Рішення

від 13.10.2020 по справі 916/2198/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2198/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ ( 65003, м.Одеса, 2-й Лиманчик, 5-та лінія, б.13, код ЄДРПОУ 22465981)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю МАГМА ГРУП КР (65012, м.Одеса, вул. Лейтенанта Шмідта, б.19, код ЄДРПОУ 387885634)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Луцюк Р.П.

Представники сторін:

Від позивача: Касім О.Б. - керівник, в порядку самопредставництва;

Від відповідача : не з`явився.

Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ , звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) МАГМА ГРУП КР про стягнення заборгованості за Договором поставки №04/07 від 04.07.2019р у розмірі 567 973 грн, пені у розмірі 130 509 грн 31 коп., інфляційних втрат у розмірі 15 420 грн та 3% річних у розмірі 15 360 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04 08.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/2198/20, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.08.2020р.

Ухвалою суду від 27.08.2020р. підготовче засідання відкладено на 22. 09.2020р. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.09.2020р. закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначено на 13.10.2020р.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач про місце, дату та час проведення судових засідань був повідомлений за юридичною адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань. Але, судова кореспонденція повернулася до суду неврученою із зазначенням поштою адресат відсутній за зазначеною адресою .

22 вересня 2020р. від відповідача до суду надійшла заява про ознайомлення з матеріалами прави, отримання копій судових рішень та наявних у справі документів. Але, представник відповідача з матеріалами справи не ознайомлювався, відзив на позовну заяву до суду не надав.

Відповідно до ч.9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач у справі зазначив, що 04.07.2019р. між ним, як Постачальником та ТОВ МАГМА ГРУП КР , як Покупцем, був укладений Договір поставки №04/07, за умовами якого Постачальник зобов`язався поставити на замовлення Покупця товар (блоки ФБС), а Покупець зобов`язався оплатити 100% вартості товару протягом 3-х робочих днів згідно виставленого рахунку на розрахунковий рахунок Постачальника.

Відповідно до розділу 5 Договору Покупець сплачує вартість товару згідно наданих рахунків за діючими цінами Постачальника (п.5.1); ціна товару договірна, визначається в національній валюті -гривнях (п.5.2); розрахунки за товар здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування Покупцем 100% передоплати за кожну партію товару на розрахунковий рахунок Постачальника, якщо інше не узгоджено сторонами у специфікаціях (п.5.3).

01 серпня 2019р. Покупцю було виставлено рахунок №135 на суму 567 973 грн.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору він здійснив поставку товару ТОВ МАГМА ГРУП КР на загальну суму 567 973 грн, що підтверджується видатковою накладною №377 від 07.08.2019р. та товарно-транспортними накладними №№913,916,918,918 від 07.08.2019р.; видатковою накладною №389 від 13.08.2019р. та товарно-транспортною накладною №940 від 13.08.2019р.; видатковою накладною №390 від 14.08.2019р. та товарно-транспортною накладною №943 від 14.08.2019р.; видатковою накладною №393 від 15.08.2019р. та товарно-транспортними накладними №948,949, 951,952 від 15.08.2019р.; видатковою накладною №410 від 21.08.2019р. та товарно-транспортними накладними №987,988, 989 від 21.08.2019р.; видатковою накладною №419 від 23.08.2019р. та товарно-транспортними накладними №1003,1007, 1011,1012 від 23.08.2019р.; видатковою накладною №430 від 28.08.2019р. та товарно-транспортними накладними №1032,1025 від 28.08.2019р.; видатковою накладною №442 від 03.09.2019р. та товарно-транспортними накладними №1042,1043 від 03.09.2019р.; видатковою накладною №444 від 04.09.2019р. та товарно-транспортними накладними №1047,1049 від 04.09.2019р.; видатковою накладною №451 від 06.09.2019р. та товарно-транспортними накладними №1058,1059 від 06.09.2019р.; видатковою накладною №457 від 10.09.2019р. та товарно-транспортними накладними №1067,1068 від 10.09.2019р.; видатковою накладною №458 від 11.09.2019р. та товарно-транспортними накладними №1069,1070 від 11.09.2019р.

Проте, Покупцем свої зобов`язання щодо оплати отриманого товару виконано не було, що позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних інтересів, у зв`язку з чим позивач направив на адресу відповідача претензії від 02.12.2019р., від 13.05.2020р., від 02.07.2020р. У відповідь на претензію від 13.05.2020р. ТОВ МАГМА ГРУП КР повідомило про зміну складу засновників та керівництва Товариства, проведення внутрішнього аудиту фінансово-господарської діяльності підприємства, у зв`язку з чим питання погашення заборгованості буде вирішуватися за підсумками внутрішнього аудиту. На претензію від 02.07.2020р. відповіді отримано не було, грошові кошти у якості оплати за отриманий за Договором поставки №04/07 товар на рахунок Постачальника не надходили, у зв`язку з чим він був вимушений звернутися до суду з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 567 973 грн.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до п.6.3 Договору за порушення строків оплати поставленого товару з Покупця стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

На підставі зазначеної умови Договору позивач нарахував відповідачу пеню за період з 01.08.2019р. по 25.06.2020р. у розмірі 130 509 грн 31 коп., яку також просить суд стягнути з відповідача.

Також, позивач зазначив, що відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми законодавства позивач нарахував відповідачу 33% річних у розмірі 15 359 грн та інфляційні втрати у розмірі 15 420 грн за період прострочення з 01.08.2019р. по 25.06.2020р.

В обґрунтування позову позивач також послався на ст.193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач своїм правом на захист у судовому порядку не скористався.

Виходячи з матеріалів справи судом встановлено, що 04.07.2019р. між ТОВ ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ ( Постачальник) та ТОВ МАГМА ГРУП КР (Покупець) був укладений Договір поставки №04/07, за умовами якого Постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виготовити та поставити, а Покупець прийняти та оплатити бетон, розчин, залізобетонні та арматурні вироби в асортименті(товар).

Зазначений Договір за своєю правовою природою є договором поставки, адже відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, між сторонами склалися правовідносини щодо поставки товару.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, з моменту укладення Договору поставки №04/07 від 04.07.2019р. між сторонами за цим Договором виникли певні зобов`язання. Зокрема, у Постачальника щодо виготовлення та поставки Покупцю товару, а у Покупця виникло зобов`язання щодо прийняття та оплати товару на умовах Договору.

За умовами п.9.1 Договору цей Договір діє до 31.12.2020р.,а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами.

Відповідно до п.2.1 Договору товар постачається у кількості, асортименті та в строки, узгоджені сторонами, згідно специфікацій на кожну партію товару, які є невід`ємною частиною Договору.

За матеріалами справи, згідно специфікації №2 від 31.07.2019р. товаром є Блоки ФБС на загальну суму 567 973 грн; умови поставки DDP обєкта будівництва: м. Одеса, Суворовський р-н; умови оплати: Покупець здійснює 100% оплату вартості товару відповідно до даної специфікації №2 на протязі 3 робочих днів згідно виставленого рахунку та розрахунковий рахунок Постачальника.

Рахунок на оплату №135 на суму 567 973 грн був виставлений Покупцю 01.08.2019р.

Відповідно до п.3.6 Договору зобов`язання Постачальника по поставці товару вважається виконаним належним чином в момент отримання товару Покупцем та підписання товаросупровідних документів на товар (видаткових та/або товарно-транспортних накладних).

За матеріалами справи, на виконання умов Договору позивач здійснив поставку товару ТОВ МАГМА ГРУП КР на загальну суму 567 973 грн, що підтверджується видатковою накладною №377 від 07.08.2019р. та товарно-транспортними накладними №№913,916,918,918 від 07.08.2019р.; видатковою накладною №389 від 13.08.2019р. та товарно-транспортною накладною №940 від 13.08.2019р.; видатковою накладною №390 від 14.08.2019р. та товарно-транспортною накладною №943 від 14.08.2019р.; видатковою накладною №393 від 15.08.2019р. та товарно-транспортними накладними №948,949, 951,952 від 15.08.2019р.; видатковою накладною №410 від 21.08.2019р. та товарно-транспортними накладними №987,988, 989 від 21.08.2019р.; видатковою накладною №419 від 23.08.2019р. та товарно-транспортними накладними №1003,1007, 1011,1012 від 23.08.2019р.; видатковою накладною №430 від 28.08.2019р. та товарно-транспортними накладними №1032,1025 від 28.08.2019р.; видатковою накладною №442 від 03.09.2019р. та товарно-транспортними накладними №1042,1043 від 03.09.2019р.; видатковою накладною №444 від 04.09.2019р. та товарно-транспортними накладними №1047,1049 від 04.09.2019р.; видатковою накладною №451 від 06.09.2019р. та товарно-транспортними накладними №1058,1059 від 06.09.2019р.; видатковою накладною №457 від 10.09.2019р. та товарно-транспортними накладними №1067,1068 від 10.09.2019р.; видатковою накладною №458 від 11.09.2019р. та товарно-транспортними накладними №1069,1070 від 11.09.2019р.

Зазначені видаткові накладні та товарно-транспортні накладні містять підпис представника та відбиток печатки ТОВ МАГМА ГРУП КР на пілтвердження отримання товару. Отже, у Покупця винило зобов`язання щодо його оплати. Але, доказів проведення оплати товару вартістю 567 973 грн матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ч.1, ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.ст.173,175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, визнається майново-господарським зобов`язанням. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За приписами ст.612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи викладене вище, на думку суду, наявні підстави щодо стягнення з ТОВ МАГМА ГРУП КР на користь ТОВ ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ заборгованості у розмірі 567 973 грн.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом та договором. Згідно із п.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.6.3 Договору за порушення строків оплати поставленого товару з Покупця стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд доходить до висновку про те, що він здійснений без урахування положень п.6 ст.232 Господарського кодексу України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, що призвело до неправильного визначення суми пені, що підлягає стягненню з відповідача у зв`язку із несвоєчасним виконанням зобов`язання щодо оплати наданих послуг. З урахуванням зазначеного, судом здійснено власний розрахунок пені, розмір якої складає 87 681 грн. 95 коп.

Враховуючи зазначене вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 130 509 грн 31 коп. підлягає задоволенню у частині стягнення пені у розмірі 87 681 грн. 95 коп.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми законодавства позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 15 360 грн. та інфляційні втрати у розмірі 15 420 грн за період з 01.08.2019р. по 25.06.2020р., які підлягають стягненню з відповідача.

З урахуванням всього викладеного вище, позовні вимоги ТОВ ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ підлягають частковому задоволенню.

Суд також вважає за необхідне зауважити, що в силу ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Враховуючи матеріали справи, судом встановлено наявність порушеного права позивача, за захистом якого він правомірно звернувся до суду, виходячи з положень ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст. 79. ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам згідно ст. 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ до Товариства з обмеженою відповідальністю МАГМА ГРУП КР про стягнення задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МАГМА ГРУП КР (65012, м.Одеса, вул. Лейтенанта Шмідта, б.19, код ЄДРПОУ 387885634) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ (65003, м.Одеса, 2-й Лиманчик, 5-та лінія, б.13, код ЄДРПОУ 22465981) заборгованість у розмірі 567 973 грн, пеню у розмірі 87 681 грн. 95 коп., 3% річних у розмірі 15 360 грн, інфляційні втрати у розмірі 15 420 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 296 грн. 52 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 23 жовтня 2020 р.

Суддя Н.В. Рога