Ухвала

від 20.08.2020 по справі 931/108/20

ЛОКАЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 931/108/20 Провадження № 2/931/115/20

УХВАЛА

20.08.2020 року смт Локачі

Локачинський районний суд Волинської області

у складі: головуючого - судді Кідиби Т.О.,

за участю: секретаря - Гупалик А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Локачах заяву представника позивача про розподіл витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - служба у справах дітей Локачинської районної державної адміністрації, служба у справах дітей Луцької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батьків у вихованні дитини,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - служба у справах дітей Локачинської районної державної адміністрації, служба у справах дітей Луцької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батьків у вихованні дитини

У позовній заяві позивачем зазначено, що орієнтовний розмір витрат позивача на правничу допомогу становить 30000 грн.

У судовому засіданні представник позивача до закінчення судових дебатів у справі заявив, що докази в підтвердження витрат позивача на правничу допомогу будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

17.08.2020 року представником позивача надано суду докази в підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги адвоката у даній цивільній справі.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу надав акт від 15.08.2020 приймання-передачі наданих послуг згідно з договором №001 про надання правової допомоги, яким визначено вартість послуг в сумі 29600,00 грн., а також квитанції та меморіальні ордери.

20.08.2020 року відповідач через канцелярію суду подала клопотання про відмову в задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, яку мотивує тим, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір про надання юридичних послуг), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені в установленому законом порядку.

Основний доказ, на підставі якого вирішується питання про розподіл судових витрат між сторонами, зокрема, договір про надання правової допомоги № 001 від 14 травня 2019 року у матеріалах справи взагалі відсутній.

Окрім вказаного вище, витрати на правову допомогу адвоката не підтверджені належними та допустимими доказами. Жоден із банківських документів не містить в собі конкретної інформації, на основі якої можна було б зробити висновок, що перерахування коштів за надані юридичні послуги здійснені позивачем саме по цій справі.

Просить відмовити в задоволенні клопотання повністю.

Сторони у судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви.

Неявка належним чином повідомлених учасників справи відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України не є перешкодою для проведення судового розгляду.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість вирішення питання про розподіл витрат на правничу допомогу у справі за відсутності сторін.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 10.08.2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - служба у справах дітей Локачинської районної державної адміністрації, служба у справах дітей Луцької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батьків у вихованні дитини задоволено частково.

Представником позивача було заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу.

Так, скориставшись положенням ч.8 ст. 141 ЦПК України, 10.08.2020 року представник позивача до закінчення судових дебатів у справі заявив, що докази в підтвердження витрат позивача на правничу допомогу будуть надані ним протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Рішенням суду від 10.08.2020 року було призначено судове засідання для вирішення питання щодо судових витрат на 20.08.2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги підлягає доказуванню в суді.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження або інший розрахунковий документ). При цьому, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об`ємів робіт, їх кількості та видів.

Окрім того, витрати на правничу допомогу відшкодовуються лише в тому випадку, якщо така допомога реально надавалася в справі тими особами, які одержали за це плату, та їх сплата підтверджується відповідними фінансово-розрахунковими документами.

Повноваження представника позивача на надання правової допомоги ОСОБА_1 у даній справі підтверджуються ордером серії ВЛ № 000064843, виданого на підставі договору №001 від 14.05.2019 про надання правової (а.с. 8).

Однак, сам договір про надання правової допомоги № 001 від 14 травня 2019 року суду не наданий.

Факт відсутності такого договору суд розцінює як підставу для відмови у стягненні з відповідача витрат на правничу допомогу, оскільки вважає його основним доказом для вирішення питання про розподіл витрат на правничу допомогу, позаяк ним має підтверджуватись перелік наданих представнику позивача повноважень та обсяг надання послуг у даній справі, а також умови щодо порядку та форми розрахунку.

Крім того, в підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано суду акт від 15.08.2020 приймання-передачі наданих послуг згідно з договором №001 про надання правової допомоги, в якому визначено вартість послуг в сумі 29600,00 грн. На підтвердження оплати послуг надано квитанції та меморіальні ордери (а.с.112-130).

Разом з тим, із долучених платіжних документів вбачається, що деякі з них не містять жодного посилання, хто був платником та (або) отримувачем коштів, за що дані кошти були сплачені, і чи саме по справі про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батьків у вихованні дитини. Це квитанції про сплату:

- 1000,00 грн, квитанція № 6СН2-МВМ9-3065-С03Е від 10.08.2020 (а.с.112);

- 200,00 грн, квитанція № СЕ7М-К72К-4Н1Р-7ВЕК від 16.07.2020 (а.с.113);

- 500,00 грн, квитанція № 6Н59-Н91А-К41М-Н64Е від 13.07.2020, (а.с.114);

- 200,00 грн,квитанція № 70Е1-ЗНВ1-ХЗХЗ-МЗТХ від 01.07.2020 (а.с.115);

- 1000,00 грн, меморіальний ордер №К0810FE523 від 10.08.2020 (а.с.117);

- 200,00 грн, меморіальний ордер №К0716NL4QD від 16.07.2020 (а.с.118);

- 500,00 грн, меморіальний ордер №К0714YIJQ3 від 14.07.2020 (а.с.119);

- 950,00 грн, квитанція № Н2ТЗ-Т8ЕВ-956Е-1E9М від 25.06.2020 (а.с.120);

- 1700,00 грн, квитанція № 7В41-003Н-В2Н2-Т9К9 від 07.07.2020 (а.с.122);

- 300,00 грн, квитанція № 1ВСК-ХЕ4К-547А-Р710 від 14.07.2020 (а.с.123);

- 250,00 грн, квитанція № 1Т9Е-91Н4-ММТ5-3Х96 від 13.02.2020 (а.с.124);

- 100,00 грн, квитанція № КСВ7-5990-КСМВ-К120 від 20.02.2020 (а.с.125);

- 1700,00 грн, меморіальний ордер №К07085СFQ2 від 08.07.2020 (а.с.127);

- 300,00 грн, меморіальний ордер №К07147J9BX від 14.07.2020 (а.с.128);

- 400,00 грн, квитанція № 3К3К-85А1-6РН4-ХХ42 від 13.07.2020 (а.с.129);

- 700,00 грн, квитанція № Р4НМ-7К78-6НМХ-М5А8 від 05.08.2020 (а.с.130).

Крім того, суд звертає увагу, що ордер на надання правової допомоги у справі, що розглядається, виданий адвокату 16.09.2019 року, а гонорари у сумі 7800 грн і 3000 грн, згідно з банківськими квитанціями № 0.0.1399785119.1 та № 0.0.1458383339.1 сплачені адвокатському об`єднанню 04.07.2019 та 09.09.2019, тобто, до видачі ордера на надання правової допомоги у даній справі.

Призначення платежу у вказаних вище банківських квитанціях вказане "згідно договору від 14 травня 2019 року №001". Однак, як зазначає відповідач, в цей період часу тривав розгляд судової справи між тими ж сторонами на підставі того ж договору від 14 травня 2019 року про розірвання шлюбу (позовна заява подана 20.07.2019р., рішення суду про розірвання шлюбу від 01.08.2019р.), де ставилось питання про відшкодування позивачу витрат на правову допомогу у згаданій вище сумі 7800 грн, від стягнення яких позивач відмовився.

Окрім того, відповідач стверджує, що з 05.09.2019 року у суді розглядалась ще одна справа між тими ж сторонами за її позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та аліментів на утримання дружини, рішення по якій ухвалене 12.07.2020р. Інтереси ОСОБА_3 у даній справі представляв також адвокат Терлецький О.М. на підставі одного і того ж договору про надання правової допомоги № 001 від 14 травня 2019 року.

Таким чином, суд вважає, що за відсутності в матеріалах справи договору про надання правової допомоги № 001 від 14 травня 2019 року чи додатків до нього, які б містили конкретну інформацію про надання послуг, неможливо встановити безспірність доказів затрат часу адвоката та розміру сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат на правничу допомогу саме в справі №931/108/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - служба у справах дітей Локачинської районної державної адміністрації, служба у справах дітей Луцької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батьків у вихованні дитини.

Також представник позивача зазначає, що клієнтом оплачений гонорар успіху Адвокатського бюро "Олександра Терлецького" в сумі 10000,00 грн.

Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.

Зазначений висновок відповідає позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі Іатрідіс проти Греції тлумачить гонорар успіху як домовленість, згідно з якою клієнт зобов`язується виплатити адвокату як винагороду певний відсоток від присудженої йому судом грошової суми, якщо рішення буде на користь клієнта. Якщо такі угоди є юридично дійсними, то визначені суми підлягають сплаті клієнтом (§ 55). Водночас, відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, необхідність і, крім того, умова розумності їх розміру.

Вирішуючи питання про стягнення даних витрат, суд виходить з того, що правові підстави для стягнення винагороди адвоката за надані послуги (гонорар успіху) мають підтверджуватися належними та допустимими доказами, а саме: договором про надання правової допомоги, письмовими документами про проведені розрахунки між сторонами договору. Проте у цій справі такі докази представник позивача суду не надав, що позбавляє суд можливості встановити їх природу походження та реальність виплати.

Аналогічні позиції викладені в постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року № 522/17845/15-ц та постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 904/4507/18 від 12.05.2020.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги представника позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 29600 грн, що зазначена в акті від 15.08.2020 є необґрунтованими, оскільки не підтверджені належними доказами. За таких обставин, суд не вбачає підстав для стягнення таких витрат з відповідача, а відтак у задоволенні заяви представника позивача слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 10-13, 76, 77, 81, 137, 141, 260 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_4 про розподіл витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Служба у справах дітей Локачинської районної державної адміністрації, Служба у справах дітей Луцької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батьків у вихованні дитини та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 29 600 грн витрат на правничу допомогу адвоката - відмовити повністю.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Локачинський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвала суду не була вручена у день її проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Локачинського районного суду Т.О. Кідиба