Ухвала

від 18.08.2020 по справі 127/12655/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/12655/19

Провадження №11-кп/801/907/2020

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2020 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

потерпілої ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження №12019020030000228 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 12 червня 2020 року, яким

ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше судимого:

12.04.2019 Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 8 років.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 12.04.2019, призначено ОСОБА_9 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 9 років,

в с т а н о в и в :

02 березня 2019, приблизно о 20:00 год., до місця проживання ОСОБА_9 прийшов його знайомий ОСОБА_10 .. В ході спілкування вони вирішили вжити алкогольні напої. З метою реалізації свого задуму вони пішли в магазин та придбали пляшку горілки. Повернувшись до місця проживання ОСОБА_9 , дані особи пішли до його підвального приміщення, яке знаходиться між п`ятим та шостим під`їздом буд. АДРЕСА_2 , де в подальшому планували вживати алкогольний напій. Після розпивання горілки, в коридорі підвального приміщення, між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 виник словесний конфлікт, який в подальшому переріс у бійку. В ході даної бійки на ґрунті неприязних відносин, у ОСОБА_9 виник умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_10 . Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_9 наніс ОСОБА_10 удар дерев`яним бруском від чого ОСОБА_10 втратив рівновагу та впав на підлогу. Після цього, ОСОБА_10 почав підніматись, а ОСОБА_9 усвідомлюючи, що своїми діями може позбавити життя іншої людини та бажаючи настання таких злочинних наслідків, пішов до свого підвального приміщення де взяв сокиру. Повернувшись до ОСОБА_10 , ОСОБА_9 умисно наніс йому декілька ударів по різних частинах голови та тіла вищевказаною сокирою. Від нанесених ОСОБА_9 ударів, ОСОБА_10 впав на підлогу та лежав не рухаючись. Після цього, ОСОБА_9 повернувся до свого підвального приміщення, поставив сокиру, зачинив підвал та вийшов з коридору підвальних приміщень.

В подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_2 об 11:00 год. від отриманих травм потерпілий ОСОБА_10 помер у КНП «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги».

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 № 253 від 12.04.2019: при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_10 було виявлено відкриту черепно-мозкову травму у вигляді множинних забитих pан на голові з ушкодженням апоневрозу, крововиливів в м`які тканини голови, переломів кісток склепіння з переходом на основу черепа (стан після оперативного втручання (04.03.19 та 10.03.19) з приводу видалення субдуральних гематом та мозкового детриту), субарахноїдальні крововиливи з ділянками забою та розмізженням речовини головного мозку, що ускладнилося набряком та дислокацією головного мозку, розвитком посттравматичного менінгоенцефаліту та двохстороньої полі сегментарної пневмонії та набряком легень. Смерть ОСОБА_10 наступила в результаті вказаної відкритої черепно-мозкової травми. Між черепно-мозковою травмою та смертю ОСОБА_10 є прямий причинний зв`язок. Компоненти та складові відкритої черепно-мозкової травми виявленої у ОСОБА_10 , судячи з їх характеристик, утворилися від багаторазової дії твердого тупого предмета (предметів), що могло мати місце 02.03.19, та згідно п. 2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» належать до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, як такі що спричинили розвиток загрозливих для життя явищ. Крім того при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_10 було виявлені тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому 1-го та 4-го пальців лівої кисті та закритого перелому 3-го пальця правої кисті, що утворилися від дії твердого тупого предмету (предметів), належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості та в причинному зв`язку зі смертю ОСОБА_10 не перебувають.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , просить змінити оскаржуваний вирок суду першої інстанції та перекваліфікувати дії ОСОБА_9 з ч.1 ст.115 КК України на ч.2 ст.121 КК України та призначити йому більш м`яке покарання, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції критично оцінені покази обвинуваченого, який не мав наміру вбивати ОСОБА_10 , а лише захищався від нього, оскільки вони спростовуються доказами по кримінальному провадженню, а саме показами свідків та експертизою про механізм нанесення тілесних ушкоджень загиблому.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, на досудовому слідстві та в суді ОСОБА_9 , стверджував, що умислу на вбивство ОСОБА_10 не мав, а в ході розпивання алкогольного напою виник словесний конфлікт між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, ОСОБА_9 наніс три удари обухом сокири в область голови потерпілого. Наносячи три удари обухом сокири в голову потерпілого, ОСОБА_9 хоча в діяв умисно, проте не бажав настанні смерті ОСОБА_10 .

Заслухавши захисника ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_9 , які підтримали вимоги викладені в апеляційній скарзі та просили їх задовольнити; прокурора, потерпілої, які заперечили проти апеляційної скарги сторони захисту, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення.

Відповідно ст.404 КПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч.1ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити вирок або ухвалу без змін.

Юридична кваліфікація дій ОСОБА_9 за ч.1 ст.115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, за обставин встановлених судом першої інстанції є вірною, його вина у вчиненні інкримінованого йому злочині повністю доведена сукупністю зібраних і ретельно перевірених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою та відображають дійсний перебіг досліджуваної події.

Висновок суду першої інстанції щодо кваліфікації дій ОСОБА_9 за ч.1 ст.115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, при обставинах наведених у вироку, ґрунтується на доказах, які дослідженні судом першої інстанції та яким суд надав вірну юридичну оцінку.

Так, доведеність вини ОСОБА_9 за ч.1ст.115КК України підтверджуються:

-рапортом слідчого Вишенського ВП ГУНП у Вінницькій області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_12 від 04.03.2019, згідно якого в ході допиту ОСОБА_10 повідомив, що тілесні ушкодження у вигляді важкої відкрито черепно-мозкової травми, вдавленому перелому кісток склепіння черепа ліворуч, перелому основи черепа, субдуральній гематомі праворуч, сокирою вобласть головийому наніс ОСОБА_9 02.03.2019 в підвальному приміщенні буд. №77 по просп. Космонавтів в м. Вінниці;

-випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №5027 хворого ОСОБА_10 , згідно якого 03.03.2019 останній направлений на стаціонарне лікування № 1 МКП ШМД м. Вінниці, проводиться невідкладне оперативне втручання. Отримані тілесні ушкодження відносяться до важких і загрожують життю хворого;

-протоколом огляду місця події від 04.03.2019 з ілюстративною таблицею до нього відповідно до якого, в присутності понятих, за участю власника ОСОБА_13 , адвоката ОСОБА_14 було проведено огляд підвального приміщення яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 біля 5-го під`їзду в м. Вінниці та прилеглої території до будинку АДРЕСА_2 . Під час огляду виявлено та вилучено цеглину з нашарування РБК, упаковану до білого паперового конверту; 2 змиви РБК; 2 серветки з нашаруванням РБК; вирізка з червоної куртки з нашаруванням РБК; вирізка з пальто сірого кольору з нашаруванням РБК; вирізка зі светру чорного з білим кольору з нашаруванням РБК; все поміщено до паперових конвертів білого кольору; сокиру з нашаруванням РБК, поміщену в картонну коробку коричневого кольору;

-протоколом проведення слідчого експерименту з відеозаписом до нього від 05.03.2019, за участю ОСОБА_9 , в присутності його захисника та понятих, згідно якого в ході слідчого експерименту ОСОБА_9 без будь-якого психологічного чи фізичного тиску з боку працівників поліції вказав на місце, час та обставини скоєння злочину відносно потерпілого ОСОБА_10 ;

-висновком судово-медичної експертизи №253 від 15.03.2019 12.04.2019 відповідно до якого, на підставі даних отриманих при секції трупа ОСОБА_10 , 1980 р.н., а також приймаючи до уваги дані медичної карти стаціонарного хворого №2270 МКЛ ШМД м. Вінниці та результати судово-токсикологічної експертизи, ОСОБА_10 03.03.2019 о 15:11год. був госпіталізований у вказану лікарню, де перебував протягом 10 діб, коли 13.03.2019 об 11:00год. лікарями даного медичного закладу була констатована його смерть. Діагноз клінічний заключний: «основний - важка відкрита черепно-мозкова травма. Вдавлений перелом черепа зліва. Забій головного мозку важкого ступеню з розмізженням мозкової речовини. Субдуральна гематома праворуч. Множинні забійні інфіковані рани голови. Забійна рана правого вуха, відкритий перелом 1-го 4-го пальця лівої кисті. Закритий перелом 3-го пальця правої кисті; ускладнення - вентиляційно-асоціативна двобічна нижньо-часточкова пневмонія. Постравматичний менінгоенцефаліт. Набряк та дислокація головного мозку. Набряк легень». При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_10 було виявлено відкриту черепно-мозкова травму у вигляді множинних забитих ран на голові з ушкодженням апоневрозу, крововиливів в м`які тканини голови, переломів кісток склепіння з переходом на основу черепа (стан після оперативного втручання (4.03.19 та 10.03.19) з приводу видалення субдуральних гематом та мозкового детриту), субарахноїдальні крововиливи з ділянками забою та розмізженням речовини головного мозку, що ускладнилося набряком та дислокацією головного мозку, розвитком постравматичногоменінгоенцефаліту та двохстороньоїполісегментарної пневмонії та набряком легень. Смерть ОСОБА_10 наступила в результаті вказаної відкритої черепно-мозкової травми. Між черепно-мозковою травмою та смертю ОСОБА_10 є прямий причинний зв`язок. Компоненти та складові відкритої черепно-мозкової травми виявленої у ОСОБА_10 , судячи з їх характеристик, утворилися від багаторазової дії твердого тупого предмета(предметів), що могло мати місце 02.03.19, та згідно п.2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» належать до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, як такі що спричинили розвиток загрозливих для життя явищ.

Доводи сторони захисту сторони про відсутність в діях ОСОБА_9 складу злочину за ч.1 ст.115 КК України, а саме, вчинення умисного вбивства та твердження ОСОБА_9 , що він оборонявся від нападу ОСОБА_10 в ході судового слідства не знайшли свого підтвердження, з огляду на наступне.

Надаючи оцінку зазначеним показанням обвинуваченого, суд звертає увагу на ряд обставин у вказаному кримінальному провадженні, а саме характер та локалізацію тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , механізм їх спричинення, кількість ударів та область їх нанесення, застосований для цього ОСОБА_9 предмет сокира, обставини і обстановку вчинення злочину та пост кримінальну поведінку обвинуваченого.

Так, суд враховує те, що ОСОБА_9 в ході бійки з ОСОБА_10 , яка виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, наніс ОСОБА_10 удар дерев`яним бруском від чого ОСОБА_10 втратив рівновагу та впав на підлогу. Після цього, побачивши, що ОСОБА_10 почав підніматись, ОСОБА_9 пішов до свого підвального приміщення де взяв сокиру та повернувшись до ОСОБА_10 , умисно наніс йому декілька ударів по різних частинах голови та тіла вищевказаною сокирою. Від нанесених ОСОБА_9 ударів, ОСОБА_10 впав на підлогу та лежав не рухаючись. Після чого, ОСОБА_9 повернувся до свого підвального приміщення, поставив сокиру, зачинив підвал та вийшов з коридору підвальних приміщень.

Згідно висновку експерта, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_10 було виявлено відкриту черепно-мозкова травму у вигляді множинних забитих ран на голові з ушкодженням апоневрозу, крововиливів в м`які тканини голови, переломів кісток склепіння з переходом на основу черепа, субарахноїдальні крововиливи з ділянками забою та розмізженням речовини головного мозку, що ускладнилося набряком та дислокацією головного мозку, розвитком посттравматичного менінгоенцефаліту та двохстороньої полісегментарної пневмонії та набряком легень. Смерть ОСОБА_10 наступила в результаті вказаної відкритої черепно-мозкової травми. Між черепно-мозковою травмою та смертю ОСОБА_10 є прямий причинний зв`язок.

Таким чином, оцінюючи суб`єктивну сторону злочину, суд ураховує те, що ОСОБА_9 застосував сокиру, а саме, наніс множинні поранення в область голови та рук ОСОБА_10 , в результаті чого виникла відкрита черепно-мозкова травма у вигляді множинних забитих ран на голові з ушкодженням апоневрозу, кількість нанесених ударів, що свідчить саме про умисел ОСОБА_9 , який застосовуючи зазначене знаряддя злочину та наносячи удари в життєво важливий орган, повинен був усвідомлювати та усвідомлював наслідки своїх дій у виді можливості заподіяння смерті людини та бажав настання цих наслідків.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 «Про судову практику в справах проти життя та здоров`я особи», питання про умисел необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, слід враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передували події, а також їх стосунки між собою. Визначальним є цьому суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

Кількість і локалізація тілесних ушкоджень, характер ушкоджень, застосований для цього предмет свідчать, що ОСОБА_9 не міг діяти необережно як він про це стверджує, в умовах необхідної оборони.

Оцінюючи доводи захисту про те, що ОСОБА_9 діяв в межах необхідної оборони, або перевищуючи її, суд приймає до уваги вимоги ст.36 КК України згідно якої необхідною обороною, серед іншого, визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про необхідну оборону», стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з`ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну.

Разом з тим, доказу, що підтверджує наявність суспільно небезпечного посягання, створення реальної загрози заподіяння шкоди ОСОБА_9 зі сторони ОСОБА_10 не має.

Таким чином, сукупність доказів у справі свідчить, про наявність всіх ознак складу злочину, а саме умисного вбивства, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, що підтверджується висновками експертиз, показаннями самого обвинуваченого, потерпілої та свідків, письмовими доказами у справі та речовими доказами, що свідчать про направленість умислу ОСОБА_9 на вчинення саме умисного вбивства.

Таким чином, будь-яких істотних порушень кримінального процесуального закону, які б тягнули за собою скасування чи зміну вироку колегія суддів не вбачає та вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 12 червня 2020 року щодо ОСОБА_9 за ч.1 ст.115 КК України залишити без змін.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4