Постанова

від 17.08.2020 по справі 460/3129/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/3129/19 пров. № А/857/4280/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Ніколіна В.В. , Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року (головуючий суддя Щербаков В.В., м.Рівне, повний текст складено 05.03.2020) по справі за адміністративним позовом приватного підприємства Олан Трейд до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

приватне підприємство Олан Трейд звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №00000500501, №00000510501 від 23.10.2019.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 23 жовтня 2019 року №00000500501 та №00000510501. Стягнуто на користь приватного підприємства Олан Трейд за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір у розмірі 6098,49 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Головне управління ДПС у Рівненській області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що судом неправильно та неповно дослідженого докази та встановлено обставини у справі та просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення рішення прийняті за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ПП ОЛАН Трейд з питань проведення взаєморозрахунків з ТОВ Енігма Продакшн та з ТОВ Дельта плюс груп за період з 01.01.2019 по 31.01.2019 (акт від 10.04.2019 № 144/17-00-05-01/40487828).

Перевіркою встановлено порушення ПП ОЛАН ТРЕЙД :

п.185.1 ст.185, пп. а п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201 розділу III Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на суму 334196 грн. за січень 2019, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) за січень 2019 на суму 44718 грн. та заниження податку на додану вартість за січень 2019 року на суму 289478 грн.

За результатами перевірки ГУ ДПС у Рівненській області прийнято оскаржувані податкові повідомлення рішення.

При вирішенні спору судом не враховано, що в ході перевірки позивача контролюючим вивчалися всі первинні документи платника податку, що надані до перевірки і лише їх невідповідність вимогам чинного законодавства стала підставою для висновків контролюючого органу про податкові правопорушення.

Крім того, законодавством прямо зобов`язано контролюючий орган використовувати податкову інформацію, до якої, зокрема відносяться відомості із Єдиного реєстру податкових накладних, акти перевірок складені іншими територіальними органами ДПС, показники фінансової звітності контрагента платника податків. Відповідно до статті 83 Податкового кодексу України.

Перевіркою встановлено відображення в бухгалтерському та податковому обліку ПП Олан-Трейд операцій з придбання ТМЦ (картопля,капуста,цибуля) в січні 2019:

у ТОВ Дельта плюс груп всього на суму 1380463,83 грн., в т.ч ПДВ 230077,31 грн.,

у ТОВ Енігма Продакшн всього на суму 624711,22 грн. в т.ч. ПДВ 104118,54 грн.

та відповідно сформовано податковий кредит за січень 2019 в сумі 334195,84 грн. (230077,3 грн. і 104118,54 грн.).

Судом не взято до уваги ознаки нереальності операцій ТОВ Дельта плюс груп та ТОВ Енігма Продакшн , відсутність ознак здійснення господарської діяльності.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про об`єкти нерухомості ТОВ Дельта плюс груп та ТОВ Енігма Продакшн відсутні. Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних придбання послуг оренди обладнання, техніки, приміщень платників ПДВ не встановлено.

Згідно Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, взаємовідносини із фізичними особами-підприємцями ТОВ Дельта плюс груп та ТОВ Енігма Продакшн відсутні.

ТОВ Дельта плюс груп останню звітність до податкового органу за місцем реєстрації подано за лютий 2019, з березня 2019 не звітується. Підприємство зареєстроване 05.02.2018.

Згідно поданих Звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів: за січень - лютий 2019 року від 10.03.2019 № 9040780623 штатна чисельність працівників становить 1 особу;

ТОВ Енігма Продакшн останню звітність до податкового органу за місцем реєстрації подано за січень 2019, з лютого 2019 не звітується. Підприємство зареєстроване 26.10.2018.

Згідно поданих Звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів: за січень 2019 року від 19.02.2019 №9025462049 штатна чисельність працівників становить 1 особу - директор; Засновник, директор, бухгалтер в однієї особі ОСОБА_1 .

Інформація про основні засоби, об`єкти оподаткування, земельні ділянки відсутня.

Відсутня будь-яка інформація про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця),

Відсутня інформація про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні).

Відсутня інформація про власні або орендовані фонди, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Згідно витягу з Єдиного реєстру податкових накладних встановлено формування податкового кредиту:

- ТОВ Дельта плюс груп з номенклатурою картопля, капуста, цибуля, капуста пекинська податковий кредит не формувало. Податковий кредит сформовано від 294 суб`єктів господарювання, одна ПН на суму ПДВ до 10 000 грн., від яких отримувались сигарети, газовий конденсат та інші ТМЦ. Отримання овочів відсутнє.

- ТОВ Енігма продакшн з номенклатурою картопля, цибуля, капуста пекинська податковий кредит не формувало. Податковий кредит сформовано від 240 суб`єктів господарювання одна ПН на суму ПДВ до 10 000 грн., від яких отримувались свинина, йогурт, сир та інші ТМЦ. Отримання овочів відсутнє.

До перевірки не надано посвідчень якості, походження на сільгосппродукцію.

Таким чином, враховуючи відсутність джерела походження товарів, послуг за даними ЄРПН встановлено неможливість реального здійснення ТОВ Енігма Продакшн та ТОВ Дельта плюс груп господарських операцій за період січень 2019 р. по ланцюгу постачання.

У ході проведення перевірки було використано відомості з даних системи Рубіж щодо місць фіксації на території України транспортних засобів (по номеру державної реєстрації: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ), що зазначені в ТТН на перевезення ТМЦ по видаткових накладних від СГ з ознаками сумнівності протягом січня 2019р.

Дата перевезення на товарно-транспортних накладних не збігається з датами відомостей інформаційно-пошукової системи Відеоконтроль-Рубіж .

Отже, факт транспортування ТМЦ вказаними транспортними засобами з Одеської області до смт. Глеваха (Київської області) не підтверджується.

Вказані в ТТН автомобілі не належать перевізнику який вказаний в ТТН, а саме ТОВ Укр Веб Партнере , а взаєморозрахунків з СПД яким належать автомобілі ПП Олан Трейд згідно єдиного державного реєстру податкових накладних не здійснювало.

При здійснені аналізу баз даних ЄРПН встановлено, що протягом січня - лютого 2019 ТОВ ДЕЛЬТА ПЛЮС ГРУПП документувало придбання наступних товарів/послуг: Виконання робіт по будівництву житлових будинків з вбудованими приміщеннями на вул. Миколи Кибальчича, 2 в Дніпровському районі міста Києва. Житловий будинок №1, Рекламна акція в січні 2019р, Оренда Бурової установки ВАПЕК ВС, Сайра с/м, Окунь, Серіола (жовтохвіст) ціла с/м 500-900, Тілапія філе ІОР (3-5 от) 5 кг, Китай, Зимова шина Ооосіуеаг ІЛігаОгір РегГогтапсе, Кукурудза 3 клас та інше.

При здійснені аналізу баз даних ЄРПН встановлено, що протягом січня-лютого 2019 ТОВ ДЕЛЬТА ПЛЮС ГРУПП документувало реалізацію наступних товарів/послуг: Виконання робіт по будівництву житлових будинків з вбудованими приміщеннями на вул. Миколи Кибальчича, 2 в Дніпровському районі міста Києва. Житловий будинок №1, ТП , Болти для рейкових стиків, Датчик РЧ пляшковий, Надання охоронних послуг, Оренда Бурової установки, Підкладки для залізниць костильного скріплення, цибуля, кукурудза 3 клас, картопля, капуста та інше.

При аналізі баз даних ДФС та інших матеріалів, використаних при складанні податкової інформації, з`ясовано: відсутність ТОВ ДЕЛЬТА ПЛЮС ГРУПИ (код ЄДР 41916228) за податковою адресою; відсутність можливості виконання операцій з постачання товарів та послуг наявним трудовим ресурсом; відсутність реалізації придбаного товару та реалізація товару без придбання; відсутність інформації про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів, посередників у транспортуванні); відсутність інформації про залучення сторонніх організацій для транспортування товарів та надання послуг відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За відсутності первинної документації, на час складання податкової інформації неможливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій з придбання, реалізації товарів та надання послуг ТОВ ДЕЛЬТА ПЛЮС ГРУПП (код ЄДР 41916228) січень - лютий 2019.

Виходячи з викладеного ТОВ ДЕЛЬТА ПЛЮС ГРУПП здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту.

Крім того, перевіркою встановлено невідповідність оформлених документів щодо змісту господарських операцій з СГ, а також ненадання всіх документів, які можуть підтвердити реальність господарських операцій, а саме: до перевірки не надано документів що підтверджують походження сільгосппродукції (посвідчення якості, інші документи, що підтверджують якість та походження товару); товарно-транспортні накладні не відповідають змісту господарської операції.

В ТТН відсутня точна адреса пункту завантаження. Вказано лише Одеська область , у ТТН зазначено місце розвантаження - Київська область, смт.Глеваха, вул.Вокзальна, 4В.

Наявність у покупця податкової накладної не є безумовною підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту по операціях, що фактично не здійснювались у межах господарської діяльності підприємства. Оскільки ТОВ Дельта Плюс Груп та ТОВ Енігма Продакшн поставки ТМЦ не здійснювали, то оформлені податкові накладні з реквізитами ТОВ Дельта Плюс Груп та ТОВ Енігма Продакшн не є підставою для формування ПП Олан Трейд податкового кредиту.

Викладене вище доводить, що ПП Олан Трейд допущено порушення наступних норм податкового законодавства п.185.1. ст. 185, пп. а п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201 розділу III Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями), пп. п.п. 1 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за № 1267/26044, внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у податковій звітності всього на суму 334196 грн, в т.ч. за січень 2019 в сумі 334196 грн.

З огляду на зазначене, судом неправомірно скасовано податкові повідомлення рішення №00000500501 від 23.10.2019, №00000510501 від 23.10.2019.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками ГУ ДФС у Рівненській облаасті проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Олан Трейд з питань проведення взаєморозрахунків з ТОВ Енігма Продакшн та з ТОВ Дельта плюс груп за період з 01.01.2019 по 31.01.2019, за результатами якої складено Акт №144/17-00-05-01/40487828 від 04.10.2019 згідно якого встановлено порушення ПП Олан Трейд п.185.1 ст.185, пп. а п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201 розд.ІІІ ПКУ, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит на суму 334 196 грн. за січень 2019, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) за січень 2019 на суму 44 718 грн. та заниження ПДВ за січень 2019 на суму 289 478 грн. На підставі Акта перевірки фіскальним органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

№00000500501 від 23.10.2019, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 361 848,00 грн. (за податковими зобов`язаннями 289 478грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 72 370грн.);

№00000510501 від 23.10.2019, яким Позивачу встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі ПДВ 44 718 грн.

Судом першої інстанції з`ясовано, що підставами для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугувало відображене в Акті перевірки твердження про порушення позивачем вимог податкового законодавства, які полягають в тому, що господарські операції між позивачем та його контрагентами не спричинили настання реальних правових наслідків, оскільки у вказаних контрагентів відсутні необхідні умови для здійснення повноцінної фінансово-господарської діяльності.

Судом встановлено, що 03 грудня 2018 року між ПП Олан Трейд (Покупець) та ТОВ Дельта Плюс Групп (Продавець) укладено договір поставки №03/12, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язаний поставляти сільськогосподарську продукцію в асортименті (надалі Продукція), а покупець - приймати і оплачувати продукцію згідно умов цього договору та у кількості згідно прибутково-видаткових документів.

Згідно п.3.1 договору, ціна продукції встановлюється в гривнях України і зазначається у видаткових накладних постачальника.

У відповідності до п.5.2, адреса та місто доставки продукції, може бути узгоджена додатково з покупцем в усній або письмовій формі.

Поставка здійснюється на умовах самовивозу продукції покупцем (п. 5.3 договору).

На виконання умов договору поставки, позивачу було поставлено ТОВ Дельта Плюс Груп товар та відвантажено відповідно до видаткових накладних та товарно-транспортних накладних.

Оплату проведено позивачем частково, відповідно до платіжного доручення №1587 від 12 лютого 2019 року на суму 300 000,00 грн.

Отриманий товар від ТОВ Дельта Плюс Групп позивач оприбуткував на складі відповідно до звітів про оприбуткування товарів: №1 від 10.01.2019; №2 від 10.01.2019; №3 від 11.01.2019; №4 від 11.01.2019; №5 від 14.01.2019; №6 від 14.01.2019; №7 від 15.01.2019; №8 від 15.01.2019, а в подальшому реалізував покупцям.

По операціям з придбання товару ТОВ Дельта Плюс Групп , вказане підприємство формувало та реєструвало в Реєстрі податкових накладних відповідні податкові накладні, за якими позивач формував податковий кредит.

Відповідач в обґрунтування своєї позиції посилається на відсутність взаємовідносин вказаного підприємства із фізичними особами - підприємцями, що вбачається з Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого(сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, що не підтверджується жодним доказом, наданим податковим органом.

Надаючи оцінку встановленим податковим органом помилок, неточностей в заповненні ТТН, суд першої інстанції вірно врахував позицію Верховного Суду, висловлену у рішенні в справі №814/2412/17 від 10 вересня 2019, відповідно до якого - Колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо встановлення певних недоліків в оформленні товарно-транспортних накладних, оскільки Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №393 (далі - Правила), не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені вказаними Правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Транспортною документацією підтверджується операція з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, тому за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, певні недоліки у заповненні такого документа як товарно-транспортна накладна, не є єдиною та самостійною підставою для позбавлення платника податку права на формування податкових вигод .

У справі №804/17176/14 Верховним Судом встановлено, що товарно-транспортні накладні чи подорожні листи не є винятковими первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операації за договором, та за відсутності яких платник позбавляється права на формування податкового кредиту, а також віднесення до складу доходів і витрат сум за договорами у разі наявності інших первинних бухгалтерських документів оформлених у відповідності до положень діючого законодавства, а саме: договорів, видаткових накладних податкових накладних регістрів бухгалтерських документів, платіжних доручень, відомостей про рух активів, товару та інших документів (постанова від 30.08.19).

Отже, окремі недоліки товарно-транспортних накладних не можуть спростувати факту здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Дельта Плюс Групп .

Крім того, відповідач вказує, що ТОВ Дельта Плюс Групп з номенклатурою картопля, капуста, цибуля, капуста пекинська податковий кредит не формувало, а отримання овочів таким підприємством відсутнє.

Відхиляючи такі твердження суд першої інстанції вказав, що відповідачем не надано ані доказів на підтвердження такої позиції, ані витягу з Єдиного реєстру податкових накладних по платнику податку ТОВ Дельта Плюс Групп .

Судом першої інстанції правильно відхилено доводи податкового органу про відсутність реального транспортування ТМЦ на виконання умов договору поставки №03/12 з покликанням відповідача на відомості інформаційно-пошукової системи Відеоконтроль-Рубіж щодо руху автомобілів, задіяних до перевезення вантажу, та дані Регіонального Сервісного Центру МВС у Рівненській області щодо встановленого права власності на такі автомобілі, оскільки надані відомості підтверджують фіксацію руху вказаних автомобілів саме через пост Київ-АП10-м.Південний-ПЛ, та періодично лише в одному напрямку - з права на ліво чи навпаки. Проте, відповідачем не надано доказів відсутності інших шляхів до смт. Глеваха крім шляху через пост Київ-АП10-м.Південний-ПЛ. Крім того податковим органом не надано доказів проведення звірки з перевізником - ТОВ Укр Веб Партнерс , котрий зазначений в ТТН, щодо наявності у останнього взаємовідносин з власниками таких автомобілів. Більше того, доказів щодо встановленого права власності на вищевказані автомобілі, податковим органом не надано.

При цьому, судом правильно враховано позицію Верховного Суду викладену у рішенні від 03.09.2019 у справі №810/3790/17 згідно якої висновки про відсутність у контрагентів (по ланцюгу постачання) трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДФС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган .

З огляду на викладене, колегія судів погоджується з доводами суду першої інстанції, що первинні документи, що були складені по взаємовідносинам між ТОВ Дельта Плюс Групп та ПП Олан Трейд , не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , ст. 44 ПК України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Крім того, судом першої інстанції з`ясовано, що 15 січня 2019 року між ПП Олан Трейд (Покупець) та ТОВ Енігма Продакшн (Постачальник) укладено договір поставки №15/01, відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець - прийняти й оплатити товар за направленням овочі-фрукти (далі - Товар) у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим Договором.

На виконання умов договору поставки, позивачу було поставлено ТОВ Енігма Продакшн товар та відвантажено відповідно до видаткових накладних та товарно-транспортних накладних.

Судом встановлено, що отриманий товар від ТОВ Енігма Продакшн позивач оприбуткував на складі відповідно до звітів про оприбуткування товарів: №9 від 16.01.2019; №10 від 17.01.2019; №11 від 17.01.2019; №12 від 17.01.2019, а в подальшому реалізував покупцям.

Оплату проведено Позивачем частково, відповідно до платіжного доручення №1586 від 12 лютого 2019 на суму 300 000,00 грн., та №1664 від 12 березня 2019 на суму 120 000,00 грн.

По операціям з придбання товару ТОВ Енігма Продакшн , вказане підприємство формувало та реєструвало в Реєстрі податкових накладних відповідні податкові накладні, за якими позивач формував податковий кредит: №42 від 16.01.2019, №43 від 17.01.2049, №44 від 17.01.2019, №45 від 17.01.2019.

При цьому, в матеріалах справи відсутні, і податковим органом не надано доказів про відсутність взаємовідносин контрагента позивача із фізичними особами-підприємцями.

Крім того суд правильно не вважав доказом безтоварності господарських операцій позивача з ТОВ Енігма Продакшн в січні 2019 року - невиконання останнім обов`язку подачі звітності починаючи з лютого 2019 року.

Щодо встановлених податковим органом помилок, неточностей в заповненні ТТН, то суд першої інстанції вірно врахував вище згадану позицію Верховного Суду, висловлену у рішенні в справі №814/2412/17 від 10 вересня 2019 та від 30.08.19 у справі №804/17176/14.

З огляду на це, правильним є висновок суду першої інстанції, що окремі недоліки товарно-транспортних накладних не можуть спростувати факту здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Енігма Продакшн .

Крім того, податковий орган вважав, що ТОВ Енігма Продакшн з номенклатурою картопля, капуста, цибуля, капуста пекинська податковий кредит не формувало, а отримання овочів таким підприємством відсутнє, проте жодних доказів на підтвердження вказаної позиції відповідачем не надано, і матеріалах справи такі відсутні.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції і в цій спірній ситуації, що твердження податкового органу про відсутність реального транспортування ТМЦ на виконання умов договору поставки №15/01 від 15 січня 2019 не заслуговують на увагу(аналогічні за змістом та по суті висновки викладені вище при аналізі взаємовідносин позивача з ТОВ Дельта Плюс Групп ).

З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції підставо вважав, що первинні документи, що були складені по взаємовідносинам між ТОВ Енігма Продакшн та ПП Олан Трейд , не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , ст. 44 ПК України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Приймаючи рішення судом першої інстанції також правильно враховано, що у матеріалах справи містять докази наявності у позивача орендованого нежитлового приміщення, що підтверджується договором оренди нежитлового приміщення від 01 січня 2019 укладеним між позивачем та ТОВ М-Груп Україна №7-01-2019-СО, у відповідності до якого ПП Олан Трейд орендує нерухоме майно - офісне приміщення №302 площею 19,76 м.кв. Крім того, відповідно до Акту приймання-передачі складських приміщень за адресою: Київська обл., смт. Глеваха, вул. Вокзальна, 4-в від 26 листопада 2018, позивач орендує складське приміщення - термокамеру №6 площею 404,2 м.кв.

На формування висновків відповідача щодо нереальності господарських операцій з вищевказаними постачальниками плодоовочевої продукції року вплинуло і ненадання позивачем.

Крім того, суд першої інстанції вірно зазначив, що наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 №28 затверджено Перелік продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні, яким не передбачено обов`язкової сертифікації тій категорії товару, що придбавався у постачальників, а тому покликання податкового органу на відсутність документів, які б підтверджували походження та якість овочів та їх відповідність санітарно-епідеміологічним нормам як на одну з підстав для прийняття спірних подакових повідомлень-рішень є безпідставними.

Крім того, судом першої інстанції правильно враховано, що згідно пункту 2.7 Наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88 від 24.05.1995 (далі - Положення №88), первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватися із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов`язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Відповідно до пункту 2.4 Положення №88, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996-XIV), первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Господарська операція може супроводжуватися складенням будь-якого первинного документа, який містить обов`язкові реквізити, визначені статтею 9 Закону №996-XIV. Тому, якщо в документі не заповнено деякі реквізити, але обов`язкові реквізити заповнено, такий первинний документ не можна визнати недійсним.

При цьому, суд першої інстанції правильно вказав, що наявні в матеріалах справи первинні документи містять усі обов`язкові реквізити, що встановлені пунктом 2.4. Положення №88 та статтею 9 Закону №996-XIV, а відтак є належними документами на підтвердження факту придбання товару, а недоліки в документах, на що наголошує контролюючий орган в акті перевірки, не є істотними, тобто документи містять необхідні відомості про господарську операцію, а тому такі недоліки не можуть бути підставою для невизнання господарської операції, за умови, що вони не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Крім того, за приписами пункту 44.1. статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. При цьому статтею 1 Закону №996-XIV визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів, лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за умови наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені нормами чинного законодавства.

Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Пунктом 185.1. статті 185 Податкового кодексу України (в редакції на момент вчинення господарських операцій та формування податкового кредиту) передбачено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до підпункту а пункту 198.1. статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України регламентовано, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

З огляду на викладене суд першої інстанції правильно вважав, що для формування податкового кредиту у платника податку - покупця товарів/послуг має бути наявна: належним чином оформлена податкова накладна, фактична сплата грошових коштів контрагенту в сумі, визначеній в податковій накладній. Формування позивачем показників в податкових деклараціях з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства здійснено на підставі даних про реальні господарські операції, які підтверджені усіма необхідними первинними і обліковими документами, та є правомірним та обґрунтованим.

Крім того судом першої інстанції вірно зазначено, що фіскальний орган не навів в Акті перевірки конкретних обставин щодо нереальності господарських операції, а лише вказав на загальні ознаки нереальності операцій ТОВ Дельта Плюс Груп та ТОВ Енігма Продакшн : 1.Відсутність основних засобів для здійснення господарської діяльності; 2. Відсутність трудових ресурсів для реального здійснення господарських операцій; 3 Відсутність реального джерела походження товарів та послуг за даними Єдиного реєстру податкових накладних, податкової звітності платників податку; 4. Відсутня інформація про транспортування, та інше.

Надаючи оцінку таким твердженням відповідача суд першої інстанції правильно вказав, що ні кількість працівників на підприємстві, ні наявність чи відсутність основних засобів, складських приміщень, транспортних засобів контрагента не є належним доказом відсутності реальної можливості здійснення саме спірних господарських операцій щодо поставки товарів ПП Олан Трейд . Крім того у разі наявності у контролюючого органу інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи. Платник податків не може нести відповідальності за дії контрагента при відсутності його вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як елемента верховенства права (стаття 8 Конституції України №254к/96-ВР від 28.06.1996), індивідуалізації відповідальності (стаття 61 Конституції України №254к/96-ВР від 28.06.1996). Висновки відповідача не можуть ґрунтуватися на податковій інформації по контрагенту позивача та його постачальниках, та не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Верховний Суд в постанові від 07.03.2018 по справі №804/3420/16 вказав, що посилання податкового органу на порушення податкового законодавства контрагентами по ланцюгу постачання не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, оскільки їх зобов`язання не спричиняють податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами. З приводу припущень відповідача про відсутність у контрагентів позивача необхідних кадрів та основних фондів, а також можливість виконувати ними діяльності, яка не передбачена статутом. Суд зазначає, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Крім того, такі висновки податкового органу, на якого в силу положень Кодексу адміністративного судочинства України покладається обов`язок доказування, не підтверджені документально.

Отже, формування суб`єктом господарювання податкового кредиту з податку на додану вартість не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання.

Відповідачем не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірним правочином, не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов`язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету України за одночасної відсутності об`єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

Враховуючи вище викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висноку, що спірні податкові повідомлення-рішення від 23.10.2019 №00000500501, №00000510501 - є протиправними та підлягають скасуванню.

З огляду на це суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року по справі №460/3129/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М. А. Пліш судді В. В. Ніколін Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 21.08.2020