Ухвала
20 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 535/314/20
провадження № 61-12274cк20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк , яка підписана представником Криловою Оленою Леонідівною, на заочне рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 26 травня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 липня 2020 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2020 року акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк (далі - АТ КБ ПриватБанк , банк) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 26 289,72 грн.
Заочним рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 26 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 13 липня 2020 року, позов АТ КБ ПриватБанк задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ ПриватБанк заборгованість по кредитному договору б/н від 10 серпня 2010 року у розмірі 1 118,64 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - в розмірі 1 111,62 грн та заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно статті 625 ЦК України, в розмірі - 7,02 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
13 серпня 2020 року засобами поштового зв`язку АТ КБ ПриватБанк подало до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Криловою О. Л., на заочне рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 26 травня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 липня 2020 року. АТ КБ ПриватБанк посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права і просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині відмовлених позовних вимог і ухвалити у цій частині нове рішення, яким у задовольнити позов.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої, частини дев`ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову у справі № 535/314/20 становить 26 289,72 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто справа № 535/314/20 є малозначною у силу вимог закону.
АТ КБ ПриватБанк у касаційній скарзі вказує, що справа є малозначною, але касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки викладені у оскаржених рішеннях висновки не узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду у справах № 572/1169/17, № 750/658/17, № 127/7543/17, № 382/327/18. Проте АТ КБ ПриватБанк не обґрунтовує, чому саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
АТ КБ ПриватБанк у касаційній скарзі вказує, що справа є малозначною, але має для банку виняткове значення, оскільки невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами тягне загрозу для повернення банком залучених коштів вкладникам та ставить під загрозу репутацію банку, що перешкоджає його стабільній роботі, обмежує права та порушує майнові інтереси позивача. Проте АТ КБ ПриватБанк не обґрунтовує, в чому проявляється виняткове значення для нього цієї справи. Оскільки вказівка на невиконання відповідачем зобов`язань за договором фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що справа має виняткове значення для АТ КБ ПриватБанк .
Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має виняткове значення для АТ КБ ПриватБанк .
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Вказівка в резолютивній частині постанови Полтавського апеляційного суду від 13 липня 2020 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржені рішення ухвалено у малозначній справі.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, оскаржені рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга АТ КБ ПриватБанк подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити акціонерному товариству комерційний банк ПриватБанк у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на заочне рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 26 травня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 липня 2020 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.08.2020 |
Оприлюднено | 25.08.2020 |
Номер документу | 91104407 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Крат Василь Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні