обставин позивачем надано акти виконання робіт (наданих послуг) за період з грудня 2019 по березень 2020, зокрема:

№ 4515 від 31.12.2019 на суму 37026,00 грн., який підписано обома сторонами;

№ 63 від 31.01.2020 на суму 37026,00 грн., який підписано обома сторонами;

№ 389 від 29.02.2020 на суму 37026,00 грн., який підписано позивачем;

№ 611 від 31.03.2020 на суму 37026,00 грн., який підписано позивачем.

В позові позивач зазначає, що прийняв рішення про дострокове розірвання Договору суборенди № 3 від 27.12.2019, про що 20.03.2020 надіслав Суборендарю Повідомлення про припинення дії Договору (разом iз Додатком № 2 про припинення Договору з 01.03.2020 та Актом повернення приміщення з користування). Однак таке повідомлення до матеріалів справи не надано.

Відтак враховуючи вказані обставини, а також положення п. п. 3.2., 3.6.1, та відсутність доказів повернення Приміщень згідно п. 2.2 Договору 2, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН-ТАЙМ ФРАНЧАЙЗІНГ" орендної плати в сумі 148104,00 грн.

Щодо позовних вимог про розірвання Договору 2 та зобов`язання відповідача повернути Приміщення з тимчасового користування слід зазначити наступне.

Частиною 1 ст. 782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Приписами ч. 3 ст. 291 ГК України встановлено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно ст. 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною з підстав, передбачених Цивільного кодекс України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 ГК України, що кореспондується з п. п. 11.2, 11.3. Договору , оскільки згідно з частиною першою статті 284 ГК України орендна плата віднесена до істотних умов договору оренди, а обов`язок з її сплати є основним обов`язком орендаря.

Договір може бути розірваний судом, у зв`язку з тим, що орендодавець позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору - можливості своєчасного отримання орендної плати.

Факт порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо повної і своєчасної сплати орендних платежів за Договорами 1,2 встановлений судом а тому позовні вимоги про розірвання Договору суборенди № 3 від 27.12.2019 визнаються судом обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі, в даному випадку пунктом 2.2. Договору 2.

Однак, матеріали справи не містять доказів повернення Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН-ТАЙМ ФРАНЧАЙЗІНГ" приміщення а Договору суборенди № 3 від 27.12.2019, в тому числі доказів підписання між сторонами акта приймання - передачі Приміщень, що суперечить імперативним приписам зазначених норм.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-НВ" про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН-ТАЙМ ФРАНЧАЙЗІНГ" повернути з тимчасового користування нежитлове приміщення - склад № 3 загальною площею 1181,8 кв.м. та кімнату у будівлі КПП № 3 загальною площею 52,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Окружна, буд. 14 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення витрат на утримання приміщення за договором суборенди № 3 від 27.12.2019 слід зазначити наступне.

На підтвердження вказаних вимог до матеріалів справи надано:

рахунок № 327 від 13.02.2020 на суму 5587,03 грн., який підписано позивачем;

рахунок № 745 від 29.02.2020 на суму 403,59 грн., який підписано позивачем;

рахунок № 805 від 29.02.2020 на суму 6697,94 грн., який підписано позивачем;

акт виконаних робіт № 334 від 31.01.2020 на суму 5587,03 грн., який підписано позивачем;

акт виконаних робіт № 881 від 29.02.2020 на суму 6697,94 грн., який підписано позивачем;

Разом з тим, відповідно до п. 3.3. договору суборенди № 3 від 27.12.2019 вci та будь-які витрати (в тому числі, але не виключно: електроенергія, опалення, водопостачання та водовідведення, послуги охорони тощо) на утримання Приміщення оплачуються Орендарем. Суборендар компенсує Орендарю ці витрати на підставі окремо виставлених Орендарем рахунків, протягом 5ти днів з дня отримання Суборендарем відповідного рахунку. Суми компенсації перераховуються за реквізитами, визначеними згідно п. 3.5 договору. На вимогу суборендаря Орендар зобов`язаний надати обґрунтований розрахунок сум компенсації.

Однак, у матеріалах справи відсутні докази надсилання вказаних рахунків про компенсації витрат на утримання на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН-ТАЙМ ФРАНЧАЙЗІНГ" в порядку, визначеному п. 12.2. вказаного договору, а акти виконаних робіт № 334 від 31.01.2020 та № 881 від 29.02.2020 не підписані з боку відповідача. При цьому, в матеріалах справи відсутні також докази понесення таких витрат з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-НВ".

За таки обставин у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити. Також за вказаними обставинами слід відмовити у задоволенні вимог щодо стягнення нарахованих на вказані витрати пені та відсотків річних як похідних вимог та відсутністю можливості у суду самостійно визначити період їх нарахування за відсутності доказів надсилання рахунків.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов`язання з оплати суборендної плати з боку відповідача залишились невиконаними належним чином та в повному обсязі.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов`язань за Договором нарахував відповідачу пеню в загальній сумі 2462, 33 грн. за загальний період з 01.01.2020 по 16.04.2020 за Договором 1 та пеню в загальній сумі 3340, 55 грн. за загальний період з 01.02.2020 по 16.04.2020 за Договором 2.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Так, пунктом 8.3. Договорів 1, 2 сторонами диспозитивно погоджено інший в розмір процентів - 48 % річних.

Дослідивши розрахунок пені та процентів річних, виконаний позивачем, суд дійшов висновку про їх перерахунок, оскільки позивачем допущені помилки у визначенні початку періоду прострочення, оскільки початок нарахування припадав на вихідні дні.

Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок трьох процентів річних за допомогою програми "Законодавство" за рахунками, за якими допущені помилки.

Відтак пеня та відсотки річних розраховані наступним чином:

1) на заборгованість за актом виконання робіт (наданих послуг) № 4515 від 31.12.2019 на суму 37026,00 грн., строк оплати якого з урахуванням того, що 31.12.2019 та 01.01.2020- вихідні дні, настав 02.01.2020, прострочка виникла з 03.02.2020, пеня становить 2407,70 грн., а відсотки річних складають 5098,66 грн.;

2) на заборгованість за актом виконання робіт (наданих послуг № 63 від 31.01.2020 на суму 37026,00 грн., строк оплати якого настав 31.01.2020, прострочка виникла з 01.02.2020, пеня становить 1620,65 грн., а відсотки річних складають 36590, 46 грн.;

3) на заборгованість за актом виконання робіт (наданих послуг № 389 від 29.02.2020 на суму 37026,00 грн., строк оплати якого з урахуванням того, що 29.02.2020 - вихідний день, настав 02.03.2020, прострочка виникла з 03.02.2020, пеня становить 930,71 грн., а відсотки річних складають 2185,14 грн.;

4) на заборгованість за актом виконання робіт (наданих послуг № 611 від 31.03.2020 на суму 37026, 00 грн., строк оплати якого настав 31.03.2020, прострочка виникла з 01.04.2020, пеня становить 323,72 грн., а відсотки річних складають 776,94 грн.

Так, за розрахунком суду загальний розмір пені становить 5 282,78 грн. а відсотків річних складає 11 751,20 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-НВ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН-ТАЙМ ФРАНЧАЙЗІНГ" пені та відсотків річних задоволенню частково.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката , необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3, 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт ;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012 року, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

В якості підтвердження правничої допомоги адвоката позивач надав копію договору про надання правової допомоги № AD- 0015 від 11.09.2019, далі Договір, укладеного між адвокатським об`єднанням "Легаллітіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-НВ", далі Клієнт.

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору адвокатське об`єднання зобов`язується здійснити надання правової допомоги Клієнту на умовах i в порядку, що визначені цим Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору. Пунктом 1.2. визначено, що надання адвокатським об`єднанням правової допомоги клієнту включає: захист та/або представництво та/або надання інших видів правової допомоги. Що сторони розуміють під сказаними термінами ними погоджено у п. п. 1.3, 1.4., 1.5. Договору.

В пункті 6.1. договору зазначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом 10 років, а частині взятих на себе та не виконаних зобов`язань діє до моменту повного виконання зобов`язань.

Додатковою угодою № 1 до Договору сторони погодили, що Клієнт доручає адвокатському об`єднанню здійснити представництво інтересів та надати інші види правової допомоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН-ТАЙМ ФРАНЧАЙЗІНГ" грошових коштів за Договором суборенди № 3 від 27.12.2019 та Договором суборенди № 3 від 02.01.2019. Перелік фактично наданих послуг та їх вартість зазначається в акті приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт), що підписується сторонами в порядку, визначеному Договором.

До вказаного договору позивач надав Додаток № 1 із зазначенням найменування послуг та зазначенням їх вартості.

Разом з тим, позивач надав суду підписаний ним та адвокатським об`єднанням Легаллітіс акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) по Договору від 16.04.2020, за яким вартість наданих юридичних послуг складає 22500,00 грн.

З урахуванням введення карантину та обмежень у зв`язку із поширенням коронавірусної інфекції COVID-19, в тому числі враховуючи дату оформлення документів, суд дійшов висновку, що додані до клопотання позивача від 07.05.2020 документи на підтвердження надання правової допомоги, а саме: договір від 01.11.2019, акт виконаних робіт від 10.04.2020 та квитанція приймаються в якості доказів до справи.

При цьому, судом враховано, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв`язку з цим суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Відповідно до предмету позову в даній справі позивачем було заявлено до стягнення з відповідача заборгованість в загальній сумі 179510,59 грн., розірвати договір суборенди № 3 від 27.12.2019 та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ІН-ТАЙМ ФРАНЧАЙЗІНГ" повернути майно.

Так, з огляду на обставини справи (стягнення боргу за договором, предмету позову а також встановленими судом обставинами під час розгляду справи) справа є не складною, і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль. При цьому, в судові засідання представники позивача не з`явились. Тому суд дійшов висновку, що витрати порівняно з ціною позову та складністю справи є не співрозмірними та достатньо завищеними.

Приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають сплаті за послуги адвоката, та стягнути з відповідача на користь позивача розумний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката для даної справи в сумі 10000,00 грн.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно із п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 4 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В

1. Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-НВ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН-ТАЙМ ФРАНЧАЙЗІНГ" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН-ТАЙМ ФРАНЧАЙЗІНГ", 69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 17, ідентифікаційний код 36065633, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-НВ", 03170, м. Київ, вул. Перемоги, буд. 20, ідентифікаційний код 32015568, основний борг із суборендної плати в сумі 148104 (сто сорок вісім тисяч сто чотири) грн. 00 коп., пеню в сумі 5 282 (п`ять тисяч двісті вісімдесят дві) грн. 78 коп. та відсотки річних в сумі 11 751 (одинадцять тисяч сімсот п`ятдесят одну) грн. 20 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2477 (дві тисячі чотириста сімдесят сім) грн. 07 коп., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп., видавши наказ.

3. Розірвати договір суборенди № 3 від 27.12.2019 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-НВ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІН-ТАЙМ ФРАНЧАЙЗІНГ".

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ІН-ТАЙМ ФРАНЧАЙЗІНГ", 69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 17, ідентифікаційний код 36065633 повернути з тимчасового користування Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-НВ", 03170, м. Київ, вул. Перемоги, буд. 20, ідентифікаційний код 32015568, нежитлове приміщення - склад № 3 загальною площею 1181,8 кв.м. та кімнату у будівлі КПП № 3 загальною площею 52,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Окружна, буд. 14.

5. У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-НВ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН-ТАЙМ ФРАНЧАЙЗІНГ" відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 18.08.2020 року.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.