Ухвала

від 20.08.2020 по справі 1-87/12

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 1-87/12 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1

Номер провадження: 11-кп/819/622/20 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: заява про перегляд судового рішення

за нововиявленими обставинами

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3

ОСОБА_4

при секретарі: ОСОБА_5

за участі прокурора: ОСОБА_6

засудженого: ОСОБА_7

адвоката: ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Цюрупинського районного суду Херсонської області від 18 березня 2020 року, відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Привілля, Каланчацького району, Херсонської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Чаплинського районного суду Херсонської області від 27 вересня 2012 року за п.13,ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 162, ч.3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Цюрупинського районного суду Херсонської області від 18 березня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_7 про перегляд вироку Чаплинського районного суду Херсонської області від 27 вересня 2012 року за нововиявленими обставинами.

Відмовляючи у задоволенні заяви засудженого, суд зазначив, що викладені у заяві з доповненнями обставини не є нововиявленими у розумінні ст. 459 КПК України, та не підтверджені відповідними доказами.

Посилання заявника на те, що судді ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 приймали присяги суддів до утворення незалежної держави судом не визнано підставою для перегляду вироку за нововиявленими обставинами.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_13 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як таку, що не відповідає вимогам КПК України, винесена із грубим порушенням кримінального процесуального законодавства. Направити його заяву до суду першої інстанції для розгляду по суті.

На думку засудженого, суд першої інстанції, переглядаючи його заяву, допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального законодавства, а саме: ст.ст. 9,17,23, ч.3,4 ст. 370 КПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є підставою для скасування ухвали суду та направлення заяви на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Зазначає, що суд першої інстанції не надав вичерпної відповіді на зазначені ним обставини, які були викладені, а лише обмежився компетентністю суддів, які ухвалювали вирок, а тому вважає, що суд першої інстанції не був об`єктивний при розгляді його заяви.

Крім того зазначає, що у заяві порушував питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а саме вироку Чаплинського районного суду Херсонської області від 27.09.2012 року у зв`язку з тим, що судовим експертом без відома слідчого та суду, було знищено головний речовий доказ (знаряддя вбивства), про який він сам зазначив у своєму висновку, проведеному за результатами судової експертизи, а також не проведення відповідних експертиз.

Позиції учасників судового провадження, висловлені в ході апеляційного перегляду.

Під час апеляційного розгляду засуджений ОСОБА_7 та адвокат ОСОБА_8 підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційних вимог засудженого.

Заслухавшидоповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадженнята доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Мотиви суду.

Вбачається, що вироком Чаплинського районного суду Херсонської області від 27.09.2012 року ОСОБА_13 було засуджено за ч 1 ст.162 КК, ч.3 ст. 185 КК, п.13 ч.2 ст. 115 КК до остаточного покарання у виді довічного позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 18.12.2018 року зазначений вирок суду залишений без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2014 року, касаційну скаргу засудженого ОСОБА_13 ухвалу апеляційного суду від 18.12.2012 року залишено без змін.

Відповідно до статті 460 КПК учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.

Як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_13 подав до суду першої інстанції заяву про перегляд вироку Чаплинського районного суду від 27.09.2012 року щодо нього за нововиявленими обставинами , до якої неодноразово вносив доповнення.

У заяві з доповненнями засуджений як на нововиявлені обставини посилався на те, що:

-Суд неправильно кваліфікував його дії за ч.1 ст. 162, ч.3 ст. 185 КК України, оскільки в його діях відсутній склад цих злочинів;

-Судді ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , не приймали присягу на вірність Україні, а тому рішення судів всіх інстанції щодо нього ухвалені незаконним складом суду;

-На досудовому слідстві було допущено грубі порушення вимог КПК;

-Слідчий ОСОБА_16 свідомо у своїй постанові до судово медичної експертизи не ставив питання про вилучення та проведення відповідних експертиз по знаряддю вбивства, що знаходилося на гр. ОСОБА_17 . Після отримання висновку експертизи слідчий не порушив питання про проведення та повернення знаряддя вбивства, яке є головним речовим доказом, що свідчить про те, що слідчі не мали наміру дослідити всі обставини, і знайти справжнього вбивцю;

-При огляді місця події слідчим було вилучено із долонь ОСОБА_18 два мікрооб`єкта для проведення експертизи, але по даним мікрооб`єктам експертиза не проводилася;

-Суд ретельно не перевірив всі докази, у вироку свої висновки належним чином не обґрунтував, не врахував практику ЄСПЛ;

-Призначена судом міра покарання у виді довічного позбавлення волі не має завершення, не передбачає умовно-дострокове звільнення, що є порушенням ст. 3 Конвенції;

-Доказів його винуватості не було зібрано, а обґрунтування вини лише явкою з повинною та показами, що були дані під тиском вважає неможливим, оскільки такі докази є неспроможними.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_13 просить вирок Чаплинського районного суду від 27.09.2012 року скасувати, призначити новий досудовий-судовий розгляд за поданою ним заявою.

Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції дійшов висновку, що викладені засудженим обставини не є нововиявленими обставинами, тобто обставинами, які не були відомі заявнику на час розгляду справи та такими, що могли суттєво вплинути на прийняті судові рішення і такими, що не свідчать про те, судові рішенні прийняті незаконним складом суду. Зазначив, що зміст його заяви зводиться до незгоди із ухваленим вироком.

Колегія суддів погоджується із такими висновками.

Так, згідно з частиною 2 статті 459 КПК нововиявленими обставинами визнається, зокрема, штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок, а також інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність судового рішення, що належить переглянути.

Тобто, обставини, що не були відомі суду на час судового розгляду, повинні бути настільки суттєвими та неспростовними, щоб мати можливість вплинути на законність прийнятого судом рішення по суті.

За змістом статей 459 - 467 КПК перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є ревізійною стадією, в ході якої суд не розглядає обвинувачення по суті, а лише надає оцінку доводам учасників судового провадження щодо наявності у кримінальному провадженні обставин, що не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення, а також щодо можливості впливу цих обставин на правильність судового рішення, яке належить переглянути.

Необхідним при цьому є дотримання принципу юридичної визначеності, про що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини та вказувалося судом першої інстанції, зокрема у справі «Желтяков проти України», який вимагає щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їх рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.

Процедура перегляду судових рішень за нововиявленим обставинами за своєю правовою природою не є повторним розглядом справи по суті, повторною апеляцією чи касацією, вона не передбачає нового встановлення фактичних обставин кримінального провадження та усунення суперечностей у доказах.

У цьомувипадку судлише перевіряєнаявність передбачениху частині2статті 459КПК обставин,на якіучасники судовогопровадження посилаютьсяяк нанововиявлені,та надаєоцінку тому,чи могливказані обставини,що небули відомісуду начас розглядусправи,вплинути направильність рішеннясуду,яке належитьпереглянути.

Колегія суддів зазначає, що згідно процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами підставою його здійснення є одна з визначених у ч. 2 ст. 459 КПК обставин, що на час подання відповідної заяви підтверджена належними засобами доказування.

Колегія суддів в межах, визначених ч.1 ст. 404 КПК ретельно перевірила посилання апелянта на те, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про те, що зазначені у його заявах обставини не є нововиявленими і посилання на необґрунтованість ухвали суду та дійшла висновку, що рішення суду про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_13 ґрунтується на зазначених вище вимогах закону.

Доводи заявника проте,що йогодії були неправильнокваліфіковано зач.1ст.162 ККта ч.3ст.185КК України, тайого безпідставнобуло засудженоза цимистаттями, а також про допустимість та достатність доказів для доведеності його винуватості перевірялися при розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_13 по суті судами всіх інстанції, як видно із наявних у матеріалах провадження судових рішеннях, та були відхилені.

Посилання засудженого на те, що призначене йому покарання у виді довічного позбавлення волі, як таке, що суперечить чинному законодавству України та порушує ст. 3 Конвенції не є нововиявленими обставинами.

Наведені вище доводи засудженого фактично зводяться до незгоди із вироком суду як в частині доведеності його вини так і в частині призначеного покарання.

Не можна визнати підставою для перегляду вироку і твердження про неповноту досудового розслідування та судового розгляду, так як обставини проведення досудового розслідування були відомі засудженому на час розгляду справи, та є предметом перевірки суду під час судового розгляду та у порядку апеляційного та касаційного перегляду вироку суду.

Про застосування до нього примусу, тиску під час збирання доказів під час розгляду кримінального провадження по суті ОСОБА_13 не заявляв, як видно із матеріалів провадження.

Належного засобу доказування, а саме процесуального рішення, яким би встановлювалося факти зловживання слідчого під час досудового розслідування чи доведеності застосування до ОСОБА_13 недозволених методів слідства матеріали провадження не містять.

Жодним чином не доводить наявність нововиявлених обставин і надана під час апеляційного розгляду копія постанови слідчого про закриття на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за заявою ОСОБА_13 від 05.10.2016 року щодо неналежного виконання службових обовязків посадовими особами Каланчацького відділення комунальної установи «Бюро судово-медичної експертизи» під час проведення експерти в межах якого перевірялися доводи засудженого про знищення експертом знаряддя вчиненого кримінального правопорушення.

Пунктом 12 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України 1996 року визначено, що судді всіх судів в Україні, обрані чи призначені до дня набуття чинності цією Конституцією, продовжують здійснювати свої повноваження згідно з чинним законодавством до закінчення строку, на який вони обрані чи призначені.

Посилання на обставини прийняття присяги суддями не можна визнати нововиявленими обставинами.

Судді які брали участь у розгляді справи щодо ОСОБА_13 та були обрані до дня набуття чинності Конституцією України, здійснювали свої повноваження відповідно до вищевказаних приписів Конституції України. Підстав стверджувати про незаконність складу колегії суддів, як про це зазначав засуджений у своїй заяві, не вбачається.

Рішення суду апеляційної та касаційної інстанції не є наразі предметом перегляду за нововиявленими обставинами.

Враховуючи викладене, колегія суддів обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що викладені у заяві засудженого обставини не є нововиявленими і не дають підстави для перегляду вироку .

Доводи апеляційної скаргипро те,що судне об`єктивнорозглянув заявузасудженого та допустив істотне порушення вимог КПК, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Висновки суду гуртуються на положеннях ст. 459 КПК України.

Підстав для скасування оскарженої ухвали та призначення нового розгляду заяви в суді першої інстанції, як про те просить апелянт, не вбачається.

Керуючись ст. 404, 407, 419, 376 ч.2 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу Цюрупинського районного суду Херсонської області від 18 березня 2020 року, якою залишено без задоволення заяву ОСОБА_7 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом 3-х місяців, а засудженим у той же строк з дня отримання копії ухвали, може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду.

Судді: ( три підписи)

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4