Ухвала

від 20.08.2020 по справі 1940/1880/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 серпня 2020 року

Київ

справа №1940/1880/18

адміністративне провадження №К/9901/15649/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гончарової І.А., Гусака М.Б.,

перевіривши касаційну скаргу Приватного підприємства Імекс на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2020 у справі №1940/1880/18 за позовом Приватного підприємства Імекс до Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

26.06.2020 до суду надійшла касаційна скарга Приватного підприємства Імекс , направлена до суду поштою 24.06.2020.

Ухвалою від 10.07.2020 Верховний Суд залишив касаційну скаргу без руху, надав скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги - надання суду уточненої касаційної скарги, зміст якої, зокрема щодо підстав касаційного оскарження, має бути викладено з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі. Підставою для залишення касаційної скарги без руху стало недостатність наведеного скаржником обґрунтування для відкриття касаційного провадження.

Так, щодо доводів касаційної скарги в частині незгоди з висновками суду про нереальність господарських операцій, суд зазначив, що висновки суду апеляційної інстанції не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним зокрема і у постановах, які наведені скаржником. Отже, наведені скаржником постанови Верховного Суду ухвалені за інших фактичних обставин справ, установлених судами, та стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а тому посилання Приватного акціонерного товариства Імекс в цій частині не узгоджуються з визначеною скаржником підставою касаційного оскарження судових рішень - пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Також зауважено, що скаржником зроблено витяги з судових рішеннях у різних справах, в яких наведено оцінку того чи іншого аргументу контролюючого органу. Натомість, суд апеляційної інстанції у цій справі надавав оцінку сукупності обставин, оскільки надання оцінки кожному окремому аргументу сторони без урахування інших унеможливило б всебічний і об`єктивний розгляд справи.

Щодо доводів касаційної скарги в частині незгоди з висновками суду про можливість прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень до закінчення кримінального провадження, в межах якого було призначено податкову перевірку, колегія суддів зазначила, що такі не узгоджуються із визначеною скаржником підставою - пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Суд апеляційної інстанції при новому розгляді цієї справи виконав вимоги частини п`ятої статті 353 КАС України, відповідно до якої висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи. Тобто, апеляційний суд застосував положення пункту 36 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України з урахуванням висновку Верховного Суду, викладеної у постанові, якою справу направлено на новий апеляційний розгляд.

Обґрунтування порушення судом апеляційної інстанції частини п`ятої статті 353 КАС України касаційна скарга не містить, а її доводи, фактично, зводяться до незгоди з правовими висновками щодо застосування пункту 36 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, викладеними у постанові Верховного Суду від 20.02.2020, якою справу було направлено на новий апеляційний розгляд, що не може бути визнано, як застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, 07.08.2020 Приватне підприємство Імекс подало заяву про усунення недоліків касаційної скарги та уточнену касаційну скаргу. Разом з тим, уточнюючи обґрунтування зазначених у касаційній скарзі підстав, скаржник посилається на інші постанови Верховного Суду, з яких наведено цитування окремих їх витягів щодо покладення на відповідача обов`язку довести правомірність свого рішення, презумпції добросовісності платника податків, а також оцінки того чи іншого доводу контролюючого органу в конкретній справі.

Аналіз висновків суду апеляційної інстанції у цій справі і у наведених скаржником судових рішеннях суду касаційної інстанції свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежно від їх повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення, у наведених судових рішеннях Верховного Суду визнані як такі, що документально підтверджують реальність господарських операцій, здійснення яких давало право платнику зменшити свій фінансовий результат та віднести суми ПДВ до податкового кредиту, натомість у цій справі судом апеляційної інстанції визнані як такі, що не давали для цього підстав.

Висвітлення у постановах Верховного Суду презумпції добросовісності платника податків не означає, що у кожній справі рішення має прийматися на користь платника.

Щодо посилання на постанови Верховного Суду, у яких з посиланням на частину другу статті 77 КАС України зазначено, що довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень, колегія суддів вважає, що такі не свідчать про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахуванням висновків Верховного Суду.

Сталою є судова практика Верховного Суду (зокрема, але не виключно, справи № 808/1077/17, №826/13307/18, № 2-а-5053/10/0270), відповідно до якої, враховуючи принцип змагальності, суб`єкт господарювання зобов`язаний доводити обґрунтованість заперечень проти доводів суб`єкта владних повноважень. З урахуванням наведеного у взаємозв`язку із статтею 77 КАС України, Верховний Суд зробив висновок, що у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать про неправомірність формування платником податків даних податкового обліку, платник податків має спростувати ці доводи.

В іншій частині (щодо доводів касаційної скарги в частині незгоди з висновками суду про можливість прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень до закінчення кримінального провадження) мотиви колегії суддів скаржником не враховані.

Обґрунтування порушення судом апеляційної інстанції частини п`ятої статті 353 КАС України уточнена касаційна скарга не містить. Крім того, скаржник, як приклад іншого правозастосування наводить постанови Верховного Суду, зазначаючи при цьому, що у всіх у них ухвала слідчого судді була винесена після 01.09.2015. Разом з тим, висновок Верховного Суду в постанові від 20.02.2020, якою справу було направлено на новий апеляційний розгляд, а так само в постанові від 11.06.2019 у справі №826/7428/16 полягав в тому, що значення має саме час порушення кримінального провадження, а не дата ухвали слідчого судді.

Крім того, з огляду на зміст касаційної скарги, доводи скаржника зводяться до нерозуміння порядку застосування висновку Верховного Суду до тих чи інших фактичних обставин справи, натомість, з огляду на фактичні обставини цієї справи та мотиви, з яких справу направлено на новий розгляд, колегія суддів повторно звертає увагу скаржника, що апеляційний суд застосував положення пункту 36 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України з урахуванням висновку Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові, якою справу направлено на новий апеляційний розгляд.

Отже, дослідивши наведене скаржником обґрунтування, є підстави вважати, що скаржником не виконано вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху, оскільки доводи скаржника є аналогічними тим, які судом визнано недостатніми для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства Імекс на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2020 у справі №1940/1880/18 за позовом Приватного підприємства Імекс до Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних санкцій - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Гончарова М.Б. Гусак