Постанова

від 26.11.2020 по справі 302/228/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 302/228/20

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 листопада 2020 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача), суддів: Джуги С.Д. і Кожух О.А., з участю секретаря Купар Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжгірської дитячої музичної школи на рішення Воловецького районного суду від 13 липня 2020 року (у складі судді Вотьканича В.А.) за позовом ОСОБА_1 до Міжгірської дитячої музичної школи та відділу культури Міжгірської районної державної адміністрації про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення невиплаченої заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у березні 2020 р.

Просила:

-визнати незаконним і скасувати наказ директора Міжгірської дитячої музичної школи № 6 від 24.01.2020 р. Про оголошення догани ОСОБА_1 ;

-визнати незаконним і скасувати наказ директора Міжгірської дитячої музичної школи №8-к від 30.01.2020 р. Про звільнення із роботи ОСОБА_1 ;

-поновити ОСОБА_1 на посаді викладача Міжгірської дитячої музичної школи;

-стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та за весь час затримки по день фактичного розрахунку;

-стягнути з відділу культури Міжгірської районної державної адміністрації нараховану, але не виплачену, решту заробітної плати в розмірі 694,70 грн. і компенсацію за невикористану відпустку за період із 13.06.2019 р. по 31.01.2020 р.

Обґрунтувала таким.

Вона працювала на посаді викладача у Міжгірській дитячій музичній школі. Відповідачем стосовно неї двічі було застосовано дисциплінарні стягнення та оголошено догани з безпідставних причин. 14 червня 2019 р. її повторно звільнено з роботи відповідно до ч.4 ст. 40 КЗпП України за відсутність на роботі 07.05.2019 р. протягом робочого дня на підставі наказу Міжгірської дитячої музичної школи № 58 від 13.06.2019 р. Про звільнення із роботи ОСОБА_1 . Раніше перед цим рішенням Воловецького районного суду від 26.12.2019 р. у справі 302/714/19 було частково задоволено позов ОСОБА_1 до Міжгірської дитячої музичної школи, відділу культури Міжгірської державної адміністрації про скасування наказів про оголошення догани, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. 27.12.2019 р. позивач написала на ім`я директора Міжгірської дитячої музичної школи письмову заяву про поновлення на роботі, яку надіслала рекомендованою поштовою кореспонденцією. 03.01.2020 р. позивачу під розписку було вручено наказ про поновлення на роботі та затверджено графік її занять на 2020 рік. 05.01.2020 р. позивач поштою отримала аналогічний наказ про поновлення на роботі. 13.01.2020 р. директор музичної школи попросив ОСОБА_1 надати пояснення з приводу її відсутності на роботі 27 - 28 грудня 2019 р. і надав два акти про відсутність її на роботі. Вона пояснила, що станом на 27 та 28 грудня 2019 р. вона не була поновлена на роботі, їй не було вручено наказу про поновлення, не затверджено графіку занять. 24.01.2020 р. позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану за невихід на роботу без поважних причин 27-28 грудня 2019 р. про що свідчить наказ № 6 від 24.01.2020 р.

31.01.2020 р. позивачу було вручено наказ № 8-к Про звільнення з роботи від 30.01.2020 р. за прогул і невихід на роботу без поважних причин 02.01.2020 р.

Вважає, що вказані накази про оголошення догани та про звільнення з роботи, а також процедура її звільнення є протиправними.

Рішенням Воловецького районного суду від 13 липня 2020 р. позов задоволено частково: визнано незаконним і скасовано наказ директора Міжгірської дитячої музичної школи № 8-к від 30 січня 2020 р. Про звільнення з роботи ОСОБА_1 щодо звільнення ОСОБА_1 із посади викладача Міжгірської дитячої музичної школи за прогул без поважних причин згідно з п.4 ч.1 ст. 41 КЗпП України з 31 січня 2020 р. Поновлено ОСОБА_1 на посаді викладача Міжгірської дитячої музичної школи. Стягнуто з відділу культури Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 31 січня 2020 р. по день фактичного розрахунку. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді викладача Міжгірської дитячої музичної школи та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць.

Позовні вимоги в частині визнання незаконним і скасування наказу директора Міжгірської дитячої музичної школи № 6 від 24 січня 2020 р. Про оголошення догани ОСОБА_1 , стягнення із відділу культури Міжгірської РДА на користь позивача нарахованої, але не виплаченої решти заробітної плати в сумі 694,70 грн. і компенсації за невикористану відпустку залишено без задоволення.

Стягнуто з відділу культури Міжгірської державної адміністрації на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Міжгірська дитяча музична школа просить скасувати це рішення у частині задоволених судом першої інстанції позовних вимог і ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Доводить про неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Узагальнені та доречні доводи апеляційної скарги зводяться до такого:

- 27.12.2019 р. відповідачем на виконання рішення суду було видано наказ про поновлення ОСОБА_1 на роботі з 27.12.2019 р., 27.12.2019 р. ОСОБА_1 була відсутня на роботі, відтак наказ про її поновлення було надіслано рекомендованим поштовим відправленням;

-факт відсутності позивача на роботі підтверджується актом, складеним 27.12.2019 р., також позивач була відсутня на роботі 28.12.2019 р. і 02.01.2020 р., що підтверджено актами про відсутність на робочому місці;

-позивач надала пояснення щодо своєї відсутності на роботі 27.12.2019 р., 28.12.2019 р. і 02.01.2020 р., однак відповідач визнав ці причини неповажними, а тому 24.01.2020 р. позивачу було оголошено догану за відсутність на роботі, а наказом № 8-к від 30.01.2020 р. позивача звільнено з роботи за прогул без поважних причин, що мав місце 02.01.2020 р.

Відповідач вважає усі свої такими, що відповідають вимогам трудового законодавства

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Узагальнені доводи заперечення зводяться до необґрунтованості та безпідставності доводів апеляційної скарги, законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.

09 листопада 2020 р., шляхом надіслання електронної пошти, та 11 листопада 2020 р., шляхом надходження поштового листа, до Закарпатського апеляційного суду надійшли клопотання від представника відповідачів про розгляд справи за їх відсутності, за наявними у справі матеріалами. Відтак, апеляційний перегляд здійснюється за відсутності відповідачів.

Апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, із таких мотивів.

Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині визнання незаконним і скасування наказу директора Міжгірської дитячої музичної школи № 8-к від 30 січня 2020 р. Про звільнення з роботи ОСОБА_1 щодо звільнення ОСОБА_1 із посади викладача Міжгірської дитячої музичної школи за прогул без поважних причин згідно з п.4 ч.1 ст. 41 КЗпП України з 31 січня 2020 р., поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно з наказом Міжгірської дитячої музичної № 8-к від 30 січня 2020 р. ОСОБА_1 звільнено з роботи за прогул без поважних причин згідно з п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України з 31 січня 2020 р. Підстава: акт про факт відсутності на робочому місці 02.01.2020 р. письмове пояснення ОСОБА_1 (т.1 а.с.100).

У матеріалах справи міститься акт, складений 02 січня 2020 р. про факт відсутності ОСОБА_1 на робочому місці протягом робочого дня (т.1 а.с.107).

Також у матеріалах справи містяться пояснення ОСОБА_1 із приводу її відсутності на роботі у період із 27.12.2019 р. по 03.01.2020 р. (т.1 а.с.108-110).

27 грудня 2019 р. Міжгірською дитячою музичною школою було видано наказ № 120-к про поновлення ОСОБА_1 на підставі рішення Воловецького районного суду від 26.12.2019 р. у справі № 302/714/19 з 27.12.2019 р., виплачено ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу. Із цим наказом позивач була ознайомлена 03 січня 2020 р. (т.1 а.с.115).

Також указаний наказ було надіслано позивачеві рекомендованим повідомленням про вручення і вона його отримала 05 січня 2020 р. (т.1 а.с.119).

Частина перша статті 235 КЗпП України передбачає, що в разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядав трудовий спір, підлягає негайному виконанню (ч.7 ст. 235 КЗпП України).

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно із часу його оголошення в судовому засіданні.

Разом з тим, наведене не означає, що дії по виконанню рішення про поновлення на роботі повинні відбуватися негайно після проголошення рішення незалежно від волі працівника, поновленого судом. Визнане судом право працівника на поновлення на роботі має приватний характер, тому воно не може бути реалізоване без волевиявлення цього працівника.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Виконання рішення вважається закінченим з моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акту органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника.

Тобто, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника, вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника.

Суд першої інстанції, з яким погоджується апеляційний суд, установив, що ознайомлення позивача з наказом про поновлення на роботі та фактичне допущення його до виконання попередніх обов`язків із наданням робочого місця відбулось 03 січня 2020 р., у зв`язку з чим дійшов обґрунтованого висновку про незаконність звільнення позивача з підстав, передбачених пунктом 4 статті 40 КЗпП України за прогул, вчинений у період із дня винесення наказу про поновлення на роботі - 27 грудня 2019 р. по 03 січня 2020 року, тобто до дня ознайомлення працівника з наказом та фактичного його допуску до роботи.

Відповідач не довів належними та допустимими доказами факт наявності прогулу, зафіксованого актом від 02.01.2020 р., оскільки з наказом про своє поновлення позивач була ознайомлена лише 03.01.2020 р., що апріорі виключає прогул 02.01.2020 р., на підставі якого і було видано наказ № 8-к від 30 січня 2020 р. про звільнення позивача.

Встановивши обставини незаконного звільнення позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав, відповідно до частини 2 статті 235 КЗпП України для стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки вони суперечать обставинам справи та матеріалам, наявним у ній, є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, за наслідками розгляду апеляційної скарги та згідно з положеннями ст. 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, оскільки вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права, не встановлено.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міжгірської дитячої музичної школи залишити без задоволення. 2.Рішення Воловецького районного суду від 13 липня 2020 року залишити без змін. 3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду. 4.Повне судове рішення складено 07 грудня 2020 р.

Судді: