Рішення

від 10.12.2020 по справі 910/9579/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.12.2020Справа № 910/9579/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Прозорро.Продажі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні електронні торгові системи"

про стягнення 36018,30 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Прозорро.Продажі" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні електронні торгові системи" про стягнення заборгованості за договором від 02.08.2018 № 101-ЕТС-ЦБД2/2018 у загальному розмірі 36018,30 грн., з яких: 33605,29 грн. основного боргу, 373,01 грн. пені та 2040 грн. додаткового штрафу.

Ухвалою суду від 06.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

30.07.2020 через відділ діловодства та документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні електронні торгові системи" надійшла зустрічна позовна заява до Державного підприємства "Прозорро.Продажі" про визнання недійсним договору від 02.08.2018 № 101-ЕТС-ЦБД2/2018.

Ухвалою суду від 03.08.2020 залишено зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні електронні торгові системи" без руху та встановлено строк на усунення недоліків - надання доказів сплати судового збору, протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвалою суду від 20.08.2020 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні електронні торгові системи" про відстрочення сплати судового збору у справі № 910/9579/20 відмовлено.

Поряд із цим, 28.07.2020 та 20.08.2020 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшли заяви про збільшення розміру позовних вимог, прийняті судом до розгляду.

Ухвалою суду від 10.12.2020 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні електронні торгові системи" повернуто заявнику з огляду на не усунення останнім недоліків зустрічної позовної заяви.

У відзиві на позовну заяву відповідач зауважив на оформленні позовної заяви та зазначив, що направлений відповідачу примірник позовної заяви не підписаний позивачем, у зв`язку з чим наданий до суду примірник також може бути не підписаний. Також відповідач послався на відсутність доказів, що підтверджують виникнення у відповідача заборгованості, доказів сплати сум гарантійного внеску та винагороди за спірний період. Крім того, відповідачем сплачено 12.05.2020 на користь позивача 5000 грн., що останнім не враховано. Відповідачем також наголошено на неправомірності одночасного стягнення двох видів неустойки - штрафу та пені. Також судом розглянуто та відмовлено у викладеному у відзиві клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, виходячи з положень частини 5 статті 252 ГПК України.

У поясненнях на відзив позивач зазначив, що надані до суду документи підтверджують надання відповідачу послуг, при чому, сторонами в договорі погоджено користування системою електронного документообігу. Також позивач зауважив, що пеня та штраф є формами неустойки, а тому можуть застосовуватися в межах одного виду відповідальності.

Розгляд даної справи здійснювався судом у розумні строки з урахуванням пункту 4 розділу Х прикінцевих положень ГПК України (у редакції, чинній до 17.07.2020 року).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.08.2018 між позивачем, як адміністратором, та відповідачем, як оператором, укладено договір № 101-ЕТС-ЦБД2/2018 про використання електронної торгової системи prozorro.Продажі ЦБД2 (далі разом із додатковими угодами - договір), предметом якого є надання адміністратором доступу оператора до електронної торгової системи prozorro.Продажі ЦБД2 для організації проведення електронних аукціонів у ЕТС у відповідності до Регламенту ЕТС.

Предметом договору є надання адміністратором доступу оператора до електронної торгової системи ProZorro.Продажі ЦБД2 для організації проведення електронних аукціонів у ЕТС (пункт 2.1 договору).

Відповідно до пункту 6.1 договору ціна договору складається з плати на розвиток ЕТС, що вираховується з гарантійного внеску переможця електронного аукціону. Плата на розвиток ЕТС для електронних аукціонів, що відбудуться у період до 19.04.2019 (включно) становить 20 % винагороди оператора. Плата на розвиток ЕТС для електронних аукціонів, що відбудуться після 19.04.2019 становить 30 % винагороди оператора, але не менше: 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з урахуванням податку на додану вартість у місяць (вказаний розмір набирає чинності з 01.05.2019); 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з урахуванням податку на додану вартість у місяць (вказаний розмір набирає чинності з 01.08.2019); 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з урахуванням податку на додану вартість у місяць (вказаний розмір набирає чинності з 01.11.2019).

Згідно з пунктом 6.2 договору адміністратор протягом 10 робочих днів з дня опублікування договору купівлі-продажу/оренди об`єктів в ЕТС та присвоєння електронному аукціону статусу завершений, виставляє рахунок оператору для перерахування плати на розвиток ЕТС. Для оплати різниці між мінімальними сумами плати на розвиток ЕТС, вказаним у пункті 6.1.2 договору та фактично отриманою за місяць платою за розвиток ЕТС, адміністратор не пізніше 5 числа наступного місяця виставляє додатковий рахунок оператору для перерахування плати на розвиток ЕТС у повному обсязі. Рахунок (додатковий рахунок) виставляється за допомогою засобів системи електронного документообігу в електронному вигляді із застосуванням кваліфікованого електронного цифрового підпису та підлягає оплаті оператором протягом 5 робочих днів з дня його відправлення. Адміністратор протягом 7 робочих після закінчення місяця, в якому відбулася оплата рахунку, надсилає оператору засобами електронного документообігу акт наданих послуг на розвиток ЕТС. Оператор протягом 5 робочих днів з моменту його отримання за допомогою засобів системи електронного документообігу в електронному вигляді із застосуванням кваліфікованого електронного цифрового підпису акт наданих послуг та передає його за допомогою засобів системи електронного документообігу адміністратору, а в разі незгоди з ним - направляє адміністратору письмову мотивовану відмову від підписання та належні документи (у разі наявності). У випадку, якщо протягом зазначеного періоду оператор не підписує примірник акта наданих послуг або надає не мотивовану відмову від його підписання, такий акт наданих послуг вважається погодженим та підписаним, а послуги такими, що надані належним чином.

У випадку не надходження на банківський рахунок адміністратора плати на розвиток ЕТС у строки, визначені пунктом 6.2 цього договору, факт надання послуг на розвиток ЕТС фіксується адміністратором датою останнього дня календарного місяця, в якому було опубліковано договір купівлі-продажу/оренди об`єкта в ЕТС. Після цього оператору за допомогою засобів системи електронного документообігу надсилається акт наданих послуг на розвиток ЕТС.

За пунктами 6.4, 6.5 договору первинні документи в електронному вигляді з обов`язковими реквізитами (у тому числі з електронним цифровим підписом сторони цього договору (посадових осіб) визнаються сторонами як оригінал, мають юридичну силу, повинні зберігатися протягом строку, передбаченого законодавством, та можуть бути використовуватися під час судового або досудового вирішення спорів. Підтвердженням електронного цифрового підпису сторони цього договору та його посадових осіб, підписи яких є обов`язковими для підтвердження факту та правильності оформлення господарських операцій у паперовій формі за умов, встановлених статтями 7 та 8 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг .

Відповідно до пункту 6.6 договору підтвердженням відправки та отримання сторонами цього договору первинних документів є протоколи обміну інформацією (квитанції про доставку, прийняття, затвердження контрагентом) електронного документу в системі електронного документообігу.

Пунктом 12.5 договору сторони погодили, що системою електронного документообороту в розумінні положень цього договору є програмний продукт M.E.Doc з відповідними додатковими модулями та доповненнями.

За положеннями пунктів 9.1, 9.2 договору останній діє до 31.12.2018, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. У разі якщо жодна із сторін за два тижні до закінчення строку дії цього договору не заявить про своє небажання надалі продовжувати відносини, цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на таких самих умовах.

Із матеріалів справи слідує, що позивач направляв відповідачу рахунок на оплату від 30.04.2020 № ЦБД2-000356 на суму 20400 грн. (дата відправки 04.05.2020, дата доставки 06.05.2020), акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.04.2020 № ЦБД2-000356 на суму 20400 грн. (дата відправки 06.05.2020, дата доставки 07.05.2020), рахунок від 31.05.2020 № ЦБД2-000424 на суму 13205,29 грн. (дата відправки 01.06.2020), акт від 31.05.2020 № ЦБД2-000424 на суму 13205,29 грн. (дата відправки 03.06.2020), рахунок від 26.06.2020 № ЦБД2-000480 на суму 20400 грн. (дата відправки 02.07.2020), акт від 26.06.2020 № ЦБД2-000480 на суму 20400 грн. (дата відправки 06.07.2020), рахунок від 31.07.2020 № ЦБД2-000562 на суму 4885,20 грн. (дата відправки 03.08.2020, дата доставки 05.08.2020), акт від 31.07.2020 № ЦБД2-000562 на суму 4885,20 грн. (дата відправки 12.08.2020).

До вказаних документів позивачем також долучені протоколи руху документів/звітів та пов`язаних з ними повідомлень/квитанцій.

Спір у справі виник щодо заборгованості відповідача за договором від 02.08.2018 № 101-ЕТС-ЦБД2/2018 за період квітень-липень 2020 року в розмірі 53890,49 грн. та нарахованих штрафних санкцій.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).

За приписами частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується направлення позивачем через систему електронного документообігу відповідачу рахунків на оплату та актів надання послуг за період квітень-липень 2020 року в розмірі 58890,49 грн.

При цьому, позивачем заявлено до стягнення суму в розмірі 53890,49 грн., за вирахуванням сплачених відповідачем 5000 грн. з суми боргу за квітень 2020 року, що просив дослідити відповідач.

Суд зауважує, що за умовами пункту 6.2 договору передбачено, що рахунок (додатковий рахунок) виставляється за допомогою засобів системи електронного документообігу в електронному вигляді із застосуванням кваліфікованого електронного цифрового підпису та підлягає оплаті оператором протягом 5 робочих днів з дня його відправлення.

Таким чином, умови договору пов`язують відлік строку для оплати рахунку з моменту його відправлення відповідачу, а не доставки. При цьому, матеріали справи містять протоколи руху документів/звітів та пов`язаних з ними повідомлень/квитанцій щодо відправки відповідачу рахунків та актів за договором, як це погоджено сторонами в пункті 6.6 договору.

Беручи до уваги, що сторони в пункті 12.5 договору дійшли згоди користуватися системою електронного документообороту - програмним продуктом M.E.Doc , інструкція з користування вказаною програмою передбачає вчинення отримувачем документів у програмі певних дій.

Відповідно до розміщеної у вільному доступі в мережі Інтернет за посиланням https://medoc.ua/faq/jak-pogoditi-otrimanij-pervinnij-dokument-vd-kontragenta інструкції з користування програмним продуктом M.E.Doc , для отримання документу необхідно натиснути кнопку Отримати повідомлення , а для узгодження отриманого документу - перейти у розділ Первинні документи - Реєстр електронних документів , та через вкладку Наступні дії обрати Погодити документ / Відхилити / Відредагувати документ .

Отже, дії щодо отримання документів та відображення в системі електронного документообороту M.E.Doc статусу погодження документів покладені саме на отримувача цих документів, тобто відповідача в даному випадку.

Наведеним спростовуються твердження відповідача щодо не надання позивачем доказів отримання ним рахунку та акту за травень 2020 року, оскільки матеріали справи містять протоколи руху вказаних документів, а підтвердження отримання документів покладається на самого відповідача.

Одночасно, відповідач не був позбавлений права надати мотивовану відмову від підписання направлених позивачем актів надання послуг відповідно до пункту 6.2 договору.

Оцінюючи фактичні обставини справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість пред`явлених позовних вимог у розмірі основного боргу.

Також позивач просив стягнути 1107,44 грн. пені та 5010,31 грн. додаткового штрафу.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Згідно з частинами 2, 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з пунктом 7.5 договору за порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором, у тому числі передбачених пунктом 4.3.19 цього договору, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день порушення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 10 % суми заборгованості або понесених збитків.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені, з урахуванням визначеного позивачем періоду, суд дійшов висновку про задоволення даної вимоги в повному обсязі.

У той же час, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд зауважує, що позивачем до бази нарахування штрафу безпідставно включено суму нарахованої пені, так як за умовами пункту 7.5 договору штраф нараховується в розмірі 10 % від суми заборгованості або понесених збитків.

Отже, за перерахунком суду, штраф підлягає стягненню з відповідача в розмірі 4900,53 грн. (49005,29 грн. х 10% = 4900,53 грн.).

Поряд із цим, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, так як згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.08.2019 у справі № 910/11944/18.

Також суд наголошує на дотриманні позивачем визначених статтею 162 ГПК України положень при оформленні позовної заяви, у зв`язку з чим суд визнав їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства "Прозорро.Продажі" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні електронні торгові системи" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9; ідентифікаційний код 41536886) на користь Державного підприємства Прозорро.Продажі (01601, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 22; ідентифікаційний код 42068925) 53890 (п`ятдесят три тисячі вісімсот дев`яносто) грн. 49 коп. основного боргу, 1107 (одну тисячу сто сім) грн. 44 коп. пені, 4900 (чотири тисячі дев`ятсот) грн. 53 коп. штрафу, а також 2098 (дві тисячі дев`яносто вісім) грн. 15 коп. витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.В. Полякова