Рішення від 06.08.2020 по справі 910/10699/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.08.2020Справа № 910/10699/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група"

про стягнення 4557270,88 грн.

за участі Військової прокуратури Центрального регіону України

за участі представників:

від позивача: Зінченко Д.П., за посвідченням;

від відповідача: не з`явився;

від прокуратури: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Північне територіальне квартирно-експлуатаційного управління звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група" про стягнення попередньої оплати в розмірі 4557270,88 грн. за договором підряду від 23.04.2018 № 127 внаслідок відсутності доказів його освоєння.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

27.08.2019 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 02.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 10.12.2019 судом частково задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група" про залишення позову без розгляду та залишено позов без розгляду в частині позовних вимог про стягнення 846237,94 грн. на підставі пункту 3 частини 1 статті 226 ГПК України. Ухвалу мотивовано тим, що предметом позову у даній справі є стягнення повної суми попередньої оплати за договором. У той же час, у межах справи № 910/3557/19 також розглядаються вимоги щодо стягнення 846237,94 грн. попередньої оплати за договором підряду від 23.04.2018 № 127, які входять до загальної суми сплачених позивачем коштів попередньої оплати. За таких підстав суд дійшов висновку залишити позов без розгляду в частині позовних вимог про стягнення 846237,94 грн.

У той же час, протокольною ухвалою суду від 12.12.2019 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про об`єднання справ № 910/10699/19 та № 910/3557/19 в одне провадження.

19.12.2019 суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 09.01.2020 провадження у справі № 910/10699/19 зупинялося до перегляду ухвали суду від 10.12.2019 про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог про стягнення 846237,94 грн. у порядку апеляційного провадження.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 ухвалу суду від 10.12.2019 про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог про стягнення 846237,94 грн. скасовано та справу передано для подальшого розгляду до Господарського суду міста Києва. У зв`язку з цим, ухвалою суду від 16.04.2020 провадження у справі поновлено.

Протокольною ухвалою суду від 06.08.2020 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про повернення на стадію підготовчого провадження та залишені без розгляду клопотання відповідача від 09.01.2020 та 27.05.2020 про призначення судової будівельно-технічної експертизи на підставі частини 2 статті 207 ГПК України, про що винесено відповідні ухвали суду. Суд зауважив, що дані клопотання заявлені позивачем після закриття підготовчого провадження, без наведення причин щодо неможливості їх подання в підготовчому провадженні, а також суд звернув увагу, що аналогічне клопотання відповідачем вже заявлялося в підготовчому провадженні та суд відмовив у його задоволенні 19.12.2019 року.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що позивачем несвоєчасно перерахований аванс за договором, який був використаний відповідачем протягом трьох місяців на придбання та постачання узгоджених із позивачем матеріалів і виробів, необхідних для виконання робіт за договором. При цьому відповідач наголосив, що аванс надався не на виконання робіт, а на закупівлю матеріалів, обладнання та конструкцій. Одночасно відповідач зауважив, що позивачем будівельний майданчик переданий несвоєчасно та не у відповідному стані, у зв`язку з чим відповідач просив перенести строки виконання робіт. Крім того, позивач несвоєчасно здійснив передачу проектної документації, що також містила недоліки. Відтак відповідач вважає, що в даному випадку мало місце прострочення кредитора внаслідок несвоєчасного виконання ним свого зустрічного зобов`язання. Відповідач також звертає увагу, що положеннями чинного законодавства та умовами договору не передбачено обов`язку підрядника надавати звіт замовнику. Водночас, договір наразі, на думку відповідача, є діючим, оскільки повідомлення відповідачу про його розірвання не надходило.

У відповіді на відзив позивач послався на те, що проектно-кошторисна документація на будівництво спірного об`єкту пройшла експертизу, а відповідач за власною ініціативою звертався до позивача із проханням внести до неї зміни, у зв`язку з чим відсутнє прострочення кредитора, на що посилався відповідач. Позивач також звернув увагу, що договором не визначено умовою для початку виконання відповідачем робіт отримання від позивача авансу. Щодо розірвання договору позивач зазначив, що термін прострочення відповідачем виконання 1 етапу робіт за договором становила 20 діб, у зв`язку з чим позивач направив відповідачу повідомлення про розірвання на дві адреси відповідача.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 №343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Києві). Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 перевезення пасажирів метрополітенами.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 на території України установлено з 1 серпня до 31 серпня 2020 карантин. Залежно від епідемічної ситуації в регіоні або окремих адміністративно-територіальних одиницях регіону встановлюється "зелений", "жовтий", "помаранчевий" або "червоний" рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19.

Відповідно до пункту 11 вказаної вище постанови на території регіону (адміністративно-територіальної одиниці), на якій установлено "зелений" рівень епідемічної небезпеки, забороняється: 1) проведення масових (культурних, спортивних, розважальних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів за участю більше однієї особи на 5 кв. метрів площі будівлі або території (якщо захід проводиться на відкритому повітрі), а також діяльність кінотеатрів та закладів культури з наповненістю кінозалів або залів понад 50 відсотків місць у кожному окремому кінозалі або залі. Організатор заходу є відповідальним за дотримання між учасниками фізичної дистанції не менше ніж 1,5 метра у разі проведення заходу із розміщенням учасників стоячи; 2) здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на цей транспортний засіб. Перевізник несе відповідальність за забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, та здійснює контроль за використанням засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок пасажирами під час перевезення, у тому числі виготовлених самостійно.

При цьому суд зауважує, що станом на день розгляду справи по суті місто Київ віднесено до зеленої зони ( https://www.kmu.gov.ua/news/viznacheno-yaki-regioni-potrapili-v-chervonu-zhovtu-pomaranchevu-ta-zelenu-zoni ; https://reachinitiative.maps.arcgis.com/apps/webappviewer/index.html?id=b8ea3d22c51246528abb47ef94f20edb).

Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.

Водночас, представники відповідача та прокуратури до судового засідання 06.08.2020 не з`явилися, однак жодних мотивованих обставин, що перешкоджають вказаним представникам з`явитися в судове засідання останнім не наводилися.

Суд зауважує, що саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів, при цьому участь учасників справи в судовому засіданні 06.08.2020 судом обов`язковою не визнавалась.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі 910/10006/19.

Разом із цим, за положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача та прокуратури.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 924/369/19.

Дана справа розглянута з урахуванням пункту 4 розділу Х прикінцевих положень ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.04.2018 між позивачем, як замовником, та відповідачем, як генпідрядником, укладено договір підряду № 127 (разом із додатковими угодами далі - договір), за умовами пункту 1.1 якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт із будівництва будівлі казарми поліпшеного планування (житлового комплексу), м. Кременчук, Полтавська обл., військове містечко № 29, 107 реап, за адресою: м. Кременчук, пр. Свободи, 69а, шифр 2017-21, що виконується за рахунок коштів державного бюджету України.

Відповідно до пункту 1.2 договору генпідрядник зобов`язується у строк, що не перевищує 210 календарних днів з дати укладання договору, виконати роботи з будівництва об`єкту та передати їх замовнику, а замовник - прийняти і оплатити виконані роботи (об`єкт).

Генпідрядник зобов`язаний виконати передбачені цим договором роботи, якість яких повинна відповідати вимогам нормативно-правових актів, якими регламентовано відносини у сфері будівництва, проектній документації та умовам договору (пункт 2.1 договору).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що з метою контролю за відповідністю робіт та матеріальних ресурсів установленим вимогам замовник (відповідні посадові особи, які визначені наказом замовника) забезпечує (забезпечують) здійснення технічного нагляду за будівництвом у порядку, встановленому чинним законодавством.

Замовник здійснює контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконаних робіт відповідно до частини першої статті 849 ЦК України та в порядку, передбаченому договором (пункт 2.3 договору).

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 договору договірна ціна становить 15190902,92 грн., у т.ч. ПДВ - 2531817,15 грн. Зазначена договірна цін є твердою, складається генпідрядником на підставі наданої ним цінової пропозиції згідно з вимогами нормативних документів у сфері ціноутворення в будівництві.

Розділом 4 договору передбачений порядок здійснення оплати за виконані роботи, відповідно до пункту 4.1.1 якого розрахунки за виконані роботи по об`єкту проводяться на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3. При взаєморозрахунках за виконані роботи підрядник складає розрахунок у довільній формі, виходячи з номенклатури та обсягів виконаних у звітному місяці робіт, зазначених у акті приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в, нормативної кількості матеріальних ресурсів на виконані обсяги робіт, поточних ринкових цін їх придбання в зіставленні з цінами цих же ресурсів, врахованих договірній ціні.

Пунктом 4.1.2 договору передбачено, що після виконання генпідрядником робіт по об`єкту та надання замовнику документів, зазначених у пункті 4.1.1, замовник встановленим порядком приймає ці роботи, якщо вони повністю відповідають визначеним умовами договору щодо якості та об`єму, в іншому випадку акти повертаються генпідряднику для усунення зауважень та коригування.

Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються генпідрядником та передаються замовнику, який зобов`язаний протягом 3 календарних днів після отримання цих документів приступити до їх перевірки та приймання виконаних робіт (пункт 4.1.3 договору).

Пунктом 4.1.4 договору сторони погодили, що замовник може надавати генпідряднику попередню оплату (аванс) на виконання робіт по об`єкту відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти та Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764, за таких умов: а) аванс надається генпідряднику за наявності рішення головного розпорядника коштів замовника; б) аванс надається на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів; в) розмір попередньої оплати не може перевищувати 30 % вартості від річного обсягу робіт; г) генпідрядник зобов`язується використати одержану попередню оплату протягом 3 місяців після одержання попередньої оплати. По закінченні зазначеного терміну невикористані суми попередньої оплати повертаються замовнику; д) для отримання попередньої оплати генпідрядник повинен письмово звернутися до замовника та узгодити з ним перелік витрат, на які передбачено використати отримані кошти.

Відповідно до пункту 5.1 договору термін завершення виконання робіт по об`єкту - не пізніше ніж через 210 календарних днів з дати укладання договору, а саме до 18.11.2018, у тому числі за етапами, зокрема: 1 етап: не пізніше ніж через 45 календарних днів з дати укладання договору підряду, а саме до 06.06.2018 - повинні бути завершені наступні будівельні роботи: земляні роботи, улаштування фундаменту, улаштування монолітного поясу по фундаментам, улаштування вводів інженерних мереж, розведення мереж каналізації та водопостачання нижче відм. 0, улаштування підлоги по ґрунту до відм. 0; 2 етап: не пізніше ніж через 80 календарних днів з дати укладання договору підряду, а саме до 11.07.2018 - повинні бути завершені наступні будівельні роботи: улаштування стін цегляних 1-го поверху з перемичками, улаштування монолітного поясу по стінам 1-го поверху, монтаж плит перекриття 1-го поверху з монолітними ділянками.

Пунктом 5.2.1 встановлено, що приймання- передачі виконаних робіт по об`єкту здійснюється відповідно до чинних нормативно-правових актів, якими регламентовано прийняття закінчених об`єктів в експлуатацію.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2018, а в частині своїх зобов`язань та розрахунків до їх повного виконання сторонами (пункт 10.1 договору).

Відповідно до пункту 11.9 договору останній вважається розірваним в односторонньому порядку через 10 днів з моменту відправлення замовником на адресу генпідрядника повідомлення, зазначеного в пункті 6.2.1 договору.

Додатковою угодою від 09.07.2018 № 85 сторонами внесені зміни, зокрема, до пункту 6.2.1.2 про те, що замовник має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши генпідрядника (цінний лист із описом вкладення) за 10 календарних днів до дати розірвання, якщо генпідрядник більш ніж на 20 календарних днів порушив строк завершення виконання робіт будь-якого етапу, визначеного пунктом 5.1 договору.

Також сторонами складені додатки до договору, зокрема, додаток № 1 - договірна ціна, додаток № 2 - поетапний графік виконання робіт, додаток № 3 - деталізований графік виконання робіт, додаток № 4 - перелік вимог до оздоблювальних робіт, додаток № 5 - план фінансування.

23.04.2018 відповідач звернувся до позивача із листом № 55-89 та 25.04.2018 із листом № 55-100 щодо отримання попередньої оплати за договором із додатком у вигляді таблиці № 1 товарів та матеріалів на загальну суму 4562383,86 грн. (4557270,88 грн. за листом від 25.04.2018 № 55-100). Також відповідач звертався до позивача із листом № 55-109 аналогічного змісту 08.05.2018 року.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив попередню оплату в загальному розмірі 4557270,88 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень від 15.05.2018 № 157 на суму 3038180,59 грн., від 12.06.2018 № 235 на суму 1152722,33 грн. та № 236 на суму 366367,96 грн.

10.07.2018 позивач звернувся до відповідача з претензією № 303/21/3/2606, в якій зауважив, що будівельні роботи за договором відповідачем виконані не в повному обсязі, а саме згідно наданих відповідачем матеріалів фотофіксації готовність 1 етапу становить 65 %.

У свою чергу, 14.08.2018 відповідач направив позивачу лист № 55-381 щодо використання попередньої оплати в розмірі 3504574,83 грн. із копіями видаткових накладних та платіжних доручень.

Натомість, позивач листом від 16.08.2018 № 303/21/3/3189 повідомив відповідача про неналежність наданих документів, оскільки останні підтверджують лише вартісні показники закуплених будівельних матеріалів. Оскільки обґрунтування використання попередньої оплати у вигляді форм КБ-3 та КБ-2 відсутнє, позивач просив повернути сплачену суму попередньої оплати.

Крім того, 17.08.2018 позивач листом № 303/21/ЮТ/3194 просив відповідача надати звіт щодо використання попередньої оплати, отриманої за договором, або повернути невикористані кошти.

Також, позивач звернувся до начальника Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області з листом від 31.08.2018 № 303/21/5/3409 щодо надання роз`яснення про документи, які можуть бути підтвердженням використання підрядними організаціями бюджетних коштів, перерахованих як попередня оплата.

У відповідь на вказаний лист Головне управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області повідомило в листі від 04.09.2018 № 07-1-09/41/3724, що документами про використання авансу будуть договори з постачальниками матеріалів, конструкцій, виробів та накладні на їх отримання, а оскільки розрахунки по об`єктам здійснюються на підставі актів приймання виконаних робіт, то також мають бути надані окремі акти виконаних робіт щодо використання цих матеріалів за призначенням.

01.10.2018 позивач звернувся до відповідача з листом № 303/21/ЮГ/3906 в якому повідомив, що відставання від графіку виконання робіт відповідачем за договором становить більше 20 календарних днів, у зв`язку з чим позивач просить вважати договір розірваним з 15.10.2018 року. Крім того, позивач просив повернути у 5-денний строк з дня отримання листа невикористані кошти, що надані в якості попередньої оплати за договором.

Спір у справі виник щодо повернення позивачу сплаченої суми попередньої оплати за договором підряду.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України, статтею 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 2 статті 837 ЦК України унормовано, що за договором підряду одна сторона зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина 1 статті 846 ЦК України).

Положеннями статті 844 ЦК України передбачено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв`язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов`язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов`язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

Відповідно до абзацу 2 пункту 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764, замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Як зазначає позивач, докази використання відповідачем авансу в повному обсязі із наданням звіту щодо його використання останнім не надано.

Спір щодо необхідності подання відповідачем звіту позивачу розглядався в межах справи № 910/11629/18. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 у справі № 910/11629/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2019, у задоволенні позову Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління до ТОВ Перша будівельно-монтажна група про зобов`язання надати звіт, повернути грошові кошти невикористаної попередньої оплати та сплатити 37 873,21 грн. пені відмовлено повністю.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд виходив з того, що у ТОВ Перша будівельно-монтажна група відсутній обов`язок надавати позивачу звіт щодо використання попередньої оплати за договором від 23.04.2018 № 127 та строк для виконання такого зобов`язання жодним чином не встановлений.

Разом із цим, як слідує із умов укладеного між сторонами договору, попередня оплата надається відповідачу на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів. При цьому, відповідач має попередньо узгодити з позивачем перелік витрат, на які передбачено використати отримані кошти, а невикористану суму авансу повернути по закінченню 3 місяців після його одержання.

Отже, попередня оплата за договором має цільовий характер та повинна бути використана на придбання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів, у зв`язку з чим підтвердженням використання сум попередньої оплати є відповідні первинні документи на їх поставку та докази оплати.

Умовами спірного договору розмежовано напрямок використання авансових коштів та оплати підрядних робіт за договором: аванс надається за наявності рішення розпорядника коштів для використання протягом трьох місяців на придбання та постачання необхідних матеріалів, що в невикористаній частині підлягає поверненню. У той же час, відлік строку для виконання безпосередньо підрядних робіт з будівництва об`єкту розпочинається з дати укладення договору (а не з моменту перерахування авансу, який надається за рішенням розпорядника коштів), які оплачуються замовником на підставі актів за формою КБ-2в та КБ-3.

Таким чином, суд зауважує, що предметом спору є саме повернення попередньої оплати за договором, яка має цільовий характер, та порядок сплати й використання якої передбачено в договорі окремо від порядку розрахунків за виконані підрядні роботи. У зв`язку з цим доводи позивача про неналежне виконання відповідачем поетапних підрядних робіт та доводи відповідача про прострочення надання позивачем будівельного майданчику та проектно-кошторисної документації не впливають на встановлення судом обставин щодо наявності чи відсутності підстав для повернення авансових коштів.

Матеріалами справи підтверджується, що попередня оплата відповідачу перерахована 15.05.2018 у розмірі 3038180,59 грн. та 12.06.2018 у сумі 1519090,29 грн., тобто вказані кошти мали бути використані на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів до 15.08.2018 та 12.09.2018 відповідно.

Відповідачем, у свою чергу, надані платіжні доручення на загальну суму 4494005,83 грн. щодо оплати матеріалів та послуг, а також договори, укладені із різними контрагентами щодо постачання товару та надання послуг, видаткові накладні та рахунки-фактури за період з 13.04.2018 по 23.11.2018 року.

У той же час, із долучених відповідачем до матеріалів справи документів на підтвердження освоєння авансу в повному обсязі неможливо встановити, що придбання відповідних матеріалів і конструкцій, а також замовлення певних послуг здійснювалося відповідачем саме в рамках виконання спірного договору підряду. Так, у вказаних документах відсутнє будь-яке посилання на договір підряду, а вказані в них товари та роботи не узгоджуються із надісланою позивачем таблицею товарів та матеріалів, на які відповідач планував витратити аванс.

При цьому, дані видаткові накладні та рахунки-фактури надані за період з 13.04.2018 по 23.11.2018, що передує проведенню позивачем попередньої оплати 15.05.2018 та 12.06.2018 року. Крім того, відповідач мав використати такі кошти до 15.08.2018 та 12.09.2018 відповідно, однак відповідачем надані документи щодо придбання товарів та послуг аж до 23.11.2018 року.

Відтак, не вбачається за можливе віднести надані відповідачем докази на закупівлю товарів та послуг саме в якості цільового використання авансу за договором підряду. При цьому, в самих документах (відповідних накладних, рахунках-фактур та договорів) відсутні будь-які посилання на спірний договір підряду та об`єкт будівництва за цим договором.

За наведених обставин суд дійшов висновку про те, що сплачена позивачем сума попередньої оплати підлягає поверненню відповідачем.

Одночасно, щодо тверджень відповідача про відсутність підстав розірвання договору, суд зазначає, що розірвання договору не є предметом розгляду даної справи. У той же час, згідно з пунктом 10.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 30.12.2018, а в частині своїх зобов`язань та розрахунків до їх повного виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статей 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група" (01601, м. Київ, Печерський узвіз, 5, каб. 109; ідентифікаційний код 40051731) на користь Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління (14038, м. Чернігів, вул. О. Молодчого, 17; ідентифікаційний код 24982019) 4557270 (чотири мільйони п`ятсот п`ятдесят сім тисяч двісті сімдесят) грн. 88 коп. попередньої оплати, а також 68359 (шістдесят вісім тисяч триста п`ятдесят дев`ять) грн. 06 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено: 20.08.2020 року.

Суддя К.В. Полякова