Ухвала

від 20.08.2020 по справі 826/8545/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 серпня 2020 року

Київ

справа № 826/8545/17

адміністративне провадження № К/9901/13588/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гончарової І.А., Гусака М.Б.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, яке є правонаступником Головного управління ДФС у м. Києві, на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019 у справі №826/8545/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтела Про до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

25.05.2020 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС), направлена до суду поштою 22.05.2020.

Одночасно ГУ ДПС було заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційна скарга у цій справі була подана в строки, визначені процесуальним законодавством, проте у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору була залишена без руху, а в подальшому ухвалою Верховного Суду від 04.04.2019 повернута. Зазначає, що ним було вжито всі необхідні заходи щодо своєчасної сплати судового збору при зверненні з касаційною скаргою вперше, проте через обставини, які не залежать від волі відповідача та знаходяться поза межами його контролю (арешт рахунку) судовий збір не був сплачений, що свідчить про поважність причин пропуску строку та наявність підстав для його поновлення. Звертає увагу, що право на судовий захист входить до переліку тих прав, що захищаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Також зазначає, що у разі незабезпечення реалізації ГУ ДПС права на касаційне оскарження, це позбавить можливості скасувати незаконні та необґрунтовані судові рішення, що в свою чергу негативно вплине на процес забезпечення надходжень до Державного бюджету України.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, Верховний Суд ухвалою від 02.06.2020 визнав їх неповажними та запропоновав скаржнику у десятиденний строк з дня з дня закінчення строку дії карантину повідомити інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження, надати суду уточнену касаційну скаргу, зміст якої, зокрема щодо підстав касаційного оскарження, має бути викладено з урахуванням вимог передбачених статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та долучити платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги.

На виконання вимог цієї ухвали від ГУ ДПС 10.08.2020 надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, в якій заявлено клопотання про поновлення строку та продовження строк виконання вимог ухвали в частині надання суду документу про сплату судового збору. Клопотання обґрунтоване тим, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Зазначає, що норми Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють два строки звернення до суду з касаційною скаргою (тридцять днів і один рік), при цьому Кодекс не встановлює конкретного моменту, коли саме протягом року скаржник зобов`язаний звернутися до суду, якщо він з поважних причин пропустив тридцятиденний строк, а тому враховуючи те, що повторно касаційну скаргу подано в межах річного строку, просить суд забезпечити його права на касаційне оскарження судових рішень.

14.08.2020 надійшла заява про усунення недоліків до якої долучено платіжне доручення №4102 від 12.08.2020 про оплату судового збору за подання касаційної скарги.

Отже, фактично зазначені скаржником підстави для поновлення строку є аналогічними тим, які вже Суд оцінив і визнав неповажними ухвалою про залишення касаційної скарги без руху.

Суд повторно звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава повинна дотримуватися раніше згаданого принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 15 травня 2008 року Надточій проти України , принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

При цьому доводи скаржника про те, що повторна касаційна скарга направлена в межах річного строку є безпідставними, оскільки цією нормою встановлено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на касаційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 329 КАС України, який становить тридцять днів, а так само не встановлює наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, якщо вона не залежить від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб`єкт владних повноважень, однак має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особа, зацікавлена в її поданні, повинен вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати всі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Безпідставним є клопотання про продовження строку усунення недоліків в частині сплати судового збору, оскільки такий недолік скаржником було усунуто.

Крім того, не виконано вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень.

За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.

На підставі наведеного, керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві, яке є правонаступником Головного управління ДФС у м. Києві, про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, яке є правонаступником Головного управління ДФС у м. Києві, на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019 у справі №826/8545/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтела Про до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Гончарова М.Б. Гусак