Рішення

від 21.08.2020 по справі 520/10143/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2020 р. справа № 520/10143/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСВ Естейт" до Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання дій протиправними та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "КСВ Естейт" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням клопотання про заміну (доповнення) позовних вимог, просить суд:

- визнати неправомірними дії державного виконавця Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бабенко К.О. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 16 липня 2020 № 62597213;

- визнати протиправними дії державного виконавця Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сєроштан А.В. щодо винесення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення виконавчого збору від 16 липня 2020 № 62597213;

- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 16 липня 2020 № 62597213;

- стягнути з Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КСВ Естейт» судові витрати пов`язані із розглядом справи, а саме: витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень, з яких 10 000 (десять тисяч) гривень - фактично оплачені послуги адвоката за професійну правничу допомогу та 5 000 (п`ять тисяч) гривень - гонорару успіху адвоката.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ТОВ "КСВ Естейт" добровільно виконано рішення Господарського суду Харківської області по справі № 922/2417/19 шляхом сплати відповідних платежів, а тому вчинення державними виконавцями дій щодо прийняття постанови про стягнення виконавчого збору від 16 липня 2020 № 62597213 та винесення її в окреме провадження суперечить приписам ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження". З огляду на зазначене, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та у відзиві на позов вказав, що постанова про стягнення виконавчого збору від 16 липня 2020 № 62597213 приймається державним виконавцем одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, а винесення оскаржуваного рішення в окреме провадження відбулось внаслідок закінчення виконавчого провадження № 62597213 в силу приписів п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" (за результатом добровільного виконання боржником рішення суду). Таким чином, державний виконавець у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Представник позивача у судове засідання 21.08.2020 року не прибув, через канцелярію суду 20.08.2020 року подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Враховуючи факт належного повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи та обмежені строки розгляду даної категорії справ, з урахуванням клопотання позивача, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

16.07.2020 до Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшла заява Харківської міської ради про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу Господарського суду Харківської області № 922/2417/19 від 16.07.2020 року про стягнення з TOB «КСВ ЕСТЕЙТ» на користь Харківської міської ради безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 1183654.78грн.

У вказаній заяві, стягувач просив на підставі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження" одночасно з відкриттям виконавчого провадження, накласти арешт на все майно боржника у мужах судій стягнення та винести постанову про арешт коштів боржника

16.07.2020 року, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 62597213.

Одночасно, 16.07.2020 року, керуючись статтями 3,27,40 Закону України «Про виконавче провадження", державним виконавцем винесена постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 118365, 47грн.

16.07.2020 року, керуючись статтею 42 Закону України "Про виконавче провадження» , державним виконавцем винесена постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 201, 00 грн.

Як зазначив відповідач у відзиві на позов, 16.07.2020року державним виконавцем, відповідно до вимог ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанови про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника, внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень та направлено до банківських установ до виконання.

24.07.2020 року на електронну пошту Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшла заява від ТОВ «КСВ ЕСТЕЙТ» про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та клопотання від ТОВ «КСВ ЕСТЕЙТ» про закінчення виконавчого провадження з наданням копії платіжного доручення №67 від 16.07.2020 року про сплату боргу на рахунок стягувача.

27.07.2020 року, відповідно до п.9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, в якій зазначено пунктом третім про винесення постанови про стягнення виконавчого збору № 62597213 від 16.07.2020 року та постанови про стягнення витрат виконавчого провадження № 62597213 від 16.07.2020 року в окреме провадження.

27.07.2020 року відповідно до статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з коштів.

27.07.2020 року державним виконавцем направлено лист до Харківської міської ради щодо дати зарахування коштів сплачених боржником згідно судового наказу.

27.07.2020 року керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 62669656 згідно постанови державного виконавця про стягнення з TOB «КСВ ЕСТЕЙТ» виконавчого збору у розмірі 118365, 47грн .

Представник відповідача зазначив, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження були направлені сторонам виконавчого провадження простою кореспонденцією.

27.07.2020 року державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 62597213 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області № 922/2417/19 від 16.07.2020року , у зв`язку зі сплатою боржником заборгованості у повному обсязі, що узгоджується з приписами п. 9 ч. 1 ст. 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.08.2020 року по справі № 922/2417/19 визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Харківської області від 16.07.2020 року по справі № 922/2417/19.

11.08.2020 року до Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшла заява від ТОВ «КСВ ЕСТЕЙТ» про закінчення виконавчого провадження на підставі ухвали Господарського суд по справі № 922/2417/19 від 10.08.2020 року про визнання наказу Господарського суду Харківської області від 16.07.2020 року по справі № 922/2417/19 таким, що не підлягає виконанню.

12.08.2020 року відповідно до п.5 ч. 1 ст. 39. ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Позивач, вважаючи, що у державного виконавця були відсутні підстави для вчинення дій щодо прийняття постанови про стягнення виконавчого збору від 16.07.2020 року та винесення вказаної постанови в окреме виконавче провадження, оскільки боржником виконано рішення суду в добровільному порядку, звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (надалі- Закон № 1403-VIII) визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом..

Згідно зі статтею 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною п`ятою вказаної статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Статтею 42 Закону № 1404-VІІІ визначено, що кошти виконавчого провадження складаються з виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону № 1404-VІІІ, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За приписами ч. 4 ст. 27 Закону №1403-VIII, державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Частиною дев`ятою вказаної статті передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Отже, з правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що державний виконавець зобов`язаний одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження також прийняти постанову про стягнення виконавчого збору.

При цьому, виконавчий збір не підлягає стягненню у разі, якщо рішення було виконано боржником саме до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Крім того, проаналізувавши положення статей 26, 27 Закону № 1404-VIII, суд приходить до висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Останнє розпочинається з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження, у якій, з-поміж іншого, державний виконавець зобов`язаний зазначити суму виконавчого збору, яка підлягає стягненню.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.07.2020 року державним виконавцем в межах виконавчого провадження № 62597213 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження (на виконання наказу Господарського суду Харківської області № 922/2417/19 від 16.07.2020 року та, одночасно, прийнято постанову від 16.07.2020 року про стягнення виконавчого збору по ВП № 62597213, що узгоджується з приписами ч. 4 ст. 27 Закону №1403-VIII.

При цьому, доказів того, що ТОВ "КСВ Естейт" виконано наказ Господарського суду Харківської області № 922/2417/19 від 16.07.2020 року саме до відкриття виконавчого провадження № 62597213, матеріали справи не містять, а тому у державного виконавця були наявні підстави для прийняття постанови про стягнення виконавчого збору одночасно з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження № 62597213.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, діючи в межах повноважень та у відповідності до вимог ч. 4 ст. 27 Закону №1403-VIII, правомірно вчинив дії щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 16 липня 2020 № 62597213 за наявності на те законодавчо визначених підстав.

Відтак, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині визнання неправомірними дій державного виконавця Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бабенко К.О. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 16 липня 2020 № 62597213.

Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправними дій державного виконавця Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сєроштан А.В. щодо винесення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення виконавчого збору від 16 липня 2020 № 62597213, то суд зазначає наступне.

Пунктом 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

В силу вимог ч. 3 ст. 40 Закону № 1404-VIII, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Отже, у разі закінчення виконавчого провадження на підставі, зокрема, п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII та при умові, що виконавчий збір не стягнуто, то державний виконавець обтяжений обов`язком винести постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Так, як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця від 27.07.2020 року по ВП № 62597213 закінчено виконавче провадження № 62597213 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII, у зв`язку з погашенням боржником у добровільному порядку заборгованості згідно платіжного доручення № с67 від 16.07.2020 року.

В пункті 3 постанови державного виконавця від 27.07.2020 року по ВП № 62597213 зазначено, що постанову про стягнення виконавчого збору від 16.07.2020 року винесено в окреме виконавче провадження.

Постановою державного виконавця від 27.07.2020 року по ВП № 62669656 відкрито виконавче провадження про стягнення виконавчого збору в розмірі 118365,47 грн.

Таким чином, враховуючи те, що виконавче провадження № 62597213 постановою державного виконавця було закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII, то відповідач, діючи у відповідності до вимог чинного законодавства, обґрунтовано виніс постанову про стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження № 62669656.

З огляду на зазначене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій державного виконавця Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сєроштан А.В. щодо винесення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення виконавчого збору від 16 липня 2020 № 62597213.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 16 липня 2020 № 62597213, то суд зазначає наступне.

В силу положень ч. 3 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» , основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Таким чином, за своїм змістом винагорода приватного виконавця є платою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

Однак, матеріали справи не містять, а відповідачем в обгрунтування своєї правової позиції не надано до суду доказів проведення державним виконавцем заходів, які призвели до виконання рішення (наказу Господарського суду Харківської області від 16.07.2020 року № 922/2417/19).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з частиною сьомою статті 27 Закону № 1404-VIII, у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Відтак, частиною сьомою статті 27 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» єдиним випадком не стягнення виконавчого збору визначено закінчення виконавчого провадження, у зв`язку із скасуванням рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, враховуючи те, що як попереднє виконавче провадження ВП № 62597213 закінчено постановою державного виконавця від 27.07.2020 року на підставі п. 9 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", так і окреме виконавче провадження ВП № 62669656 (в яке винесено оскаржувану постанову про стягнення виконавчого збору від 16.07.2020 року) закінчено державним виконавцем з прийняттям постанови від 12.08.2020 року з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", а доказів того, що виконавчий збір було уже стягнуто з ТОВ "КСВ Естейт", позивачем до суду не надано, то підстави для застосування приписів статті 27 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII відсутні.

Отже, постанова про стягнення виконавчого збору від 16 липня 2020 № 62597213, прийнята державним виконавцем у відповідності, в межах та згідно вимог Закону України "Про виконавче провадження", наразі не порушує права та законні інтереси ТОВ "КСВ Естейт", а тому суд відмовляє у задоволенні вказаної частини позовних вимог.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивачем не доведено неправомірності вчинених відповідачем протиправних дій та прийняття необґрунтованих рішень, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Клопотання позивача, заявлене у заяві про зміну (доповнення) підстав позову від 17.08.2020 року в частині витребування у відповідача копії постанови про закінчення виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 16.07.2020 року № 62597213 не підлягає задоволенню, оскільки вказане рішення було надано відповідачем разом з відзивом на позов.

Витрати позивача на професійну правничу допомогу також не підлягають задоволенню, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КСВ Естейт" до Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання дій протиправними та скасування постанови - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Горшкова