Рішення

від 18.08.2020 по справі 360/2654/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

18 серпня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2654/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря судового засідання - Карча В.М,

представника позивача - Коробченко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до комунального підприємства Благоустрій м. Старобільськ Старобільської міської ради Луганської області про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 61495,85 грн,

ВСТАНОВИВ:

10.07.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач, ЛОВ ФСЗІ) до комунального підприємства Благоустрій м. Старобільськ Старобільської міської ради Луганської області (далі - відповідач, КП Благоустрій м. Старобільськ ), в якому позивач просить суд стягнути з КП Благоустрій м. Старобільськ на користь ЛОВ ФСЗІ адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році 56437,93 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році, яка нарахована за період з 16 квітня 2020 року по 06 липня 2020 року у розмірі 5057,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було подано звіт 10-ПІ за 2018 рік, відповідно до якого останній не виконав норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2018 році, у зв`язку з чим нараховано адміністративно-господарську санкцію в розмірі 56437,93 грн, яку підприємство повинно було сплатити до 15.04.2020. У зв`язку з несплатою суми санкції в добровільному порядку позивачем здійснено розрахунок пені за прострочення відповідачем такої сплати з 16.04.2020 по 06.07.2020.

Ухвалою суду від 14.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; витребувано у Старобільського районного центру зайнятості інформацію про те, чи подавало КП "Благоустрій м. Старобільськ" протягом 2018 року до центру зайнятості звіти форми № 3-ПН, за наявності - надати суду копії таких звітів.

28.07.2020 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов (арк. спр. 53-58), в обґрунтування якого останній послався на таке. Кожного місяця протягом 2018 року до Старобільського районного центру зайнятості відповідачем надавалася Інформація про попит на робочу силу (вакансії) звітність 3-ПН з інформацією про вільні робочі місця, на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, а також відповідач постійно брав участь у ярмарках вакансій, що проводились у приміщенні центру зайнятості щокварталу, проте працевлаштування осіб з інвалідністю не відбувалось з незалежних від відповідача причин.

Відповідач вважає, що обов`язок підприємства зі створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком займатися пошуком таких осіб для їх працевлаштування. Такий обов`язок покладений на державну службу зайнятості.

Закон зобов`язує підприємства забезпечити працевлаштування інваліда шляхом створення робочих місць для інвалідів, з урахуванням стану здоров`я, здібностей і професійних навичок інвалідів, направлених на підприємство органами з їх працевлаштування, визначеними статтею 18 Закону № 875.

Щомісяця протягом 2018 року відповідачем вживалися заходи з працевлаштування осіб з інвалідністю на вакантні посади у підприємстві. Відмов підприємства у працевлаштуванні осіб з інвалідністю за направленням центру зайнятості не відбувалось.

Таким чином, відповідачем вживалися заходи з працевлаштування осіб з інвалідністю на вакантні посади у підприємстві.

Відповідач шляхом надання звітів про наявність робочих місць та потребу у працівниках (форма № 3-ПН) інформував центри зайнятості про створені робочі місця та вакансії для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Зважаючи на вжиття відповідачем усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, позивач намагається покласти на відповідача відповідальність у вигляді фінансових санкцій та пені за відсутність у населеному пункті за місцем знаходження підприємства осіб з інвалідністю, які бажають працевлаштуватись, що є неприпустимим.

Вважає, що підстав для задоволення адміністративного позову та стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій немає, тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

30.07.2020 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив (арк. спр. 104-107), в якій останній зазначив, що відповідно до наказу № 53-а від 15 грудня 2017 року Про внесення змін до наказу № 104 від 23.12.2016 Про створення (виділення) робочих місць для прийому на роботу осіб з інвалідністю відповідач виділяє робоче місце майстра дільниці з видалення побутових відходів. Звітність за формою 3-ПН до центру зайнятості з цією вакансією не надає. В цьому наказі відповідач виділяє ще одну вакансію - інженер з охорони навколишнього середовища, в структурі та штатній чисельності працівників КП Благоустрій м. Старобільськ , яка вводиться з 1 січня 2018 року, ця посада передбачена із зазначенням (можливо особа з інвалідністю), а до центру зайнятості у звітності Інформація про попит на робочу силу (вакансії) від 27.03.2018, 25.04.2018, 24.05.2018, 27.06.2018, 27.07.2018, 27.08.2018 зазначають посаду інженер з охорони праці. А вакансію інженер з охорони навколишнього середовища починають заявляти у звітах Інформація про попит на робочу силу (вакансії) від 27.09.2018, 25.10.2018, 26.11.2018, 27.12.2018, що призвело до порушення подання звітності, адже, за положеннями пункту 5 розділу І Порядку № 316 форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним. Тому позивач просив відхилити доводи відповідача та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.

КП Благоустрій м. Старобільськ зареєстровано як юридичну особу 26.05.1993, 18.04.2006, № запису 1 377 120 0000 000367, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 13.07.2020 за № 1006893265 (арк. спр. 43-46).

КП Благоустрій м. Старобільськ (ідентифікаційний код 02221640) відповідно до Порядку реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, зареєстровано у ЛОВ ФСЗІ 05.11.2009 за реєстраційним номером 44/251/26, про що свідчить довідка про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів від 05.11.2009 за № 38 (арк. спр. 32).

17.06.2020 КП Благоустрій м. Старобільськ на виконання вимог Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, подало до ЛОВ ФСЗІ звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік, в якому зазначило середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу за рік - 58 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, - 1 особа; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 2 особи; фонд оплати праці штатних працівників (тис. грн) - 3273,4 грн; середньорічна заробітна плата штатного працівника (грн) - 56437,93 грн; сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштуванням інвалідів - 56437,93 грн (арк. спр. 34).

18.06.2020 за вих. № 753/02-09 позивачем на адресу КП Благоустрій м. Старобільськ направлено лист з проханням своєчасно здійснити сплату адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році до 15 квітня 2020 року, не допускаючи нарахування пені за звернення до суду за примусовим стягненням боргу (арк. спр. 36).

18.06.2020 позивач направив на адресу Старобільського районного центру зайнятості запит № 763/05-14, чи надавалися КП Благоустрій м. Старобільськ до Старобільського районного центру зайнятості відомості про вільні робочі місця (вакансії), на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, а також про випадки відмови роботодавцем у працевлаштуванні осіб з інвалідністю, які направлялися центром зайнятості, протягом 2017, 2018, 2019 років; чи здійснювалося КП Благоустрій м. Старобільськ замовлення до Старобільського районного центру зайнятості на професійне навчання або підготовку особи з інвалідністю у разі відсутності фахівців з потрібними професіями серед зареєстрованих у державній службі зайнятості осіб з інвалідністю; яка кількість вакансій, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зазначалася у Звітності за формою 3-ПН, що подавалася вищевказаним роботодавцем протягом 2017, 2018, 2019 років щомісячно (арк. спр. 37).

ЛОВ ФСЗІ отримано відповідь Старобільського районного центру зайнятості від 26.06.2020 № 665/04-20 з інформацією про надання протягом, зокрема, 2018 року звітності за формою 3-ПН, з зазначенням того, що бажаючих отримати направлення на працевлаштування не було, тому особи з інвалідністю не направлялися на заявлені вакансії. Підприємство не здійснювало до Старобільського районного центру зайнятості замовлень на професійне навчання або підготовку осіб з інвалідністю (арк. спр. 38).

За несвоєчасну сплату КП Благоустрій м. Старобільськ адміністративно-господарських санкцій за 2018 рік ЛОВ ФСЗІ нараховано підприємству пеню в сумі 5057,92 грн, про що зазначено у розрахунку суми позову, пред`явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю (арк. спр. 39).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон № 875) визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до статті 7 Закону № 875 законодавство про соціальну захищеність осіб з інвалідністю в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 875 забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 18 Закону № 875).

Статтею 18-1 Закону № 875 визначено, що особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна.

Рішення про визнання особи з інвалідністю безробітною і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання особи з інвалідністю на підставі поданих нею рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для осіб з інвалідністю, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положеннями статті 19 Закону № 875 визначено, що:

- для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця (частина перша);

- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (частина друга);

- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону (частина третя).

Аналіз зазначених положень Закону№ 875 дає підстави для висновку про те, що обов`язки роботодавців стосовно забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування полягають у:

виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць;

створенні для осіб з інвалідністю умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

забезпеченні інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством;

наданні державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю;

звітуванні Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

у разі невиконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Таким чином, судом установлено, що обов`язок підприємства зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком займатися пошуком таких осіб для працевлаштування. Такий обов`язок покладений на державну службу зайнятості.

Згідно з частиною першою статті 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина друга статті 20 Закону № 875).

Відповідно до частини четвертої статті 20 Закону № 875 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Спірні у цій справі санкції застосовуються до суб`єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а тому є адміністративно-господарськими санкціями.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України 5 липня 2012 року № 5067-VI "Про зайнятість населення" роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

Відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням із Держстатом.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 05 грудня 2016 року № 1476), затверджено Форму звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", яка подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Наведене свідчить про те, що обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 Закону № 875.

Однак, на підприємство покладається обов`язок створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування.

Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, відмова особи з інвалідністю від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню особам з інвалідністю.

На виконання вимог абзацу третього пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, щодо надання до центру зайнятості інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю, КП Благоустрій м. Старобільськ відповідно до Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 05 грудня 2016 року № 1476) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за № 988/23520, подавало до Старобільського районного центру зайнятості звітність форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)": від 25.01.2018 про наявність 1 вакансії економіста, від 28.02.2018 про наявність 1 вакансії економіста, від 27.03.2018 про наявність 1 вакансії економіста та 1 вакансії інженера з охорони праці, від 25.04.2018 про наявність 1 вакансії економіста та 1 вакансії інженера з охорони праці, від 24.05.2018 про наявність 1 вакансії економіста та 1 вакансії інженера з охорони праці, від 27.06.2018 про наявність 1 вакансії економіста та 1 вакансії інженера з охорони праці, від 27.07.2018 про наявність 1 вакансії економіста та 1 вакансії інженера з охорони праці, від 27.08.2018 про наявність 1 вакансії економіста та 1 вакансії інженера з охорони праці, від 27.09.2018 про наявність 1 вакансії економіста та 1 вакансії інженера з охорони навколишнього середовища (еколог), від 25.10.2018 про наявність 1 вакансії економіста та 1 вакансії інженера з охорони навколишнього середовища (еколог), від 26.11.2018 про наявність 1 вакансії економіста та 1 вакансії інженера з охорони навколишнього середовища (еколог), від 27.12.2018 про наявність 1 вакансії економіста та 1 вакансії інженера з охорони навколишнього середовища (еколог) (арк. спр. 59-92).

Як встановлено судом, та підтверджується листом Старобільського районного центру зайнятості від 26.06.2020 № 665/04-20, відмов підприємства у працевлаштуванні осіб з інвалідністю за направленням центру зайнятості не було (арк. спр. 38).

Вищезазначене свідчить, що відповідачем вживалися заходи щодо працевлаштування осіб з інвалідністю на вакантні посади у підприємстві. Фактів відмови у працевлаштуванні осіб з інвалідністю при розгляді справи судом не встановлено.

Твердження представника позивача про невжиття відповідачем всіх можливих заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю протягом 2018 року суд при вирішенні адміністративної справи не враховує, оскільки відповідальність, визначена статтею 20 Закону № 875, настає для роботодавців за нестворення у необхідній кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а не за невжиття заходів по пошуку осіб з інвалідністю для працевлаштування.

Також судом відхиляються доводи представника позивача про те, що відповідачем порушено строк подання звітності № 3-ПН щодо виділених наказом від 15 грудня 2017 року № 53-а Про внесення змін до наказу № 104 від 23.12.2016 Про створення (виділення) робочих місць для прийому на роботу осіб з інвалідністю робочих місць майстра дільниці з видалення побутових відходів та інженера з охорони навколишнього середовища, з огляду на таке.

Як встановлено судом та не заперечується позивачем, відповідно до поданого звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік в КП Благоустрій м. Старобільськ склала - 58 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, - 1 особа; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 2 особи.

Таким чином, оскільки в КП Благоустрій м. Старобільськ протягом 2018 року працювала одна особа з інвалідністю та відповідачем щомісяця протягом 2018 року подавалася до Старобільського районного центру зайнятості звітність форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" про наявність, зокрема, 1 вакансії економіста, відтак, судом встановлено, що відповідачем було виконано норматив щодо створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті особами з інвалідністю робочі місця є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення.

Згідно зі статтею 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Отже, для стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов`язань та встановлення в діях або бездіяльності підприємства складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

У постанові від 26.06.2018 у справі № 806/1368/17 Верховний Суд зробив правовий висновок про те, що обов`язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування. Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії, підприємство, фактично, вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Зважаючи на вжиття КП Благоустрій м. Старобільськ всіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, суд вважає, що позивач намагається покласти на відповідача відповідальність у вигляді фінансових санкцій та пені за відсутність у населеному пункті за місцем знаходження підприємства осіб з інвалідністю, які бажають працевлаштуватись, що є неприпустимим.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій у розмірі 56437,93 грн за невиконання у 2018 році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та 5057,92 грн пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 139 КАС України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до комунального підприємства Благоустрій м. Старобільськ Старобільської міської ради Луганської області про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 61495,85 грн відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 21 серпня 2020 року.

Суддя І.О. Свергун