Постанова

від 25.08.2020 по справі 908/3200/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2020 року м. Дніпро Справа № 908/3200/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Коваль Л.А.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Державної казначейської служби України та Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)

на рішення Господарського суду Запорізької області (суддя Боєва О.С.) від 01.04.2020р. (дата складання повного тексту рішення - 13.04.2020) у справі № 908/3200/19

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ 24584661, 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", код ЄДРПОУ 19355964 (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133)

до відповідача-1: Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), код ЄДРПОУ 43314918 (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164)

до відповідача-2: Державної казначейської служби України, код ЄДРПОУ 37567646 (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ОСТ", код ЄДРПОУ 34796023 (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33-Д)

про стягнення суми 50 846,43 грн. майнової шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019р. до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" до відповідачів: 1. Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, 2. Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, про стягнення з Державного бюджету України суми 50846,43 грн. шкоди, завданої внаслідок незаконних дій Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.01.2020 замінено відповідача-1 у справі - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області його правонаступником - Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.02.2020 замінено первісного відповідача (відповідача-2 у справі) - Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, належним відповідачем - Державною казначейською службою України.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.04.2020р. у справі № 908/3200/19:

- позов до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) задоволено;

- стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ 24584661, 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", код ЄДРПОУ 19355964 (71504, Запорізька область, м.Енергодар, вул. Промислова, 133) суму 50846 (п`ятдесят тисяч вісімсот сорок шість) грн. 43 коп. шкоди;

- у задоволенні позову до Державної казначейської служби України - відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася Державна казначейська служба України, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 01.04.2020р. у справі № 908/3200/19 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує наступне:

- судом першої інстанції не застосовано до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК України та не враховано, що грошові кошти у сумі 50846,43 грн., які було двічи сплачено позивачем за судовим рішенням, не є матеріальною шкодою та не можуть бути стягнуті з Державного бюджету, а мають бути стягнуті з особи, яка ними безпідставно заволоділа;

- судом першої інстанції не встановлено обставин, які-б свідчили про здійснення позивачем дій з повернення грошових коштів у сумі 50846,43 грн., які були сплачені на рахунок ТОВ Науково-виробниче підприємство ОСТ та не враховано, що задоволення позову у справі № 910/1843/20 може призвести до подвійого отримання коштів позивачем.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.04.2020р. у справі № 908/3200/19 у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи.

Також, не погодившись із вказаним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 01.04.2020р. у справі № 908/3200/19 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

В обгрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що він не є належним відповідачем у справі, а позивач має звертатися з позовом про повернення безпідставно одержаних грошових коштів у сумі 50846,43 грн. до ТОВ Науково-виробниче підприємство ОСТ .

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.04.2020р. у справі № 908/3200/19 у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи та приєднано її до спільного розгляду з апеляційною скаргою Державної казначейської служби України.

Позивач надіслав до апеляційного суду відзиви на апеляційні скарги апелянтів, згідно з якими проти задоволення апеляційних скарг заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим у відповідності до фактичних обставин справи та з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, посилаючись при цьому на подвійне перерахування, з вини відповідача-1, на рахунок ТОВ Науково-виробниче підприємство ОСТ грошових коштів у сумі 50846,43 грн., чим позивачу заподіяні збитки, які підлягають відшкодуванню з Державного бюджету.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи , судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг апелянтів, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.01.2013 у справі № 5009/4449/12 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ОСТ" частково задоволено, з Державного підприємства "НАЕК "Енергатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" стягнуто суму 50846,86 грн. основного боргу, суму 547,47 грн. - 3% річних, суму 1529,03 грн. витрат зі сплати судового збору та 1900,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідно до описової та мотивувальної частини рішення предметом позовних вимог, які розглядалися судом у справі № 5009/4449/12, було стягнення заборгованості за виконані роботи за договором на виконання робіт № 75/299-11 від 01.12.2011 на підставі Акту здачі-приймання робіт № 1 від 12.06.2012, згідно з яким виконано капітальний ремонт системи періодичного контролю трансформаторів струму на суму 50 846,86 грн.

04.02.2013 на виконання рішення у справі № 5009/449/12 видано відповідний наказ.

23.03.2013 Відділом державної виконавчої Енергодарського міського управління юстиції Запорізької області відкрито виконавче провадження № ВП 36985627 з примусового виконання наказу № 5009/449/12 від 04.02.2013 про стягнення загальної суми 54823,36 грн. заборгованості.

В подальшому виконавче провадження № ВП 36985627 з примусового виконання наказу суду № 5009/4449/12 було передано до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області та приєднано до зведеного виконавчого провадження ЗВП №24782704.

Платіжним дорученням № 14096 від 05.12.2014 ВП "Запорізька АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" перерахувало на рахунок ТОВ "НВП "ОСТ" суму 50846,86 грн. з призначенням платежу "капітальний ремонт системи періодичного контролю трансформаторів, Акт № 1 від 12.06.2012, д. № 75/299-11 від 01.12.2011".

На адресу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області позивачем було направлено лист за вих. № 28-24/31593 від 30.12.2015, в якому повідомлено, в тому числі, про сплату на рахунок стягувача суми 50846,86 грн. за платіжним дорученням № 14096 від 05.12.2014, внаслідок чого кредиторська заборгованість ВП ЗАЕС перед ТОВ "НВП "ОСТ" за рішенням по справі № 5009/4449/12 складає 3976,50 грн., додані відповідні докази сплати. В листі позивач просив врахувати зменшення розміру суми, яка підлягає стягненню при виконанні судового рішення. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення вказаний лист був одержаний адресатом 11.01.2016

Платіжними дорученнями № 3449 та № 3465 від 22.02.2016 із призначенням платежів: "Сплата за постановою від 12.02.2016 по зведеному виконавчому провадженню № 24782704, ЗАЕС" та "Сплата виконавчого збору за постановою від 12.02.2016 по зведеному виконавчому провадженню № 24782704, ЗАЕС" ДП "Енергоатом" було перераховано на рахунок ГУЮ у Запорізькій області суму 4771897,72 грн. та 929002,74 грн. відповідно.

Постановою від 17.03.2016 ВП № 36985627 було закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу № 5009/449/12 від 04.02.2013 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з погашенням заборгованості в повному обсязі.

ВП "Запорізька АЕС" направило на адресу Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Запорізькій області клопотання за вих. №28-04/25785 від 03.11.2016 з проханням надати письмову інформацію щодо перерахування на рахунок ТОВ "НВП "ОСТ" залишку заборгованості в розмірі 3976,50 грн. та зарахування суми 50846,86 грн. за рішенням у справі № 5009/4449/12 в рамках зведеного виконавчого провадження № 24782704.

У відповідь на вказане клопотання відділом примусового виконання рішень листом від 11.11.2016 № 20456-1034 було повідомлено, що в порядку виконання ВП № 36985627 про стягнення з ДП НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Запорізька АЕС" на користь ТОВ "НВП "ОСТ" заборгованість в сумі 54823,36 грн. перераховано за платіжним дорученням № 1580 від 31.05.2016. До листа додано копію вказаного платіжного доручення про перерахування на рахунок ТОВ "НВП "ОСТ" суми 54823,36 грн. із призначення платежу: "зг.розп. №3304499/1 перерах.кошти стягн. З ДП "НАЕК "Енергоатом" в ос.ВП ЗАЕС зг.нак.ГС №5009/4449/12 від 04.02.2013 на кор. ТОВ "НВП "ОСТ".

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" звернулося до Господарського суду Запорізької області зі скаргою щодо визнання неправомірними дій Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області під час виконання рішення у справі № 5009/4449/12.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.02.2017 скаргу було задоволено, визнано неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, пов`язані з перерахуванням на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ОСТ" суми в розмірі 50 846,86 грн. Вказана ухвала не була оскаржена та набрала законної сили.

Судом під час розгляду скарги було встановлено, що державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень при примусовому виконанні наказу Господарського суду Запорізької області від 04.02.2013 у справі № 5009/4449/12 в порушення вимог ч. 2, 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" № 606 від 21.04.1999 та п. п. 12.12, 12.13 "Інструкції з організації примусового виконання рішень", затвердженої Наказом Міністерства Юстиції України №512/5 від 02.04.2012, допущено неправомірні дії, наслідком яких стало подвійне перерахування на користь ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ОСТ" суми в розмірі 50 846,86 грн.

Вищенаведені обставини подвійного перерахування на користь ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ОСТ" суми в розмірі 50 846,86 грн. і стали підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду про стягнення шкоди у розмірі 50 846,86 грн. з Державного бюджету України.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, місцевий господарський суд виходив з наявності, встановлених чинним законодавством, правових підстав для цивільно-правової відповідальності відповідача-1 за спричинену його неправомірними діями позивачу шкоду, яка підлягає відшкодуванню за рахунок Державного бюджету України, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Так, відповідно до п. 3 ч. 2, ч. 5 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі, відшкодування збитків та моральної шкоди (п. 4 ч.1 ст. 611 ЦК України).

Згідно з ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За приписами ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1173 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

У частині першій статті 1174 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Як вірно вказано судом першої інстанції, правовою підставою для цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження, є правопорушення, що включає такі складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби, інші докази.

Отже, для покладення на державу відповідальності щодо відшкодування особі шкоди, завданої незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, їх посадової або службовою особою вина не враховується. Достатньо встановити факт протиправної поведінки державного органу, наявність шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою.

В даному випадку неправомірність дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області при примусовому виконанні наказу Господарського суду Запорізької області від 04.02.2013 у справі № 5009/4449/12, пов`язані з перерахуванням на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ОСТ" суми в розмірі 50846,86 грн., внаслідок яких сталося подвійне перерахування стягувачу вказаної суми, встановлена ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.02.2017 у справі № 5009/4449/12, яка набрала законної сили, тому дані обставини не потребують доказування при розгляді даної справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 870 від 09.10.2019 "Про деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції" відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, який був структурним підрозділом Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ліквідовано та утворено відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, що утворюються згідно цієї постанови є правонаступниками територіальних органів Міністерства юстиції, які ліквідуються.

09.10.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 29.10.2019 внесено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи - Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

У зв`язку із цим, судом першої інстанції було здійснено процесуальне правонаступництво та замінено відповідача-1 у справі - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, його правонаступником - Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Відповідно до приписів ст.ст. 1, 6, ч. 2 ст. 7 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку, є складовою системи органів, на які покладається примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб). Державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Із змісту ст.ст. 1173, 1174 ЦК України слідує, що шкода завдана незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, її посадовою або службовою особою відшкодовується державою.

Із змісту статті 43 Бюджетного кодексу України слідує, що в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з бюджетними коштами.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Конституційний суд України в рішенні №12-рп/2001 від 03.10.2001 у справі № 1-36/2001 зазначив, що не допускається відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади за рахунок коштів, що виділяються на утримання органів державної влади.

Враховуючи наведені норми права, відшкодування шкоди в даній справі може здійснюватись лише за рахунок державного бюджету (аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України у справі № 67/157-10 від 25.05.2011).

Таким чином, управління наявними коштами Державного бюджету України, у тому числі в іноземній валюті, коштами державних позабюджетних фондів і позабюджетними коштами установ та організацій, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, фінансування його видатків входить до компетенції Державного казначейства України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.

Органи Казначейства, зокрема: вживають заходів до виконання виконавчих документів; розглядають письмові звернення (вимоги) щодо виконання виконавчих документів осіб, які беруть участь у справі, державних виконавців, а також прокурорів - учасників виконавчого провадження (п. 4 Порядку).

Відповідно до п. 35 цього Порядку Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації), зокрема, шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

Пунктом 36 вказаного Порядку встановлено, що у разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду.

Отже, законодавством визначено спеціальний порядок виконання судових рішень про відшкодування державою шкоди, на підставі відповідних виконавчих документів, шляхом їх подання до відповідного органу Казначейства.

Резолютивна частина рішення у зазначених спорах не повинна містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у побідній справі № 910/23967/16.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 47, ч. 7 ст. 238 Господарського процесуального Кодексу України, позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Суд, приймаючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Відповідно до ч. 2 статті 2, ч. 1 статті 170 ЦК України, учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Також згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 27.11.2019 № 242/4741/16-ц, належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, заподіяною органом державної влади, їх посадовою або службовою особою є держава як учасник цивільних відносин. Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган, що можуть бути залучені до участі у справі з метою забезпечення завдань цивільного судочинства.

Таким чином, як вірно вказано судом першої інстанції, Державна казначейська служба України (відповідач-2) не є тим суб`єктом, який порушив права чи інтереси позивача у даній справі, відповідач-2 не є особою, яка відповідає за завдану майнову шкоду, оскільки шкоду завдано внаслідок неправомірних дій відповідача-1.

Порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з державного органу визначений Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05 червня 2012 року № 4901-VI, яким встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень, шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відтак, стягнення коштів через Державну казначейську службу України є способом виконання рішення про стягнення коштів з Державного бюджету України, а не майновою вимогою до відповідача-2, яка має вирішуватися судом по суті.

За наведених обставин суд першої інстанції дійшов до вірного висноку про наявність підстав для покладення відповідальності за шкоду, завдану неправомірними діями відповідача-1, на державу в порядку ст. 56 Конституції України, ст. 1173, ст. 1174 Цивільного кодексу України, шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" шкоди в заявленому позивачем розмірі, а саме: 50846,43 грн.

При цьому, апеляційний суд відхиляє доводи апелянтів щодо необхідності звернення позивача з позовом про повернення коштів у сумі 50846,43 грн. в порядку ст. 1212 ЦК України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ОСТ", оскільки повторне перерахування цієї суми на рахунок останнього було здійснено саме відповідачем-1, а неправомірність цих дій була встановлена судовим рішенням, тобто у справі наявні усі складові правопорушення для відшкодування шкоди, що виключає відмову у задоволенні позову.

Окрім цього, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що виходячи з норм ст.ст. 12, 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст. 4 ГПК України, позивач самостійно встановлює підстави і способ захисту свого порушеного права та визначає особу, яка його порушила, а з матеріалів справи вбачається, що саме відповідач-1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ОСТ" про стягнення безпідставно одержаних коштів у сумі 50846,86 грн., за яким ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 відкрито провадження у справі № 910/1843/20, тобто вчинив дії спрямовані на відшкодування втрат Державного бюджету внаслідок задоволення позову у даній справі.

Виходячи з усього вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Запорізької області у даній справі від 01.04.2020р. відсутні.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті апелянтами судового збору за подання апеляційних скарг у сумі 2881,50грн. кожним, слід покласти на останніх.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Державної казначейської служби України та Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.04.2020р. у справі № 908/3200/19 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 01.04.2020р. у справі № 908/3200/19 - залишити без змін.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційних скарг покласти на Державну казначейську службу України та Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя Л.А. Коваль