ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2020 року Черкаси справа № 925/698/20
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Юхименко О. В.,
за участю представника позивача Ракітіної Л.Д., адвокат за довіреністю,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю МИЗИНІВСЬКЕ
до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО ЕКСПОРТ ФАРТ
про стягнення 2 587 050,07 грн,
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю МИЗИНІВСЬКЕ звернулося у Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО ЕКСПОРТ ФАРТ про стягнення заборгованості за поставлену кукурудзу врожаю 2019 року згідно з договорами поставки від 18.03.2020:
№140-АЕФ-КУК у розмірі 1290249,74, у тому числі: 1253626,00 грн основного боргу, 31472,45 грн пені та 5151,29 грн 3% річних;
№141-АЕФ-КУК у розмірі 1296800,33, у тому числі: 1260000,00 грн основного боргу, 31623,89 грн пені та 5176,44 грн 3% річних. У позові позивач просить також відшкодування судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 38805,75 грн та витрати на професійну правничу допомогу орієнтовним розміром 30000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за укладеними між сторонами договорами позивач передав, а відповідач прийняв товар, проте у визначені договорами строки відповідач не розраховувався, допустивши прострочення оплати його вартості, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій, обов`язок зі сплати яких передбачено діючим законодавством.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09.06.2020 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду відзиву на позовну заяву та усіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову.
30.06.2020 відповідач надіслав до суду відзив від 26.06.2020 №182 на позовну заяву, у якому у задоволенні позову просить відмовити повністю. Заперечення обґрунтовані тим, що позивачем до позовної заяви додані документи, які не можуть бути підтвердженням належного виконання позивачем свої зобов`язань по договорах. Разом з тим заявлені вимоги щодо стягнення штрафних санкцій є занадто високими. Просить суд врахувати, що на сьогоднішній день на ринку дуже складне становище, пов`язане з хворобою COVID-19, що в свою чергу призводить до низького закупівельного рівня постійних міжнародних клієнтів. У зв`язку з чим просить зменшити розмір штрафних санкцій.
Суд прийняв вказаний відзив до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.07.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, участь свого представника у судове засідання не забезпечив. 10.08.2020 відповідач надіслав до суду клопотання від 06.08.2020 №186 про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з участю представника відповідача у судовому засіданні у Господарському суді Кіровоградської області та з урахуванням того, що у штаті підприємства немає юриста, а представник фізично не зможе прибути на вказану дату і час.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Розглянувши клопотання відповідача, оцінивши наведені заявником підстави, суд вважає доводи відповідача щодо необхідності відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причини його участі в іншому судовому засіданні) непереконливими, оскільки товариство є юридичною особою і відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах. Відтак, суд вважає, що відповідачем не доведено неможливість заміни свого представника, а наведена ним підстава не може вважатися поважною, тому неявка представника відповідача не позбавляє суду права на розгляд справи.
13.08.2020 представник позивача подав до суду заяву від 11.08.2020, у якій просить суд відшкодувати судові витрати у справі, які складаються з 38805,75 грн судового збору та 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справи докази, суд
ВСТАНОВИВ:
18.03.2020 між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю МИЗИНІВСЬКЕ (продавцем, позивач у справі), в особі директора Холоменюка Г.Ф., який діє на підставі Статуту, та Товариством з обмеженою відповідальністю АГРО ЕКСПОРТ ФАРТ (покупцем, відповідач у справі), в особі директора Кулікова А.О., що діє на підставі Статуту, було укладено договір поставки №140-АЕФ-КУК (надалі - договір1, а.с. 6-7), за умовами якого продавець зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити кукурудзу врожаю 2019 року власного виробництва на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до пункту 1.2 договору1 кількість товару 417,53 метричних тон. Ціна товару за 1 метричну тону становить 4200,00 грн з ПДВ. Загальна вартість товару становить 1753626,00 грн з ПДВ.
У пункті 1.3 договору1 закріплено, що товар повинен мати наступні мінімальні показники якості: волога - не більше ніж 14%, сміттєва домішка - не більше ніж 2%, биті зерна - не більше ніж 5%, пошкоджені зерна - не більше ніж 5%, амброзія - 10 шт/кг мах.
Відповідно до пункту 2.1 договору1 продавець здійснює поставку товару у повному об`ємі на умовах: EXW Інкотермс-2010 за адресою: Черкаська область, м.Тальне, вул.Незалежності, 8, ТОВ КХП Тальне з іноземними інвестиціями.
Відповідно до пункту 2.3 договору1 продавець передає товар покупцеві на протязі двох днів з моменту підписання цього договору. У випадку прострочення продавцем строку встановленого цим пунктом покупець має право переглянути ціну товару або відмовитись від виконання цього договору.
Покупець здійснює оплату товару шляхом оплати у розмірі 80% від усієї суми протягом 3-х банківських днів після перепису товару на складі, який зазначається у договорі, решту в розмірі 20% покупець оплачує після отримання документів, передбачених пунктами 2.2, 7.1. цього договору, оформлених у відповідності до вимог чинного законодавства.
Оплата вважається здійсненою в момент надходження коштів на банківський рахунок продавця (пункти 3.1, 3.3 договору1).
Пунктом 4.3 договору1 передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати товару покупець зобов`язується сплатити продавцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення, що діє на дату такого прострочення.
Відповідно до пункту 7.12 договору1 договір вступає в силу від дати його підписання сторонами та діє до 01.07.2020, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами свої зобов`язань, що випливають з даного договору.
Того ж дня, 18.03.2020 між сторонами підписано аналогічний договір поставки №141-АЕФ-КУК (надалі - договір2, а.с. 11-12), за умовами якого продавець зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити кукурудзу врожаю 2019 року власного виробництва на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно пункту 1.2 договору2 кількість товару 400 метричних тон. Ціна товару за 1 метричну тону становить 4400,00 грн з ПДВ. Загальна вартість товару становить 1760000,00 грн з ПДВ.
На виконання умов договору1 позивач поставив відповідачу товар у кількості 417,53 т на суму 1753626,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №7 від 18.03.2020 (а.с. 8). Товар отримано відповідачем, що підтверджується довіреністю №18 від 18.03.2020 на отримання товару, виданою заступнику директора Бачу Дмитру Михайловичу (а.с. 9) та актом приймання-передавання зерна №7 від 18.03.2020 (10). Відповідач частково оплатив товар за договором1 на суму 500000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 10.04.2020 №1927 (а.с.15), заборгованість відповідача за договором1 складає 1253626,00 грн.
На виконання умов договору2 позивач поставив відповідачу товар у кількості 400,00 т на суму 1760000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №6 від 18.03.2020 (а.с. 13). Товар отримано відповідачем, що підтверджується довіреністю №27 від 18.03.2020 на отримання товару, виданою заступнику директора Бачу Дмитру Михайловичу (а.с. 14) та актом приймання-передавання зерна №11 від 18.03.2020 (14). Відповідач частково оплатив товар за договором2 на суму 500000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 10.04.2020 №1928 (а.с.16), заборгованість відповідача по договору2 складає 1260000,00 грн.
Підтвердженням належного виконання зобов`язань позивача свідчать також укладені між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю МИЗИНІВСЬКЕ , Товариством з обмеженою відповідальністю АГРО ЕКСПОРТ ФАРТ та Товариством з обмеженою відповідальністю КХП Тальне з іноземними інвестиціями Акти приймання-передавання зерна №7 від 18.03.2020 (а.с.10) та № 11 від 18.03.2020 (а.с.15)
Заборгованість відповідача перед позивачем за двома договорами поставки складає 2 513 626,00 грн, у зв`язку з чим 04.05.2020 на адресу відповідача позивач направив претензію, у якій вимагав сплати заборгованості у сумі 2513626,00 грн у семиденний термін (а.с. 17). Разом із претензією відповідачу були направлені завірені копії форми державного статистичного спостереження за ф. 4-сг Посівні площі сільськогосподарських культур та форми державного статистичного спостереження № 29-сг Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду .
Претензія залишилась без відповіді та задоволення.
Несплата відповідачем заборгованості за поставлений товар у сумі 2513626,00 грн стала підставою звернення позивача до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення боргу з відповідача та нарахованих штрафних санкцій.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з положеннями частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За приписами частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки товарів, на підставі укладеного між сторонами договору. Зазначені правовідносини урегульовані нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (статті 669, 671, 691 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов для даного виду договору, договори 1, 2 не заперечені сторонами, не визнані судом недійсними та не розірвані в установленому порядку, що в силу статті 204 Цивільного кодексу України підтверджує презумпцію правомірності правочину.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач поставив, а відповідач прийняв товар вартістю 3513626,00 грн, що підтверджується належними доказами. Відсутність претензій відповідача щодо неналежної поставки товару, недопоставки, неякісного товару чи іншого невиконання умов спірного договору є доказом належного виконання постачальником своїх зобов`язань за договорами 1,2.
У договорі сторони визначили, що покупець здійснює оплату товару шляхом оплати у розмірі 80% від усієї суми протягом 3-х банківських днів після перепису товару на складі, решту в розмірі 20% покупець оплачує після отримання документів, які передбачені договором. Отже, у силу наведених правових норм після отримання товару від постачальника, у відповідача виник обов`язок з оплати його вартості, отже, строк сплати за отриманий товар є таким, що вже настав. Відповідач повністю не розрахувався за поставлений товар, його заборгованість становить 2513626,00 грн. Факт наявності заборгованості підтверджується належними доказами (договорами, видатковими накладними, довіреностями на отримання товару, актами приймання-передавання товару, платіжними дорученнями) та не заперечений відповідачем.
Відповідно до статей 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд враховує, що на момент прийняття рішення жодних первинних та належних доказів належного та повного розрахунку за отриманий товар, у розумінні вимог статей 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, відповідач суду не подав, тому вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 2513626,00 грн є обґрунтованою, отже підлягає до задоволення.
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Стаття 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. А частина 4 статті 231 Господарського Кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Відповідальність за несвоєчасну оплату товару передбачена договорами 1, 2 у вигляді сплати неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення, що діє на дату такого прострочення.
На підставі наведених положень договорів 1, 2 та закону позивач нарахував відповідачу, виходячи з розміру 80% вартості товару (та з врахуванням часткової оплати), 31472,45 грн пені за період прострочення з 24.03.2020 до 22.05.2020 за договором1 та 31623,89 грн пені за період прострочення з 24.03.2020 до 22.05.2020 за договором2.
Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу Ліга-Закон . Розрахунок виконано вірно та не перевищує можливого нарахування, отже вимога позивача про стягнення 63096,34 грн пені підлягає до задоволення у сумі заявленій позивачем.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.
На підставі вказаних вимог позивачем нараховано відповідачу, виходячи з розміру 80% вартості товару (та з врахуванням часткової оплати), 5151,92 грн 3% річних за період прострочення з 10.04.2020 до 22.05.2020 за договором1 та 5176,44 грн 3% річних за період прострочення з 10.04.2020 до 22.05.2020 за договором2, які просить стягнути з відповідача.
Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу Ліга-Закон . Розрахунок виконано вірно та не перевищує можливого нарахування, отже вимога позивача про стягнення 10327,73 грн 3% річних також підлягає до задоволення у сумі заявленій позивачем.
Щодо посилання відповідача на те, що розмір штрафних санкцій є занадто високими, то суд зазначає, що відповідно до положень статей 216, 217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення (стаття 218 Господарського кодексу України).
Право на зменшення судом розміру неустойки передбачена у статті 233 цього Кодексу, згідно з якою, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Судом встановлено, що відповідач порушив свої зобов`язання, що є правопорушенням у сфері господарювання і відповідно підставою для застосування господарсько-правової відповідальності, яка визначена сторонами у договорі. З огляду на наведені правові норми, розмір заборгованості, ступінь виконання боржником зобов`язання та відсутність у клопотанні відповідача належних доказів на підтвердження того, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, у суду відсутні правові підстави для зменшення розміру штрафних санкцій
Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту його порушеного права. З огляду на це суд вважає, що позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю МИЗИНІВСЬКЕ підлягають до повного задоволення.
Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких відповідно до пункту 1 частини третьої зазначеної статті належать витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина першої статті 124 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 16, 58 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).
Частиною 5 статті 14 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро.
У свою чергу пункт 4 частини 1 статті 1 вказаного закону визначає, що договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами (частина друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Поряд з цим, згідно з вимогами частини восьмої статті 129 цього кодексу розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
У статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво у суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Позивач 13.08.2020 подав до суду заяву, у якій просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн.
На підтвердження наданих Товариством з обмеженою відповідальністю Українська юридична компанія послуг з правничої допомоги надано договір про надання правової допомоги адвоката від 05.05.2020 №1/5, який укладений між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю МИЗИНІВСЬКЕ та Товариством з обмеженою відповідальністю Українська юридична компанія , додатковою угодою №1 до договору про надання правової допомоги адвоката від 05.05.2020 №1/5, актом приймання-передачі послуг від 11.08.2020. Про оплату правничих послуг свідчить виписка з особового рахунку за період з 01.06.2020 до 19.06.2020 про отримання від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю МИЗИНІВСЬКЕ суми у розмірі 15000,00 грн.
Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до положень частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд задовольнив позов позивача повністю, з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО ЕКСПОРТ ФАРТ на користь позивача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю МИЗИНІВСЬКЕ підлягає до відшкодування 15000,00 грн витрат за надану професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 38805,75 грн.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО ЕКСПОРТ ФАРТ (вул.Незалежності, 8, м.Тальне, Черкаська область, 20401, ідентифікаційний код 40782605) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю МИЗИНІВСЬКЕ (с.Мизинівка, Звенигородський район, Черкаська область, 20224, ідентифікаційний код 30492784) 2 513 626,00 грн заборгованості, 63 096,34 грн пені, 10 327,73 грн 3% річних, 38805,75 грн судового збору та 15 000,00 витрат на правову допомогу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 21.08.2020.
Суддя О.І.Кучеренко
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 18.08.2020 |
Оприлюднено | 25.08.2020 |
Номер документу | 91092155 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Кучеренко О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні