Ухвала

від 14.08.2020 по справі 0808/6926/2012

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Провадження №4-с/331/5/2020

Справа № 0808/6926/2012

У Х В А Л А

ІМНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2020 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі :

головуючого - судді Скользнєвої Н.Г.,

за участю секретаря Постарнак М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересована особа - головний державний виконавець Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Куліченко Олена Миколаївна,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного м. Запоріжжя зі скаргою на дії та рішення державного виконавця, в уточненому варіанті якої просила:

- визнати дії головного державного виконавця Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Куліченко О.М. (далі - державний виконавець Куліченко О.М.) з винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 11 жовтня 2019 року у виконавчому провадженні ВП № 54762020 незаконними;

- скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 11.10.2019 року у виконавчому провадженні ВП № 54762020.

Скаргу обґрунтовано тим, що в Олександрівському ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області перебувало виконавче провадження № 54762020 з примусового виконання виконавчого листа № 0808/6926/2012 виданого 29.08.2017 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль заборгованості за кредитним договором № 010/17-16/108/1 від 13.05.2008 року в загальному розмірі 2485147,35 грн.

22.09.2017 року головним держаним виконавцем Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Куліченко О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 54762020 з примусового виконання виконавчого листа № 0808/6926/2012 виданого 29.08.2017 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль заборгованості за кредитним договором № 010/17-16/108/1 від 13.05.2008 року в загальному розмірі 2485147,35 грн.

Пунктом 3 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 54762020 з ОСОБА_1 було стягнуто виконавчий збір у розмірі 248514,73 грн.

11.10.2019 року в рамках виконавчого провадження № 54762020 головним держаним виконавцем Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Куліченко О.М. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , у зв`язку із тим, що від стягувача надійшла заява про повернення виконавчого документа без виконання. (а.с. 17)

11.10.2019 року в рамках виконавчого провадження № 54762020 головним держаним виконавцем Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Куліченко О.М. винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 248353,83 грн. (а.с. 18-20)

Отже в рамках виконавчого провадження ВП № 54762020 державним виконавцем прийнято два рішення про стягнення виконавчого збору:

- 22.09.2017 року стягнуто виконавчий збір разом із винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження в розмірі 248514,73 грн.(п. 3 постанови про відкриття ВП) ПОСТАНОВИВ: СТЯГНУТИ з ОСОБА_1 виконавчий збір - 10 відсотків суми, що фактично стягнута .;

- 11.10.2019 року винесена нова (додаткова) постанова про стягнення виконавчого збору в розмірі 248353,83 грн. - у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню .

У зв`язку із чим ОСОБА_1 вважає, що правовідносини зі стягнення виконавчого збору виникли 22.09.2017 року, тобто коли було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначено про стягнення виконавчого збору (п.3 постанови про відкриття), а відтак правовідносини повинні регулюватися нормами того законодавства, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, і повинен застосовуватися закон, який був чинний саме станом на 22.09.2017 року.

20 листопада 2019 року від головного державного виконавця Куліченко О.М. до суду надійшов відзив на скаргу (а.с. 50-55).

25 червня 2020 року від головного державного виконавця Куліченко О.М. до суду надійшов уточнений відзив на скаргу (а.с. 154-160).

Із змісту відзиву вбачається, що державний виконавець Куліченко О.М. проти вимог, викладених в скарзі, заперечує з підстав того, що як на її думку, дана скарга не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, вважає свої дії правомірними та просить в задоволенні скарги відмовити.

Представник заявника - адвокат Кравченко Л.І., в судове засідання не з`явилася, проте надала заяву з проханням розглядати справу за її відсутністю, на задоволенні скарги наполягає, та просить її задовольнити. (а.с. 166)

Заінтересована особа - державний виконавець Куліченко О.М. або її представник, в судове засідання не з`явилася, проте начальником Олександрівського ВДВС до суду надано заяву з проханням розглядати справу за відсутністю представника вказаної установи. (а.с. 165)

Заяви, клопотання.

12.11.2019 року від заявника до суду надійшла уточнена скарга на дії державного виконавця. (а.с. 23-31)

12.11.2019 року від заявника до суду надійшло клопотання про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа. (а.с. 23-31)

20.11.2019 року від заявника до суду надійшла заява про відкладення судового засідання (а.с. 48).

20.11.2019 року від державного виконавця Куліченко О.М. до суду надійшов відзив на скаргу (а.с. 50-55).

21.11.2019 року до суду надійшло клопотання адвоката Кошман О.П. про залучення ТОВ ФК Форінт до участі у справі в якості заінтересованої особи. (а.с. 98-99).

15.01.2020 року від заявника до суду надійшла заява про відкладення судового засідання (а.с. 92).

05.02.2020 року від представника заявника - адвоката Кравченко Л.І. до суду надійшла заява про відкладення судового засідання (а.с. 105).

19.02.2020 року від представника заявника - адвоката Кравченко Л.І. до суду надійшла заява про уточнення скарги на дії державного виконавця (а.с. 115).

17.03.2020 року від державного виконавця Куліченко О.М.до суду надійшла заява про відкладення судового засідання (а.с. 123).

23.03.2020 року від представника заявника - адвоката Кравченко Л.І. до суду надійшла заява про залишення без розгляду частини вимог уточненої скарги на дії державного виконавця (а.с. 127).

09.04.2020 року від державного виконавця Куліченко О.М.до суду надійшла заява про відкладення судового засідання (а.с. 130).

12.05.2020 року від державного виконавця Куліченко О.М.до суду надійшла заява про відкладення судового засідання (а.с. 139).

25.06.2020 року від державного виконавця Куліченко О.М. до суду надійшов уточнений відзив на скаргу (а.с. 50-55).

Процесуальні дії суду.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2019 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду по суті. ( а.с. 21-22)

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 листопада 2019 року клопотання ОСОБА_1 про забезпечення скарги шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документи - постанови про стягнення виконавчого збору № 54762020 від 11.10.2019 року виданої Олександрівським ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області, якою стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 248 353, 83 грн., до розгляду по суті Жовтневим районним судом м. Запоріжжя скарги ОСОБА_1 і набрання рішенням законної сили, задоволено. ( а.с. 40-43)

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 лютого 2020 року у задоволенні заяви ТОВ Фінансова компанія Форінт про залучення ТОВ ФК Форінт до участі в справі , в якості заінтересованої особи, відмовлено. ( а.с. 101-103)

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2020 року заяву представника заявника - адвоката Кравченко Л.І. задоволено. Скаргу ОСОБА_1 в частині вимог, залишиено без розгляду. (а.с. 132-133)

Судом встановлено.

Суд, вивчивши скаргу ОСОБА_1 , перевіривши наявні в матеріалах справи докази, взявши до уваги заперечення заінтересованої особи, пояснення представника заявника, приходить до такого.

Матеріалами справи встановлено, що на виконанні в Олександрівському ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області перебувало виконавче провадження № 54762020 з примусового виконання виконавчого листа № 0808/6926/2012 виданого 29.08.2017 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль заборгованості за кредитним договором № 010/17-16/108/1 від 13.05.2008 року в загальному розмірі 2485147,35 грн.

22.09.2017 року головним держаним виконавцем Олександрівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Куліченко О.М. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 54762020 з примусового виконання виконавчого листа № 0808/6926/2012 виданого 29.08.2017 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль заборгованості за кредитним договором № 010/17-16/108/1 від 13.05.2008 року в загальному розмірі 2485147,35 грн. (а.с. 13-14)

Пунктом 3 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 54762020 з ОСОБА_1 було стягнуто виконавчий збір у розмірі 248514,73 грн.

21.02.2019 року було здійснено заміну стягувача за виконавчим провадженням, здійснено заміну стягувача - Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт (місцезнаходження бульвар Лесі Українки, буд. 34, оф. 212, м. Київ, код ЄДРПОУ 40658146). (а.с. 15-16)

11.10.2019 року в рамках виконавчого провадження № 54762020 головним держаним виконавцем Олександрівського ВДВС міста Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Куліченко О.М. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , у зв`язку із тим, що від стягувача надійшла заява про повернення виконавчого документа без виконання. (а.с. 17)

11.10.2019 року в рамках виконавчого провадження № 54762020 головним держаним виконавцем Олександрівського ВДВС міста Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Куліченко О.М. винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 248353,83 грн. (а.с. 18-20)

Отже в рамках виконавчого провадження ВП № 54762020 державним виконавцем прийнято два рішення про стягнення виконавчого збору:

- 22.09.2017 року стягнуто виконавчий збір разом із винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження в розмірі 248514,73 грн.(п. 3 постанови про відкриття ВП) ПОСТАНОВИВ: СТЯГНУТИ з ОСОБА_1 виконавчий збір - 10 відсотків суми, що фактично стягнута .;

- 11.10.2019 року винесена нова (додаткова) постанова про стягнення виконавчого збору в розмірі 248353,83 грн. - у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню .

У зв`язку із чим ОСОБА_1 вважає, що правовідносини зі стягнення виконавчого збору виникли 22.09.2017 року, тобто коли було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначено про стягнення виконавчого збору (п.3 постанови про відкриття), а відтак правовідносини повинні регулюватися нормами того законодавства, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин. І повинен застосовуватися закон, який був чинний саме на 22.09.2017 року.

Щодо підсудності суд зазначає, що приписами частини 1 статті 74 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон) встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Постанова про стягнення виконавчого збору прийнята під час виконання судового рішення у цивільній справі.

Норма Закону не містить згадки про існування виключень щодо підсудності стосовно оскарження певних дій, бездіяльності і рішень державного виконавця під час виконання судових рішень.

За правилами цієї норми права, постанова державного виконавця про накладення штрафу, котра прийнята під час виконання судового рішення у цивільній справі, оскаржується стороною виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ.

Приписами частини 2 цієї ж статті Закону визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Цією нормою права встановлено, що всі дії, рішення і бездіяльність державного виконавця стосовно виконання рішень інших органів (посадових осіб) оскаржуються до адміністративного суду.

Словосполучення у тому числі постанов державного виконавця… треба розуміти, як роз`яснення, що іншою посадовою особою є державний виконавець, котрий приймає певні постанови, у тому числі про накладення штрафу чи стягнення виконавчого збору.

Правильність такого тлумачення норми права доводиться тим, що постанови про накладення штрафу, стягнення винагороди, виконавчого збору та витрат є окремими виконавчими документами відповідно до приписів пункту 5 частини 1 статті 3 Закону.

Таким чином, відповідно до приписів частини 2 статті 74 Закону до адміністративного суду можуть бути оскарженні рішення, дії та бездіяльність державного виконавця, що в часі слідують за постановою про стягнення виконавчого збору чи постановою про накладення штрафу і пов`язанні з його стягненням та/або виконанням цих постанов.

Системний аналіз приписів частин 1 та 2 статті 74 Закону доводить, що між ними не має суперечностей.

Підсумовуючи, слід дійти висновку, що постанова виконавчої служби про стягнення виконавчого збору, яка прийнята під час виконання судового рішення у цивільній справі, оскаржується до суду, який видав виконавчий документ.

Порядок оскарження передбачено приписами частини 1 статті 447 ЦПК України.

Цієї нормою права встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Суд також звертає увагу, що приписи частини 1 статті 447 ЦПК України набрали чинності після набрання чинності приписами статті 74 Закону і не містять згадки про існування виключень щодо підсудності оскарження стороною виконавчого провадження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу.

Приписи частини 1 статті 447 ЦПК України і статті 74 Закону є спеціальними нормами права, а тому пріоритет у разі наявності суперечностей надається тій нормі права, яка прийнята пізніше в часі.

Тому, спір між ОСОБА_1 та виконавчою службою повинен розглядатись за правилами ЦПК України.

Щодо правомірності винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 248514,73 грн. від 11.10.2019 року, суд приходить до наступних висновків.

Дії державного виконавця щодо застосування до ОСОБА_1 нової редакції частини другої статті 27 Закону № 1404-VІІІ суперечать статті 58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Проаналізувавши положення статей 26, 27 Закону № 1404-VIII, суд приходить до висновку, що стягнення виконавчого збору пов`язується з початком примусового виконання. Останнє розпочинається з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження, у якій, з-поміж іншого, державний виконавець зобов`язаний зазначити суму виконавчого збору, яка підлягає стягненню. Зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст. 27 Закону № 1404-VIII, за умови, що примусове виконання рішення передбачає його справляння, є обов`язком державного виконавця.

Редакція Закону України Про виконавче провадження станом на 01.12.2017 року не передбачала обов`язку державного виконавця виносити окрему постанову про стягнення виконавчого збору з боржника одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 712/5014/17, від 25 червня 2019 року у справі № 712/394/17-а, від 20 листопада 2019 року у справі № 480/1558/19.

При розгляді скарги суд встановив, що державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження від 22.09.2017 року (п. 3 постанови про відкриття) постановив: стягнути з ОСОБА_1 виконавчий збір - 10 відсотків суми, що фактично стягнута, а при поверненні виконавчого документа іншу суму, тобто стягнув виконавчий збір вже не з фактично стягнутої суми, а з суми, що підлягає стягненню. При цьому фактичного стягнення в рамках виконавчого провадження не відбулося.

Частиною 2 статті 27 Закону №1404-VIII (в редакції станом на момент прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження) саме так і було визначено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Аналіз наведеної норми свідчить, що станом на момент прийняття постанови від 22.09.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору, сума виконавчого збору повинна була стягуватись у розмірі 10 відсотків саме від суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 15 лютого 2018 року №910/1587/13, в ухвалі від 18 квітня 2018 року (номер провадження № 61-1788св17) підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника сум коштів є здійснення державним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум, та виконавчий збір обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум.

Редакцією частини другої ст. 27 Закону України Про виконавче провадження , яка діяла до 28.08.2018, було встановлено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. Однак Законом України № 2475-VIII від 03.07.2018 (який набрав чинності 28.08.2018року) в цю частину були внесені зміни і слова фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом замінені словами підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів .

Проте вказана редакція Закону не змінює суті та значення виконавчого збору, який є відповідно до ст.27 Закону збором, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби, тобто рішення повинно бути виконано.

Верховний Суд в постанові від 19.06.2019 року по справі №824/172/18-а надавши аналіз нормам Закону України Про виконавче провадження у сукупності зазначив, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми. Обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. За своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

Враховуючи те, що фактичного виконання судового рішення не відбулося, так як виконавчий лист було повернуто стягувачу, а також те, що державним виконавцем не учинялися заходи щодо примусового виконання рішення суду, суд вважає, що у державного виконавця були відсутні правові підстави для винесення постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 248514,73 грн. на підставі постанови про стягнення виконавчого збору від 11.10.2019 року.

Посилання державного виконавця на частину другу статті 27 Закону № 1404-VІІІ, згідно якої виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, є хибним, так як зазначена норма викладена в новій редакції Закону № 1404-VІІІ на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання від 03.07.2018 № 2475-VIII, який набрав чинності 28.08.2018. Тобто нова редакція частини другої статті 27 Закону № 1404-VІІІ діє з 28.08.2018 року, а саме майже після одного року з дати винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, з якою пов`язане стягнення виконавчого збору. Оскільки останнє розпочинається з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження, у якій, з-поміж іншого, державний виконавець зобов`язаний зазначити суму виконавчого збору, а тому такі дії державного виконавця щодо застосування до ОСОБА_1 нової редакції частини другої статті 27 Закону № 1404-VІІІ суперечать статті 58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Суд зазначає, що за своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

Відповідно до вимог п. 20 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону. При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця. Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.

Отже, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документу стягувачу виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відмітку про суму стягнутого виконавчого збору тим самим законодавець підтверджує, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми.

Таким чином, доводи державного виконавця про те, що виконавчий збір стягується незалежно від того чи було здійснено стягнення коштів за виконавчим документом є помилковими, оскільки у разі стягнення виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VІІІ без реального стягнення суми боргу з боржника, будуть створюватись умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 819/1116/17 та від 19.06.2019 у справі № 824/172/18-а.

На підставі викладеного суд вважає задоцільне задовольнити скаргу ОСОБА_1 ..

Керуючись статтями 447, 450, 451 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 ( зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити.

Визнати дії головного державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Дніпро) ( колишній Олександрівський відділ державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області) Куліченко Олени Миколаївни ( місцезнаходження : м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 9а) з винесення постанови про стягнення з ОСОБА_1 ( зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) виконавчого збору від 11 вересня 2019 року у виконавчому провадженні ВП № 54762020 неправомірними.

Скасувати постанову, винесену головним державним виконавцем Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Дніпро) ( колишній Олександрівський відділ державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області) Куліченко Оленою Миколаївною ( місцезнаходження : м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 9а) від 11 вересня 2019 року, про стягнення з ОСОБА_1 ( зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП № 54762020.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду в 15-денний строк з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 19 серпня 2020 року.

У відповідності до пунктів 15.5) п.п. 15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя : Н.Г.Скользнєва

14.08.2020