Справа № 761/15715/19
Провадження № 2-п/761/67/2020
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2020 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Рибака М.А.,
за участю секретаря Несвіти А.С.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16.03.2020 року, ухваленого по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю МОТТОС про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, -
В С Т А Н О В И В :
Заявник звернувся до суду з вказаною заявою про перегляд заочного рішення.
16.03.2020 року було ухвалено заочне рішення по цивільної справи №761/15715/19, за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю МОТТОС про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, відповідно до якого позов був задоволений частково та було стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 940249,66 грн. боргу за договором позики, та 26430,00 грн. трьох процентів річних та судовий збір в сумі 8781,97 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
18.08.2020 року відповідач до суду подала заяву про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду, зазначивши, що дану заяву вона не подавала та не підписувала.
Заявник та його представник в судовому засіданні заяву про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду підтримали в повному обсязі, просили суд про її задоволення.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні поклався на розсуд суду.
Суд, вивчивши подану заяву, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Положеннями статті 11 Цивільного процесуального кодексу України встановлено позицію диспозитивності цивільного судочинства, а саме передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до частини першої ст. 12, частини першої ст. 20 Цивільного кодексу України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у тому числі, реалізовує своє право на захист.
За частиною першою ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
У відповідності до пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що судовий розгляд по суті судом не було розпочато.
Отже суд у даному випадку зобов`язаний застосувати імперативну норму процесуального законодавства та задовольнити заяву заявника про залишення позову без розгляду, оскільки вимога норми пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України дотримана.
Оскільки підставою для залишення позовної заяви без розгляду є подання стороною заявника а відповідної заяви, суд вбачає підстави для її задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 14, 20 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1-13, 19, 58, 62, 142, 257, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16.03.2020 року, ухваленого по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю МОТТОС про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення - залишити без розгляду.
Роз`яснити, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено 20.08.2020 року.
СУДДЯ М.А. РИБАК
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.08.2020 |
Оприлюднено | 25.08.2020 |
Номер документу | 91112870 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Шевченківський районний суд міста Києва
Рибак М. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні