Ухвала

від 18.08.2020 по справі 910/11936/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

18.08.2020Справа № 910/11936/20

Суддя Щербаков С.О., розглянувши

позовну заяву ОСОБА_1

до Садового товариства Дніпровський-2

про визнання недійсними рішення зборів та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Садового товариства Дніпровський-2 (далі - відповідач), в якому просить суд:

-визнати незаконними (неправомочними) зібрання садоводів, проведених 29.07.2018 та 13.10.2019;

- вважати недійсними, що не підлягають виконанню, рішення, прийняті вказаними зборами;

- зобов`язати голову товариства скликати правомочні збори для вирішення всіх питань відповідно до статуту;

- заборонити правлінню та голові приймати будь-які рішення, проводити роботи, витрачати гроші товариства без згоди правомочних зборів.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 162 Господарського кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Частиною 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, позовна заява ОСОБА_1 не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Згідно ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності), місцезнаходження юридичної особи.

Згідно із ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 визначено відповідачем - Садове товариство Дніпровський-2 , ідентифікаційний код - 23391256.

Проте, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за вказаним позивачем ідентифікаційним кодом відповідача (23391256) у розділі Найменування юридичної особи зазначено Садівниче товариство Садове товариство Дніпровський-2

З урахуванням викладено, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність з вимогами ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки зазначення повного та вірного найменування відповідача на стадії подання позовної заяви до суду є обов`язком позивача, а не суду.

Так, у поданій до суду позовній заяві, ОСОБА_1 , зокрема просить суд визнати незаконними (неправомочними) зібрання садоводів, проведених 29.07.2018 та 13.10.2019, вважати недійсними, що не підлягають виконанню, рішення, прийняті вказаними зборами, проте в додатках до позовної заяви б/н від 30.07.2020 вказані рішення, оформлені протоколами зборів товариства 29.07.2018 та 13.10.2019, які є предметом позову відсутні, як і відсутній Статут товариства, на який посилається позивач.

В той же час, у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про витребування доказів, в якому позивач просить суд витребувати у Садового товариства Дніпровський-2 Статут товариства; протоколи зборів товариства від 29.07.2018 та 13.10.2019; список присутніх на цих зборах; документи щодо обгрунтованості вимагання з членів товариства внеску у 3060 грн на нову ЛЕП.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Проте позивачем не зазначено заходи, які він вжив для отримання копій цих доказів самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів.

Крім того, суд зазначає, що позивачем визначені позовні вимоги у редакції, викладеній у прохальній частині позовної заяви, а саме: визнати незаконними (неправомочними) зібрання садоводів, проведених 29.07.2018 та 13.10.2019; вважати недійсними, що не підлягають виконанню, рішення, прийняті вказаними зборами; зобов`язати голову товариства скликати правомочні збори для вирішення всіх питань відповідно до статуту; заборонити правлінню та голові приймати будь-які рішення, проводити роботи, витрачати гроші товариства без згоди правомочних зборів.

Проте, позивачем не вказано які саме рішення прийняті на зборах проведених 29.07.2018 та 13.10.2019 необхідно визнати такими, що не підлягають виконанню, щодо вирішення яких питань необхідно зобов`язати голову товариства скликати збори, а також які саме рішення необхідно заборонити приймати правлінню та голові та які роботи не проводити, які гроші не витрачати (форма та походження).

Суд звертає увагу позивача, що саме у прохальній частині викладається вимога позивача, яку в подальшому буде розглядати суд та яка становить предмет позову, позовні вимоги не можуть бути викладені альтернативно, тож у даному випадку суд не зобов`язаний самостійно визначати прохальну частину позовної заяви чи власноручно формувати її виходячи зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 та доданих до неї документів.

Тож, позивачу необхідно конкретизувати позовні вимоги, зазначивши які саме рішення прийняті на зборах проведених 29.07.2018 та 13.10.2019 необхідно визнати такими, що не підлягають виконанню; щодо вирішення яким питань необхідно зобов`язати голову товариства скликати збори, а також які саме рішення необхідно заборонити приймати правлінню та голові та які роботи не проводити, які гроші не витрачати (форма та походження).

Крім того, статтею 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;

2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо. До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Згідно ст. 1 Закон України Про судовий збір , збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 2 Закону України Про судовий збір визначено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( 2 102 грн. 00 коп.) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (735 700 грн. 00 коп.) З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( 2 102 грн. 00 коп.).

ОСОБА_1 наразі заявлено 7 (сім) вимог немайнового характеру, тобто, позивач зобов`язаний був сплатити судовий збір у розмірі 14 714, 00 грн., однак сплатив у сумі 2 102, 00 грн., що менше встановленого розміру.

Тож, відповідно до норм Закону України "Про судовий збір" позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 12 612, 00 грн. за решту вимог немайнового характеру та надати суду докази сплати, а саме оригінал платіжного доручення про перерахування судового збору.

Також, згідно п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, передбачено, що розрахунковим документом, який підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку є документ встановленої відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Відповідно до п. п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Таким чином, належним доказом відправлення відповідачам копії позовної заяви та усіх доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт, засвідчений календарним штемпелем відділу поштового зв`язку.

ОСОБА_1 подано позовну заяву б/н від 30.07.2020 та 8 додатків разом з нею.

У даному випадку наявність опису вкладення дає можливість визначити перелік документів, які було надіслано на адресу відповідачів.

Разом з тим, у якості доказу дотримання вимог ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, заявником надано фіскальний чек від 30.07.2020, без опису вкладення.

Суд зазначає, що фіскальний чек не є належним доказом надсилання на адресу відповідачів копії позовної заяви з додатками, оскільки приписами ст. 172 Господарського процесуального кодексу України чітко визначено надсилання учасникам справи копії позовної заяви та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення, а Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 встановлено, які обов`язкові реквізити повинен містить опис вкладення.

Суд також зазначає, що позовна заява ОСОБА_1 б/н від 30.07.2020 не містить правові підстави позову, тобто позивачем не вказано норми матеріального права якими він обгрунтовує свої позовні вимоги.

Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надати суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; з урахуванням викладеного у вказаній ухвалі вказати повне та вірне найменування відповідача; надати суду належним чином засвідчені читабельні копії протоколів зборів товариства (відповідача) від 29.07.2018 та від 13.10.2019, які є предметом позову; на підтвердження обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги надати суду усі документи на які містяться посилання у позовній заяві б/н від 30.07.2020; докази на підтвердження того, які заходи вжив позивач для отримання копій документів, які він просить витребувати у прохальній частині позовної заяви, самостійно у відповідача; конкретизувати позовні вимоги, зазначивши, які саме рішення прийняті на зборах проведених 29.07.2018 та 13.10.2019 необхідно визнати такими, що не підлягають виконанню; щодо вирішення яких питань необхідно зобов`язати голову товариства скликати збори, а також які саме рішення необхідно заборонити приймати правлінню та голові та які роботи не проводити, які гроші не витрачати (форма та походження), шляхом подання письмових пояснень; доплатити судовий збір у розмірі 12 612, 00 грн. та надати суду докази сплати - оригінал платіжного доручення про перерахування судового збору; надати суду докази направлення на юридичну адресу відповідача копії позовної заяви та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення; письмові пояснення, в яких вказати правові підстави позову, а саме норми матеріального права якими позивач обгрунтовує свої позовні вимоги.

Так, відповідно до ч.ч.1-2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху з наданням позивачу строку для усунення вищезазначених недоліків.

Суд звертає увагу заявника на положення ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

При цьому, суд зазначає, що після усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Враховуючи наведене та керуючись ч.ч. 1-2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Садового товариства Дніпровський-2 про визнання недійсними рішення зборів та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

2. Встановити ОСОБА_1 строк протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати суду:

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- з урахуванням викладеного у вказаній ухвалі вказати повне та вірне найменування відповідача;

- надати суду належним чином засвідчені читабельні копії протоколів зборів товариства (відповідача) від 29.07.2018 та від 13.10.2019, які є предметом позову;

- на підтвердження обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги надати суду усі документи на які містяться посилання у позовній заяві б/н від 30.07.2020;

- докази на підтвердження того, які заходи вжив позивач для отримання копій документів, які він просить витребувати у прохальній частині позовної заяви, самостійно у відповідача;

- конкретизувати позовні вимоги, зазначивши, які саме рішення прийняті на зборах проведених 29.07.2018 та 13.10.2019 необхідно визнати такими, що не підлягають виконанню; щодо вирішення яких питань необхідно зобов`язати голову товариства скликати збори, а також які саме рішення необхідно заборонити приймати правлінню та голові, та які роботи не проводити, які гроші не витрачати(форма та походження), шляхом подання письмових пояснень;

- доплатити судовий збір у розмірі 12 612, 00 грн. та надати суду докази сплати - оригінал платіжного доручення про перерахування судового збору;

- надати суду докази направлення на юридичну адресу відповідача копії позовної заяви та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення ;

- письмові пояснення, в яких вказати правові підстави позову, а саме норми матеріального права якими позивач обгрунтовує свої позовні вимоги.

3. Попередити ОСОБА_1 , що в разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набрала законної сили 18.08.2020 та оскарженню не підлягає.

Суддя Щербаков С.О.