Ухвала

від 18.08.2020 по справі 702/170/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

18 серпня 2020 року

місто Київ

справа № 702/170/17

провадження № 61-21344св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Фермерське господарство Матвіїха ,

третя особа - державний реєстратор Монастирищенської районної державної адміністрації Черкаської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фермерського господарства Матвіїха на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 23 листопада 2017 року у складі судді Чорненької Д. С. та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 06 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Пономаренка В. В., Гончар Н. І., Сіренка Ю. В.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та зобов`язання вчинити дії.

Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що зазначений договір оренди він не підписував та відповідно не мав наміру його укладати.

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 23 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 06 лютого 2018 року, позов задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Матвіїха (далі - ФГ Матвіїха ), зареєстрований у Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру , про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 10 грудня 2010 року № 041079100059; визнано недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Матвіїха , зареєстрований у Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру , про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 10 грудня 2010 року №041079100186; визнано недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Матвіїха , зареєстрований у Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру , про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 10 грудня 2010 року №041079100047.

Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовувалося тим, що факт отримання позивачем плати за користування землею не може свідчити про погодження з умовами укладеного раніше договору, не спростовує висновку суду про недійсність договору і не створює для нього правових наслідків. Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи позивач не підписував оспорювані договори, про наявність його підпису у договорах йому стало відомо лише у 2016 році.

У квітні 2018 року ФГ Матвіїха звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просило скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Касаційна скарга обґрунтовувалася тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не з`ясовано об`єктивну сторону фактичного волевиявлення позивача щодо укладення оспорюваного договору. Судами не враховано, що позивач пропустив позовну давність, оскільки про укладені договори йому було відомо ще з 2010 року. Позивач протягом тривалого часу не тільки не заперечував факт оренди, але й особисто систематично підтверджував своє попереднє фактичне волевиявлення щодо укладення договору шляхом отримання орендної плати.

Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2018 року відкрито касаційне провадження.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX (далі - Закон № 460-IX) Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у березні 2018 року, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.

Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2020 року зупинено касаційне провадження у справі № 702/170/17 за позовом ОСОБА_1 до ФГ Матвіїха , третьої особи - державного реєстратора Монастирищенської районної державної адміністрації, про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою ФГ Матвіїха на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 23 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 06 лютого 2018 року до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 145/2047/16-ц за позовом ОСОБА_2 до СФГ Терра про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 березня 2016 року та рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 07 лютого 2017 року змінено.

Відповідно до частини першої статті 254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Оскільки обставина, яка зумовила зупинення касаційного провадження усунута, колегія суддів вважає за необхідне поновити провадження у справі.

Згідно з частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи, що Верховний Суд у складі колегії суддів не приймав рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

З огляду на те, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, Суд інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

Керуючись частиною тринадцятою статті 7, статтею 254, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Поновити касаційне провадження у цивільній справі № 702/170/17 за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Матвіїха , третя особа - державний реєстратор Монастирищенської районної державної адміністрації, про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою Фермерського господарства Матвіїха на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 23 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 06 лютого 2018 року.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Матвіїха , третя особа - державний реєстратор Монастирищенської районної державної адміністрації, про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою Фермерського господарства Матвіїха на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 23 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 06 лютого 2018 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами на 26 серпня 2020 року.

Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному

веб-порталі судової влади України

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді С. О. Погрібний

Б. І. Гулько

Г. І. Усик