Рішення

від 20.08.2020 по справі 520/8670/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

20.08.2020 р. справа №520/8670/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) осіб справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Проммонтаж-04" до Головного управління ДПС у Харківській області проскасування рішення , -

встановив:

Матеріали позову одержані судом 08.07.2020р. Рішення про прийняття справи до розгляду було прийнято 09.07.2020р. Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з 10.08.2020р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Проммонитаж-04 (далі за текстом - заявник, платник, Товариство, ТОВ), у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДФС у Харківській області №0194615706 від 20.11.2019р.

Аргументуючи цю вимогу зазначив, що у повному обсязі та своєчасно проводив платежі з перерахування безготівкових коштів в оплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі за текстом - ЄСВ), кошти були зараховані на неналежний рахунок з вини контролюючого органу, виправлення цього недоліку не може бути кваліфіковано у якості несвоєчасної оплати.

Відповідач, Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі за текстом - контролюючий орган, податковий орган, адміністративний орган, владний суб`єкт, ГУ, Управління), з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення зазначив, що у діянні платника наявний склад правопорушення (несвоєчасна сплата ЄСВ), а тому вчинене управлінське волевиявлення з приводу притягнення до юридичної відповідальності є вірним, правильним і обґрунтованим.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи приватного права, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань під ідентифікаційним кодом - 32868038, є платником ЄСВ.

20.11.2019р. Управлінням без проведення жодного заходу контролю та без попереднього складання жодного письмового документу відносно заявника було видано рішення №0194615706, яким застосовано 27.480,36грн. штрафу та нараховано 4.912,34грн. пені за несвоєчасну сплату ЄСВ у період 21.02.2019р.-13.11.2019р.

У зв`язку з неоплатою цього рішення та набуттям відображеними у ньому грошовими зобов`язаннями статусу узгоджених Управлінням 03.09.2019р. була сформована вимога №Ю-103762-57, котра була направлена на примусове виконання до органу державної виконавчої служби.

Листом Управління від 02.06.2020р. №20630/10/20-40-57-08-19 підтверджені обставини приведення особової картки заявника з ЄСВ у відповідність з обставинами фактичної дійсності шляхом проведення облікових операцій із зарахування оплачених платником коштів (за платіжними дорученнями від 20.02.2019р. №1740, від 04.07.2019р. №1997, від 20.08.2019р. №2065) до обліку саме Товариства, а не третьої сторонньої особи - ТОВ АН Антей .

Цим же листом заявник сповіщений до відкликання з примусового виконання вимоги від 03.09.2019р. №Ю-103762-57.

Не погодившись із правомірністю волевиявлення контролюючого органу з приводу застосування штрафу та нарахування пені, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Частиною 2 ст.19 Конституції України проголошено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суспільні відносини з приводу справляння ЄСВ регламентовані приписами, насамперед, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Так, згідно з п.1 ч.2 ст.6 названого закону платник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За правилами ч.5 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

У силу п.1 ч.10 ст.9 згаданого закону у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу днем сплати єдиного внеску вважається - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок податкового органу

За визначенням п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.11 ст.9 цього ж закону у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Положення наведеної статті закону деталізовані приписами ч.10 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", де указано, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу, а також приписами п.2 ч.11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", де указано, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску податковий орган застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум;

Критерії законності рішення (діяння, тобто управлінського волевиявлення як такого) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч.2 ст.77 КАС України.

Суд відзначає, що матеріалами справи підтверджені обставини застосування контролюючим органом штрафу та нарахування пені, починаючи з календарної дати - 21.02.2019р.

Саме на указану дату припадає настання події закінчення граничного строку проведення платежу з ЄСВ, котрий був проведений заявником за платіжним дорученням від 20.02.2019р. №1740, але зарахований контролюючим органом в облік ТОВ АН Антей .

Таким чином, усі проведені контролюючим органом розрахунки мають нездоланний та непереборний дефект у правильній кваліфікації стану виконання обов`язку заявника з ЄСВ.

Перевіривши наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, підсумовуючи викладені вище міркування та беручи до уваги обсяг доказів, наявних у розпорядженні контролюючого органу на момент видання вчинення оскарженого волевиявлення, суд не знаходить правових підстав для визнання юридично правильними та фактично обґрунтованими тих мотивів, які покладені в основу оскарженого рішення.

Явно та очевидно невірний облік стану виконання заявником публічного обов`язку з ЄСВ, обставини чого визнані самим контролюючим органом, призводить до невідповідності закону оскарженого волевиявлення із застосування штрафу та нарахування пені.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, суд зважає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 07.11.2019р. по справі № 826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18) обов`язковою умовою визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що владний суб`єкт у спірних правовідносинах не дотримався вимог ч.2 ст.19 Конституції України, позаяк обставини події з`ясував неповно, діяння особи кваліфікував неправильно, оцінки усім юридично значимим факторам не надав, унаслідок чого міра застосованої юридичної відповідальності не узгоджується із характером, змістом та наслідками діяння особи.

Судом розглядом підтверджено, що допущені владним суб`єктом порушення у реалізації управлінської функції контролю спричинили безпідставне настання негативних наслідків, а це є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №0194615706 від 20.11.2019р.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).

Суддя Сліденко А.В.