Постанова

від 20.08.2020 по справі 685/156/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 685/156/20

Провадження № 22-ц/4820/1352/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Талалай О.І., Спірідонової Т.В.,

секретар судового засідання Кошельник В.М.,

з участю апелянта та його представника,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Теофіпольської селищної ради Теофіпольського району Хмельницької області, Державного реєстратора Білогірської районної державної адміністрації Хмельницької області Пилипчука Юрія Миколайовича про скасування рішення селищної ради, скасування запису та рішення про державну реєстрацію права комунальної власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області в складі судді Самойловича А.П. від 03 червня 2020 року.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

У січні 2020 року ОСОБА_1 , звертаючись в суд з цим позовом до відповідачів, вказував, що згідно договору оренди землі № 14, укладеного 31 березня 2015 року, Теофіпольська райдержадміністрація передала йому в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення із нерозподілених (невитребуваних) земель, площею 42,9130 га з кадастровим номером 6824755100:02:005:0095, яка знаходиться на території Теофіпольської селищної ради. Строк дії цього договору, з урахуванням додаткової угоди, укладеної 07 червня 2017 року між цими ж сторонами, встановлено на термін до моменту посвідчення їх власниками права власності на земельні ділянки, але не більше семи років.

Рішенням Теофіпольської селищної ради №7-43/2019 від 20.09.2019 року Про прийняття в комунальну власність земельних ділянок прийнято у комунальну власність Теофіпольської селищної ради земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які сформовані із земель колективної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в тому числі і спірну земельну ділянку площею 42,9130 га з кадастровим номером 6824755100:02:005:0095.

Державним реєстратором Білогірської районної державної адміністрації Хмельницької області Пилипчуком Ю.М. 15.10.2019 року здійснено державну реєстрацію права комунальної власності земельної ділянки з кадастровим номером 6824755100:02:005:0095 за Теофіпольською селищною радою та внесено запис № 33782777 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вважав що рішення селищної ради суперечить вимогам ст. 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних часток (паїв) , ст.ст. 31, 32 Закону України Про оренду землі та ст. 141 ЗК України, за якими лише на підставі рішення суду у порядку визнання майна безхазяйним і не раніше 1 січня 2025 року рада вправі отримати та зареєструвати право комунальної власності на спірну земельну ділянку як на невитребувану земельну частку (пай) і при умові неоформлення права власності на неї власником не витребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцем.

Селищна рада не вправі реєструвати право комунальної власності територіальної громади на земельну ділянку, яка перебуває в оренді.

Тому просив визнати незаконним та скасувати рішення Теофіпольської селищної ради від 20 вересня 2019 року № 7-43 Про прийняття в комунальну власність земельних ділянок в частині прийняття в комунальну власність Теофіпольської селищної ради земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка сформована із земель колективної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 42,9130 га з кадастровим номером 6824755100:02:005:0095; скасувати запис про державну реєстрацію права комунальної власності від 15.10.2019 року № 33782777 на вищезазначену земельну ділянку та визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49284650 від 22 жовтня 2019 року щодо реєстрації за Теофіпольською селищною радою права комунальної власності на цю земельну ділянку.

Рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 03 червня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду як незаконне та необґрунтоване, прийняте з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення про задоволення позову. На його думку, судом порушено принцип диспозитивності та змагальності, в повному обсязі не з`ясовано усі обставини справи, порушено вимоги ст. 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам часток (паїв) . Суд першої інстанції не взяв до уваги, що при реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку за кадастровим номером 6824755100:02:005:0095 не враховано договір оренди землі та правовий статус спірної земельної ділянки. Не враховано, що реєструючи за селищною радою право комунальної власності на спірну земельну ділянку, державний реєстратор виключив із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про орендаря земельної ділянки та змінив правовий статус земельної ділянки, нівелюючи договір оренди землі від 31.03.2015 року №14.

У відзиві на апеляційну скаргу Теофіпольська селищна рада вважає рішення суду законним, просить залишити його без змін. Зазначає, що оскаржуване рішення ради відповідає нормі п. 21 Розділу Х Перехідних положень ЗК України.

У відзиві на апеляційну скаргу державний реєстратор Білогірської районної державної адміністрації вважає рішення суду законним і обґрунтованим, просить його залишити без змін. Вважає, що прийняте ним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер №49284650 від 22.10.2019 року є законним, а внесений запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права комунальної власності не суперечить чинному законодавству.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що згідно договору оренди землі № 14 від 31 березня 2015 року Теофіпольська райдержадміністрація передала в оренду ОСОБА_1 у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення із нерозподілених (невитребуваних) земель, площею 42,9130 га з кадастровим номером 6824755100:02:005:0095, яка знаходиться на території Теофіпольської селищної ради. Строк дії цього договору, з урахуванням додаткової угоди, укладеної 07 червня 2017 року між цими ж сторонами, встановлено на термін до моменту посвідчення їх власниками права власності на земельні ділянки, але не більше семи років.

Право оренди ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку з кадастровим номером 6824755100:02:005:0095 зареєстровано 04 лютого 2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Теофіпольської селищної ради №7-43/2019 від 20.09.2019 року Про прийняття в комунальну власність земельних ділянок прийнято у комунальну власність Теофіпольської селищної ради земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які сформовані із земель колективної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в тому числі і спірна земельна ділянка площею 42,9130 га з кадастровим номером 6824755100:02:005:0095.

Державним реєстратором Білогірської районної державної адміністрації Хмельницької області Пилипчуком Ю.М. 15.10.2019 року здійснено державну реєстрацію права комунальної власності земельної ділянки з кадастровим номером 6824755100:02:005:0095 за Теофіпольською селищною радою та внесено запис № 33782777 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Наведені обставини підтверджується матеріалами справи.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не допущено порушень при передачі у комунальну власність земельної ділянки, якою користується позивач за договором оренди, та здійсненні державної реєстрації права комунальної власності. При цьому не порушено право позивача, оскільки оскаржуваним рішенням селищної ради не вирішувалося питання про припинення або розірвання договору оренди від 31 березня 2015 року № 14.

Доводи апеляційної скарги про помилковість цих висновків суду є безпідставними.

Так, згідно ч.ч.1-2 ст. 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю); невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

За статтею 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Однією з підстав набуття землі у комунальну власність територіальною громадою, передбаченою п. а ч. 5 ст. 83 ЗК України, є передача їй земель державної власності.

Пунктом 21 Розділу Х Перехідні положення ЗК України встановлено, що з дня набрання законної сили Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні , який набрав законної сили 01 січня 2019 року, землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Цивільним та Земельним кодексами України, а також законодавством про оренду землі не передбачені обмеження власника земельної ділянки здійснювати її відчуження в разі перебування цієї земельної ділянки в оренді у третьої особи.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 25.11.2019 року право оренди ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 42,9130 га з кадастровим номером 6824755100:02:005:0095 зареєстровано 04.02.2016 року й залишається чинним і після реєстрації права комунальної власності на вказану земельну ділянку.

Наведене цілком свідчить про те, що речове право оренди ОСОБА_1 на спірну ділянку не порушено оспорюваними рішеннями.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 03 червня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 20 серпня 2020 року.

Судді Л.М. Грох

О.І. Талалай

Т.В. Спірідонова