Рішення

від 14.08.2020 по справі 302/228/20

ВОЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ДОДАТКОВЕ)

Справа № 302/228/20

Провадження № 2-др/936/3/20

14.08.2020 року смт. Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Вотьканича В.А., за участю секретаря судового засідання Іванової Н.Я.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (не з`явилася),

представника позивачки ОСОБА_2 (не з`явився),

представник відповідача - Міжгірської дитячої музичної школи Біланинець Ю.В. (не з`явився),

представник відповідача - Відділу культури Міжгірської РДА Шемет О. (не з`явився),

представник відповідачів Кривка П.П.

розглянувши у відкритому судовому заяву представника позивачки ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнення точної грошової суми середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу , в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міжгірської дитячої музичної школи, Відділу культури Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області (далі - Відділ культури Міжгірської РДА) про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани, наказу звільнення з роботи, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, а також нарахованої але не виплаченої заробітної плати і компенсації за невикористану відпустку,

ВСТАНОВИВ:

20.02.2020 року Воловецьким районним судом Закарпатської області було ухвалено рішення по цивільній справі, яким позов ОСОБА_1 до Міжгірської дитячої музичної школи, Відділу культури Міжгірської державної адміністрації про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани, наказу звільнення з роботи, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, а також нарахованої але не виплаченої заробітної плати і компенсації за невикористану відпустку, задоволено частково.

Зокрема, вирішено:

-визнати незаконним та скасувати наказ директора Міжгірської дитячої музичної школи № 8-к від 30 січня 2020 року Про звільнення з роботи ОСОБА_1 щодо звільнення позивачки ОСОБА_1 з посади викладача Міжгірської дитячої музичної школи за прогул без поважних причин згідно з п.4 ч.1 ст. 41 КЗпП України з 31 січня 2020 року.

-поновити ОСОБА_1 на посаді викладача Міжгірської дитячої музичної школи.

-стягнути з Відділу культури Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 31 січня 2020 року по день фактичного розрахунку.

-допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді викладача Міжгірської дитячої музичної школи та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць.

-позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування наказу директора Міжгірської дитячої музичної школи № 6 від 24 січня 2020 року Про оголошення догани ОСОБА_1 стягнення з Відділу культури Міжгірської РДА на її користь нарахованої, але не виплаченої решти заробітної плати в сумі 694 (шістсот дев`яносто чотири) грн. 70 коп. та компенсації за невикористану відпустку - залишити без задоволення.

-стягнути з Відділу культури Міжгірської державної адміністрації на користь держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

22.07.2020 року представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнення точної грошової суми середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу, із додатками, зокрема:

1) щодо судових витрат на професійну правничу допомогу надав договір № СВС-3 про надання правової допомоги від 31.01.2020 р., квитанцію до прибуткового касового ордера № 97 від 15.07.2020 р., акт СВС-3 здачі-приймання наданих послуг за Договором № СВС-3 від 31 січня 2020 р. про надання правової допомоги, для врахування їх відносно понесених позивачкою судових витрат на професійну правничу допомогу.

2) щодо стягнення точної грошової суми середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу надав довідку про нарахування та утримання заробітної плати викладачу Міжгірської ДМШ ОСОБА_1 із 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. та з 01.01.2019 р. по 31.05.2019 р. та довідку про нарахування та утримання заробітної плати викладачу Міжгірської ДМШ ОСОБА_1 із 01.06.2019 по 31.01.2020 р.

У судове засідання представник позивача не зявився, проте просив у заяві про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без його участі. Подану заяву щодо судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнення точної грошової суми середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу просив задовольнити.

Відповідач та його представник в судовому засіданні проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення заперечували. Разом з тим, просили взяти до уваги розрахунок Відділу культури, молоді та спорту Міжгірської райдержадміністрації Закарпатської області за № 67/01-37 від 12.08.2020 р., у якому розраховано точну грошову суму середньої заробітної плати ОСОБА_1 за весь час вимушеного прогулу за період з 01.02.2020 р. по 13.07.2020 р. що становить 44 311,30 гривень.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Статтею 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про, зокрема присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 p., установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст.27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).

З урахуванням цих норм, зокрема, абзацу третього пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час затримки розрахунку обчислюється виходячи з виплат за останні двакалендарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пункту 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 Порядку).

Крім того, положеннями розділу ІІІ Порядку передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час затримки розрахунку.

Як вбачається із заяви ухвалення додаткового судового рішення про стягнення точної грошової суми середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу, представником позивача розраховано середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 за період з 01.02.2020 р. по 13.07.2020 р. що становить 64 136 гривень. Представник позивача посилається на те, що позивачку звільнено з 31.01.2020 р., рішення суду про поновлення на роботі оголошено 13.07.2020 р. та у період з 01.02.2020 (наступний день після звільнення до 13.07.2020 р. припадає 163 дні.

Судом з`ясовано, що розрахунок представника позивача про визначення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01.02.2020 р. по 13.07.2020 р. проведено неправильно, оскільки згідно листа Мінпраці та соціальної політики України від 29.07.2019 р. № 1133/0/206-19 Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік визначено, що за період з 01 лютого по 13 липня 2020 року (лютий- 20 днів; березень - 21 день; квітень - 21 день; травень 19 днів; червень - 20 днів; липень - 9 днів) припадає 110 робочих днів.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем ОСОБА_1 відпрацьовано січень 2020 року та травень 2019 року (перше звільнення червень місяць 2019 р.).

Для розрахунку середньоденної заробітної плати враховується заробіток за травень 2019 року та січень 2020 року.

За травень 2019 року заробітна плата становить 7925,93 гривень (в місяці 21 робочий день).

За січень 2020 року заробітна плата становить 8993,10 гривень (в місяці 21 робочий день).

Таким чином, за травень 2019 року та січень 2020 року 42 робочі дні. Середня заробітна плата складає (7925,93 +8993,10/42 робочі дні) 402, 83 гривень за один робочий день.

Позивачку ОСОБА_1 звільнено 31.01.2020 року і поновлено на роботі 14.07.2020 р. (наказ № 42-к від 14.07.2020 р.).

За період з 01 лютого по 13 липня 2020 року 110 робочих днів (лютий- 20 днів; березень - 21 день; квітень - 21 день; травень 19 днів; червень - 20 днів; липень - 9 днів).

Сума виплати середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01.02.2020 р. по 13.07.2020 р. становить 44 311, 30 гривень ( 402,83 * 110 робочих днів).

Середній заробіток за один місяць, який підлягає виплаті становить 9265,09 гривень (402,83*23 робочі дні липня).

Враховуючи наведене, суд визначив позивачці ОСОБА_1 точну грошову суму середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу за період з 01.02.2020 р. по 13.07.2020 р. що становить 44 311,30 гривень, яку слід стягнути із Відділу культури Міжгірської державної адміністрації на її користь.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, слід зазначити наступне.

За змістом ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Верховний Суд у своїй Постанові від 03 травня 2018 року в справі № 372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.

Із акту СВС-3 здачі-приймання наданих послуг за Договором № СВС-3 від 31 січня 2020 р. про надання правової допомоги, вбачається що юридичні витрати на загальну суму 10 000 грн. (правові консультації клієнта, розробка правової позиції по справі, написання та подання адвокатських запитів, процесуальних заяв 1000 грн./год * 2 год = 2000 грн.; підготовка, написання та подання позовної заяви: 1000 грн./год * 2 год. = 2000 грн.; написання та подання процесуальних клопотань, заяв, запитів 1000 грн./год. * 2 год. = 2000 грн., участь у судових засіданнях 1000 грн./год. * 4 год. = 4000 грн.)

Визначаючи розмір витрат на правову допомогу, суд, за наявності перелічених документів, наданих представником позивача, зазначає, що заявлений обсяг коштів за участь у судових засіданнях протягом 4 годин відповідає дійсним обставинам. Зокрема відповідно до журналів судових засідань вбачається, що сукупний час судових засідань, протягом якого представник позивача представляв інтереси позивачки становить 4 години 26 хв. Це підтверджено журналом судового засідання:

- від 22.06.2020 р., судове засідання, в якому брав участь представник позивача, тривало з 10:41 год. до 10:52 год., тобто судове засідання тривало 11 хвилин.

-від 06.07.2020 р., судове засідання,в якому брав участь представник позивача, тривало з 11:20 год. до 11:34 год., тобто судове засідання тривало 12 хвилин.

-від 13.07.2020 р., судове засідання,в якому брав участь представника позивача, тривало з 11:15 год. до 15:18 год., тобто судове засідання тривало 4 години 03 хвилин.

Згідно акту здачі-приймання наданих послуг за Договором № СВС-3 від 31 січня 2020 р., зазначено вартість послуг за годину участі у судових засіданнях у справі: вартість 1 год. становить 1000 грн., а тому суд вважає що витрати наданої правової допомоги в частині участі представника позивачки у судових засіданнях суму у розмірі 4000 грн. підтверджено належним чином.

Враховуючи складність справи та обсяг виконаних робіт, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 95, 137, 258, 259, 263-265, 270 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивачки ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнення точної грошової суми середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міжгірської дитячої музичної школи, Відділу культури Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани, наказу звільнення з роботи, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, а також нарахованої але не виплаченої заробітної плати і компенсації за невикористану відпустку, задовольнити частково.

Стягнути з Відділу культури Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 10 000 (десять тисяч) гривень.

Стягнути з Відділу культури Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, за період з 01 лютого 2020 року по 13 липня 2020 року в сумі 44 311 (сорок чотири тисячі триста одинадцять) гривень 30 копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах платежу за один місяць в сумі 9 265 (дев`ять тисяч двісті шістдесят п`ять) гривень 09 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст додаткового рішення суду виготовлено 21.08.2020 р.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 ,проживає в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 24 жовтня 2000 року;

Відповідач: Міжгірська дитяча музична школа, місцезнаходження: 90000, Закарпатська область, Міжгірський район, смт. Міжгір`я, вул. Маяковського, 1, код ЄДРПОУ 05462248;

Відповідач: Відділ культури Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області, місцезнаходження: 90000, Закарпатська область, Міжгірський район, смт. Міжгір`я, вул. Шевченка, 97, код ЄДРПОУ 33889546.

Головуючий В.А. Вотьканич