Рішення

від 18.08.2020 по справі 383/358/20

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/358/20

Номер провадження 2/383/228/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2020 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді - Бондаренко В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Могиленко В.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Клеветенко А.А.,

представника відповідача - голови СФГ Габорця Володимира Андрійовича - Габорця В.А.,

представника відповідача - адвоката Бем Ю.Ю.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Cелянського (фермерського) господарства Габорця Володимира Андрійовича про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства Габорця Володимира Андрійовича про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати.

Позов мотивовано тим, що 21.11.2014 року між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством Габорця Володимира Андрійовича було укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки площею 5,9694 га, кадастровий номер 3520884400:02:000:0099, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Мар`янівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, зареєстрований реєстраційною службою Бобринецького районного управління юстиції Кіровоградської області, про що у державному реєстрі прав вчинено запис від 30.12.2014 року за №8316375.

Посилаючись на те, що в порушення приписів законодавства та умов договору відповідачем не сплачено позивачу орендну плату за 2015-2019 роки позивач просив розірвати договір оренди землі та стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за в розмірі 32234 грн. 03 коп.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 23.04.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання (а.с.27-28).

01.06.2020 року представник відповідача Бем Ю.Ю. подав до суду відзив на позов, згідно якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позивач за спірним договором отримав орендну плату наперед, про що свідчать власноруч написана ним розписка у березні 2015 року про отримання орендної плати з 2015 по 2019 рік включно за п`ять років, а тому відповідач обов`язку сплачувати орендну плату не має. Також просив застосувати строки позовної давності, оскільки позивач зазначає період виникнення заборгованості по орендній платі з 2015 року по 2019 рік включно, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності (а.с.60-62).

28.05.2020 року представник позивача ОСОБА_2 подав до суду відповідь на відзив, згідно якого зазначає, що розписка не є належним доказом на підтвердження сплати орендної плати, оскільки з її змісту не вбачається дійсність розрахунків між сторонами, а текст розписки написано різними почерками, а текст щодо видачі орендної плати здійснено нижче підпису невідомою особою. Крім того, відповідачем не надано видаткового касового ордера, як первинного бухгалтерського документу, який може засвідчити здійснення ним господарських розрахунків на суму вказану в розписці. Відповідачем не обґрунтовано посилання щодо застосування позовної давності та не зазначено момент у часі з якого необхідно розпочати відрахування його перебігу (а.с.49-51).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 10.08.2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.80-81).

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Позивач додатково пояснив, що не оспорює факт написання розписки, яку писав під диктовку, оскільки працював у селянському (фермерському) господарстві ОСОБА_3 , а тому підстав недовіряти у нього не було. Гроші за розпискою брав у борг, а не в рахунок орендної плати за спірним договором.

Представник відповідача голова СФГ Габорця Володимира Андрійовича - Габорець В.А. в судовому засіданні заперечив проти заявленого позову та просив відмовити в його задоволенні.

Представник відповідача Бем Ю.Ю., заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки позивачу було сплачено орендну плату за спірним договором достроково наперед, що підтверджується розпискою, факт написання якої позивачем не оспорюється, а тому заборгованості зі сплати орендної плати відповідач не має.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Частиною 1 статті 6 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема своєчасного внесення орендної плати. Вказаному праву орендодавця кореспондує обов`язок орендаря сплачувати орендодавцю орендну плату за володіння і користування його земельною ділянкою.

Відповідно до статті 21 вказаного Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 31 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.1 ст.32 вказаного Закону, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельного кодексу України та іншими законами України.

Відповідно до п. д ч.1 ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 євласником земельної ділянки площею 5,97 га, кадастровий номер 3520884400:02:000:0099, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Мар`янівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, що підтверджується копією Державного акта на право власності на земельну ділянку серії КР №049531, виданого 06.12.2004 року Бобринецькою районною державною адміністрацією (а.с.10-11).

Вказану земельну ділянку ОСОБА_1 передав в оренду Селянському (фермерському) господарству ОСОБА_3 за типовим договором оренди землі від 21 листопада 2014 року, укладеному строком на двадцять п`ять років, зареєстрованому реєстраційною службою Бобринецького районного управління юстиції Кіровоградської області, про що у державному реєстрі прав вчинено запис від 30.12.2014 року за №8316375, що підтверджується копією типового договору оренди землі (а.с.12-13) та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №219942871 від 12.08.2020 року (а.с.86-88).

Згідно п.43 Договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з положеннями статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно із частиною п`ятою статті 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми.

Разом з тим цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Отже, виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13.06.2016 року № 6-643цс16.

Укладеним договором сторони визначили, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі - у грошовій формі - гривнях, у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, шляхом виплати орендарем готівкових коштів орендодавцю за місцем розташування орендаря або шляхом перерахування коштів на рахунок у банківській установі, вказаний орендодавцем письмово. Виплата орендної плати орендодавцю оформлюється у письмовому вигляді, за винятком перерахування коштів через фінансові установи. За згодою сторін можливе використання інших форм та способів внесення орендної плати (п.9); обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації (п.10); орендна плата вноситься у такі строки - щорічно до 31 грудня (п.11); передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами (п.12); розмір орендної плати переглядається за згодою сторін у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документам; в інших випадках, передбачених законом (п.13).

Пунктом 38 договору оренди землі встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання зокрема, за взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Оскільки згідно умов типового договору оренди землі розмір орендної плати визначається з розрахунку 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка на момент укладення договору складала 148321 грн., тому розмір орендної плати без врахування індексації становить 4449,63 грн. (148321 грн. х 3%) = 4449,63 грн. Таким чином, за період дії договору 2015-2019 роки загальний розмір орендної плати становить 22248,15 грн.

26.03.2020 року позивач на адресу відповідача направив заяву датовану 26.03.2020 року, у якій просив виплатити йому заборгованість зі сплати орендної плати за спірним договором оренди землі за п`ять років та розглянути питання щодо розірвання договору, що встановлено з копії заяви та службового чеку (а.с.16, 17).

Заперечуючи проти позову, представник відповідача на підтвердження належного виконання умов договору щодо сплати орендної плати надав копію розписки від 10.03.2015 року, за змістом якої ОСОБА_1 10.03.2015 року отримав 35000 грн. в рахунок орендної плати з 2015 по 2019 рік включно (за п`ять років), претензій до орендаря немає (а.с.63). Факт написання вказаної розписки та отримання коштів в сумі 35000 грн. позивач не оспорює.

Таким чином, зазначеною розпискою підтверджується факт отримання позивачем в 2015 році коштів в загальній сумі 35000 грн. в рахунок отримання орендної плати наперед за договором оренди землі від 21.11.2014 року. При цьому, розмір орендної плати за договором оренди землі за 2015-2019 роки в загальній сумі становить 22248,15 грн., тобто є меншим ніж сплачені відповідачем 35000 грн. в рахунок орендної плати за вищевказаною розпискою.

За правилами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності-достатніми. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи,які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доводи позивача проте, що кошти за розпискою отримав у борг, а не в рахунок орендної плати за спірним договором, суд до уваги не приймає, оскільки суперечать змісту власноручно написаної позивачем розписки від 10.03.2015 року, в якій вказано про отримання коштів в загальній сумі 35000 грн. в рахунок орендної плати. Натомість будь-яких умов про повернення коштів вказана розписка не містить. Позивачем не доведено, що кошти за розпискою отримані саме в борг, а не рахунок орендної плати, як вказано в самій розписці.

Посилання представника позивача на відсутність видаткового касового ордера, як єдиного належного доказу виплати відповідачем орендної плати, суд оцінює критично, адже такого обмеження в засобах доказування виплати орендної плати ні Цивільним кодексом України, ні Законом України Про оренду землі , які поширюються на спірні правовідносини, не встановлено. А посилання на копію відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (а.с.15) є безпідставною, адже не спростовує отримання орендної плати за розпискою від 10.03.2015 року.

На думку суду, не заслуговують на увагу доводи представника позивача про те, що розписка від 10.03.2015 року не містить назви документа, адже її відсутність не перешкоджає встановленню з її змісту дійсних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, в судовому засіданні не знайшли своє підтвердження доводи позивача щодо наявності заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди землі від 21.11.2014 року за 2015-2019 роки, оскільки свої грошові зобов`язання відповідно до договору орендар виконав достроково, що не суперечить вимогам закону та умовам договору, при цьому факт виплати орендарем орендної плати у більшому розмірі підтверджується належними доказами та не спростований стороною позивача, а тому вимоги про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі задоволенню не підлягають.

Представник відповідача Бем Ю.Ю. у відзиві на позов просив застосувати строки позовної давності.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 357 ЦК України).

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК України).

Окрім цього, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, позовна давність застосовується, якщо право, за захистом якого позивач звернувся до суду, було порушене. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).

Таким чином, оскільки судом встановлено, що право позивача не було порушене позовна давність застосуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 256, 258, 261, 267, 638, 651 ЦК України, ст.ст. 93, 125, 126, 141 ЗК України, ст.ст. 6, 13, 21, 24, 31, 32 Закону України Про оренду землі суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Cелянського (фермерського) господарства Габорця Володимира Андрійовича про розірвання договору оренди землі від 21.11.2014 року, укладеного щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3520884400:02:000:0099 між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством Габорця Володимира Андрійовича, що зареєстрований реєстраційною службою Бобринецького районного управління юстиції Кіровоградської області, про що у державному реєстрі прав вчинено запис від 30.12.2014 року за №8316375 та стягнення заборгованості з орендної плати за 2015-2019 роки у розмірі 32234 грн. 03 коп. - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Бобринецький районний суд Кіровоградської області).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Селянське (фермерське) господарство Габорця Володимира Андрійовича, ідентифікаційний код 23686997, місцезнаходження: вул. Дімітрова, 87А, м. Бобринець Кіровоградської області, п.і. 27200.

Повне судове рішення складено 21.08.2020 року.

Суддя В.В. Бондаренко