Ухвала

від 21.08.2020 по справі 916/2198/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"21" серпня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2198/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Рога Н.В., розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ (вх.№2-3556/20 від 20.08.2020р.) про забезпечення позову у справі № 916/2198/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ (65003, м. Одеса, 2-й Лиманчик, 5-та лінія, б. 13, код ЄДРПОУ-22465981)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю МАГМА ГРУП КР (65012, м. Одеса, вул. Лейтенанта Шмідта, буд. 19, код ЄДРПОУ-38788634)

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ , звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі- ТОВ) МАГМА ГРУП КР про стягнення заборгованості за Договором поставки №04/07 від 04.07.2019р. у розмірі 567 973 грн., пені у розмірі 130 509 грн. 31 коп., інфляційних втрат у розмірі 15 420 грн. та 3% річних у розмірі 15 360 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.08.2020р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2198/20. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначити на 27.08.2020р.

20 серпня 2020р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява ТОВ ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ про забезпечення позову у справі №916/2198/20 шляхом накладення арешту на всі відкриті розрахункові рахунки в банках, які обслуговують та належать ТОВ МАГМА ГРУП КР (код ЄДРПОУ 38788634) , в розмірі заявлених позовних вимог, а саме: 729 262 грн. 31 коп. з урахуванням сплаченого позивачем судового збору у розмірі 10 938 грн. 93 коп.

В обґрунтування заяви позивач зазначає, що згідно з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2020р. у справі №420/1916/20 станом на 01.05.2020р. відповідач має податкову заборгованість у розмірі 276 848 грн. 05 коп.

Крім того, відносно колишнього керівника ТОВ МАГМА ГРУП КР ОСОБА_1 триває кримінальне провадження за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами Управління капітального будівництва Одеської міської ради та ТОВ МАГМА ГРУП КР . З 17.03.2020р. змінено керівника ТОВ МАГМА ГРУП КР на ОСОБА_2 , який також є засновником 9 підприємств та директором 5 організацій, що підтверджується відповідними доказами.

Враховуючи зазначене, у позивача наявні підстави вважати, що існує небезпека невиконання рішення суду у справі №916/2198/20 та, зокрема, доведення відповідача до банкрутства.

Розглянув заяву ТОВ ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ про забезпечення позову, виходячи з матеріалів справи, суд дійшов наступного висновку:

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Виходячи з загальних положень законодавства, суд вважає за необхідне зауважити, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Вирішуючи питання стосовно необхідності у забезпеченні позову, суд виходить з того, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом Інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Згідно із ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006р. у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003р. у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008р.) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Слід зауважити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, поза як це рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012).

Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

Таким чином, оцінюючи подані позивачем докази з урахуванням положень ст.86 ГПК України, з урахуванням наявних матеріалів справи та положень чинного законодавства, на думку суду, адекватним, співрозмірним та обґрунтованим у даному випадку є такий спосіб забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти ТОВ МАГМА ГРУП КР , які обліковуються на розрахункових рахунках у банках, що обслуговують зазначене Товариство, у межах суми стягнення у розмірі 740 201 грн. 24 коп.

Згідно з ч.1 ст.140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.5, 6 ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно з ч.1 ст.144 ГПК України ухвала підлягає негайному виконанню. Частиною 8 ст.140 ГПК України встановлено, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також, не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Виходячи з викладеного, враховуючи матеріали справи, суд вважає за можливе задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ про забезпечення позову у справі № 916/2198/20.

Керуючись ст.ст.136, 137, 140, 234, 333 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ про забезпечення позову у справі № 916/2198/20 - задовольнити.

2. Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю МАГМА ГРУП КР (65012, м. Одеса, вул. Лейтенанта Шмідта, буд. 19, код ЄДРПОУ-38788634), які обліковуються на розрахункових рахунках у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю МАГМА ГРУП КР , у межах суми стягнення у розмірі 740 201 грн. 24 коп.

3. За даною ухвалою стягувачем є: Товариство з обмеженою відповідальністю ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ (65003, м. Одеса, 2-й Лиманчик, 5-та лінія, б. 13, код ЄДРПОУ-22465981);

Боржником є: Товариство з обмеженою відповідальністю МАГМА ГРУП КР (65012, м. Одеса, вул. Лейтенанта Шмідта, буд. 19, код ЄДРПОУ-38788634)

Ухвала підлягає виконанню відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 р.

Ухвала може бути пред`явлена до примусового виконання у строк, передбачений ст.12 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).

Суддя Рога Наталія Василівна