Постанова

від 13.08.2020 по справі 904/15/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2020 року м.Дніпро Справа № 904/15/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. (доповідач),

суддів Кузнецової І.Л., Орєшкіної Е.В.,

секретар судового засідання Охота В.В.,

Представники сторін в судове засідання не з`явились про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2019 (суддя Первушин Ю.Ю.; повне рішення складено 12.12.2019) у справі № 904/15/19

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк , м. Київ

до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю КМК-Меблі , м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

відповідача-2 - ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у розмірі 333333,32 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про солідарне стягнення на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю КМК-Меблі заборгованість у розмірі 333333,32 грн з яких 28691,99 грн - заборгованість за кредитом, 67340,10 грн - заборгованість за відсотками, 11476,83 грн - заборгованість по комісії, 59556,51 грн - пеня за неналежне виконання грошових зобов`язань.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 його зобов`язань за договором банківського обслуговування б/н від 24.012018.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2019 у справі № 904/15/19 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю КМК-Меблі на користь Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк 281347,49 грн заборгованості за кредитом і 5000,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення заборгованості по відсоткам, комісії і пені за неналежне виконання грошових зобов`язань, місцевий господарський суд зазначив, що матеріалами справи не доведено погодження сторонами у письмовій формі ціни договору, яка встановлена у вигляді сплати процентів за користування кредитними коштами, комісії за користування кредитом, а також відповідальності за неналежне виконання грошового зобов`язання, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову у цій частині.

Вимоги до ОСОБА_1 , як до поручителя за основним зобов`язанням, місцевий господарський суд відхилив, оскільки договір поруки № РОR1525346324171 від 03.05.2018 визнав неукладеним через те, що з боку поручителя він підписаний електронним цифровим підписом іншої особи за відсутності доказів представництва відповідача-2.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2019 у справі № 904/15/19 і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга, з урахуванням письмових пояснень наданих суду 12.03.2020, мотивована неповним з`ясуванням обставин справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим місцевий господарський суд ухвалив неправомірне рішення.

Скаржник зазначає, що після встановлення факту надання позивачем кредиту і не повернення отриманих грошових коштів відповідачем-1, місцевий господарський суд не мав підстав відмовляти у стягненні відсотків за користування кредитними коштами.

Умови, що діяли на момент ознайомлення з ними відповідачем-1 знаходяться у вільному доступі у мережі Інтернет, а підписання за допомогою електронного цифрового підпису відповідачем-1 анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг КУБ , свідчить про ознайомлення і приєднання останнього до них.

Скаржник наполягає, що сторонами погоджено всі істотні умови кредитного договору, у тому числі щодо сплати пені та штрафів за неналежне виконання його умов, а часткове задоволення позову призвело до порушення норм матеріального права і безпідставного позбавлення позивача на стягнення неустойки за неналежне виконання боржником грошових зобов`язань.

Відсутність підпису позичальника на умовах та правилах і тарифах, на думку скаржника, не свідчить про те, що він не ознайомлений з ними, оскільки підписуючи заяву на приєднання до умов договору електронно-цифровим підписом, позичальник засвідчив свою згоду з умовами кредитування, процентною ставкою і штрафними санкціями, що можуть бути до нього застосовані у разі неналежного виконання грошового зобов`язання.

Також скаржник не погоджується з висновком місцевого господарського суду, що договір поруки підписаний іншою особою, а не відповідачем-2, посилаючись на цифровий диск з інформацією про власника підпису на договорі поруки, який є саме відповідач-2.

3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Відповідач-1 та відповідач-2 відзив на апеляційну скаргу не надали.

4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 колегією суддів у складі головуючого судді Чус О.В. (доповідач), суддів Кузнецової І.Л., Орєшкіної Е.В. відкрито провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2019 у справі № 904/15/19.

У судовому засіданні 13.08.2020 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю КМК-Меблі 24.01.2018 із використанням електронного цифрового підпису підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг КУБ через систему інтернет-клієнт-банкінгу, згідно якої відповідач-1 приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг , що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://рrіvаtbank.uа.

Відповідно до змісту даної заяви, з її підписанням відповідач погодився із Умовами та правилами надання банківських послуг , в тому числі тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом з заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 24.01.2018 та взяв на себе зобов`язання виконувати умови цього договору.

У відповідності до пункту 3.2.8.1 Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий Кредит КУБ для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ . Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Paperless або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги.

Відповідно до пункту 3.2.8.3 Умов надання кредитів у рамках Послуги здійснюється на наступних умовах: Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту терміновий кредит в обмін на зобов`язання Клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та винагород. Відсоткова ставка за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, їх кількість і дати їх здійснення вказуються в Заяві. Заява на приєднання до Послуги в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом підписується електронним підписом, є способом укладання кредитного договору в електронному вигляді.

Пунктом 3.2.8.3.1 Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві.

Згідно з пунктом 3.2.8.3.1.3 Умов передбачено, що клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені в заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.

Позивач 25.01.2018 перерахував на поточний рахунок відповідача-1 грошові кошти у розмірі 500000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 та меморіальним ордером за № NSAV5B9B70 від 25.01.2018 (т. 1, а.с. 29), що також не заперечує відповідач-1.

Отримавши грошові кошти, відповідач-1 протягом тривалого часу здійснював платежі в рахунок їх повернення, що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_2 .

Як зазначає позивач, 03.05.2018 між ним та відповідачем-2 (поручителем) укладено договір поруки № POR1525346324171 (далі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання Підприємством відповідача (боржника) зобов`язань за угодами приєднання до:

1.1.1 розділу 3.2.8 Кредит КУБ Умов та правил надання банківських послуг, далі Угода 1, по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом згідно Угоди 1-2,0% від суми кредиту щомісяця;

- за період користування кредитом згідно з підпунктом 3.2.8.5.3 Угоди 1-4,0% від суми кредиту щомісяця;

б) кредиту в розмірі, що вказаний у Угоді 1.

Як зазначає позивач, в порушення прийнятих на себе зобов`язань відповідач отримані кредитні кошти в повному обсязі та своєчасно не повернув, відсотки за їх користування не сплатив.

Відповідно до розрахунку позивача заборгованість відповідача-1 станом на 15.11.2018 складає 419544,31 грн, з яких 333333,32 грн - заборгованість за кредитом, 22500,00 грн - заборгованість за відсотками, 49671,92 грн - заборгованість по комісії та 14039,07 грн - пеня.

6. Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання, його умови розроблює підприємець (в даному випадку Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк ).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 24.01.2018 про приєднання до розділу 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг розмір кредиту не вказано.

Крім того, у цій заяві відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 24.01.2018, посилався на Умови та Правила надання банківських послуг тарифи банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті https://privatbank.ua як невід`ємні частини спірного договору.

Водночас, матеріали справи не містять підтвердження, що саме ці Умови та правила надання банківських послуг розумів відповідач-1 та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк , а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів).

Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила кредитування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу-1 Умови та правила банківських послуг , відсутність у анкеті-заяві визначеного розміру кредиту, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком витяг з тарифів та витяг з умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг , з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 по справі № 342/180/17.

Таким чином, апеляційний господарський суд доходить висновку, що місцевий господарський суд обґрунтовано зазначив про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника непогашеної суми отриманих коштів в розмірі 281347,49 грн і відмовив у задоволенні решти позовних вимог. При цьому колегія суддів враховує надані позивачем довідки про перерахування позивачем на рахунок відповідача грошових коштів у сумі 500000 грн., та фактичне повернення коштів відповідачем у розмірі 218562 грн. 51 коп. ( т. 1 а.с. - 30-31). Таким чином сума заборгованості складає 500000-218562,51 = 281347,49.

Також апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що договір поруки № РОR1525346324171 від 03.05.2018 ОСОБА_1 не підписувався.

Відповідно наданого позивачем разом з позовною заявою об`єкту перевірки, договір поруки № РОR1525346324171 від 03.05.2018 підписаний кваліфікованим електронним підписом 03.05.2018 о 17:18:26 керівником Товариства з обмеженою відповідальністю КМК-Меблі Мєлкумовим Віталієм Сергійовичем (т. 1, а.с. 33), за відсутності доказів доручення останньому ОСОБА_1 на вчинення від його ім`я такого правочину.

У зв`язку з викладеним, місцевий господарський суд правомірно визнав вищезазначений договір поруки неукладеним.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2019 у справі № 904/15/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2019 у справі № 904/15/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21.08.2020.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя Е.В. Орєшкіна