Ухвала

від 20.08.2020 по справі 910/9579/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

м. Київ

20.08.2020Справа № 910/9579/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні електронні торгові системи" про відстрочення сплати судового збору у справі за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні електронні торгові системи"

до Державного підприємства "Прозорро.Продажі"

про визнання договору недійсним

та за позовом Державного підприємства "Прозорро.Продажі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні електронні торгові системи"

про стягнення 36018,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Прозорро.Продажі" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні електронні торгові системи" про стягнення заборгованості за договором від 02.08.2018 № 101-ЕТС-ЦБД2/2018 у загальному розмірі 36018,30 грн., з яких: 33605,29 грн. основного боргу, 373,01 грн. пені та 2040 грн. додаткового штрафу.

Ухвалою суду від 06.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

30.07.2020 через відділ діловодства та документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні електронні торгові системи" надійшла зустрічна позовна заява до Державного підприємства "Прозорро.Продажі" про визнання недійсним договору від 02.08.2018 № 101-ЕТС-ЦБД2/2018.

Відповідно до частини 4 статті 180 ГПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Положеннями статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У статті 7 Закону України "Про державний бюджет на 2020 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року у розмірі 2102 гривні.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як слідує із змісту заявлених зустрічних позовних вимог, предметом зустрічної позовної заяви є визнання правочину недійсним, що за своєю правовою природою є вимогою немайнового характеру.

Водночас, з огляду на відсутність доказів у зустрічній позовній заяві сплати судового збору в розмірі 2102 грн., суд залишив зустрічну позовну заяву без руху на підставі ухвали суду від 03.08.2020 року.

14.08.2020 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача за зустрічною позовною заявою надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору. Дана заява обґрунтована тим, що заявник має труднощі із вільними коштами на рахунку, необхідними для сплати судового збору, оскільки заявник відповідно до фінансового плану має розраховуватися зі своїми кредиторами, сплачувати адміністративні платежі та податки. Водночас, заявник наголошує, що подання зустрічного позову є істотно важливим для захисту прав та інтересів товариства. При цьому, заявник наводить правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 503/1904/16-ц щодо можливості відстрочення сплати судового збору.

Положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, чинним законодавством чітко передбачено випадки на визначено суб`єктів, яким суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк. Крім того, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду.

Судом також ураховано, що позивач є юридичною особою, а тому у відповідності до частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд не може відстрочити сплату судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 03.07.2018 у справі № 906/437/16.

Щодо посилань заявника на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 503/1904/16-ц, суд зазначає, що остання прийнята в межах інших правовідносин та за відмінним суб`єктним складом, оскільки питання щодо звільнення особи від сплати судового збору розглядалося щодо фізичної особи.

Суд зауважує, що положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право суду, а не його обов`язок щодо відстрочення сплати судового збору.

Поряд із цим, доказів на підтвердження відсутності коштів заявником до клопотання про відстрочення сплати судового збору не долучено, а саме лише посилання заявника на складне фінансове становище не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору.

Крім того, заявник зазначив, що в даний період має розраховуватися із своїми кредиторами та здійснювати адміністративні платежі, інші розрахунки та виплати відповідно до свого фінансового плану. Утім, сплата судового збору є встановленою законодавством платою, що справляється при зверненні із заявами до суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі „Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Керуючись частиною 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні електронні торгові системи" про відстрочення сплати судового збору у справі № 910/9579/20 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Дата підписання: 20.08.2020.

Суддя К.В. Полякова